Зазначено, що вітчизняне спортивне радіомовлення 1945 - 1980 рр. активно і цілеспрямовано інформувало населення про фізкультурно-спортивні події у країні і за кордоном. Використовуючи різноманітні форми, воно пропагувало фізичну культуру і спорт, як однин із засобів у боротьбі за здоровий образ життя та довголіття, впроваджувало в спортивне життя суспільства олімпійські ідеали, формувало здорову молодіжну політику в галузі фізичної культури та спорту.

Отечественное спортивное радиовещание 45-80г.г XX века активно и целенаправленно информировало население о происходящих физкультурно - спортивных событий в стране и зарубежом; используя для этого самые разнообразные формы, пропагандируя физическую культуру и спорт, как одно из важных средств в борьбе за здоровый образ жизни долголетие; внедряло в спортивную жизнь общества тех лет, олимпийские идеалы, открывало новые горизонты в освоении олимпийских видов спорта, показывая при этом гуманность и эстетическую сущность современных видов спорта; формировало здоровую молодежную политику в области физической культуры и спорта.

Native sports broadcasting 45th -80th of XX century actively and purposefully informed the population about functioning sports events in the country and abroad; using for this purpose the diversified forms, propagandizing physical training and sportsas one of the important means in struggle for a healthy way of life and longevity; introduced in sports life of a society of those years Olympic ideals, opened new horizons in development of Olympic kinds of sports, showing thus humanity and aesthetic essence of modern kinds of sports; formed a healthy youth policy in the field of physical training and sports.

Проаналізовано складові загальної проблеми комунікації, зокрема, міжособистісні стосунки, засоби комунікації, висвітлено релігійні, етичні та технологічні аспекти комунікації і медіа. Розглянуто комунікацію як одну з фундаментальних категорій сучасного життя та мислення.

Проанализированы составляющие общей проблемы коммуникации, в частности, межличностные отношения, средства коммуникации, освещены религиозные, этические и технологические аспекты коммуникации и медиа. Рассмотрена коммуникация как одна из фундаментальных категорий современной жизни и мышления.

Проаналізовано вітчизняне спортивне радіомовлення 1920 - 1940 рр., що було одним із важливих інформаційно-пропагандистських засобів та використовувалося державними структурами з метою політичного і культурного виховання населення, а також його оздоровлення, популяризації і розвитку всіх форм фізичної культури і видів спорту.

Спортивное радиовещание отечества 20-40 г.г. XX века являлось одним из важных информационно - пропагандистских средств использующихся государственными структурами с целью политического и культурного воспитания населения, а также его оздоровления, популяризации и развития всех форм физической культуры и видов спорта среди населения.

Sports broadcasting of fatherland 20th - 40th of the XX century was one of important information - propagandal means used by the state structures with the purpose of political and cultural education of the population, and also its improvement, popularization and development of all the forms of physical training and all the kinds of sports among the population.

Розкрито сутність галузевого редагування як навчальної дисципліни. Розглянуто основні етапи процесу публікування повідомлень, показано специфіку редагування газетно-журнальних видань. Встановлено основні норми (інформаційні, юридичні, етичні, політичні, релігійні, композиційні, рубрикаційні, логічні, лінгвістичні, психолінгвістичні, видавничі, ілюстраційні, поліграфічні) редагування газетно-журнальних видань. Наведено характеристику різних видів радіо- й телепередач, описано основні етапи їх створення, визначено особливості редагування. Встановлено функції нового типу ЗМІ - інтернет-видань, розглянуто процес утворення та види веб-сторінок, визначено професійні завдання веб-редактора.

Раскрыта сущность отраслевого редактирования как учебной дисциплины. Рассмотрены основные этапы процесса публикования сообщений, показана специфика редактирования газетно-журнальных изданий. Установлены основные нормы (информационные, этические, политические, религиозные, композиционные, рубрикационные, логические, лингвистические, психолингвистические, издательские, иллюстрационные, полиграфические) редактирования газетно-журнальных изданий. Приведена характеристика различных видов радио- и телепередач, описаны основые этапы их создания, определены особенности редактирования. Определены функции нового типа СМИ - интернет-изданий, рассмотрены процесс создания и виды веб-страниц, установлены профессиональные задания веб-редактора.

Дисертацію присвячено проблемі формування у молодших підлітків естетичного ставлення до мистецтва засобами радіомовлення в природних умовах навчального процесу. Теоретично обгрунтовано та практично апробовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність формування естетичного ставлення молодших підлітків до мистецтва, що транслюється радіоефіром. Головним чинником, який впливає на розвиток естетичного ставлення до мистецтва засобами радіомовлення, є асоціативне мислення. Аналіз результатів запропонованої методики свідчить про можливість її використання в масовій шкільній практиці, а також у процесі професійної підготовки майбутніх учителів.

Досліджено особливості функціонування інтонаційних компонентів у створенні інваріантної інтонаційної моделі тексту французького радіорепортажу. Зауважено, що семантичний, синтаксичний і фонетичний рівні мови знаходяться у безпосередній залежності від контекстного оточення, що становить систему тісно пов'язаних і однонаправлених елементів смислу. Відзначено, що взаємодія цих рівнів сприяє створенню певної фоностилістичної моделі тексту французького радіорепортажу. Обгрунтовано інваріантні й варіантні інтонаційні ознаки основних структурних одиниць (ритмічних груп, синтагм, фраз) тексту радіорепортажу, що виражаються його мелодичними часовими й динамічними характеристиками. Одержано нові дані про участь інтонаційних засобів в актуалізації комунікативного центру радіорепортажу, уточнено роль пауз та їх основні диференційні ознаки у делімініації тексту.

Висвітлено специфіку журналістської діяльності в радіоефірі. Проаналізовано теоретичні та практичні аспекти сучасної вітчизняної та світової радіожурналістики. Розкрито особливості функціонування радіостанцій як ділових підприємств. Розглянуто історію становлення радіоринку в Україні. Увагу приділено стратегічному менеджменту радіостанції, технології форматування радіоефіру, новітнім технологіям радіомовлення.

Окреслено сучасний стан функціонування та розвитку ефірного мовлення, розглянувши його у світлі аналізу семіотичних категорій. Визначено зміст понять "ефірне мовлення", "ефірний текст".

Визначено, що українське оригінальне радіомистецтво розвивалося у дискурсі світових традицій - водночас шукаючи шлях до створення власних мистецьких шкіл. Його розвиток було штучно припинено у добу "Розстріляного Ренесансу". Розкрито структуру і метод оригінального мистецтва з погляду теорії та практики. Викладено функціональні особливості оригінального драматичного радіомистецтва. Проведено емпіричне дослідження функціональних можливостей оригінального радіомистецтва за умов сучасного мовлення.

Розглянуто проблеми функціонування авторських радіопередач у сучасному українському радіоефірі. Проаналізовано приклади авторських програм, які виходять на каналах Національної радіокомпанії України ("Кольоровий світ" О. Танаскової, "Енергозбереження для всіх" М. Манько, "Сам собі" О. Іванової, "У Романа нині гарні гостини" Р. Шведа). Визначено тематичне спрямування та жанрову структуру радіопередач, висвітлено специфіку роботи над ними радіожурналістів. Розглянуто мову ведучих у лексичному та артикуляційному аспектах.

Розглянуто проблеми впровадження ефективних комунікацій зі споживачами. Висвітлено особливості FM-радіостанцій як носія реклами. Проаналізовано формат, рейтинг та основні характеристики аудиторії FM-станцій. Визначено тенденції розвитку регіонального ринку радіореклами.

Досліджено польський досвід у створенні дитячих радіопрограм в контексті європейського радіомовлення. Проаналізовано контект дитячих радіостанцій, характеризуючи його за віковим та тематичним принципом.

Розглянуто відмінності онлайнового та офлайнового радіомовлення, їх аналіз та харатеристики. З'ясовано роль "нових" ЗМІ сучасності. Основний акцент зроблено на наданні матеріалів та їх оформленні в радіомовленні.

Досліджено європейський досвід у створенні дитячих радіопрограм в контексті європейського радіомовлення. Проаналізовано контект дитячих радіостанцій, характеризуючи його за віковим та тематичним принципом.

Досліджено виражальні засоби радіомовлення в контексті особливостей сприйняття інформації на слух. Розкрито фактори, що впливають на процес привернення уваги та активізації пам'яті аудиторії. Відповідна залежність простежується за результатами проведення фокус-груп.

Досліджено інтелектуальні програми в системі дитячого радіомовлення. Проаналізовано тематичне та жанрове розмаїття інтелектуальних радіопрограм, що виходять в ефір українських радіостанцій, розглянуто зарубіжний досвід дитячого радіомовлення.

Досліджено музичні типи сучасних дитячих радіопрограм. Проаналізовано музичне наповнення дитячих радіопрограм, що виходять в ефір українських радіостанцій, розглянуто зарубіжний досвід дитячого мовлення.

Висвітлено проблеми художнього радіомовлення як складової системи соціальних комунікацій. Проаналізовано особливості соціального впливу акустичного ефірного мистецтва в порівняні з впливом інших медіа. Доведено, що художнє радіомовлення є потужним знаряддям впливу на індивідуум і загал. Розкрито специфіку механізмів сприйняття інформації по акустичному каналу, яка не дозволяє ефективно використовувати його з пропагандистською або рекламною метою. Зазначено, що в екстремальних випадках потужність некерованого впливу на аудиторію, притаманна художній радіопрограмі, провокувала афекти (так званий ефект "радіопаніки"). Але суспільно корисна мета, яку радіомистецтво виконує найкращим чином, полягає у демасифікації аудиторії, формуванні з аудиторії не натовпу, а колективу особистостей, що спроможні критично мислити та співпереживати. Подібний феномен, емпірично відзначений у різних країнах, призводив до конфлікту між виробниками художніх радіопрограм і тоталітарною владою. Зазначено, що прикладні аспекти дослідження пов'язані з інформаційною безпекою та оптимізацією радіовиробництва.

Увагу приділено дослідженню структурно-функціонального та творчого дискурсу сучасного дитячого радіомовлення в Україні, виявленню ставлення, потреб та очікувань молодших слухачів від спеціалізованого радіоконтенту. Проаналізовано еволюцію наукової думки у сфері дитячого радіомовлення, методологію його дослідження, здійснено комплексний огляд становлення, розвитку та сучасного стану дитячого радіомовлення в Україні та зарубіжних країнах. Досліджено основні засади функціонування радіомовлення для дітей у таких аспектах: вікова градація сучасної радіоаудиторії, форми вираження, тематичний діапазон дитячих передач, виражальна складова, типологічна характеристика радіопрограм, орієнтованих на молодших слухачів. Проведено анкетування 544-х респондентів і встановлено потреби й очікування респондентів від спеціалізованих дитячих передач. Визначено найпопулярніші серед підлітків радіопрограми музичної, розважальної, гумористичної, спортивної, кулінарної тематики.

Проаналізовано історичні передумови утворення виражальної системи радіожурналістики, виявлено основні підходи до розуміння звукової природи радіо, що реалізується в слові, музиці та шумах. Виокремлено функціональні можливості виражальних засобів радіожурналістики в різних видах мовлення, з'ясовано залежність функціонального призначення виражальної системи від жанрів в інформаційному мовленні, форми подачі інформації в музично-розважальному мовленні, віку цільової аудиторії в дитячому мовленні. Визначено основні тенденції використання виражальних засобів у сучасному радіоефірі, виявлено причини трансформацій звукового рішення радіоматеріалів. Шляхом проведення фокус-групових опитувань виявлено когнітивний потенціал виражальних засобів, що дозволило з'ясувати вплив слова, музики та шумів на відчуття, сприйняття, уяву, пам'ять і мислення аудиторії.