The article deals with realization of anthropocentric principle in folklore discourse. The author focuses on some typological aspects in verbalization of intentional anthropocentrism in fairy-tales of distant nations. Narrator's introductions to the texts of English fairy-tales are analyzed and compared with the similar parts of Russian and Ukrainian fairy-tales.

Теоретично висвітлено суперечність, що виникає у разі традиційного приписування автору можливості завершення. Розглянуто процес створення "цілого" поетичного буття, який полягає в тому, що сам автор залишається принципово незавершеним, тому, що він не входить у простір, що завершується. Але постійно мінлива позиція автора виключає можливість створення ним "цілого" поетичного буття. Не маючи наявних доказів існування предмета судження про "піднесене", можна повірити в його існування, тим самим вийти за межі кореляції "я - інший", віднести предмет "піднесеного" до предметів віри, що існують поза кореляцією "я - інший". Розглянуто поняття надархітектоніки, що містить у собі архітектоніку естетичного об'єкта (кореляції "я - інший") і дозволяє автору, зберігаючи свою тілесну обмеженість, завершувати поетичне буття: створювати "ціле" героя і "ціле" автора.

Запропоновано нову методику аналізу естетичного враження як принципу літературно-критичної оцінки. Описано роль і функції "образу автора" у процесі формування літературно-критичної оцінки. Визначено й описано конкретні методичні способи формування такої оцінки. Запропоновано поняття про реальність відповідальності як медіума між життєвою реальністю та й поетичною (художньою) реальністю. Запроваджено поняття про жанр діатриби як провідного у творчості К. І. Чуковського. Досліджено в нетрадиційному ракурсі проблему завершення літературно-критичного висловлювання. Надано поняття "жанрової валентності" щодо літературно-критичного дискурсу.

Досліджено проблеми авторської суб'єктивності в українському літературознавстві. Простежено термінологічні неясності трактування категорії "авторська суб'єктивність". Проаналізовано погляди вчених на категорію авторської суб'єктивності (із кінця ХIХ ст. до сьогодні).

Досліджено поняття авторської свідомості, яка стала однією з найважливіших і найскладніших проблем сучасного літературознавства. Доведено безпідставність розмов про абсолютну відсутність автора в тексті, з'ясовано причини появи концепції "смерть автора", зосереджено увагу на термінологічних непорозуміннях і зроблено спробу витворити чітко структуровану модель авторської свідомості.

Исследовано понятие авторского сознания, которое стало одной из самых важных и самых трудных проблем современного литературоведения. Доказана несостоятельность разговоров об абсолютном отсутствии автора в тексте; уяснены причины появления концепции "смерть автора", связанной, с одной стороны, с феноменом "смерть субъекта", а с другой - с преувеличением роли авторской интенции в создании значений художественного текста; сосредоточено внимание на терминологических недоразумениях и сделана попытка создать четко структурированную модель авторского сознания.

The article studies the concept of author's consciousness, which became one of the most important and the most complicated problems in the contemporary literary criticism. In the paper we argued groundlessness of the statements about absolute absence of an author in a text; we examined causes of appearance of the "death of the author" conception, which is connected, on the one hand, with the "death of the subject" phenomenon and, on the other hand, with exaggeration of the role of author's intention in creating senses of a text; we concentrated upon terminological misunderstandings and made an attempt to constitute an accurately structured model of author's consciousness. Key words: author, author's consciousness, image of an author, narrator, mask,other, identity.

У процесі аналізу повісті Т. Осьмачки "Старший боярин" з'ясовано окремі аспекти механізму об'єктивації авторської свідомості, зважаючи на досвід вивчення суб'єктної організації літературного твору та деякі положення наратології.

В процессе анализа повести Т. Осьмачки "Старший боярин" исследованы отдельные аспекты механизма объективации авторского сознания с учетом опыта изучения субъектной организации литературного произведения и некоторых положений нарратологии.

The article studies and analyses particular aspects of expressing author's consciousness and the pattern of subjective arrangement of a literary work and some principles of narratology. Key words: author's problem, author's consciousness, narrator, stand point.

Розглянуто особливості оповідної структури роману "Штіллер", досліджено деякі з причин поліфонічного характеру її побудови. Продемонстровано приклади виявлення у тексті думок реального автора та його голосу. На підставі зіставлення кількох публіцистичних і художніх робіт письменника з деякими текстовими фрагментами досліджуваного твору встановлено, що втручання реального автора в оповідну структуру роману "Штіллер" належить до найважливіших засобів вираження власних думок та поглядів М. Фріша.

На прикладі чотирьох характерних словенських романів, написаних у 1945 - 1991 рр., проаналізовано видозміни типів оповідача, продемонстровано шлях розвитку словенської літератури від соціалістичного реалізму до модернізму в літературно-історичному контексті. Теоретичним підгрунтям стала концепція нарації та фокалізації Міке Баль.

Рассмотрены типы неординарных нарраторов.

Розглянуто типи неординарних нарраторів.

The article deals with narrators not yet discussed in literary theory.