Зроблено стислий екскурс у історію хореографічного мистецтва; наведено шляхи та напрямки його сучасного розвитку; розглянуто проблему трансформації ментальних образів у доступні глядачу пластичні та можливості навчання створення пластичних інтерпретацій.

Сделан краткий экскурс в историю хореографического искусства; намечаются пути и направления его современного развития; рассмотрена проблема трансформации ментальных образов в доступные зрителю пластические и возможности обучения созданию пластических интерпретаций.

It is given the short trip in history of choreographic art in the article ; the ways and the directions of its modern development are stated; the problem of transformation of mental images in available to spectator plastic images is posed and the question about possibilities of education to making the plastic interpretations is arisen.

Розглянуто пластичну культуру як складову педагогічної майстерності. Розкрито зміст понять художнього виконання, невербального спілкування, технічної майстерності, а також локомоторних, робочих, семантичних, ілюстративних і пантомімічних рухів. Висвітлено особливості удосконалення мовної та вокально-рухової координації.

Рассмотрена пластическая культура как составная часть педагогического мастерства. Раскрыто содержание понятий художественного исполнения, невербального общения, технического мастерства, а также локомоторных, рабочих, семантических, иллюстративных и пантомимических движений. Освещены особенности усовершенствования речевой и вокально-двигательной координации.

Здійснено комплексне аналітичне дослідження танцювальної символіки українського народного танцю в історичному контексті. Запропоновано теоретичне узагальнення стосовно проблематики пластичного символу. Проаналізовано найбільш традиційні побудови та хореографічну лексику українського народного танцю. Наведено інтерпретацію орнаментальних мотивів ужиткового мистецтва як графічного "запису" символічних структур танцю, здійснено класифікацію танцювальної символіки за образно-семантичними ознаками. Пластична мова української народної танцювальної культури є синтезом певних елементів, а саме: руху, малюнку, художнього образу, що відіграють роль символічної форми вираження смисложиттєвих домінант людського буття.

Розглянуто мову пластичного художнього висловлення у вільному танці у контексті хореографічного простору. Проаналізовано творчу діяльність Ф. Дельсарта, Е.Ж. Дельоза, А. Дункан, що сприяла становленню нових експериментальних мистецьких шкіл, орієнтованих на подальший продуктивний розвиток вільного танцю, зокрема, у вітчизняній хореографії. Розглянуто джерела виникнення й етапи розвитку вільного танцю, визначено особливості його сценічного втілення на підставі вивчення творчості німецького балетмейстера М. Вігман, американских хореографів М. Грехем, М. Каннінгем, танцювальної пластики Б. Ейфмана.

Рассмотрен язык пластического художественного высказывания в свободном танце в контексте хореографического пространства. Проанализирована творческая деятельность Ф. Дельсарта, Э.Ж. Делеза, А. Дункан, способствующей становлению новых экспериментальных художественных школ, ориентированных на дальнейшее продуктивное развитие свободного танца, в часности, в отечественной хореографии. Рассмотрены источники возникновения и этапы развития свободного танца, определены особенности его сценического воплощения на основе изучения творчества немецкого балетмейстера М. Вигман, американских хореографов М. Грехем, М. Каннингем, танцевальной пластики Б. Эйфмана.