Висвітлено питання теорії вірша та практичної роботи з віршованою формою. Наведено методику роботи з віршем та віршованою драматургією, що поєднує віршоритмічний, а також дійовий аналіз поетичного твору. Детально розглянуто народну систему віршування, українські народні ритми тощо.

Представлена оригинальная теория мелодии стиха как универсального смыслообразующего начала поэтической речи. Проанализированы стихотворения на русском, украинском, болгарском, английском и испанском языках, а также два "непонятных" произведения - "Медный всадник" А.Пушкина и "Двенадцать" А.Блока. Значительное внимание уделено смыслу филологического анализа художественной литературы, звуку и ритму, музыке и смыслу лирического стихотворения.

Досліджено життя та творчість відомого українського поета Л.Боровиковського. У контексті розвитку романтизму у світовому й українському письменстві висвітлено дискурсивну практику поета-романтика та його художні пошуки. Проаналізовано стильові течії в українському романтизмі, зміну та еволюцію літературних напрямків, спадкоємність літературних традицій, взаємодію фольклорних і жанрових форм та оновлення тематичного репертуару балади.

Робота присвячена життю і творчості відомого українського поета - Д.Павличка. Ідейно-тематичне багатство, образна палітра, інваріантність жанру, самобутність таланту поета-сонетяра розглядається на широкому фоні розвитку українського і світового сонета - від Данте, Петрарки, Шекспіра до "Покаяних псалмів" (1995) Д.Павличка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.16 + Ш401.45

Рубрики:

Простір і час <теорія л-ри>

Віршовані жанри <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж70322 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлюється цілий комплекс теоретичних та історико-літературних проблем, пов'язаних з явищем філософської лірики. Аналізуються ранні етапи розвитку філософської лірики у світовій літературі, джерела української філософської лірики. Пропонується систематичний розгляд української філософсько-поетичної традиції у найяскравіших проявах, що дає змогу з'ясувати як універсальні, так і національні її особливості. Найбільшу увагу приділено розгляду різних напрямків в українській філософській ліриці ХХ ст. (В.Свідзинський, Б.-І.Антонич, М.Зеров, М.Бажан, В.Мисик, В.Стус та ін.).

Досліджено особливості художньо-естетичного відображення народних уявлень про людину і світ у фольклорно-міфологічних баладах XIX ст. Наведено класифікацію поетичних творів і визначено їх літературну специфіку. Проаналізовано жанрову природу, психологічні та національні особливості побутових баладних творів. Розглянуто проблеми національного буття та своєрідність поетики історичних балад XIX ст. Висвітлено основні тенденції формування та становлення жанру у контексті розвитку української та світової літератури з урахуванням проблеми класифікації жанрів.

Исследованы особенности художественно-эстетического отображения народных представлений о мире и человеке в фольклорно-мифологических балладах XIX в. Приведена классификация поэтических произведений и определена их литературная специфика. Проанализирована жанровая природа, психологические и национальные осбенности бытовой балладной поэзии. Рассмотрены проблемы национального бытия и своеобразность поэтики исторических баллад XIX в. Освещены основные тенденции формирования и становления жанра в контексте развития украинской и мировой литературы с учетом проблемы классификации жанров.

Розглянуто історію розвитку жанру елегії в українській поезії від давнини до початку ХХ ст. Проаналізовано твори Г.Сковороди, Л.Боровиковського, А.Метлинського, М.Петренка, В.Забіли, Т.Шевченка, Л.Глібова, С.Руданського, Ю.Федьковича, П.Грабовського, В.Самійленка, М.Старицького, І.Франка, Л.Українки в елегійному аспекті. Встановлено джерела та висвітлено еволюцію елегії. Розкрито типологічні риси жанру на різних етапах літературного процесу.

Рассмотрена история развития жанра элегии в украинской поэзии с древнейших времен до начала ХХ в. Проанализированы произведения Г.Сковороды, Л.Боровиковского, А.Метлинского, М.Петренко, В.Забилы, Т.Шевченко, Л.Глебова, С.Руданского, Ю.Федьковича, П.Грабовского, В.Самойленко, М.Старицкого, И.Франко, Л.Украинки в элегийном аспекте. Установлены источники и освещена эволюция элегии. Раскрыты типологические черты жанра на различных этапах литературного процесса.

Висвітлено основні характеристики жанрових особливостей східної словесності, їх композиційні форми та систему жанрів. Розглянуто еволюцію класичної арабської поезії другої половини VIII - XI ст. Відзначено, що основною формою, якою користувалися арабські, перські й тюркські поети, була касида. Проаналізовано газель як найпоширеніший жанр арабської доісламської поезії, а також шарки - турецький жанр, рід поетичного твору, подібний до мурабба та жанр кит'а - форму доісламської арабської поезії. Запропоновано до обговорення руба'і - поетичну форму іранського доісламського походження. Досліджено основні мотиви, теми, персонажі, символіку й зміст придворної лірики та способи її вираження. Наведено зразки класичної арабської, тюркської та перської поезії.

Освещены основные характеристики жанровых особенностей восточной словесности, их композиционные формы и систему жанров. Рассмотрена эволюция классической арабской поэзии второй половины VIII - XI ст. Отмечено, что основной формой, которой пользовались арабские, перские и тюркские поэты, была касыда. Проанализирован распространенный жанр арабской доисламской поэзии - газель, а также шарки - турецкий жанр, род поэтического произведения, подобный мураббе и жанр китъа - форма доисламской арабской поэзии. Предложен к обсуждению жанр рубаъи - поэтическая форма иранского доисламского происхождения. Исследованы основные мотивы, темы, персонажи, символика и содержание придворной лирики и способы ее выражения. Приведены образцы классической арабской, тюркской и перской поэзии.

Запропоновано новий інтегративний підхід до опису еволюції словесного поетичного образу у контексті мереологічної моделі поетики - від античної, універсалістської до когнітивної. Розкрито природу словесного поетичного образу в ракурсі лінгвокогнітивної парадигми та будову оригінальної типології образів американської поезії. Розглянуто лінгвокогнітивні механізми появи нових образів, що впливають на концептуальне осмислення світу людиною.

Предложен новый интегративный подход к описанию эволюции словесного поэтического образа сквозь призму мереологической модели поэтики - от античной, универсалистской до когнитивной. Раскрыта природа словесного поэтического образа в ракурсе лингвокогнитивной парадигмы и устройство оригинальной типологии образов американской поэзии. Рассмотрены лингвокогнитивные механизмы появления новых образов, влияющие на концептуальное осмысление мира человеком.

Розглянуто перспективи дослідження особливостей взаємодії та функціонування барокових освітніх моделей і процесів розвитку поетики емблематичного віршування на Україні в XVI - XVIII ст. Акцент зроблено на особливостях візуальної, зокрема, геральдичної поезії як синкретичного жанру, в якому герб є своєрідним базовим "текстом", по відношенню до якого вірш виступає художньо-поетичним коментарем. Звернено увагу на специфіку функціонування геральдичної поезії, зумовлену видавничою та освітньою практикою доби.

Рассмотрены перспективы исследования особенностей взаимодействия и функционирования барочных образовательных моделей и процессом развития поэтики эмблематического стихосложения на Украине в XVI-XVIII вв. Акцент сделан на особенностях визуальной, в частности, геральдической поэзии как синкретического жанра, в котором герб является своеобразным базовым текстом, по отношению к которому стихотворение выступает художественно-поэтическим комментарием. Обращается также внимание на специфику функционирования геральдической поэзии, обусловленную издательской и образовательной практикой эпохи.

Рассмотрена проблема разграничения и толкования. Описана типология изобразительности словесного искусства. Освещены предистория типологии в русской эстетике словесного творчества ХІХ - начала ХХ вв. Раскрыты сущность языка и природа лирического слова, истоки герменевтики.

Проаналізовано суспільно-політичні умови, естетичні та філософсько-естетичні установки поетів-шістдесятників, які зумовили їх естетичні ідеали. Визначено зміст гармонійного пафосу на етапах 1960 рр., 1970 - 1980 рр., 1990 рр. у творчості Д.Павличка, Л.Костенко, В.Симоненка, Б.Олійника, М.Вінграновського, І.Драча, В.Коротича у контексті літературознавства та критики. Досліджено характер і зміст трагічного, драматичного, гармонійного, комічного як домінуючих категорій на даних етапах у творчості згаданих поетів.

Проанализированы общественно-политические условия, эстетические и философско-эстетические установки поэтов-шестидесятников, которые обусловили их эстетические идеалы. Определено содержание гармонического пафоса на этапах 1960 гг., 1970 - 1980 гг., 1990 гг. в творчестве Д.Павличко, Л.Костенко, В.Симоненко, Б.Олейника, Н.Винграновского, И.Драча, В.Коротича в контексте литературоведения и критики. Изучен характер и содержание трагического, драмматического, гармонического, комического как доминирующих категорий на данных этапах в творчестве вышеупомянутых поэтов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 + Ш401.453

Рубрики:

Література

Ліричні жанри <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто творчу спадщину видатного німецького філософа Г.Когена (1842 - 1918 рр.) - основоположника Марбурзької школи неокантіанства. Вперше проведено дослідження філологічних аспектів наукових праць мислителя. Проаналізовано духовні паралелі Г.Когена з такими визначними постатями європейської культури, як Г.Гейне, Б.Пастернак, М.Бахтін. Наведено деякі філософські трактати Г.Когена, переклад яких українською мовою здійснено вперше.

Рассмотрено творческое наследие выдающегося немецкого философа Г.Когена (1842 - 1918 гг.) - основоположника Марбургской школы неокантианства. Впервые проведено исследование филологических аспектов научных трудов мыслителя. Проанализированы духовные параллели Г.Когена с такими выдающимися представителями европейской культуры, как Г.Гейне, Б.Пастернак, М.Бахтин. Приведены некоторые философские трактаты Г.Когена, перевод которых на украинский язык осуществлен впервые.

На основе исследования поэзии С.Есенина и Д.Кедрина рассмотрено слово как элемент семантической системы художественного целого в составе пяти последовательно усложняющихся номинативных структур, связанных между собой уровневыми отношениями. Раскрыты возможности исследования номинативных, лексических проявлений глубинной семантики художественного (стихотворного) произведения как органического смыслового и структурного целого, в сочетании планов, сечений, проекций внешнего и внутреннего миров создающего текст знания.

Розглянуто передумови та перспективи сучасного літературознавчого дослідження філософської лірики, запропоновано варіанти її диференціації. Висвітлено структуру сучасної методологічної сфери мислення та діяльності. Проаналізовано чинники, які обумовлюють сучасний стан розвитку теорії літератури та літературознавства загалом.

Рассмотрены предпосылки и перспективы современного литературоведческого исследования философской лирики, предложены варианты ее дифференциации. Освещены структура современной методологической сферы мышления и деятельности. Проанализированы факторы, обусловливающие современное состояние развития теории литературы и литературоведения в целом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.45 + Ш5(0)35-4

Рубрики:

Віршовані жанри <теорія л-ри>

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано малодосліджену проблему жанрової модифікації канону молитви у літературно-художньому просторі (на матеріалі української поезії XII - XX ст.). Висвітлено історію формування традиції віршованої молитви у східнослов'янській словесній культурі XI - XVII ст. Проведено дослідження покаянних віршів як перших зразків руської книжної поезії молитовного змісту. Розглянуто віршовані обробки псалмів у культурному дискурсі західноєвропейських і східнослов'янських народів. Проведено огляд текстів канонічних молитов у художній рецепції українських поетів. Розроблено принципи аналізу "молитовного тексту" в синхронічному та діахронічному аспектах з урахуванням національної своєрідності літературного дискурсу. Досліджено розвиток індивідульно-авторської молитви в українській поезії у XVI - XVIII, XIX і XX ст. Зроблено інтерпретацію конкретно-естетичних контекстів творів і загальних усталених уявлень про світоглядні пріоритети визначних українських митців, зокрема, Г. Сковороди, Т. Шевченка, Є. Маланюка, Б.-І. Антонича.

Проанализирована малоисследованная проблема жанровой модификации канона молитвы в литературно-художественном пространстве (на материале украинской поэзии XII - XX ст.). Освещена история формирования традиции поэтической молитвы в восточнославянской словесной культуре XI - XVII ст. Проведено исследование покаянных стихов как первых образцов русской книжной поэзии молитвенного содержания. Рассмотрены поэтические обработки псламов в культурном дискурсе западноевропейских и восточнославянских народов. Проведен обзор текстов канонических молитв в художественной рецепции украинских поэтов. Разработаны принципы анализа "молитвенного текста" в синхороническом и диахроническом аспектах с учетом национального своеобразия литературного дискурса. Исследовано развитие индивидуально-авторской молитвы в украинской поэзии в XVI - XVIII, XIX, XX ст. Дана интерпретация конкретно-эстетических контекстов произведений и общепринятых представлений о мировоззренческих приоритетах выдающихся украинских поэтов, в частности, Г. Сковороды, Т. Шевченка, Е. Маланюка, Б.-И. Антонича.

Досліджено поетичні особливості віршів - метафор. Зроблено огляд структури, змісту та форми деяких творів Т. Шевченка, П. Грабовського.