Розглянуто питання співвідношення теорії мови та теорії мистецтва як формалізації поняття "живописний аналог культурного концепту", його матеріально-духовної паралелі, алоконцепту, а також здійснено спробу визначити інтерпретанту естетичного знаку у контексті семіотики культури, мови та мистецтва.

Рассмотрен вопрос общности теории языка и теории искусства в плане формализации понятия "живописный аналог культурного концепта", понимаемый как его материально-духовная параллель или алоконцепт, а также осуществлена попытка определения интерпретанты эстетического знака в контексте семиотики культуры, языка и искусства.

In the article the idea of picturesque clone cultural concepts is esteemed and the attempt implements to give him formal definition.

Акцентовано увагу на тому, що майбутнім художникам-педагогам важливо не лише ефективно володіти технічними можливостями лінійного живопису, але й потрібно сприйняти та засвоїти метод створення художнього образу у творах портретного жанру. Зазначено, що талановитий портретист створює художній образ моделі, взявши за основу дійсні характерності людини й саме в цьому є його творча активність. Зроблено висновок, що процес професійного становлення майбутнього вчителя образотворчого мистецтва у вищій педагогічній школі потребує засвоєння знань психолого-педагогічного спрямування щодо удосконалення портретного мистецтва.

Акцентировано внимание на том, что будущим художникам-педагогам важно не только эффективно владеть техническими возможностями линейной живописи, но и нужно воспринимать и осваивать метод создания художественного образа в произведениях портретного жанра. Отмечено, что талантливый портретист создает художественный образ модели, взяв за основу характер человека, и именно в этом его творческая активность. Сделан вывод, что процесс профессионального становления будущего учителя изобразительного искусства в высшей педагогической школе требует усвоения знаний психолого-педагогической направленности в связи с совершенствованием портретного искусства.