Розглянуто питання функціонування виконавської та педагогічної школи, їх роль і значення в збереженні музичних традицій.

Створено теорію міфологеми як одиниці міфу, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елементу символічної структури. На підставі дослідження нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

Виявлено життєві передумови формування творчого фенотипу особистості композитора-модерніста М.А.Рославця (1881 - 1944 рр.), визначено роль його творчих здобутків у контексті української культури. Доведено значення харківського періоду творчої біографії митця, протягом якого відбувся його поворот від символізму до конструктивізму. Здійснено моделювання творчого фенотипу композитора у контексті втілення сутнісних ознак модернізму. Запропоновано тезу щодо універсальності системи синтетакорду та властивого їй еволюційного характеру. Проаналізовано цілісну стильову платформу митця, виявлено чіткі ознаки музичного символізму та музичного конструктивізму.

Розглянуто додекафонію А. Шенберга як феномен чистої музики у межах загальної тенденції чистого мистецтва, що є одним з інваріантів культури першої половини XX ст. Окреслено динаміку розвитку ідеї чистої музики на фоні ідеї абсолютної музики як категорії естетики музики в широкому історичному контексті від раннього романтизму до авангарду першої чверті XX ст. На основі узагальнення естетичних категорій і понять у творчості А. Шенберга та В. Кандинського, а також ретельного аналізу типу творчого мислення обох митців на матеріалі листів, сформульовано загальне історико-культурне значення дискурсу Шенберг - Кадинський як інтерарт-феномену. На матеріалі аналізу сюїти для фортепіано op.25 та квінтету для духових інструментів op.26 запропоновано й аргументовано нові терміни, що відповідають новим параметрам організації музичної мови додекафонії як проекту чистої музики.

Систематизовано музично-риторичні фігури, музичні інтонації та теми "пасіонного" характеру, а також впроваджено їх розподіл на п'ять груп символів (печалі, страждання, страстей, спокутування та відродження), що дозволяє простежити емоційне наростання "пасіонного" почуття. Запропоновано універсальну концепцію функціонування стильової символіки "пасіонності". Досліджено, що будь-яке "пасіонне" переживання, виражене різноманітними принципами, завершується відродженням і благодаттю. Виділено етапи існування й історичний розвиток символіко-риторичного мислення та висвітлено процес генезису й еволюції символіки "пасіонності". Розкрито феномен стильової символіки "пасіонності" в контексті виявлення художньої образності в творах Й.С. Баха та Ф. Ліста як яскравих представників символіко-риторичного мислення епох бароко та романтизму. Введено поняття "барочний романтизм" і продемонстровано на прикладі фортепіанних творів Ф. Ліста.

Проаналізовано питання філософського осмислення музики, творчості, інтерпретації, яке зводиться до трактування рефлексій та інтеракцій цих категорій. Запропоновано правомірним вважати висновок, що музична творчість є своєрідним виразом здатності людини інтерпретувати духовно-естетичне в творчому процесі, а крізь нього - і становлення власного "Я".

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ310.22 + Щ313(0)63-81-2

Рубрики:

Творчий метод, стилі та напрямки в музичному мистецтві

Історія музики

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(0)6 + Щ310.22

Рубрики:

Історія музики

Творчий метод, стилі та напрямки в музичному мистецтві

Шифр НБУВ: ДС40170 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(0)6 + Щ310.22

Рубрики:

Історія музики

Творчий метод, стилі та напрямки в музичному мистецтві

Шифр НБУВ: ДС40170 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(0)6 + Щ310.22

Рубрики:

Історія музики

Творчий метод, стилі та напрямки в музичному мистецтві

Шифр НБУВ: ДС40170 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ313(0)6 + Щ310.22

Рубрики:

Історія музики

Творчий метод, стилі та напрямки в музичному мистецтві

Шифр НБУВ: ДС40170 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено дослідження виразних особливостей пізніх Сонат Л. Бетховена, Ф. Шопена, О. Скрябіна в розходженнях різнонаціонапьних виконань, що фіксують ті чи інші прозріння стильових тенденцій недавнього минулого, сьогодення академічної практики й піанізму сучасності. Виразні особливості пізніх Сонат Л. Бетховена, Ф. Шопена, О. Скрябіна, Ч. Айвза різні в національному прояві, у виконавському адресуванні, у спрямованості на різні стильові позиції й тенденції оточення їх творців або в прагненні опертися на завоювання найближчого або віддаленого минулого, заглянути в майбутнє артистичної практики й піанізму - насущного й уявного. Систематизація відомостей про сутність творчих установок Бетховена, Шопена, Скрябіна, Айвза вказує на принципове культивування зусиль останнього періоду творчості, прояв у них релігійно-ідейних, культурно-артистичних і морально-соціальних шукань композиторів, які знаходили адекватний або іншого значення відгук у виконавців. Розділеність аналізованих авторів і їх творів часовими й мислительно-стильовими бар'єрами не заперечує деякої парадигматичної складової їхнього прояву - у вигляді "необарокової" стильової складової, виразність якої полягає, судячи з її "всюдиприсутності", у творчому енергетичному стимулі, що живить різноспрямованість виконавських рішень. Звертає на себе увагу виражений синтезуючий зміст проаналізованих останніх Сонат різних авторів, хоча даний синтез глибоко відмінний у персональному рішенні жанру. Очевидною є спрямованість "до нових берегів" у Бетховена і Шопена, хоч у другого з названих помітні й апеляції до ранніх художніх установок як стиленароджуючих показників авторського артистичного самоствердження.