Проанализирована историческая география Керченского полуострова. Отдельные главы посвящены истории ограбления некрополя Нимфея, культовым сооружениям Пантикапея, крепости Донузлава, позднескифским памятникам Северо-Западного Крыма (II в. до н.э. - III в. н.э.), греческой церкви св. Ильи в Евпатории, а также участию неправительственных организаций Таврической губернии в культурной политике российского правительства конца XIX - начала XX вв. Детально рассмотрена роль партизан в освобождении Крымской АССР от немецко-фашистских и румынских захватчиков в апреле 1944 г.

Широке практичне застосування з середини ХIX століття освітньої функції музею стимулювало становлення та розвиток нової галузі музеєзнавства - музейної педагогіки. Предметом вивчення даної наукової дисципліни стали закономірності, принципи, методи роботи музею з різною віковою аудиторією. Музейно-педагогічна діяльність, яка здійснюється у різних напрямках, передбачала вивчення дослідження ефективності освітньої функції через аналіз зворотного зв'язку відвідувача й музею. Розглянуто вивчення історичного і сучасного аспектів музейної аудиторії як пріоритетного напрямку музейної діяльності. Відображено історію виникнення інтересу соціології до музею. Приділено увагу шкільній аудиторії, як одній із пріоритетних груп відвідувачів музею.

Проаналізовано основні етапи формування мережі центрів краєзнавчо-екскурсійної роботи (екскурсійних баз і бюро) та основні напрямки їх діяльності: методичне забезпечення краєзнавчих екскурсій, підготовку кадрів з краєзнавчо-екскурсійної справи, створення та організацію краєзнавчо-екскурсійних маршрутів місцевого та республіканського значення по Україні, надання пільг центрам краєзнавчо-екскурсійної роботи та екскурсантам. Комплексно досліджено керівні структури краєзнавчо-екскурсійної справи, визначено періодизацію їх діяльності. Доведено, що розвиток зазначеної справи відбувався на грунті краєзнавства, охорони пам'яток, музеєзнавства. Простежено запровадження краєзнавчих екскурсій у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, у роботу культосвітніх установ, у наукову та просвітницьку діяльність наукових товариств.

Розглянуто проблему актуалізації діяльності музею з аудиторією в контексті теорії музейної комунікації. Проблема переосмислення музейної діяльності за сучасних соціокультурних умов характеризується інтенсивним пошуком нових засобів підвищення її якості та ефективності. Сучасні суспільні потреби зумовили зміну взаємодії музею з відвідувачами, форм і методів музейної роботи, спрямованої на ефективну взаємодію музеїв та соціуму. В основі сучасного підходу до музейної діяльності лежить зміна ставлення музею до аудиторії, перетворення відвідувача в активного учасника музейної комунікації, партнера. Такий підхід надає змогу трактувати експозицію, її інтерпретатора й відвідувача як учасників процесу комунікації, під час якої відбувається не лише передача інформації, а й здійснюється діалог, обмін думками, виникає співпереживання, що активізує пізнавальну діяльність особистості.

Зазначено, що порівнюючи різні віхи діяльності Педагогічного музею України, можна констатувати: на початку ХХ ст. його просвітницька діяльність розпочалася з реалізації ідей „сприяння поширенню освіченості народу та забезпеченню практичних потреб шкільного викладання через необхідність удосконалення та розроблення теоретичних, наукових навчальних і виховних питань”. Розглянуто системне надання знань, популяризацію надбань педагогічної науки і практики та педагогічної спадщини видатних педагогів Педагогічним музеєм України на початку ХХІ ст. Висвітлено також створення ним наукової концепції організації виставок з визначенням мети й завдання, форм проведення та контингенту учасників виставок, розроблення їхнього структурно-тематичного плану з переліком використаних матеріалів із фондів. Відзначено важливий засіб оновлення та активізації просвітницької діяльності Педагогічного музею – застосування ідей музейної педагогіки як галузі педагогічної науки. Охарактеризовано започаткований музеєм проект „Школа музейної педагогіки”, в якому беруть участь вітчизняні державні та недержавні організації, освітні установи, громадські об’єднання.

Отмечено, что сравнивая различные вехи деятельности Педагогического музея Украины, можно констатировать: в начале ХХ в. его просветительская деятельность началась с реализации идей "содействие распространению образованности народа и обеспечению практических нужд школьного преподавания через необходимость совершенствования и разработки теоретических, научных учебных и воспитательных вопросов". Рассмотрено системное предоставление знаний, популяризацию достижений педагогической науки и практики и педагогического наследия выдающихся педагогов Педагогическим музеем Украины в начале XXI в. Освещено также создание музеем научной концепции организации выставок с определением цели и задач, формы проведения и контингента участников выставок, разработки их структурно-тематического плана с перечнем использованных материалов из фондов. Отмечено важное средство обновления и активизации просветительской деятельности Педагогического музея - применение идей музейной педагогики как отрасли педагогической науки. Охарактеризован основаный музеем проект" Школа музейной педагогики", в котором принимают участие отечественные государственные и негосударственные организации, образовательные учреждения, общественные объединения.

Comparing the various milestones of the Pedagogical Museum of Ukraine , we can say that at the beginning of the twentieth century. its educational activities began with the implementation of ideas "to promote the spread of education of the people and ensure the practical needs of the school teaching a need to improve and develop the theoretical and scientific training and educational issues." We consider a system to provide knowledge , promotion of the achievements of science and teaching practice and pedagogical heritage of outstanding teachers Pedagogical Museum of Ukraine in the beginning of the XXI century. Lighted the creation of a museum of scientific concept of organizing exhibitions to the definition of goals and objectives , and the form of the contingent of exhibitors , their structural development - research agenda with a list of the materials from the collections . Marked an important means of updating and enhancing outreach Pedagogical Museum - application of ideas museum education as a branch of science teaching . Characterized the museum's foundation project "School of Museum Education ," which involved domestic public and private organizations , educational institutions, public associations .

Мировой финансовый кризис ослабил многие сегменты арт-рынка, в том числе и музейную сферу. Крупнейшие музеи мира вынуждены либо сокращать экскурсионные и исследовательские программы, либо урезать финансирование новых приобретений, либо вовсе закрываться. Вместе с тем, в современной музейной сфере отчетливо проявляются две тенденции: если некоторые государственные музеи в условиях финансового кризиса закрываются, то частные музеи, напротив, создаются; успех отдельных музеев (как государственных, так и частных) во многом обусловлен непрямой рекламой в детективных и приключенческих романах. Это объясняется определенными преимуществами средств художественной литературы перед музейными путеводителями и справочниками. Следовательно, одним из путей выхода музеев из кризиса видится их сотрудничество (в разных вариантах) с белетристами.

Висвітлено культурно-освітню діяльність Чернігівського історичного музею ім. В. В. Тарновського у другій половині ХХ ст. Розглянуто різні форми і методи роботи музею з відвідувачами, зроблено висновок про їх залежність від ідеологічних аспектів розвитку суспільства.

Висвітлено поняття "музеєзнавство", "музей", "музейний предмет". Викладено основні напрями роботи музеїв. Розглянуто питання музейної педагогіки в системі освіти України. Увагу приділено проблемі організації екскурсійної роботи в загальноосвітніх закладах. Запропоновано методику підготовки та проведення екскурсій.

Розглянуто роль природознавчого музею у навчально-виховному процесі й інтеграції дітей з вадами зору у активне суспільно-культурне життя. Розроблено освітню програму для дітей із вадами зору - "Музей дітям: природа на дотик", основу якої складають заняття із зоології, ботаніки й екології. Програма створена на базі музею із залученням спеціалістів Львівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 100 I - III ступенів. Описано основні етапи впровадження програми та основні засоби для її проведення.

Проаналізовано музейний сувенір як багатоаспектне явище. З одного боку, сувеніри є можливістю додаткового прибутку завдяки бажанню туристів (відвідувачів) отримати матеріальний спогад про відвідане місце, з іншого - це хороший інструмент для створення та реклами власного бренду; зрештою, музейні сувеніри пов'язані з культурним туризмом. Беручи до уваги досвід інших країн, запропоновано кілька кейс-практик, які найдієвіші для виготовлення популярного асортименту музейних сувенірів.