Осуществлена связь теории символики языка в филоллогии, философии и технической эстетике с целью улучшения дизайна периодической печати (на примере газет Крыма).

Запропоновано курс лекцій про правильну верстку газет і журналів з урахуванням можливостей комп'ютерної техніки, а також усунення типових недоліків в оформленні. Особливу увагу приділено композиційно-графічному моделюванню, а також постійним та розмірним елементам газети (розділові засоби, службові деталі, формат, обсяг тощо).

Висвітлено питання оформлення газети та її архітектонічної організації. Розглянуто засоби виразності форми як елемент архітектоніки. Наведено характеристики шрифтових елементів, а також розкрито значення внутрішніх пробільних елементів. Розглянуто види та призначення декоративних елементів, а також особливості їх взаємодії із врізами та заголовними компонентами.

Освещены вопросы оформления газеты и её архитектонической организации. Рассмотрены средства выраженности формы как элемент архитектоники. Приведены характеристики шрифтовых элементов, а также раскрыто значение внутренних пробельных элементов. Рассмотрены виды и назначение декоративных элементов, а также особенности их взаимодействия с вставками и заглавными компонентами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.174.31 + Ч612.3(0) + Ч612.163.8

Рубрики:

Оформлення газети (Преса)

Історія преси

Зображальні матеріали (Преса)

Шифр НБУВ: Р101591 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено критерії оцінки газетних видань, в основу яких покладено поняття архітектоніки. Запропоновано наукову класифікацію типологічних різновидів сучасних газет, що враховує змістові та оформювальні аспекти. Удосконалено методику аналізу форми видання. Велике значення приділено композиційним закономірностям та співвідношенням шрифтових, зображальних, пробільних та декоративних елементів, комплексів елементів. Розглянуто зв'язки даної системи класифікації з іншими, визначено місце газети як особливого типу видання в системі засобів масової інформації. Описано можливості комп'ютеризації процесу оформлення та моделювання газет різних типів та дослідницьких праць у цій галузі. Визначено тенденції формування архітектонічно цілісного видання.

Комплексно досліджено газетні заголовки періодичних видань кінця XX - початку XXI ст. у лексико-семантичному аспекті. Проаналізовано заголовки з використанням засадничих положень літературознавства, стилістики, журналістики. Обгрунтовано класифікацію заголовків, здійснену різними науковцями. Досліджено роль та призначення газетних заголовків. З'ясовано відображення у заголовках теми тексту газетної статті. Проаналізовано структуру, семантику, комунікативне й інформативне наповнення газетних назв. Визначено лексико-семантичні групи медіа-заголовків. Запропоновано тематичну модель лексики газетних заголовків видань кінця XX - початку XXI ст. Висвітлено способи та засоби увиразнення даних заголовків, вживання трансформованих фразеологічних одиниць у газетних назвах. На підставі аналізу масиву сучасних публіцистичних текстів виявлено специфіку медіа-заголовків до журналістських матеріалів різних жанрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч612.174.31

Рубрики:

Оформлення газети (Преса)

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано закони, властивості та засоби композиції; виявлено, що добре побудована композиція газетної полоси та розвороту загалом, є можливою у випадку встановлення зв'язків між різноманітними елементами форми, їх підпорядкування одне одному та взаємодії і цілісності форми. Визначено взаємозв'язок технологічних параметрів з якісною композицією видання.

Проаналізовано предметну галузь, визначено функції та завдання проектованої системи. Засобами мови UML побудовано основні діаграми моделі інформаційної системи створення макета газетної полоси, які формують основу шаблону структури та зв'язків між елементами системи, забезпечують реалізацію варіантів функціонування системи.

На основі вагових значень факторів композиційного оформлення газетної полоси здійснено постановку та вирішено задачу багатофакторного вибору альтернативних варіантів впливу факторів на структуру полоси.

Описано принцип створення та запропоновано спосіб розроблення структури полоси газетного видання.

Визначено психологічний вплив заголовків газет як приховану, неусвідомлену зміну установок, намірів, уявлень, оцінок читачів. Сутністю психологічного впливу заголовка газети є проникнення у психіку реципієнтів, щоб вони придбали газету, прочитали її матеріали, змінили свої погляди, мотиви, установки. Проаналізовано та систематизовано чинники психологічного впливу заголовків львівських газет на читацьку аудиторію: функції, засоби, методи, прийоми, ефекти для неусвідомленої, прихованої зміни думок, установок, поглядів реципієнтів, підпорядкування їхніх емоцій, почуттів і свідомості з метою впливу на прочитання матеріалів, купівлю газети. Виявлено, що психологічний вплив чинників буде ефективним, якщо він долає захисні психологічні фільтри читачів: фільтр безпеки, фільтр інтересу та фільтр інтимності. Основне призначення психологічних фільтрів полягає у захисті ядра особи. Психологічний вплив заголовка газети, що подолає всі 3 фільтри, матиме найвищий рівень ефективності психологічного впливу газетного заголовка. Розкрито суть функцій, відмінності між засобами, методами, прийомами, ефектами психологічного впливу газетного заголовка. Показано чинники психологічного впливу на реципієнтів на прикладах заголовків львівських газет "Високий Замок, "Експрес", "Ратуша" 2019 - 2020 рр. Розкрито порушення в них принципів журналістської етики: правдивості, чесності, об'єктивності, порядності тощо. З метою виявлення психологічних впливів проаналізовано заголовки, що справляють цілеспрямований психологічний вплив на читачів, вводячи їх у стан запланованого автором підпорядкування, невидимої зміни свідомості, емоцій читачів, використовуючи як чинники: функції, методи, засоби, прийоми та ефекти, що сприяють прочитанню газетного матеріалу, купівлі газети, переформатуванню свідомості реципієнтів, регулюванню світосприйняття, поведінки, діяльності читачів.

Заголовок у засобах масової інформації відіграє особливу роль, оскільки це не просто елемент поданого до публікації матеріалу, але й відображення основної ідеї журналістського тексту. За допомогою влучного заголовка можна привертати увагу потенційних читачів, інтригувати, зацікавлювати. Проте через невдалий заголовок до важливої та цікавої інформації матеріал можуть не помітити читачі. Використовується маніпулятивний вплив на аудиторію саме за допомогою заголовків, адже дуже часто потенційні реципієнти роблять висновки про всю публікацію з самої назви. Для аналізу заголовків використано публікації з суспільно-політичного тижневого журналу "Країна" та суспільно-політичної газети "День", яка виходить у Києві 4 рази на тиждень. Визначено, що в цих ресурсах активно використовуються інформаційні, спонукально-наказові, проблемні, констатуючо-описові та рекламно-інтригуючі заголовки. Для зацікавлення аудиторії вживають стилістично забарвлену лексику, мовну гру. Автори публікацій активно використовують метонімію, порівняння, риторичні запитання, антитези, епітети, тавтології, метафори, фразеологізми, персоніфікацію. Також застосовують графічні засоби з використанням хештегів, плюсів, знака рівності, виокремлення тексту різними кольорами. Журналісти пишуть заголовки лексемами з професійної та іншомовної лексики. Попри те, що обидва видання схожі за тематикою, у газеті "День" заголовки образні та оригінальні, журналісти активно використовують різноманітні лексичні засоби та графічні зображення, що привертає увагу та зацікавлює читачів. Що стосується журналу "Країна", то автори практично не використовують лексичних засобів, заголовки до публікацій або дуже короткі (лише одне слово), або занадто довгі (2 - 3 речення), тому є складними для сприйняття реципієнтів.

Мета роботи - з'ясування предикатних характеристик (а саме візуальних) у складі фразеологічних одиниць, що вживаються в газетних заголовках. Спираючись на методологічну базу нейролінгвістичного програмування, виокремлено візуальні маркери, встановлено їхні домінантні та периферійні групи з огляду на частиномовну приналежність та продуктивність, а також виявлено сугестійне навантаження цих одиниць.