Досліджено основні історико-теоретичні засади, на яких грунтувався процес музично-естетичного виховання в Україні у другій половині ХІХ - початку ХХ ст. Проаналізовано соціально-економічні процеси, які впливали на стан освіти і музично-естетичного виховання українського народу у зазначений період. Висвітлено діяльність видатних українських громадських діячів, митців, а також громадських та музичних товариств, аматорських організацій, закладів освіти та мистецтва та визначено їх роль у розвитку теорії й практики музично-естетичного виховання.

Проаналізовано сутність моральних почуттів і особливості їх прояву у підлітків. Розкрито вплив музичних творів на формування моральності, визначено шляхи та засоби розвитку моральних відносин. Запропоновано методику діагностики та розвитку моральних почуттів підлітків у процесі сприйняття музичних творів.

Проанализирована сущность моральных чувств и особенности их проявления у подростков. Раскрыто влияние музыкальных произведений на формирование моральности, определены пути и средства развития моральных отношений. Предложена методика диагностики и развития моральных чувств подростков в процессе восприятия музыкальных произведений.

Вперше здійснено цілісний науковий аналіз процесу виховання молоді засобами православної духовної музики в закладах освіти України кінця ХІХ - початку ХХ ст. як соціально-педагогічного феномену. Обгрунтовано основні його етапи: 1884 - 1889 рр. - пропедевтичний, 1889 - 1908 рр. - становлення, 1908 - 1914 - активного розвитку, 1914 - 1917 рр. - завершальний. Охарактеризовано моральну, естетичну та громадсько-патріотичну виховну сутність православної духовної музики. Встановлено та класифіковано провідні тенденції (сутнісно-розвивальні, змістовно-процесуальні, актуально-визначальні). Виявлено основні чинники (методи, форми, види діяльності, умови) виховання молоді у церковнопарафіяльних школах, гімназіях, учительських семінаріях, народних та єпархіальних училищах. Доведено позитивний вплив українських духовних піснеспівів на етнопедагогіку, національно-культурні виховні традиції, українську та російську музично-педагогічні культури.

Висвітлено процес становлення музично-естетичного виховання в кінці XVI - XVII ст. як цілісний період розвитку української педагогіки. З'ясовано особливості вокально-хорової роботи в різних типах навчальних закладів (братських школах, Києво-Могилянській академії, колегіумах). З використанням широкого кола різноманітних джерел досліджено музично-педагогічні ідеї відомих просвітителів - М. Дилецького, Г. Сковороди та інших, визначено їх роль у розвитку освіти та педагогіки в Україні. Розроблено методику впровадження музично-педагогічних традицій Відродження в сучасну практику навчання та виховання майбутніх учителів музики.

Обгрунтовано ідею естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва як вихідну форму й основу цілісного формування особистості людини. Процес оновлення технологій масового естетичного виховання засобами музичного мистецтва розглянуто як необхідну умову досягнення соціально-гуманістичної мети формування особистості на сучасному етапі розвитку суспільства: розвитку активності, здатності до творчого, оптимістичного, конструктивного ставлення до світу й себе. Аргументовано тезу про необхідність оновлення технологій музично-естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва, що підвищує ефективність їх інтелектуального, морального, трудового, фізичного навчання та виховання, забезпечує розвиток творчого ставлення до життя, здатності подолати проблемні ситуації. Запропоновано нову технологію естетичного виховання дітей засобами музичного мистецтва.

У роботі аналізується діяльність західноукраїнських композиторів другої половини XIX - початку XX сторіччя, визначається їх внесок у розробку ідей, що стосуються розвитку національного музичного виховання в Західній Україні. Встановлено, що, незважаючи на складні соціально-економічні, політичні і культурні обставини, композитори в умовах австро-угорської окупації внесли вагому лепту в теорію і практику музично-естетичного виховання.

Розглянуто методологічні, історико-теоретичні та методичні аспекти підготовки майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів. Розкрито зміст поняття "сучасна музика масових жанрів", її функціонування і педагогічний потенціал. Обгрунтовано необхідність включення до професійної педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів спецкурсу естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів, розглянуто її критерії та показники. Запропоновано методику, яку покладено до основи спецкурсу "Сучасна музика масових жанрів". Створено комплексну систему діагностики рівнів готовності майбутніх педагогів до естетичного виховання школярів засобами сучасної музики масових жанрів.

Досліджена проблема музично-естетичного виховання в Україні (XIX ст. - початок XX ст.) в історично-педагогічному аспекті. У контексті становлення і розвитку гімназійної освіти розглянуто зміст і форми музично-естетичного виховання. Виділені етапи й тенденції еволюційного шляху музичної освіти в гімназіях. Виявлені традиції та принципи музично-естетичного виховання, які можуть бути використані на сучасному етапі побудови української школи.

Досліджено проблему змістового наповнення художньо-естетичної освіти майбутніх педагогів. Визначено критерії їх художньо-педагогічної підготовленості. Розроблено педагогічну модель процесу формування готовності студентів педагогічних училищ до художньо-естетичного виховання дітей засобами української дитячої музики.

Визначено та обгрунтовано зміст та структурні компоненти музично-естетичної культури молодших школярів (інформаційний, почуттєво-емоційний, комунікативний), критерії та рівні сформованості музично-естетичної культури, а також педагогічні умови її формування у молодших школярів під час дозвілля. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено та впроваджено у практику цілісну методику організації музично-естетичної діяльності дітей у клубному об'єднанні на основі розвитку їх творчо-пізнавальної активності.

Обгрунтовано теоретичні засади та методи формування ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури в позашкільних навчальних закладах на базі застосування особистісно орієнтованого підходу щодо виховання засобами музики. Розкрито сутність категорій "цінності", "естетичні цінності", "ціннісні орієнтації особистості". Виявлено сутність ціннісних орієнтацій у галузі музичної культури та їх структуру. Вперше запропоновано метод актуалізації цінностей, що грунтується на використанні кращих зразків молодіжної музики, народних та академічних творів у сучасній обробці та класичної музики складної форми. Визначено стан, критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій підлітків у галузі музичної культури й обгрунтовано педагогічні умови та технології їх формування в музично-виконавських колективах. Підтверджено ефективніть експериментальної навчальної програми та доведено вагоме значення одержаних результатів для подальшого розвитку музично-педагогічної теорії та практики виховання.

Розкрито актуальні питання музично-естетичного виховання учнів старших класів закладів загальної середньої освіти. Висвітлено історичні й теоретико-методичні аспекти виховання та формування естетичного відношення до вокального мистецтва. Вміщено методичні рекомендації щодо проведення занять з факультативного навчального курсу "Музичне мистецтво", присвячених ознайомленню учнів з операми "Іван Сусанін" М.І. Глінки, "Євгеній Онєгін" П.І. Чайковського, "Борис Годунов" М.П. Мусоргського та з особливостями виконання основних партій видатними оперними співаками.

Розглянуто проблематику, пов'язану з роллю, яку відіграє культура, а особливо музика, в житті людини. Цікавим простором використання музичних занять можуть бути ресоціалізаційні та профілактичні програми як цікаві форми дозвілля.

Надано аналіз психологічних досліджень щодо сприйняття музики та її впливу на емоційний стан людини. Визначено характеристики впливу музики різних стилів і напрямів, а також її переживання різними категоріями слухачів залежно від їх виховання, соціального стану, інтелектуального розвитку. Зазначено, що важливу роль у цьому процесі відіграє налаштованість на сприйняття творів різних авторів, а кінцевим результатом його є емоційно-естетичний відгук на музику.

Розглянуто роль музики в естетичному вихованні молоді та формуванні її життєвих цінностей. Зазначено висновок, що музика є одним з основних факторів вдосконалення особистості.

Рассмотрена роль музыки в эстетическом воспитании молодежи и формировании ее жизненных ценностей. Отмечено, что музыка является одним из основных факторов усовершенствования личности.

It is diskussed the role of music in the aesthetic education of youth and the formation of her values in life. It is concluded that music is a major factor in improving the individual

Висвітлено проблему сучасної музичної педагогіки - формування музичного сприймання (МС). Зазначено, що використання лише асоціативно-зорового ряду сприйняття залишає незатребуваним величезний виховний потенціал музичного мистецтва, пов'язаний з його емоційно-виражальними можливостями. Розглянуто чинники психологічного, соціологічного та педагогічного рівнів МС. Акцентовано увагу на новому методологічному орієнтирі: навчити дітей розумінню музики як мистецтву інтонованого смислу, що функціонує в загальній системі естетичних відношень. Наголошено, що закономірності, принципи та методи формування МС розкрито недостатньо, механізм впливу музики на дітей, можливості його педагогічного опосередкування з'ясовано не повністю. Підсумовано, що пошук ефективних шляхів формування МС слід пов'язувати з теоретичними дослідженнями у сфері педагогіки, психології та музикознавства.

Розглянуто питання виховання особистості майбутнього вчителя музики на факультетах мистецтв, де самоосвітня діяльність є одним із основних компонентів цього процесу.

Рассмотрена проблема воспитания личности учителя музыки на факультетах исскуств, где самообразовательная деятельность является одним из основных компонентов этого процесса.

The problem of education of personality of a music teacher in the arts faculties, where self-educational activity serves as a key component of this process is studied.

Вивчено золотий перетин як композиційний принцип трансмірності в українській музичній культурі останньої третини XX ст. Вперше в українському мистецтвознавстві здійснено системний компаративний аналіз феномену золотого перетину в історико-культурному аспекті. Досліджено роль золотого перетину у композиції музичних творів, інспірованих образотворчим мистецтвом. На основі концепції О. Коблякова щодо прояву трансмірності в музичному мистецтві розроблено поняття трансмірності композиції музичних творів, написаних на основі сюжетів та жанрів образотворчого мистецтва. Трансмірний аналіз, заснований на принципі золотого перетину, дозволяє моделювати схему, що генерує механізм інтеграції концепції, закладеної в образотворчому першоджерелі, та відображає асиміляцію та взаємодію складових у творах образотворчого та музичного мистецтв. У ракурсі інтеграції живопису та музики золотий перетин у композиції творів допомагає поєднувати просторово-часові характеристики зазначених видів мистецтв та впливає на композиційні особливості форми та сюжетів художніх творів. Запропоновано метод трансмірного аналізу композиції, якій презентовано на прикладі творів українських композиторів останньої третини XX ст. - Л. Дичко, І. Карабиця, В. Кікти.

На основі узагальнення теоретичних засад формування культури міжособистісних взаємин обгрунтовано педагогічний потенціал музичного мистецтва як фактора впливу на виховання в студентської молоді культури міжособистісних взаємин. Розкрито сутність складових культури міжособистісних взаємин, якими є поняття "культура", "взаємини", "культура взаємин". Визначено основні моральні якості особистості, які впливають на культуру взаємин. Охарактеризовано особливості музичного мистецтва, що сприяють ефективному залученню студентської молоді до загальнокультурних цінностей побудови міжособистісних взаємин.

На основе обобщения теоретических основ формирования культуры межличностных отношений обоснован педагогический потенциал музыкального искусства как фактора влияния на воспитание у студенческой молодежи культуры межличностных отношений. Раскрыта сущность составляющих культуры межличностных отношений, которыми являются понятия "культура", "взаимоотношения", "культура взаимоотношений". Определены основные нравственные качества личности, влияющие на культуру взаимоотношений. Охарактеризованы особенности музыкального искусства, способствующие эффективному привлечению студенческой молодежи к общекультурным ценностям построения межличностных взаимоотношений.

The artical principles of education of culture of interpersonality mutual relations are certain in the article, the constituents of this summarizing concept, that is, are exposed "culture", "mutual relations", "culture of mutual relations". Proved educational potential of music as the main factor of influence on the education of students in music and teaching faculty culture of interpersonal relationships.

Досліджено окремі рівні системи музичної культури Криму XX ст. як історико-культурний процес, що інтенсивно розвивається на території півострова. Описано музичну творчість, виконавство, поширення музичної культури, виявлено їх загальні риси та конкретні прояви.