Розглянуто теоретико-методологічні проблеми наукового пізнання епістолярних джерел. Проаналізовано епістолярну спадщину діячів української культури другої половини ХІХ - початку ХХ ст. (Д.Багалія, М.Драгоманова, П.Куліша, І.Франка, Т.Шевченка, М.Гоголя та інших) як соціокультурний феномен.

Рассмотрена специфика построения и функционирования эпистолярных текстов на материале писем А.С.Пушкина, оказавшего огромное влияние на формирование русского литературного языка. Доказано, что письма поэта отличаются жанровым и стилистическим своеобразием, обладают признаками разговорного, художественного, официального и частично публицистического стилей. Представлен результат лингвистического анализа писем, написанных автором официальным лицам (Николаю I, А.Х.Бенкендорфу); бытовых (брату, жене, друзьям); писем, содержащих элементы художественности и публицистики (П.А.Плетневу, И.С.Тургеневу, А.А.Дельвигу), а также стилизованных писем, базой анализа которых является "Роман в письмах", "Марья Шонинг", "Повести покойного Ивана Петровича Белкина".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4РОС)6-4 + Ш401.449.2 + Ш5(4РОС)6,1

Рубрики:

Література

Мемуари, щоденники, автобіографії, листи <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж16332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещена проблема жанровой специфики мемуаров декабристов. Описан историко-литературный процесс 1810 - 1880 гг. Предложены теоретические основы мемуарной жанрологии. Рассмотрены мемуарные произведения Н.И.Тургенева, С.П.Трубецкого, И.Д.Якушкина, Н.И.Лорера, М.Ф.Орлова, М.А.Бестужева, С.Г.Волконского, Н.Р.Цебрикова, Н.И.Горбачевского, А.В.Поджио, В.Ф.Раевского, М.И.Муравьева-Апостола, Ф.Н.Глинки и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш401.449.2

Рубрики:

Мемуари, щоденники, автобіографії, листи <теорія л-ри>

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено жанрову специфіку оригінальних пам'яток давньоукраїнського живопису з використанням традиційних літературознавчих дефініцій.

Исследована жанровая специфика оригинальных памятников староукраинской живописи в духе примитива с использованием традиционных литературоведческих дефиниций.

The research (with "boundary" parameters) of genre specificity of old Ukrainian painting's original monuments in primitive art's spirit with use of traditional literary criticism's definitions is represented.

Розглянуто теоретичні проблеми щоденника як жанру мемуарної літератури. Проаналізовано щоденники В.Винниченка, П.Тичини, В.Поліщука, М.Драй-Хмари, О.Довженка, А.Любченка, О.Гончара, К.Москальця, П.Сороки та інших українських письменників.

Рассмотрены теоретические проблемы дневника как жанра мемуарной литературы. Проанализированы дневники В.Винниченко, П.Тычины, В.Полищука, М.Драй-Хмары, А.Довженко, А.Любченко, О.Гончара, К.Москальца, П.Сороки и других украинских писателей.

Досліджено організацію оповідання у мемуарно-автобіографічній прозі А.Білого, З.Гіппіус, В.Ходасевича, Г.Іванова, М.Волошина, Б.Лівшиця, А.Марієнгофа, В.Вересаєва 1920 - 1930 рр., зважаючи на жанрову специфіку, особливості стилю, співвідношення факту та художнього вимислу. Зазначено: аналіз мемуарних творів дає змогу визначити, що літературний портрет є головною організуючою ланкою оповідання, виявити авторську концепцію зображуваної особистості письменника та співвідношення даної концепції з біографічним "міфом". Установлено, що досліджуваним спогадам притаманні: фактографічність, ретроспективність, фрагментарність композиції, відсутність чітко вибудованого сюжету. Доведено, що специфіку оповідання у даних творах визначає принцип поєднання двох протилежних тенденцій об'єктивації та суб'єктивації. Установлено, що особистість митця відтворюється в аспекті авторського світогляду за принципом виявлення глибинного сенсу за емпірикою явищ, істинного обличчя за "маскою".

Запропоновано теоретично обгрунтовану й експериментально апробовану методику використання епістолярних матеріалів у процесі вивчення української літератури, суть якої полягає у послідовному й систематичному залученні епістолярної спадщини як джерела проникнення в духовний світ митця та його творчу лабораторію, а також як засобу заохочення школярів до самоаналізу. Визначено, що критеріями ефективності використання епістолярних матеріалів є рівень знань учнів про зазначений жанр та його особливості, наявність умінь і навичок роботи з письменницьким епістолярієм, зацікавлення духовним світом митця, його творчістю.

  Скачати повний текст

Розкрито суть поняття дискурсивної одиниці в аспекті аналізу дискурсу. Установлено жанрологію епістолярних текстів, з'ясовано статус епістолярного мовлення в системі функціональних стилів. Здійснено комунікативно-прагматичну та функціонально-стильову характеристику дискурсивних одиниць українського листування. Визначено специфічні і загальнотекстові дискурсивні одиниці епістолярію як писемної форми мовлення, зокрема: директивні конструкції, наративні моделі, питальні та окличні речення, засоби вираження емоційного стану, маркери соціального статусу, засоби ініціалізації та завершення епістолярного тексту, стандартизовані формули звертання, привітання, усталені форми побажання, поздоровлення, віншування, вибачення, вдячності, запрошення.

Висвітлено жанрову природу письменницьких щоденників, становлення теоретичних засад для виокремлення місця щоденника серед інших жанрів документалістики. Проаналізовано жанр щоденника як цілісну структуру, позначену виробленими власними канонами, в порівнянні зі специфічними рисами суміжних жанрів. Досліджено суб'єктивні та об'єктивні передумови щоденникового письма - від задуму як пошуку відповідної форми до її втілення. Розглянуто типологію щоденника, розкрито специфіку щоденникового письма за допомогою авторського самороз'яснення, феномен "літературного щоденника". Виділено особливі естетичні категорії, властиві щоденнику.

Досліджено історію формування автокоментаря від античності до сьогодення. Проаналізовано причини його стрімкої жанрової еволюції з квазіональних автопаратекстів до ретроспективних автомета-, автогіпертекстових утворень. Окреслено проблемні питання стосовно ідентифікації авторського коментаря сучасними теоретиками. Висвітлено формування автокоментаря під впливом "віртуальної реальності" та новітніх постмодерних гасел останньої третини XX - початку XXI ст.

Досліджено особливості реалізації архетипу в щоденниковому дискурсі. Виокремлено архетиповий образ матері, простежено його реалізацію та визначено особливості впливу на національну культуру в щоденниковому дискурсі. Доведено, що архетипи визначають структурно-семантичну основу щоденникового дискурсу як суспільно-культурного феномена, що набуває міфологічного статусу. Визначено, що архетип становить основну формотворчу модель щоденникового дискурсу.

Проаналізовано гендерні підходи до літературознавчого аналізу, розглянуто специфіку літератури нон-фікшн на матеріалі щоденникового жанру, який завдяки своїй інтимності та сповідальності дає змогу простежити співвідношення біографічного та художнього "я", а також гендерну самоідентифікацію автора, що знаходить виразження у мистецькому дискурсі письменника. Увагу приділено проблемі тілесності, яка реалізується через елементи queer-суб'єктивності, фемінний/маскулінний тип письма, метафори сексуальності, оніричні образи, мотив самогубства, гендерні стереотипи.

Досліджено жанрову природу авторського коментаря в контексті літератури non-fiction. На основі художньо-документальних текстів простежено історію формування автокоментаря від античності до сьогодення, подано власне тлумачення концепту "автокоментар", встановлено його стрімку жанрову еволюцію у XX - XXI ст. під впливом Інтернет-мережі, а також дискурсів структуралістів, постструктуралістів і представників генетичної критики. Визначено роль автора в автокоментарі, функції його часового та просторового континууму, сюжетно-композиційну структуру жанру авторських пояснень.

Систематизовано бібліографію праць, які презентують різні наукові парадигми дослідження щоденникових текстів (мовознавчу, літературознавчу, історичну, культурологічну тощо). Подано відомості про автореферати дисертацій, про монографії, рецензії, довідкові видання, статті в наукових збірниках, у матеріалах науково-практичних конференцій та публікації у фахових виданнях і науково-методичних журналах (загалом 1 295 бібліографічних позицій). Запропоновано аналітичний огляд генези й розвитку щоденника, подано класифікаційні схеми у межах досліджуваного жанру, здійснено історіографічний огляд праць із проблем щоденникознавства.

Рассмотрены особенности автобиографического дискурса.

The article studies the peculiarities of autobiographical discourse.

Запропоновано підходи до аналізу художнього тексту та мемуаристики у всіх її проявах як джерел експлікації психічної іпостасі письменника. Зосереджено увагу на засобах творення психологічного портрету митця.

Осмыслены подходы к анализу художественного текста и мемуаристике во всех ее проявлениях как источнику експликации психической ипостаси писателя. Акцентировано внимание сосредоточивается на средствах создания психологического портрета автора.

The article attempts to comprehend the approaches to literary text and memoirs in all their manifestations as the source of the psychical images of a writer. It centers on the means of creating the psychological portrayal of an artist. Key words: the psychology of the creative activity, biography, epistolary works, memoirs.

Комплексно досліджено проблеми портретування в українській документальній літературі XX — початку XXI ст. Розкрито документальну літературу як об’єкт дослідження та виведено поняття портрет у літературознавчому полі. Введено дискурс як ключове положення наукових студій. Наведено методологічну базу дослідження та теоретико-методологічні засади вивчення портрета у документальному тексті. З'ясовано семантику та структуру портрета в мемуарному та біографічному текстах, розроблено класифікації портретування та його особливості в різних жанрах документалістики. Охарактеризовано специфіку портрета, автопортрета, парного портрета, колективного портрета, некропортрета в документальному тексті та портрета й автопортрета з фото і портрета в портреті.