Вивчено іронію як лінгвістичне явище в структурі прагматики ввічливості. Розкрито функціональні особливості іронічних висловлювань, виокремлено іронію як лінгвістичне явище та іронію як стилістичний прийом.

Вперше на теоретичному та практичному рівнях визначено педагогічні умови формування професійної мовленнєвої культури у майбутніх медичних працівників у взаємодії з їх особистісними духовними якостями у навчально-виховному процесі. Професійну мовленнєву культуру розглянуто як показник морально-духовного рівня медпрацівника. Розроблено й експериментально перевірено технологію формування професійної мовленнєвої культури у навчальному курсі медичної етики в контексті ідей духовного розвитку студентів медичних університетів засобами етики та естетикою слова. Удосконалено ідеї національно-культурного мовленнєвого етикету, комунікативно-риторичних якостей мовлення та міжкультурних комунікацій. Розроблено критерії сформованості професійної мовленнєвої культури у студентів медичних університетів. Створено елективний курс "Професійна мовленнєва культура" англійською мовою для англомовних студентів.

Рассмотрены особенности спонтанной речи как объекта исследования. Исследование спонтанной речи отражает интерес современной лингвистики к функционированию языковой системы в различных условиях общения и призвано восполнить пробел в описании фонетических характеристик спонтанной речи на основе экспериментальных данных. Для этого необходим такой вид языкового материала, который характеризуется неподготовленностью формы.

На материале разговорной речи последнего периода (записи 2010 - начала 2011 гг.) исследована проблема лингвистики креатива. Выявлены такие особенности спонтанного языкотворчества, как обновление вокативов, экспрессия парадокса, афористичность повседневных реплик и др.

Описано та класифіковано мовні засоби на позначення слухача.

Описаны и классифицированы языковые средства обозначения слушающего.

The article focuses on the description and classification of the language means indicating the listener who is included into the subject of the message.

Вперше проведено комплексне дослідження механізмів оптимізації міжперсональної взаємодії в контексті міжкультурної комунікації. Вперше науково обгрунтовано узагальнювально-типологійні та універсально-імплікаційні аспекти міжособистісного спілкування, особливу увагу сконцентровано на аналізі міжкультурної взаємодії через зіставлення моделей комунікативної поведінки у різних лінгвокультурних просторах. Вперше розроблено функційно-прагматичну типологію комунікативних жанрів побутових дискурсів, встановлено їх роль в ефективній міжособистісній інтеракції. Увагу приділено дослідженню специфіки опосередкованих форм. Оцінено вплив стратегії натяку з визначенням статусу в ній іронії-ефекту, розкрито закономірності збільшення ефективності міжперсональної взаємодії.

Исследован изоморфизм семантической структуры предложения с предикатами - глаголами знакомства - и реальной ситуации знакомства субъектов. Предложение рассматривается как полный знак ситуации, грамматическая и семантическая структура которого составляет нераздельное единство. Представлены различные типы предложений по способу выражения субъектов-коммуникантов как на уровне инвариантных структур, так и их вариантов.

Проаналізовано фоностатистичні структури текстів підстилю драматургії та розмовного стилю. Доведено, що середні частоти груп приголосних фонем є критерієм диференціації зіставлених текстів. Побудовано модель визначення ступеня взаємодії текстів художнього (підстиль драматургія) та розмовного стилів. Встановлено ступінь проникнення елементів розмовного стилю в підстиль драматургії художнього стилю за чотирма з восьми груп приголосних фонем, за якими за допомогою статистичного методу визначено істотні відмінності.

Виявлено та узагальнено універсальні та національно-специфічні особливості вербальної репрезентації комунікативної особистості аавтора аналітичної статті в українському, французькому та британському масмедійному дискурсах. Розглянуто досліджуваний феномен на матеріалі корпусів аналітичних статей україномовних, англомовних та французькомовних тижневиків соціально-політичного спрямування. Запропоновано чотирирівневу структуру комунікативної особистості та здійснено аналіз кожного з її рівнів (мотиваційного, вербально-семантичного, когнітивного та функціонального). Розроблено та опрацьовано методику її аналізу в масмедійному дискурсі, встановлено способи вербальних корелятів констант її свідомості, стратегії і тактики, спрямовані на здійснення даного впливу. Сформовано та апробовано модель зіставного лінгвокультурологічного вивчення вербальної репрезентації особистості автора аналітичної статті на матеріалі зазначених мов. Констатовано особливості репрезентації колективної комунікативної особистості автора у трьох політичних лінгвокультурах.