Висвітлено спадкоємні зв'язки національных "словесних культур". Наведено порівняльну характеристику єдності фольклору та літератури нації (етносу), а також запропоновано прогноз їх майбутньої взаємопов'язаної трансформації у складі "словесної культури" під впливом технічного прогресу в галузі електронних засобів інформації та розваг. Розглянуто колізії екзистенції спадкоємних зв'язків, подолання яких забезпечує діахронічне розгортання моделі таких зв'язків, описаних як опозиції дискретності/неперервності, диференційованості/інтегральності, периферійності/центральності рецепції явища з загальної стародавньої спадщини. Виявлено та проаналізовано жанр слов'янської усної традиції "потаємна новина", визначено його ідеологічне спрямування і сакральні витоки поетики, його відображення в українській та російській літературах XVII ст., а також у творчості А.С.Пушкіна і Т.Г.Шевченка.

Освещены наследственные связи национальных "словесных культур". Приведена сравнительная характеристика единства фольклора и литературы нации (этноса), а также предложен прогноз их будущей взаимосвязанной трансформации в составе "словесной культуры" под влиянием технического прогресса в электронных средствах информации и развлечения. Рассмотрены коллизии экзистенции наследственных связей, преодоление которых обеспечивает диахроническое развертывание модели таких связей, описанных как оппозиции дискретности/непрерывности, дифференцированности/интегральности, периферийности/центральности рецепции явления из общего древнего наследия. Выявлен и проанализирован жанр славянской устной традиции "тайное сказание", определены его идеологическая направленность и сакральные истоки поэтики, его отражения в украинской и русской литературах XVII в., а также в творчестве А.С.Пушкина и Т.Г.Шевченко.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)4-312 + Ш5(4УКР)3-312 + Ш200.046

Рубрики:

Література

Фольклор і література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено погляди вчених ХІХ - ХХ ст. щодо проблем фольклорно-літературних взаємин: фольклоризму літератури та літературності фольклору. Розкрито принципи аналізу фольклорного субстрату в літературному тексті, значення терміна фольклоризм, його різноманітні аспекти.

Освещены взгляды ученых ХІХ - ХХ ст. относительно проблем фольклорно-литературных отношений: фольклоризма литературы и литературности фольклора. Раскрыты принципы анализа фольклорного субстрата в литературном тексте, значение термина фольклоризм, его разнообразные аспекты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 + Ш200.046 + Ш5(0)-312

Рубрики:

Література

Фольклор і література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито засади художньої традиції, наведено шляхи вивчення традиційних сюжетів у вітчизняному літературознавстві. Описано компаративістський метод дослідження даної проблеми, який розглядає традиціоналізацію як фактор готової багаторазової повторюваності певних літературних феноменів. Висвітлено місце архетипів у романі К.Рансмайра "Останній світ".

Раскрыты основы художественной традиции, приведены пути изучения традиционных сюжетов в отечественном литературоведении. Описан компаративистский метод исследования данной проблемы, который рассматривает традиционализацию как фактор готовой многоразовой повторяемости определенных литературных феноменов. Освещено место архетипов в романе К.Рансмайра "Последний мир".

Визначено зв'язок міфу з різними жанрами словесної творчості у фольклорних і літературних джерелах. Розглянуто проблему міфопоетичного в образі Плюшкіна у "Мертвих душах" М.В.Гоголя, викладено питання міфологічної семантики голосінь в обрядовому контексті. Висвітлено місце міфу в історичній пісні, у колядках і щедрівках, наведено порівняльну характеристику міфу з казками, билинами, словами, ритуалами та іграми.

Определена связь мифа с разными жанрами словесного творчества в фольклорных и литературных источниках. Рассмотрена проблема мифопоэтического в образе Плюшкина в "Мертвых душах" Н.В.Гоголя, изложены вопросы мифологической семантики голосения в обрядовом контексте. Освещено место мифа в исторической песне, колядках и щедривках, приведена сравнительная характеристика мифа со сказками, былинами, словами, ритуалами и играми.

Визначено різницю між змістом понять міфу та літератури. Показано, що протягом усієї історії слова (фольклор, література) міф проявляє себе у різних формах - від реалізації архетипно засвоєних конкретних образів і схем (архетип первісних вод) до своєї константної наявності у всіх більш-менш значущих феноменах словесного мистецтва властивостей людського мислення (вічне у темпоральному).

Определена разница между содержанием понятий мифа и литературы. Показано, что на протяжении всей истории слова (фольклор, литература) миф проявляет себя в разных формах - от реализации архетипно усвоенных конкретных образов и схем (архетип первичных вод) до своего константного наличия во всех более-менее значимых феноменах словесного искусства свойств человеческого мышления (вечное в темпоральном).

Вивчено комунікативно-прагматичний аспект функціонування прислів'їв у творах М.Сервантеса. Досліджено прийоми використання прислів'їв в узуальній формі, висвітлено типологію їх трансформацій. Прислів'я розглянуто як прагматично марковані одиниці, які мають широкий діапазон виражальних можливостей, що дозволяє ефективно використовувати їх з прагматичною метою. Релевантною ознакою прислів'я є наявність конотативного компонента, що містить оцінну інформацію, спроможну надати йому експресивності. У ряді випадків додаткової виразності досягнуто завдяки використанню різних прийомів оказіональної трансформації, що призводить до виникнення прагматичного ефекту. Аналіз виникнення цього ефекту передбачає дослідження умов актуалізації лінгвістичних властивостей прислів'їв у комунікативному акті. Вісвітлено необхідність визначення відповідної комунікативної ситуації. Обгрунтовано, що невідповідність трансформованого прислів'я його узуальній формі, вживаній у художніх текстах, створює прагматичний ефект.

Здійснено типологічний аналіз рецепції античної міфології в поезії українського та російського символізму. Зроблено узагальнення та систематизацію наявної інформації щодо поетичної діяльності символістів, особливості їх сприйняття та відтворення античних міфем і міфологем. Проаналізовано міфеми, міфологеми, тематичні мотиви, основні засоби вираження ідейного змісту у поезії українського та російського символізму. Розглянуто специфіку образно-символічного втілення загального та конкретного поетами-символістами за використання міфологем та міфем.

Розроблено новий напрям дослідження взаємовпливу фольклору й української літератури - компаративне вивчення спадкоємних зв'язків національних словесних культур як певних фольклорно-літературних спільностей. На основі перевірки запропонованої методики на порівняльному східнослов'янському матеріалі встановлено її значну реконструктивну потужність: виявлено фольклорний жанр "потаємної новини", відтворено давньоруські уявлення про перевагу вояка-селянина над професійним воїном та давньослов'янську міфологему Миру. Надано прогноз щодо майбутніх трансформацій фольклору та літератури як генетично споріднених форм словесної культури людства.

Висвітлено теоретичні аспекти взаємодії двох форм словесності - усної та писемної. Визначено напрями, рівні та форми фольклорно-літературних взаємовпливів. На прикладі творів української літератури кінця XIX - початку XX ст., зокрема О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Лесі Українки, Г. Хоткевича, Олександра Олеся, В. Пачовського та ін. Визначено загальні принципи фольклоризму в літературі на різних рівнях художнього тексту: сюжетному, мотивному, образному тощо.

Осмислено первісні моделі та структури візуально-вербальної сигніфікації. На підставі досліджень міфологічної свідомості, становлення мовної картини світу, факторів впливу на постання та розвиток фольклору визначено особливу знакову структуру вираження первісного досвіду, яка пізніше стала основою творення емблематичних форм у літературі.

Розглянуто порівняльний аналіз фольклоризму романів Т. Гарді й Панаса Мирного та взаємозв'язку народної творчості й літератури як художніх систем. З'ясовано спільне й відмінне в функціонуванні фольклорних елементів у структурі романів обох прозаїків.