Визначено роль світового кінематографа у розвитку індустрії моди в 1930-х роках. Актуальність теми зумовлена зростанням інтересу вітчизняних науковців до історичних процесів, що відбувалися у галузі світової моди продовж першої половини ХХ ст. Проаналізовано історіографію наукової проблеми; визначено модні стилі, що панували у світовому суспільстві; простежено вплив культових акторів на розповсюдження моди; розглянуто діяльність художників з костюмаів провідних кінокомпаній, які впливали на формування модних тенденцій; проаналізовано участь європейських кутюр'є у створенні одягу для кіноіндустрії.

Увагу присвячено дослідженню особливостей функціонування історичного костюма в ігровому кінематографі Китаю порубіжжя XX - XXI ст. Визначено, що надбання традиційної культури Китаю (міфи та "вічні сюжети" середньовічної літератури, історичний китайський костюм - ханьфу) як певні знаково-символічні системи реалізовують традиційні культуротворчі функції: гармонізаторську, інформаційну, пізнавальну (гносеологічну), ціннісну (аксіологічну), комунікативну тощо. Досліджено, що на рівні сучасної культури Китаю ці культурні надбання (враховуючи й історичний китайський костюм) доповнюються культуротворчими функціями, які дозволяють поєднати традиційну та сучасну культури між собою. Виявлено такі типи культурного маркування, які здійснюються за допомогою історичного костюма в жанрах ігрового кінематографа Китаю: загальне соціокультурне маркування й авторське. Доведено, що основними культуротворчими функціями історичного китайського костюма в ігрових фільмах Китаю порубіжжя ХХ - ХХІ ст. є як традиційні культуротворчі функції (гармонізаторська, інформаційна, пізнавальна (гносеологічна), ціннісна (аксіологічна), комунікативна, ідентифікаційна, соціально-символічна тощо), так і специфічні функції, притаманні сучасній культурі: стилізації, реконструкції, самовираження.