Висвітлено проблему адаптації до фізичних перевантажень за екстремальних умов спортивної діяльності, що є однією з найактуальніших у сучасній спортивній фізіології та медицині.

Рассмотрена проблема адаптации к физическим перегрузкам в экстремальных условиях спортивной деятельности, которая есть одной из наиболее актуальных в современной спортивной физиологии и медицине.

The problem of adaptation to physical overloads in extreme conditions of sports activity concerns to number of the most actual problems of the-modern sports physiologyand medicine. The existence of the relaxation mechanism of the urgent adaptation wasrevealed during the long-term researches. The name of the relaxation mechanism of urgent mobilization of protection (RMUP) of an organism from the extreme influences was given to it. It was experimentally proved, that the activization of the RMUP provides occurrence of the effect of the emergency increase of the serviceability.

Показано нові можливості корекції стомлення за допомогою позатренувальних засобів у процесі інтенсивної рухової діяльності. Розглянуто ефект спеціалізованого комплексу вправ з партнером, спрямований на поліпшення функціонального стану спортсменів за умов наростаючого стомлення.

Показаны новые возможности коррекции утомления с помощью внетренировочных средств в процессе интенсивной двигательной деятельности. Рассмотрен эффект специализированного комплекса упражнений с партнером, направленный на улучшение функционального состояния спортсменов при условиях нарастающего утомления.

In the article new ways of correction of fatigue by extra - training means during intensive motor activity are showed. The effect of a specialized complex of exercises with the partner directed on improvement of the athletes functional stateunder conditions of increasing fatigue is demonstrated.

Висвітлено механізм кінестетичного сприйняття організму під час посилення втоми. Показано особливості впливу втоми на точність виконання спеціальних рухових вправ.

В этой статье говорится о механизме кинестетического восприятия во время возрастающего утомления. В статье показано, что утомление влияет на точность специальной двигательной активности. Чувствительность мускульно-скелетной системы менее подвержена утомлению.

The mechanism of kinesthetic perception during growing tiredness is spoken about in the article. It is shown, that the tiredness has influence on the exactness of specific moving activities and the muscle-joint system sensibleness is less put on tiredness.

Наведено результати анкетування спортсменів. Обговорено питання доцільності та валідності його застосування для ранньої діагностики синдрому перетренування.

Приведены результаты анкетирования спортсменов. Обсужден вопрос целесообразности и валидности его применения с целью ранней диагностики синдрома перетренированности.

Results of athletes questioning are highlighted in the article. Main reasons of its including in schemes of early diagnostics of over-training syndrome in athletes are discussed.

Разработана методика определения готовности спортсменки к достижению высоких результатов по показателям резистентности ее организма. Установлено, что при интенсивных физических нагрузках у спортсменов-разрядников и мастеров спорта происходит синжение бактерицидной активности сыворотки крови и содержания в ней лизоцима, степень которого зависит от выражености утомления.

Розроблено методику визначення готовності спортсменки до досягнення високих результатів за показниками резистентності її організму. Виявлено, що у разі інтенсивних фізичних навантажень у спортсменів-розрядників і майстрів спорту відбувається зниження бактерицидної активності сироватки крові й вмісту в ній лізоциму, ступінь якого залежить від виразності стомлення.

Узагальнено багаторічний практичний досвід роботи зі спортсменами, які спеціалізуються у видах спорту різної спрямованості. Наведено основні підходи до фармакологічної корекції стомлення у спортсменів високої кваліфікації з застосуванням незаборонених (недопінгових) лікарських засобів.

Обобщен многолетний практический опыт работы со спортсменами, которые специализируются в видах спорта разной направленности. Приведены основные подходы к фармакологической коррекции утомления у спортсменов высокой квалификации с применением незапрещенных (недопинговых) лечебных средств.

Great practical experience of work with athletes engaged in sports events of various directions has been generalized. Main approaches to pharmacological correction of fatigue in top level athletes with application of non-banned (nondoping) medical preparations are presented.

Обгрунтовано один з типів позатренувальних засобів корекції станів після значних тренувальних навантажень, орієнтованих на стимуляцію відновлення чутливості реакцій кардіореспіраторної системи (КРС). Оптимізовано їх кінетичні характеристики - швидкість розгортання, піки реакції та їх стійкості. Відзначено, що дані характеристики реактивності КРС змінюються під впливом втоми, відображають її специфічність і впливають на здатність швидко, адекватно реалізувати наявний у спортсмена руховий та енергетичний потенціал у тренувальній і змагальній діяльності. Позатренувальні засоби підготовки, які позитивно впливають на дані характеристики грунтуються на використанні стимулювальних масажних маніпуляцій, спеціальних фізичних вправ та окремих видів дихальних вправ. Досліджено підвищення чутливості реакцій КРС на порушення дихального гомеостазісу (гіперкапнічні-ацидотичні) та посилення гіперкінетичних рис реакцій КРС на фізичні навантаження під впливом комплексу спеціальних засобів. Зміни найбільш виразно виявляються за умов використання засобів даного типу на фоні втоми після великих тренувальних навантажень. У разі систематичного використання відновлювальних засобів даного типу в межах мікроциклу підготовки (веслярів) з високим навантаженням ступінь невідновлення через 12 - 14 годин після даного мікроциклу за показниками чутливості реакцій КРС достовірно більш низький, ніж у випадку тренувань без використання даних засобів. Висвітлено принципову можливість розробки й ефективного використання спеціальних засобів корекції втоми шляхом стимуляції відновлення чутливості реакцій КРС.

Проаналізовано особливості фізіології та клініки перетренування в чоловіків і жінок. Показано, що в жінок-спортсменок перетренування проявляється одночасно з нейровегетативною дистонією й розладами гормональної системи. Внаслідок безперервного та посиленого тренування в організмі спортсменки вегетативні зміни значно більше виражені, ніж у чоловіків. Здатність до адаптації в жінок значно менша, лабільність більша й функціональні розлади різноманітніші внаслідок великої активності нейровегетативної системи. Психоматичне походження деяких розладів, перевтома, неприємності, порушення аферентної рівноваги впливають на метаболізм щитоподібної залози, гіперактивність якої збільшує обмін речовин. Раптові зміни, що виникають у спортсменки, досить тісно пов'язані з гормональними розладами та дисрегуляціями. Останні впливають не тільки на системи кровообігу й дихання, але й на перебіг інстинктивних відчуттів, на загальну поведінку та спортивні результати. Стан перетренування в чоловіків і жінок може бути правильно діагностований тільки після одержання всіх даних унаслідок комплексного лікарського обстеження, завдяки аналізу та синтезу різних показників, які відображають функціональний стан організму. Окремі ізольовано взяті ознаки, одержані навіть на основі досить складних клінічних методів дослідження, не дають підстави для достатньої оцінки стану перетренування. Спортивний лікар і тренер повинні все-таки профілактично попереджувати перетренування, ретельно стежити за фізичним та психічним станом спортсменів і дотримуватися досить обережного підходу до них, опираючись на дані клінічного аналізу та свого досвіду. Це відповідає

інтересам кожного окремого спортсмена й усього спортивного колективу.

Тренувальні навантаження, що періодично повторюються, часто виконуються на фоні недовідновлення від попередніх навантажень. При цьому змінюються реактивні властивості провідних для виду спортивної діяльності систем організму за умов фізичних навантажень і тренувальний ефект від таких навантажень. Мета роботи - вивчення особливостей впливу втоми на кінетичні характеристики реакції кардіореспіраторної системи (КРС) за умов напружених фізичних навантажень. В процесі тривалого (близько 60 хвилин) навантаження оцінювали зміни піку реакції кардіореспіраторної системи і швидкості її розгортання при додаткових навантаженнях у вигляді прямокутного короткочасного збільшення потужності навантаження на 30 секунд через кожні 5 або 10 хвилин. Безперервні вимірювання характеристик реакції КРС на фізичні навантаження оцінювали за допомогою ергоспірометричного комплексу "Oxycon Pro" ("Jaеger", Німеччина). У кваліфікованих спортсменів відзначали вірогідно меншу величину напівперіоду реакцій, ніж у нетренованих осіб, що свідчило про більшу швидкість розгортання функціональних реакцій у спортсменів на початку виконання аеробних навантажень різної інтенсивності і є важливим чинником задоволення кисневого запиту організму. В другій половині тривалого навантаження до "відмови" (тривалість близько 60 хвилин) при аналізі змін піку реакції на короткочасні (30 с) підвищення потужності виявлено зниження реакції по VE, VO2 і ЧСС. Це зниження зазвичай співпадало зі зниженням швидкості їх збільшення, що свідчило про зниження "нейрогенного" компоненту дихальної реакції. Більш стійким "нейрогенний" компонент був у тренованих осіб. Збільшення інтенсивності навантаження за рахунок швидкості бігу в цілому більш сприятливим (у порівнянні зі збільшенням силового компоненту) для підтримки реактивності системи дихання на фоні значного наростання втоми. Висновки: кінетика реакцій КРС під впливом втоми тимчасово знижується, тобто збільшується інертність процесів формування реакцій, спрямованих на забезпечення відповідності метаболічного запиту і його задоволення. Характер і ступінь змін швидкої кінетики в зв'язку з цим може добре відбивати метаболічний і кардіореспіраторний стреси, викликані втомою після великих тренувальних навантажень.

Приведены результаты оценки психофизиологического состояния у высококвалифицированных спортсменов с признаками хронического утомления в разных видах спорта. Проведенный анализ свидетельствует об ухудшении когнитивных функций у спортсменов с хроническим утомлением. Это проявляется в показателях скорости, точности и эффективности переработки информации. У спортсменов с признаками хронического утомления латентные периоды простой и сложной зрительно-моторной реакции достоверно увеличены, а функциональная подвижность, сила и уравновешенность нервных процессов достоверно снижены по сравнению со спортсменами без признаков хронического утомления. Снижение этих показателей у спортсменов с хроническим утомлением позволяет рекомендовать их в качестве одних из основных психофизиологических критериев контроля хронического утомления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р2817/9Кардонат + Р410-52 + Ч510.77

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Втома. Перевтома і перетренування (Біологічні основи спортивного тренування)

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше розроблено критерії та методику оцінювання ступеня хронічного стомлення (ХС) у спортсменів різної кваліфікації, в основу якої покладено інформативні показники їх фізичної підготовленості, функціонального та психофізіологічного стану. Методика включає в себе комплекс педагогічних тестів, оціночних таблиць, модельних показників ритмокардіографії, результатів психофізіологічних тестів спортсменів. Уперше проведена класифікація функціональних станів організму спортсменів з ознаками ХС на основі використання структурно-лінгвістичного аналізу варіабельності серцевого ритму. Показано, що проявлення нестабільних станів в спокої та при функціональних навантаженнях можуть бути передвістниками формування ХС. Уперше розроблено прогностичні моделі ризику формування ХС у висококваліфікованих спортсменів. Підтверджено та доповнено уявлення щодо розповсюдженості ХС різного ступеня у висококваліфікованих спортсменів в різних видах спорту, а також дані щодо проявів ХС у спортсменів. Розширено наукові знання щодо особливостей формування ХС та синдрому хронічної втоми у спортсменів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.77

Рубрики:

Втома. Перевтома і перетренування (Біологічні основи спортивного тренування)

Шифр НБУВ: РА428171 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив вітчизняного фармакологічного препарату армадин лонг (2-етил-6-метил-3-гідроксипіридину сукцинат) на фізичну працездатність спортсменів за умов силових навантажень граничної інтенсивності, що є характерними для сучасного спорту. Оскільки у спортивній фармакології постійно тривають пошуки нетоксичних засобів метаболітотропного походження, які б мали здатність сприяти зростанню фізичної працездатності та уповільнювати настання стомлення без токсичної дії на організм, для досліджень було вибрано засіб на основі бурштинової кислоти, яка є природним метаболітом циклу Кребса. Показано, що досліджений препарат при курсовому застосуванні протягом трьох тижнів позитивно впливає на параметри спеціальної працездатності, асоційованої з поліпшенням кисневотранспортної функції крові. Метаболічним підгрунтям цього явища є пригнічення зниження рН внутрішнього середовища організму з подальшим розвитком лактатацидозу і здатність препарату армадин лонг прискорювати процеси ангіогенезу та, відповідно, і транспорт кисню до працюючих м'язів спортсмена. Інтенсивність утворення нових кровоносних судин відображається зростанням у сироватці крові вмісту основного ангіогенного чинника - фактору росту ендотелію судин (VEGF). Такі дані обгрунтовують доцільність застосування засобів на основі бурштинової кислоти для запобігання негативним метаболічним змінам і з метою уповільнення настання стомлення у спортсменів за умов інтенсивних фізичних навантажень.

Розглянуто проблему розвитку стомлення та його компенсації тренувальними засобами у процесі тренувальної та змагальної діяльності у веслуванні академічному. Здійснено реєстрацію показників швидкості подолання відрізків дистанції 2 000 м у процесі змагальної діяльності. Визначено зміни спеціальної роботоздатності, уточнено ступінь і тривалість періоду зниження спеціальної роботоздатності веслярів під час подолання дистанції 2 000 м. У спеціальних тестах, які моделювали умови досягнення стійкого рівня реакції та прихованого (компенсованого) стомлення зареєстровано показники ергометричної потужності роботи, реакції кардіореспіраторної системи й енергозабезпечення.