Розкрито зміст поняття теодицеї або "виправдання Бога", викладено питання трактування Т.Шевченком проблеми зла в християнському аспекті. Визначено характер Шевченкових текстів - звідки взяте те чи інше судження (поезія, проза, спогади) і в якому контексті воно вживається, з урахуванням думок та формулювань тих відомих філософів, які були йому світоглядно близькими.

Раскрыто содержание понятия теодицеи или "оправдания Бога", изложены вопросы трактования Т.Шевченко проблемы зла в христианском аспекте. Определен характер Шевченковых текстов - откуда взято то или другое суждение (поэзия, проза, воспоминания) и в каком контексте оно употребляется, с учетом мыслей и формулировок тех известных философов, которые были ему мировоззренчески близкими.

Досліджено функціонування біблеїзмів, а саме: лексичні, фразеологічні одиниці та цитати біблійного походження, що набувають алюзивного характеру у текстах повоєнних американських романів. Зауважено, що це дає можливість визначити біблійну алюзію як психосемантичний феномен. Відзначено, що за обсягом дії у контексті художнього твору біблійні алюзії поділяються на домінантні, що визначають головну ідею художнього твору і діють у мегаконтексті, а також локалізовані, що сприяють розгортанню головної теми твору на певних ділянках тексту та діють на рівні мікроконтексту. У художньому тексті біблійна алюзія представлена номінацією та цитацією. У повоєнному американському романі вона виявила нові інформативні та стилістично-прагматичні риси, які сприяють відображенню біблійних мотивів: зради, братовбивства, родинної помсти та свідчать про її високий потенціал у прозі.

Розглянуто проблему втілення релігійно-філософської проблематики в романах Г.Гріна, І.Во, А.Мердока, У.Голдінга, М.Спарк, Дж.Фаулза 1950 - 70-х рр. Досліджено семантичну та жанрово-поетологічну своєрідність роману з релігійно-філософською проблематикою як художнє явище доби постмодернізму та "новітнього реалізму" в сучасній англійській літературі. Показано, що реальність постає в уяві сучасних митців складною, мінливою, суперечливою; її складовою також є "духовна реальність". Останнє є підгрунтям роману з релігійною проблематикою. Визначено специфіку образу героя, конфлікту та сюжету, змістовно-формальні константи, що об'єднують твори авторів у виразно виділену жанрову групу, розглянуто семантично-образні пласти у романі з релігійно-філософською проблематикою.