Проаналізовано й обгрунтовано теоретико-методологічні засади організації самостійної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Увагу приділено проектуванню інтегративного комплексного системного впливу на процеси самоактуалізації, самонавчання, самоконтролю, самооцінки, самоуправління та самоорганізації студентів. Визначено критерії та показники ефективності функціонування моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів, розкрито методику та зміст її реалізації.

Проанализированы и обоснованы теоретико-методологические основы самостоятельной деятельности студентов высших педагогических учебных заведений. Уделено внимание проектированию интегративного комплексного системного влияния на процессы самоактуализации, самообучения, самоконтроля, самооценки, самоуправления и самоорганизации студентов. Определены критерии и показатели эффективности функционирования модели организации самостоятельной учебной деятельности студентов, раскрыты методика и содержание ее реализации.

Грунтуючись на теоретичних і методологічних засадах організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ, проведено ретроспективний аналіз розвитку поглядів щодо формування, збереження та зміцнення здоров'я людини. Проаналізовано сучасний рівень сформованості культури здоров'я даних студентів й організацію самостійної роботи з формування культури здоров'я. Розкрито зміст самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів. Визначено критерії, показники та рівні готовності студентів до такої роботи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови організації самостійної роботи з формування культури здоров'я студентів педагогічних ВНЗ. Організацію такої роботи здійснено з використанням особистісного та діяльнісного підходів. Визначено етапи організації самостійної роботи з формування культури здоров'я.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено концепцію та модель самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін. Визначено принципи організації їх самоосвіти, структурні компоненти готовності студентів до самоосвітньої діяльності (психологічну, морально-громадянську та практичну готовність), особливості організації цієї діяльності майбутніх учителів природничих факультетів. Експериментально перевірено умови, а також методи і засоби ефективного формування у студентів усіх компонентів відповідної готовності. Установлено залежність між рівнями сформованості у студентів готовності до самоосвітньої діяльності та їх підготовленістю до педагогічної праці. Розроблено цільову програму організації самоосвіти та методичні рекомендації щодо її організації майбутніх учителів зазначених дисциплін.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу. Визначено сутність професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів, розкрито її зміст і структуру. Охарактеризовано компоненти професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів: особистісний (мотиваційну сферу, особистісні якості та педагогічні здібності особистості), змістово-процесуальний (професіонально-педагогічні знання й уміння), рефлексивно-оцінювальний (готовність до самоаналізу та самооцінювання педагогічної діяльності, прагнення до самовдосконалення), креативний (здатність до саморозвитку, виявлення творчого потенціалу дітей і прагнення до їх різнобічного розвитку). Розроблено й експериментально перевірено технологію формування професійної компетентності майбутніх вихователів дітей дошкільного віку на засадах акмеологічного підходу у ВНЗ, спрямовану на поетапне становлення компонентів даної якості, що передбачає такі етапи: підготовчий, процесуальний, рефлексивний та узагальнювальний. Доведено ефективність розробленої технології формування професійної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на засадах акмеологічного підходу.

Розкрито основні дефініції даної проблеми, поняття "диференційована самостійна навчальна діяльність студентів педагогічного університету" як вид навчальної діяльності, визначено критерії та показники ефективності її організації. Обгрунтовано дидактичні умови: забезпечення готовності студентів до самостійної навчальної діяльності, забезпечення зворотного зв'язку під час самостійної навчальної діяльності на підставі проведення контролю навчальних досягнень студентів.

Розкрито основні дефініції досліджуваної проблеми, уточнено поняття "диференційована самостійна навчальна діяльність студентів педагогічного університету" як вид навчальної діяльності, визначено критерії та показники ефективності її організації. Теоретично обгрунтовано дидактичні умови диференційованої самостійної навчальної діяльності: забезпечення готовності студентів до самостійної навчальної діяльності, забезпечення зворотного зв'язку під час самостійної навчальної діяльності на основі здійснення контролю навчальних досягнень учнів.

Уточнено сутність поняття "самостійна робота студентів", розкрито особливості організації самостійної роботи студентів у процесі кредитно-модульного навчання. Визначено організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності самостійної роботи студентів, розроблено модель організації самостійної роботи студентів у процесі кредитно-модульного навчання.

Здійснено науковий аналіз проблеми підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності. Охарактеризовано базові поняття дослідження, а саме: "підготовка майбутнього вчителя іноземної мови до професійної діяльності", "самоосвітня діяльність майбутнього вчителя іноземної мови", "готовність майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності", яка полягає у професійній підготовці шляхом організованої освіти, що перетворюється в цілеспрямовану самостійну роботу; вмінні здійснювати вмотивовану пізнавальну діяльність, самостійно ставити мету, визначати шляхи її досягнення, здійснюючи самоспостереження, самовдосконалення та самоконтроль тощо. Розроблено модель процесу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності, визначено й охарактеризовано її структурні компоненти. Подано теоретико-методичне обгрунтування змісту, форм і методів підготовки майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності, експериментально перевірено їх ефективність.

Зазначено, що на підставі теоретичного, ретроспективного, порівняльного та системного аналізу сучасних дидактичних моделей навчання дістали розвитку конкретизації об'єкт, суб'єкти, цілі та завдання, форми та методи, зміст і сутність, провідний системнотвірний принцип, підходи до організації, опис педагогічної моделі, відбувається розробка аспектних складових, а також провідних педагогічних умов організації досліджуваної діяльності. Розкрито проектування механізмів інтегративного комплексного системного впливу на найважливіші утворення у структурі особистості студента на рівні професійно-педагогічного, фахово-предметного, методичного та загальнокультурного аспектів його підготовки в системі організації самостійної навчальної діяльності. Теоретично обгрунтовано й експериментально випробовано модель системи та відповідна їй технологія організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Підтверджено ефективність розробленої технології.

Проаналізовано проблему формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних ВНЗ засобами інформаційних технологій, розкрито її педагогічну значущість, функціональну цінність, відповідність соціальним потребам інформаційного суспільства. Описано модель формування даних вмінь, висвітлено зміст і структуру програмно-педагогічної системи, реалізованої в інструментальній оболонці "Moodle". Викладено відповідну методику формування зазначених вмінь і доведено її ефективність.

Проанализирована проблема формирования умений самостоятельной познавательной деятельности у студентов педагогических ВУЗ с помощью информационных технологий, раскрыты её педагогическая значимость, функциональная ценность, соответствие социальным потребностям информационного общества. Описана модель формирования данных умений, освещены содержание и структура программно-педагогической системы, реализованной в инструментальной оболочке "Moodle". Изложена соответственная методика формирования указанных умений и доказана её эффективность.

Визначено та науково обгрунтовано сутність і структуру готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи за умов кредитно-модульного навчання (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний компоненти), виявлено, обгрунтовано показники й охарактеризовано рівні (низький, середній, високий) означеної готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи. Висвітлено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи. Розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель формування готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи в системі кредитно-модульного навчання, яка реалізується за логікою трьох взаємопов'язаних етапів: мотиваційно-настановчий, пошуково-репродуктивний, пошуково-продуктивний.

Досліджено проблему формування компетентності самоосвіти майбутніх педагогів за умов інформаційно-навчального середовища. Визначено сутність компетентності самоосвіти майбутнього педагога за умов інформаційно-навчального середовища. Виокремлено особливості самоосвіти за умов сучасного інформаційно-навчального середовища, висвітлено його складові, функції. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено технологію формування даної компетентності: охарактеризовано її структуру й уточнено критерії та показники рівнів сформованості. Вдосконалено теоретичні питання щодо ретроспективного аналізу дефініцій поняття "самоосвіта", систематизації характеристичних ознак самоосвіти.

Вперше обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів початкових класів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблено структуру самоосвітньої компетентності майбутнього вчителя початкових класів, модель формування даної якості. Визначено критерії, показники та рівні її сформованості. Уточнено характеристику поняття "самоосвітня компетентність учителя початкових класів" у контексті використання інформаційно-комунікаційних технологій. Обгрунтовано положення щодо компетентнісного підходу до професійної підготовки випускників педагогічних закладів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Розглянуто теоретико-методологічні підходи до впровадження та оцінки ефективності функціонування педагогічної моделі організації самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Розглянуто професійний саморозвиток як процес усвідомленого розвитку науково-педагогічних працівників, який включає самостійне вдосконалення фахового рівня і функціональних якостей, компетенції загалом, що забезпечує ефективність у підвищенні професійної діяльності.

Розглянуто питання суті й місця самостійної роботи в навчальній пізнавальній діяльності студентів і визначено роль самостійної роботи в процесі формування пізнавальної самостійності майбутніх учителів.

Для сприяння розвитку пізнавальної самостійності студентів запропоновано систему контролю за якістю їх самостійної роботи.

Розглянуто сукупність базових положень і зміст дефініцій, що складають теоретико-методологічну основу дослідження проблеми формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей засобами інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей до формування самоосвітньої компетентності в процесі застосування ІКТ. Перевірено ефективність структурно-функціональної моделі формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей засобами ІКТ. Упроваджено навчально-методичний супровід формування самоосвітньої компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей під час опанування ІКТ.

Розглянуто психолого-педагогічний аспект проблеми формування готовності до самостійної роботи майбутніх учителів гуманітарних дисциплін за умов кредитно-модульного навчання. Розроблено багатокомпонентну структуру готовності до самостійної роботи, що дозволить використати самостійну роботу як поліфакторний процес, що сприяє розвитку навчально-пізнавальних здібностей і особистості студента як майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

Рассмотрен психолого-педагогический аспект проблемы формирования готовности к самостоятельной работе у будущих учителей гуманитарных дисциплин в условиях кредитно-модульного обучения. Разработана многокомпонентная структура готовности к самостоятельной работе будущих учителей, что позволит использовать самостоятельную работу как полифакторний процесс, способствующий развитию учебно-познавательных способностей и личности студента как будущего учителя гуманитарных дисциплин.

We consider the psycho-pedagogical aspect of the problem of formation of willingness to work independently of the future teachers in the humanities credit and modular training. Willingness to work independently represented as a system characteristic, determines the process of successful implementation of independent work and takes into account the impact on this process, both external and internal conditions. A multi-component structure of the readiness to work independently, enabling the use of independent work as polyfactorial process that promotes educational and cognitive abilities and the student's personality as a future teacher of the humanities.

Надано тлумачення самоосвіти як складової навчального процесу з підготовки майбутніх учителів початкових класів. Визначено специфіку самостійної роботи як фактора одночасного формування професійних і особистісних якостей. Виявлено й охарактеризовано психолого-педагогічні умови формування у студентів актуальної самостійної навчальної діяльності.

Представлено толкование самообразования как составляющей учебного процесса по подготовке будущих учителей начальных классов. Определена специфика самостоятельной работы как фактора одновременного формирования профессиональных и личностных качеств. Выявлены и охарактеризованы психолого-педагогические условия формирования у студентов актуальной самостоятельной учебной деятельности.

Submitted by the interpretation of self-education as a component of the educational process for the preparation of future elementary school teachers. The specificity of self-study as a factor in the simultaneous formation of professional and personal qualities. Identified and described the psychological and pedagogical conditions of formation of students' actual self-learning activities.