Розкрито роль кольоротворення у мистецтві, виражальні можливості та специфіку художньо-образного застосування даного засобу у кіно та на телебаченні. Висвітлено специфіку різних типів синтезування у кінематографі та на телебаченні, формування типів колориту, а також можливості кольоромузики.

Розкрито специфіку взаємодії зображення і звуку в аудіовізуальних мистецтвах. Розглянуто основні етапи освоєння звуко-зорового монтажу, принципи та форми вертикального монтажу, його драматургічні, асоціативно-образні можливості, а також явище пластичної мелодійності.

Розглянуто особливості становлення виражальних можливостей монтажу, основні етапи його становлення. Наведено основні закони сприйняття, які впливають на монтаж, визначено складові елементи кадру. Охарактеризовано принципи "непомітного" монтажу зображення. Описано етичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановочного способів фіксування. Проаналізовано драматургічні особливості зображально-музичного монтажу.

Рассмотрены особенности становления выразительных возможностей монтажа, основные этапы его становления. Приведены основные законы восприятия, влияющие на монтаж, определены составные элементы кадра. Охарактеризованы принципы "невидимого" монтажа изображения. Описаны этические свойства монтажа в пределах ретрансляционного и постановочного способов фиксирования. Проанализированы драматургические особенности изобразительно-музыкального монтажа.

Проанализирована сущность эстетической платформы школы "третьего направления", причины ее возникновения и особенности развития. Основное внимание уделено вопросам взаимосвязи звукового кино и электронных технологий в формировании школы "третьего направления". Охарактеризовано творчество композитора Э.Артемьева, которое раскрывает сущность данного направления.

Досліджено поняття тиші, що розглянуто в контексті звукового кінематографа на базі розробок французького теоретика кіно М. Шіона. Саме звуковий кінематограф уможливив існування в кінематографічному просторі тиші як такої та ввів у вжиток постать німого - джерело тиші та носія специфічних властивостей, які надають режисеру ще один неординарний і цікавий спосіб реалізації сюжетних перипетій.

Проведено комплексне системне дослідження звукового рішення фільму як одного з головних компонентів його образної структури. Розроблено й впроваджено субтрактивний, адитивний й інтеграційний методи синтезу образної структури, адаптовані для художнього аналізу з теорії світла й технології синтезу звуку. Образну структуру фільму розглянуто як складну систему з асоціативними зв'язками по горизонталі (об'єднання мови, музики, звукових ефектів й атмосфери у звукову картину), вертикалі (звукозоровий контрапункт) і в масштабі формоутворення (лейтелементи, принципи симфонізму, перенесення в кінематограф принципів традиційної будови балади, думи, народної драми - вертепу). Проаналізовано досвід застосування субтрактивного, адитивного й інтеграційного методів синтезування образності на прикладі українських ігрових фільмів. Розглянуто новітні засоби виразності багатоканальних систем кіно.

На широкій джерельній базі, абсолютну більшість якої складають матеріали та першоджерела режисерів і теоретиків вітчизняного та зарубіжного кіно, висвітлено процес становлення звукового кінематографа, формування його оповідальних структур і специфічних особливостей кінозвуку і кіномузики. Підкреслено, що звук є основним зображально-виражальним засобом кіно. Вперше у вітчизняній історіографії простежено процес взаємодії мистецтв і їх творчий синтез у кінематографі в контексті практичного освоєння звуку та специфіки музичиного супроводу в кіно.

Проаналізовано принцип поліфонії у структурі кінематографічного тексту як чинник елітарної діалогічної структури в масовокомунікаційному просторі.

Виявлено особливості композиційної будови англомовних кінематографічних текстів невеликого обсягу. Розкрито особливості їх комунікативної організації. Розглянуто основні комунікативні стратегії й тактики побудови англомовних кінематографічних текстів невеликого обсягу.

Выявлены особенности композиционного строения англоязычных кинематографических текстов небольшого объема. Раскрыты особенности их коммуникативной организации. Рассмотрены основные коммуникативные стратегии и тактики построения англоязычных кинематографических текстов небольшого объема.

The article deals with finding out composition peculiarities of cinematography texts of small size. Peculiarities of their communicative structure, means of reaching the communicative aims in these texts are also considered in the paper.

Розділ перший. Технології кінотелемонтажу 5 Розділ другий. Теоретичні засади кінотелемонтажу та історія його формування 11 Розділ третій. Оповідний монтаж 26 3.1. Методи й форми оповідного монтажу 3.2. Організація та прийоми оповідного монтажу Розділ четвертий. Акцентний монтаж 72 4.1. Аналітичний метод та його монтажні форми 4.2. Образний метод та його монтажні форми 4.3. Керування екранним часом Розділ п’ятий. Звуко-зоровий монтаж 121 5.1. Звук як виражальний засіб екранного твору 5.2. Прийоми звуко-зорового монтажу 5.3. «Монтаж атракціонів» Розділ шостий. Внутрішньокадровий монтаж 140 Висновки 145 Додатки 147 1. Діячі екранних мистецтв, які зробили суттєвий внесок у практику і теорію монтажу 2. Монтажні етюди для самостійної роботи 3. Словник термінів кінотелемонтажу 4. Англомовні терміни кінотелемонтажу 5. Словник технологічних термінів відеомонтажу 1