Наведено програму фізичної реабілітації для хворих, що перенесли ішемічний інсульт, з використанням вправ для покращання показників серцево-судинної та дихальної систем організму, а також відновлення побутових навичок.

Приведена программа физической реабилитации для больных, перенесших ишемический инсульт, с использованием упражнений для улучшения показателей сердечно-сосудистой и дыхательной систем организма, а также восстановления бытовых навыков.

Досліджено динаміку показників фізичної підготовленості жінок першого зрілого віку (21 - 35 років) під впливом занять з оздоровчої аеробіки, порівняно зміни цих показників між жінками, які займались оздоровчою аеробікою за експериментальною програмою, та тих, які займались оздоровчою аеробікою вдома самостійно. Підтверджено позитивні зміни показників фізичної підготовленості за системою КОНТРЕКС-2.

Мета роботи - охарактеризувати сучасні підходи та методи організації оздоровчо-рекреаційної рухової активності (ОРРА) жінок похилого віку. У дослідженні застосовувався методологічний підхід, згідно з яким організація ОРРА жінок похилого віку розглядалася під кутом зору взаємодії систем різного порядку. Для досягнення поставленої мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів: аналіз літературних джерел, документів і ресурсів мережі Інтернет; аналіз передового зарубіжного та вітчизняного досвіду, метод системного аналізу, метод порівняння та зіставлення, організаційний аналіз. З'ясовано, що у складі населення України чисельна перевага жінок над чоловіками спостерігається з 38 років і з віком збільшується. У віковій групі 65 років і старші чисельність жінок майже у 2 рази перевищує чисельність чоловіків. Обгрунтовано доцільність упровадження експериментального підходу до підвищення рівня ОРРА жінок похилого віку засобами оздоровчої фізичної культури. У результаті аналізу сучасного стану розвитку вітчизняної системи ОРРА визначено чинники, які посилюють роль оздоровчої рухової активності, зокрема жінок похилого віку: необхідність інформування громадян про переваги здорового способу життя, регулярних фізичних навантажень; необхідність впровадження ефективних механізмів профілактики хронічних неінфекційних захворювань, що стали основною причиною передчасної смертності людей; посилення негативного впливу на здоров'я людини внаслідок зменшення обсягу та інтенсивності рухової активності; низький рівень залучення осіб до спеціально організованої рухової активності (особливо жінок похилого віку), що суперечить загальним тенденціям розвитку цивілізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч511.146.4

Рубрики:

Фізичне виховання жінок похилого віку

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - на підставі аналізу сучасної спеціальної літератури вивчити вегетативний баланс в осіб похилого віку за допомогою проведення кардіоінтервалографії (КІГ) в динаміці оздоровчо-рухової активності (ОРА). До дослідження було залучено 60 жінок похилого віку. Жінки Гр. 1 (n = 24) відносно здорові; жінки Гр. 2 (n = 17) із періодично виникаючим підвищенням артеріального тиску (АТ) до 150/90 мм.рт.ст.; жінки Гр. 3 (n = 19) із постійними показниками FN 150/90 - 160/100 мм.рт.ст., проте, медикаментозну терапію не приймали. Запис КІГ зроблено за допомогою комп'ютерної системи CardiolabPlus. Результати: жінки Гр. 1 мали збалансований вплив симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. В Гр. 2 на тлі нормального вихідного вегетативного тонусу при ортостатичній пробі спостерігали гіперсимпатикотонічну реактивність (ГСТР). У жінок Гр. 3 установлено розвиток в організмі напруги регуляторних вегетативних і гуморальних систем. Розроблено оздоровчу програму, яка була представлена освітньою частиною, ранковою гігієнічною гімнастикою та оздоровчою ходьбою. Динаміка змін у жінок Гр. 2 указала на поліпшення вегетостабілізувальних властивостей, зниження напруженості механізмів вегетативної регуляції ВНС, завдяки впливу ОРА. У жінок Гр. 3 спостерігали позитивну тенденцію. Проте, початковий вегетативний тонус коливався в межах ейтонії з вираженою . Високий показник індексу напруги після ортостатичної проби вказує на наявність в організмі жінок Гр. 3 напруги регуляторних вегетативних і гуморальних систем, що є наслідком неконтрольованого підвищення АТ. Результати проведеного дослідження вказують на наявність у жінок похилого віку вегетативного дисбалансу з переважанням активності симпатичного відділу ВНС і перенапругою регуляторних систем. Розробка програм ОРА буде сприяти покращанню стану здоров'я, продовженню активного та повноцінного життя осіб похилого та літнього віку.

Звернено увагу на підвищення ефективності фізкультурно-оздоровчих занять пілатесом для жінок другого періоду зрілого віку та поліпшення їхього фізичного і психоемоційного стану завдяки використанню індивідуальних програм занять пілатесом різного цільового спрямування. Уперше доведено доцільність використання індивідуальних програм різного цільового спрямування у фізкультурно-оздоровчих заняттях пілатесом для жінок другого періоду зрілого віку; уперше визначено пріоритетні мотиви занять пілатесом у жінок другого періоду зрілого віку, що полягають у корекції постави та усуненні больових відчуттів у різних ділянках хребта, нормалізації маси тіла, зміні рельєфу і пружності м’язів, підвищенні працездатності та підтриманні або поліпшенні рівня розвитку фізичних якостей. Уперше систематизовано завдання й об’єкти тренувального впливу індивідуальних програм занять пілатесом для жінок другого періоду зрілого віку, створених з урахуванням пріоритетних мотивів занять та фізичного стану жінок другого періоду зрілого віку. Удосконалено процес розроблення фізкультурно-оздоровчих тренувань для жінок другого періоду зрілого віку з використанням індивідуальних програм занять пілатесом різного цільового спрямування, що позитивно впливають на поліпшення показників їхнього фізичного та психоемоційного стану. Результати досліджень упроваджено у практичну діяльність фахівців сфери фітнесу та рекреації, у практику фітнес-центрів «Престиж», «Ківі-фітнес», Міжнародного центру корекції постави Оксани Слінько «Академія Грація» (м. Львова), у навчальний процес студентів ЛДУФК ім. Івана Боберського з дисциплін «Реабілітаційно-відновлювальна підготовка в хореографії».

Одним з актуальних напрямів сучасних наукових досліджень у сфері фізичного виховання є вивчення всього спектра питань, пов'язаних зі здоров'ям, його формуванням і збереженням. Комп'ютеризація праці офісних працівників досягла високої концентрації - фактична 100 %. Офісному працівникові доводиться переробляти великі потоки різноманітної інформації, мати справу з постійною нервовою напругою, відчувати стрес. Учені почали звертати дедалі більшу увагу на наслідки, з якими стикаються користувачі персональних комп'ютерів. Мета дослідження - аналіз показників фізичної підготовленості жінок 36 - 44 років, які працюють в офісі. У науковому дослідженні брали участь 49 жінок другого періоду зрілого віку, серед них 36 - 39 (n = 28) і 40 - 44 років (n = 21). У досліджені застосовано такі методи дослідження: теоретичні, педагогічні, математичні. У процесі дослідження виконано оцінку фізичної підготовленості жінок 36 - 44 років. Першим етапом статистичної обробки отриманих показників фізичної підготовленості жінок 36 - 44 років є їх перевірка на відповідність закону нормального розподілу за критеріями узгодженості. Всі показники фізичної підготовленості жінок 36 - 44 років, за винятком "піднімання тулуба в сід, разів" жінок 36 - 39 років, не відповідали закону нормального розподілу. Отже, подальшу статистичну обробку результатів тестування фізичної підготовленості жінок 36 - 44 років проводили з використанням непараметричних методів. Результати дослідження рівня фізичної підготовленості (тести нахилу тулуба вперед із положення сидячи; піднімання тулуба в сід; згинання та розгинання рук в упорі лежачи; підтягування у висі лежачи) жінок 36 - 39 і 40 - 44 років за показниками вищезгаданих тестів свідчать про негативну динаміку змін фізичної підготовленості зі збільшенням віку досліджуваних.

Вперше науково обґрунтовано особливості програмування занять з використанням засобів системи Пілатес для жінок першого періоду зрілого віку. Обґрунтовано раціональні рухові режими, критерії дозування навантажень та оптимальні параметри в заняттях оздоровчої спрямованості на основі даних про рівень показників фізичного стану жінок першого періоду зрілого віку. Здійснено диференціацію фізичних навантажень у фізкультурно-оздоровчих заняттях залежно від особливостей морфофункціонального стану, ступеня відхилення показників від нормативних параметрів, наявності та локалізації больових відчуттів. Установлено чинники, які стимулюють жінок першого періоду зрілого віку займатися оздоровчим фітнесом з використанням засобів системи Пілатес, та визначено їх пріоритетність.