Проаналізовано хорові твори М.Кармінського - значний внесок у розвиток хорового мистецтва України. Жанри, пов'язані з літературним текстом, складають ядро спадщини композитора. Перші кроки роботи М.Кармінського в синтетичних жанрах починаються зі співробітництва з Харківським театром юного глядача, який став своєрідною лабораторією творчих пошуків, вплинув на його формування як театрального композитора. Домінантою творчості М.Кармінського є пісня. Жанр пісні приваблював композитора своїми виразними можливостями синтезу музики та слова. Логічним був перехід від музики драматичних спектаклів до музики у кінематографі, де реальність, зримість образів художніх фільмів відточувала індивідуальність композитора.

В алфавитном порядке приведены 20000 опер, написанных за четыре века существования оперного искусства на нашей планете. Предложены пояснения к названиям опер. Приведен указатель имен композиторов и их опер.

Розглянуто фаустіанську модель та архетипи безсвідомого в опері XIX ст., "Сміховий світ" російської опери, а також нездійснені оперні задуми П.І.Чайковського. Окремий розділ присвячено українським враженням Глінки та їх впливу на формування задуму опери "Руслан і Людмила". Наведено характеристику вокальної сфери у радянській камерній опері 60 - 70 рр. ХХ ст. Детально проаналізовано оперну поетику К.Пендеровського, а також становлення молдавської оперної школи.

Докладно й системно зроблено історичний огляд розвитку китайського оперного мистецтва. Зазначено, що цей процес досліджується із середини ХІІІ до початку ХХ ст. Більш конкретно подано опис Пекінської опери.

Подробно и системно сделан исторический обзор развития китайского оперного искусства. Этот процесс исследуется с середины ХІІІ до начала ХХ веков. Более конкретно дано описание Пекинской оперы.

In article it is very detailed and it is system the historical review of development of the Chinese opera art is given. This process is investigated from middle ХIII prior to the beginning of XX centuries. The description of the Peking opera is more particularly given.

Проанализирована сущность эстетической платформы школы "третьего направления", причины ее возникновения и особенности развития. Основное внимание уделено вопросам взаимосвязи звукового кино и электронных технологий в формировании школы "третьего направления". Охарактеризовано творчество композитора Э.Артемьева, которое раскрывает сущность данного направления.

Вміщено наукові та критико-публіцистичні праці М.Р.Черкашиної-Губаренко - доктора мистецтвознавства, члена-кореспондента Академії мистецтв України, завкафедрою історії зарубіжної музики Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського. Висвітлено питання музичного та театрального мистецтва, наведено інформацію про концертне життя, фестивалі, симпозіуми, оперні та балетні прем'єри, які відбувалися в 1990-х рр. в Україні та за її межами. Проаналізовано творчість філософа та музиканта Ф.Ніцше, а також поезію А.Міцкевича у творчості українських композиторів.

Помещены научные и критико-публицистические труды М.Р.Черкашиной-Губаренко - доктора исскуствоведения, члена-корреспондента Академии исскуств Украины, заведующей кафедрой зарубежной музыки Национальной музыкальной академии Украины им. П.И.Чайковского. Освещены вопросы музыкального и театрального исскуства, приведена информация о концертной жизни, фестивалях, симпозиумах, оперных и балетных премьерах, которые происходили в 1990-х гг. на Украине и за ее пределами. Проанализированы творчество философа и музыканта Фридриха Ницше, а также поэзия Адама Мицкевича в творчестве украинских композиторов.

Висвітлено деякі сторінки історії театру 1990-х рр., зокрема, постановки опери В.Губаренка на львівській сцені, Ф.Галеві "La Juive" на українській оперній сцені. Розглянуто історію львівського оперного театру. Наведено стислу інформацію про життя та творчість В.Чистякової - української трагедійної актриси Харьківського театру ім. Т.Г.Шевченка. Проаналізовано опери "Поет" Л.Колодуба та "Мойсей" М.Скорика. Вміщено список публікацій М.Черкашиної-Губаренко.

Освещены некоторые страницы истории театра 1990-х гг. , в частности, постановка оперы В.Губенка на львовской сцене, Ф.Галеви "La Juive" на украинской оперной сцене. Рассмотрена история львовского оперного театра. Приведена краткая информация о жизни и творчестве В.Чистяковой - украинской трагедийной актрисы Харьковского театра им. Т.Г.Шевченка. Проанализированы оперы "Поэт" Левка Колодуба и "Моисей" Мирослава Скорика. Помещен список публикаций М.Черкашиной-Губаренко (автора данных трудов).

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ317.413(4Укр)5 + Щ313(4Укр)5-81

Рубрики:

Історія опери

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано прояви міфологеми Повелителя мертвого воїнства у творах Вагнера, завдяки наскрізній дії даної міфологеми встановлено внутрішні функціональні зв'язки, що дозволяє дослідити доробок композитора на підставі прояву принципу крещендування.

Розглянуто особливості відбиття сюжету "Майської ночі" М.Гоголя в операх М.Лисенка та П.Сокальського, а також процесу формування української музичної гоголіани як частини загальної панорами історії української опери в культурно-історичному контексті доби. Висвітлено проблеми українського у М.Гоголя, визначено причини популярності сюжетів його "Вечорів на хуторі біля Диканьки" у композиторів.

Рассмотрены особенности отражения сюжета "Майской ночи" Н.Гоголя в операх М.Лисенко и П.Сокольского, а также процесса формирования украинской музыкальной гоголианны как части общей панорамы истории украинской оперы в культурно-историческом контексте эпохи. Освещены проблемы украинского у Н.Гоголя, определены причины популярности сюжетов его "Вечеров на хуторе возле Диканки" у композиторов.

Розглянуто хорові сцени у порівнянні з образним світом твору у контексті специфічного розподілу двох паралельних планів - світу реальних та світу фантастичних персонажів.

Рассмотрены хоровые сцены в сравнении с образным миром произведения в специфическом распределении двух параллельных планов - мира реальных и мира фантастических персонажей.

The choral scenes in matching with a figurative world of product in specific allocation of two parallel schedules - world actual and world of the fancy characters are surveyed.

Обобщен научно-теоретический и практический опыт работы над различными вариантами концертного исполнения оперного отрывка в сопровождении фортепиано. Проанализирована существующая концертная и педагогическая практика и результаты творческого поиска оптимального, логически выверенного подхода к выделению из оперного клавира сольного номера, способного довольно емко раскрыть в концерте суть драматургии исполняемого отрывка, наиболее удобного для исполнения солистом-вокалистом и пианистом-концертмейстером. Показаны особенности исполнения оперной арии на концертной эстраде. Определены основные функции концертной композиции оперного отрывка. Обоснованы принципы формирования вступления и заключения к арии, приведены характеристика, классификация и методы исполнения "дополнительного материала". Рассмотрены основные этапы работы концертмейстера над фортепианной партией арии.

Розглянуто основні напрями розвитку оперної музики XVIII ст. в Італії, Франції, Німеччині та Англії. Висвітлено історію становлення інструментальної музики XVII - XVIII ст. Встановлено призначення та роль нових струнно-смичкових інструментів: скрипки, альта, віолончелі та контрабаса. Охарактеризовано джерела розвитку західноєвропейської поліфонії, визначено її основні ознаки та особливості, наведено відомості про органну музику. Проаналізовано музичні твори для струнних інструментів А.Кореллі та А.Вівальді, встановлено призначення та роль клавірної музики, розглянуто її основні жанри: варіації на народні теми, фантазії, пов'язані з традиціями органного мистецтва, сюїти з різних танців та різноманітні програмні твори. Висвітлено життєвий і творчий шлях видатних композиторів XVII - XVIII ст. - Й.С.Баха (1685 - 1750), Г.Ф.Генделя (1685 - 1759), К.В.Глюка (1714 - 1787). Розглянуто основні етапи становлення та розвитку віденської класичної школи, наведено характеристику опери "Орфей і Евридіка", показано видатну роль К.В.Глюка в реформі оперного мистецтва 60-х років XVIII ст.

Рассмотрены основные направления развития оперной музыки XVIII ст. в Италии, Франции, Германии и Англии. Освещена история становления инструментальной музыки XVII - XVIII ст. Определены назначение и роль новых струнно-смычковых инструментов: скрипки, альта, виолончели и контрабаса. Охарактеризованы источники развития западноевропейской полифонии, установлены ее основные признаки и особенности, приведены сведения об органной музыке. Проанализированы музыкальные произведения для струнных инструментов А.Корелли и А.Вивальди, раскрыта сущность клавирной музыки, рассмотрены ее основные жанры (вариации на народные темы, фантазии, связанные с традициями органного искусства, танцевальные сюиты и разнообразные программные произведения). Освещен жизненный и творческий путь выдающихся западноевропейских композиторов XVII - XVIII - И.С.Баха (1685 - 1750), Г.Ф.Генделя (1685 - 1759), К.В.Глюка (1714 - 1787). Описаны основные этапы становления и развития венской классической школы, приведена характеристика оперы "Орфей и Эвридика", показана выдающаяся роль К.В.Глюка в реформе оперного искусства 60-х годов XVIII ст.

Розглянуто провідні напрямки розвитку італійської опери 70 - 90-х рр. ХХ ст., описано особливості основних варіантів італійської постмодерністичної опери, подано характеристику її представників та стислий аналіз їх найбільш вагомих музично-театральних творів.

Рассмотрены главные направления развития итальянской оперы 70 - 90-х г. ХХ в., описаны особенности основных вариантов итальянской постмодернистической оперы, приведена характеристика еe представителей и краткий анализ их важнейших музыкально-театральных произведений.

In the article the main streams of Italian opera development in 70-90-ths of XX century have been discussed. The features of main variants of the Italian postmodern opera have been described. The characteristic of its representatives, and the brief analysis of their most ponderable musical-theatrical compositions has been done.

Розглянуто роботу піаніста-концертмейстера над оперною арією, розкрито особливості її виконання в концерті, наведено різні варіанти концертних композицій, які поєднують арію з речитативним матеріалом. Охарактеризовано функціональні особливості концертної композиції оперного уривка та принципи формування вступу до арії та її завершення.

Рассмотрена работа пианиста-концертмейстера над оперной арией, раскрыты особенности ее исполнения в концерте, приведены разные варианты концертных композиций, объединяющих арию с речитативным материалом. Охарактеризованы функциональные особенности концертной композиции оперного отрывка и принципы формирования вступления к арии и ее завершения.

Досліджено частину звукового простору кінострічок, яку зазвичай помічають саме тоді, коли вона відсутня. Цю таємничу частину представлено гамором, шумами, криками, навколишнім гвалтом, звуками, що маркують повсякдення і є невід'ємною складовою людського життя. Коли ця звукова симфонія раптом обривається, людина опиняється у звуковій ізоляції, певного роду вакуумі, що унеможливлює комфортне сприйняття подій фільму глядачем. Адже саме ця частина звукової доріжки і є тим засобом, за допомогою якого глядач інтегрується у реальність фільму.

Досліджено оперні твори провідних англійських композиторів XX ст. Б.Брітгена, М.Тіппена й Х.Бертвістла, що належать до комічного жанру з метою виявлення в них специфіки комічного та з'ясування ролі національного фактора. В "Альберт Херінзі" Б.Брітгена висвітлено взаємозв'язок з сатиричною лінією англійського мистецтва, традиціями "Опери жебраків", образами англійського соціально-побутового та моралістичного роману, творчістю У.Хогарта, Р.Шерідана, Ч.Діккенса. У "Весіллі в Іванів день" М.Тіппета виявлено глибоке шекспіровське коріння (завдяки порівнянню зі "Сном літньої ночі") та його вплив на трактування комічного в опері, а також зв'язок з творчістю представників національної літературної школи XX ст. (Т.Еліота, Б.Шоу, Д.Джойса, У.Б.Йейтса). У "Панчі та Джуді" Х.Бертвістла висвітлено роль традицій народного англійського театру, що зумовило втілення комічного у гострогротесковій модифікації. Проаналізовано опери у контексті національної музичної традиції, зокрема, творчості Г.Персела, інструментальної та музичної культури єлизаветської епохи, жанру "маски", паралельних у часі та стилі культурно-мистецьких явищ середини XX ст.

Проаналізовано структуру та зміст музично-акробатичних композицій спортсменів різного рівня майстерності. На підставі отриманих даних розроблено методику побудови музично-акробатичних композицій та спеціальні програми вдосконалення виконавчої майстерності акробатів. Обгрунтовано ефективність застосування дидактичного матеріалу з питань методики побудови музично-акробатичних композицій у процесі підготовки фахівців зі спортивної акробатики. Експериментально доведено: використання у процесі багаторічної підготовки акробатів спеціальних програм вдосконалення виконавчої майстерності (програм "Композиція") достовірно підвищує ефективність підготовки змагальних вправ. Подано методику стабілографічних досліджень у спортивній акробатиці, розглянуто їх інформативність за оцінкою майстерності у виконанні сполучних елементів композиції.

Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери).

Уперше розроблено жанрову теорію камерного безсюжетного балету. Висвітлено взаємозв'язок генезису даного жанру з ігровими інтенціями музичного стилю XX ст. На підставі історичного огляду еволюції жанрово-стильових ознак балетного жанру встановлено історичні передумови виникнення камерного безсюжетного балету та визначено його провідні жанрові складові й ознаки. Доведено, що у даному жанрі, починаючи з перших його зразків, на музично-мовному рівні нормативним є принцип стильової гри. У межах балетного жанру розглянуто проблему реалізації ігрових факторів композиторської поетики. На підставі аналізу балетної музики сучасного композитора українського походження Д.Поліщука зроблено висновки, що ігровий підхід на різних рівнях обумовлює своєрідну стилістику музичної мови камерних безсюжетних балетів кінця XX - початку XXI ст. Провідна роль ігрового фактора композиторської поетики на музично-мовому рівні зумовлює відповідність стилістичного змісту музичної мови камерного безсюжетного балету загальній ігровій спрямованості культури XX ст.