Досліджено становлення інформаційного суспільства в Україні та розвиток інформаційного освітнього простору. Обгрунтовано використання інформаційного освітнього середовища (ІОС) в навчальному процесі педагогічного ВНЗ як програмно-технічного комплексу та педагогічної системи. Розкрито психолого-педагогічні проблеми навчального процесу в ІОС. Показано роль Інтернету в формуванні ІОС педагогічного ВНЗ. Висвітлено теоретичні засади використання мультимедійних технологій у фаховій підготовці майбутнього вчителя іноземної мови.

Обгрунтовано застосування комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання студентів педагогічних ВНЗ під час вивчення ними графічних дисциплін на прикладі системи Moodle. Наголошено на основних перевагах використання вказаної системи - однієї з найбільш адаптованих засобів організації навчальної діяльності за умов дистанційного або аудиторного навчання.

Обосновано применение компьютерно-ориентированных технологий обучения студентов ВУЗ при изучении ими графических дисциплин на примере системы Moodle. Отмечены основные преимущества использования предлагаемой системы - наиболее адаптированной среди средств организации учебной деятельности в условиях дистанционного или аудиторного обучения.

The application of computer-oriented teaching technology of students of pedagogical universities while studying graphic activities on the example of Moodle is grounded. The system Moodle is determined as the main benefits of using this system one of the most adapted means of learning activities in a distance learning or auditorium.

Розглянуто інтерактивну методику веб-квестів в інтеграції з традиційним навчанням у підготовці майбутнього вчителя технології у вищій школі. Наведено класифікацію та типи освітніх веб-квестів.

Рассмотрена интерактивная методика веб-квестов в интеграции с традиционным обучением в подготовке будущего учителя технологии в учебном процессе высшей школы. Приведены классификация и типы образовательных веб-квестов.

A description of interactive web quest methods and techniques for integration with traditional training in the learning process during the future technology teacher preparation in school, work classification and types of educational web-quests.

Висвітлено результати комплексної науково-дослідної роботи відділу інноваційних педагогічних технологій Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України. Обгрунтовано сутність інформаційно-технологічного забезпечення професійної підготовки майбутнього вчителя за умов коледжу та університету. Визначено теоретичні засади та специфіку застосування дистанційної форми навчання. Увагу приділено проблемам використання сучасних інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя.

Проаналізовано можливості використання комп'ютерних технологій у навчально-виховному процесі сучасного ДНЗ. Визначено поняття "комп'ютерна грамотність" і "готовність майбутніх вихователів до використання комп'ютерних технологій". Розглянуто теоретично-методичні, організаційно-прикладні аспекти спецкурсу " Використання комп'ютерних технологій у роботі вихователів дошкільних закладів" , який спрямований на активізацію пізнавальної діяльності дошкільників, формування вмінь застосовувати сучасні комп'ютерні технології в професійній діяльності, усвідомлення можливостей використання комп'ютера і комп'ютерних технологій в оптимізації педагогічного процесу сучасного ДНЗ.

Проанализированы возможности использования компьютерных технологий в учебно-воспитательном процессе современных дошкольных учреждений. Определены понятия "компьютерная грамотность" и "готовность будущих воспитателей к использованию компьютерных технологий". Рассмотрены теоретико-методические, организационно-прикладные аспекты спецкурса "Использование компьютерных технологий в работе воспитателей дошкольных учреждений", направленного на активизацию познавательной деятельности дошкольников, формирование умений применять современные компьютерные технологии в профессиональной деятельности, осознание возможностей использования компьютера и компьютерных технологий в оптимизации педагогического процесса современного дошкольного образовательного учреждения.

The article describes the process of training future teachers for using computer technologies in their professional activity: the author analyzes experience of using computer technologies in educational process of preschool education; discloses the concepts "computer literacy" and "readiness of future teacher for using computer technologies".

Проаналізовано сучасні погляди науковців щодо означеної проблеми, практичні аспекти застосування системи медіа-навчання в провідних країнах світу. Розкрито сутність, структуру та складові комп'ютерної компетентності особистості. Підкреслено необхідність запровадження медіа-освіти як інформаційного і комунікаційного базису освіти. Відзначено роль і місце вихователя в педагогічному процесі ДНЗ. Констатовано, що якість дошкільної освіти визначається рівнем використання комп'ютерних технологій у ДНЗ.

Проанализированы современные взгляды ученых по данной проблеме, практические аспекты применения системы медиа-обучения в ведущих странах мира. Раскрыты сущность, структура и составляющие компьютерной компетентности личности. Подчеркнута необходимость введения медиа-образования как информационного и коммуникационного базиса образования. Отмечены роль и место воспитателя в педагогическом процессе дошкольного учебного заведения. Констатировано, что качество дошкольного образования определяется уровнем использования компьютерных технологий.

The article analyzes some actual problems of forming computer competence of specialists in preschool education. It demonstrates some modern scientists' opinions about the problem; reveals the essence and structure of personal computer competence.

Проаналізовано ефективність методу проектів у формуванні готовності майбутніх педагогів до творчої діяльності. Наведено результати впровадження комп'ютерної техніки в навчально-виховний процес вищого педагогічного закладу. Розглянуто результати впровадження програми "INTEL" - навчання для майбутнього. Зазначено, що на формування творчої особистості як свідомої суспільної істоти має те, що особистість на кожному етапі свого розвитку посідає певне місце в доступній для неї системі суспільних відносин, виконує все складніші обов'язки. Узагальнено, що найбільш цікавим і перспективним є метод проектів у використанні комп'ютерної техніки в навчальному процесі за впровадження інноваційних технологій навчання.

Проанализирована эффективность метода проектов в формировании готовности будущих педагогов к творческой деятельности. Приведены результаты внедрения компьютерной техники в учебно-воспитательный процесс высшего педагогического учреждения. Рассмотрены результаты внедрения программы "INTEL" - обучение для будущего. Указано, что на формирование личности как сознательного общественного существа имеет то, что личность на каждом этапе своего развития занимает определенное место в доступной для него системе общественных отношений, выполняет все более сложные обязанности. Обобщенно, что наиболее интересным и перспективным является метод проектов в использовании компьютерной техники в учебном процессе при внедрены инновационных технологий обучения.

The efficiency of project-ready in the formation of future teachers in creative activities. The results of the introduction of computer technology in the educational process of higher pedagogical institutions. The results of the implementation of the program "INTEL" - training for the future. Indicated that the formation of identity as a conscious social being is that the person at every stage of their development occupies a place accessible to him in the system of social relations, performs increasingly complex responsibilities. Generally, that the most interesting and promising projects is the method to use computer technology in the learning process when implemented innovative learning technologies.

Розкрито сутність самоосвітньої компетентності особистості. Виділено основні фактори соціальної й особистісної значимості самоосвітньої компетентності майбутнього учителя початкових класів. З'ясовано, що освітнє інформаційно-комунікаційне середовище безпосередньо впливає на розвиток особистості, її навчально-пізнавальну діяльність. Розглянуто можливості використання Web-мультимедіа енциклопедії з курсу "Історія педагогіки" з метою залучення майбутніх учителів початкових класів до самоосвіти.

Раскрыта сущность самообразовательной компетентности личности. Выделены основные факторы социальной и личностной значимости самообразовательной компетентности будущего учителя начальных классов. Определено, что образовательная информационно-коммуникационная среда непосредственно влияет на развитие личности, ее учебно-познавательную деятельность. Рассмотрены возможности использования Web-мультимедиа энциклопедии по курсу "История педагогики" с целью привлечения будущих учителей начальных классов к самообразованию.

Розглянуто та описано хід, цілі та результати дослідно-експериментальної роботи із впровадження методики навчання майбутніх інженерів-педагогів застосування комп’ютерних технологій в управлінні виробництвом.

Рассмотрены и описаны ход, цели и результаты опытно-экспериментальной работы по внедрению методики обучения будущих инженеров-педагогов применению компьютерных технологий в управлении производством.

Examined and described are the course objectives and results of experimental work on the introduction of methods of teaching future teacher-engineers to use computer technology in production management.

Проаналізовано сучасні дослідження впливу комп’ютерних технологій на студентську молодь та, зокрема, на процес формування професійних якостей майбутніх педагогів. Розкрито специфіку професійних якостей педагогів. Проаналізовано дослідження емоційного ставлення майбутніх педагогів до комп’ютерів. Створено орієнтовний соціально-психологічний портрет студента-користувача комп’ютера. Приділено увагу прихованим небезпекам інформаційного простору, розкрито негативні наслідки енерго-інформаційного впливу комп’ютера на особистість у процесі комп’ютерного навчання.

Проанализированы современные исследования влияния компьютерных технологий на студенческую молодежь и, в частности, их влияние на процесс формирования профессиональных качеств будущих педагогов. Раскрыта специфика профессиональных качеств педагогов. Проанализированы исследования эмоционального отношения будущих педагогов к компьютерам. Создан ориентировочный социально-психологический портрет студента-пользователя компьютера. Уделено внимание скрытым опасностям информационного пространства, раскрыты негативные последствия энерго-информационного воздействия компьютера на личность в процессе компьютерного обучения.

The modern researches the impact of computer technology on students and the process of formation of future teachers professional qualities are investigated. The professional qualities of teachers are revealed. The investigations of emotional attitude of future teachers to computers are anilyzed. A preliminary socio-psychological portrait of the student-computer user is made. Attention is paid to the hidden dangers of the information space, uncovered negative effects of energy-informational influence on personality in the computer training.

Досліджено теоретичні засади та методологічні підходи до використання електронних засобів навчання в навчально-виховному процесі освітніх закладів. Визначено актуальний стан проблеми підготовки вчителів до використання електронних засобів навчання у теорії, шкільній практиці та системі післядипломної педагогічної освіти. Сформульовано, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності вчителів до використання електронних засобів навчання. Розроблено й експериментально апробовано методику підготовки вчителів до використання електронних засобів навчання.

Розроблено методику навчання педагогічного веб-дизайну майбутніх учителів технологій. Здійснено наукове обгрунтування методики навчання педагогічного веб-дизайну у ВНЗ. Розкрито мету та зміст навчання майбутніх учителів технологій з педагогічного веб-дизайну в ВНЗ. Визначено структуру сучасного веб-дизайну, яка складається з інформаційної архітектури, художнього оформлення, технології створення, юзабіліті, SEO-оптимізації веб-сайту, а також основні тенденції розвитку веб-дизайну. Сформульовано поняття веб-компетентностей як складових інформатичних компетентностей. Розроблено трирівневу модель методики навчання педагогічного веб-дизайну майбутніх учителів технологій, яка охоплює соціально-педагогічний, науково-теоретичний і навчально-методичний рівні. Визначено рівні, які характеризують сформованість основних складових веб-компетентностей майбутніх учителів технологій. Експериментально підтверджено ефективність розробленої методики навчання веб-дизайну майбутніх учителів технологій, реалізація якої сприяє суттєвому підвищенню рівня веб-компетентностей майбутніх учителів технологій.

Вперше розроблено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності. Розроблено модель, визначено критерії, показники та рівні сформованості інформатичних компетентностей у квазіпрофесійній діяльності. Уточнено сутність феномену "квазіпрофесійна діяльність майбутнього вчителя початкових класів". Удосконалено зміст, форми, методи формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів у квазіпрофесійній діяльності. Подальшого розвитку набула методика оволодіння інформатичними компетентностями в процесі організованої професійно-спрямованої діяльності майбутніх учителів початкових класів.

Продемонстровано актуальні підходи щодо організації навчального процесу та електротехнічної підготовки майбутніх вчителів технології. Обґрунтовано дидактичні функції віртуального лабораторного практикуму як засобу підвищення рівня електротехнічної підготовки студентів, визначено шляхи ефективного його використання в навчально-виховному процесі. Зазначено, що одним з основних компонентів електротехнічної підготовки сучасного фахівця є можливість формування знань та набуття практичних навичок з допомогою віртуального лабораторного практикуму. Розглянуто комп’ютерні програми для підготовки студентів з електротехнічних дисциплін.

Продемонстрированы актуальные подходы к организации учебного процесса и электротехнической подготовки будущих учителей технологии. Обоснованы дидактические функции виртуального лабораторного практикума как средства повышения уровня электротехнической подготовки студентов, определены пути эффективного его использования в учебно-воспитательном процессе. Отмечено, что одним из основных компонентов электротехнической подготовки современного специалиста является возможность формирования знаний и приобретения практических навыков при помощи виртуального лабораторного практикума. Рассмотрены компьютерные программы для подготовки студентов по электротехническим дисциплинам.

Approaches to demonstrate the relevance of the educational process and electrical training future teachers of technology. Justified didactic functions virtual laboratory workshop as a means of improving the electrical prepare students to identify ways to effectively use it in the educational process. Noted that one of the main components of modern specialist electrical training is the possibility of formation of knowledge and practical skills in using the virtual laboratory workshop. Considered computer programs to prepare students for electrotechnical disciplines.

Висвітлено загальні особливості розробки та використання електронних підручників у професійній підготовці майбутніх учителів. Визначено відмінності електронного підручника від друкованих джерел. Обгрунтовано етапи та технології розробки електронних підручників. Визначено структурні компоненти електронного підручника. Зазначено, що використання електронного підручника у професійній підготовці таких фахівців забезпечує розвиток творчих, естетичних та комунікативних здібностей. Викладено перспективність використання гіпертекстової технології для побудови підсистем допомоги користувачам під час роботи з діалоговими комп’ютерними програмами.

Освещены общие особенности разработки и использования электронных учебников в профессиональной подготовке будущих учителей. Определены принципиальные отличия электронного учебника от печатных источников. Обоснованы этапы и технологии разработки электронных учебников. Определены структурные компоненты электронного учебника. Указано, что использование электронного учебника в профессиональной подготовке таких специалистов обеспечивает развитие творческих, эстетических и коммуникативных способностей. Изложена перспективность использования гипертекстовой технологии для построения подсистем помощи пользователям при работе с диалоговыми компьютерными программами.

Deals with the general features of the development and use of electronic textbooks in the training of future teachers. Determined differences in the electronic textbook from printed sources. The stages of technology development and e-books. The structural components of the electronic textbook: home, explanatory note, the work program, lectures, practical sessions of the course, self-study, teaching tips, references, glossary.

Розглянуто питання формування інформаційно-комунікаційної компетентності та готовності вчителя до використання електронної дидактики. Проаналізовано дидактичні системи електронної освіти. Подано розроблену методику застосування інтерактивного методу у навчальному процесі.

Рассмотрены вопросы формирования информационно-коммуникационной компетентности и готовности учителя к использованию электронной дидактики. Проанализированы дидактические системы электронного образования. Представлена разработанная методика применения интерактивного метода в учебном процессе.

The paper presented the analysis of teaching e-learning systems, the aspect of formation of information-communicational competences (ICT competence) and the readiness of teachers to use e-didactics, made an analysis of examples of electronic teaching materials. Represented by the developed method using interactive methods in the educational process. The modern software environment to support interactive education.

Охарактеризоване швидкозмінними реформами сьогодення зумовлює виявлення нових перспективних освітніх тенденцій у підвищення кваліфікації педагогічних працівників, урахування яких при організації та здійсненні навчально-пізнавального процесу у закладах післядипломної педагогічної освіти дозволить інтенсифікувати розвиток дошкільної, загальноосвітньої, позашкільної та вищої систем освіти. Результати наукових досліджень українських учених вказують на доцільність застосування інформаційно-комунікаційних технологій і електронних освітніх ресурсів під час проведення курсів підвищення кваліфікації та на необхідність здійснення на сучасному рівні ІКТ-підготовки педагогічних працівників як важливої складової їх професійної компетентності. Системна ефективна реалізація цього полягає у здійсненні проектування комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти та побудові ефективної методики його використання під час курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Унаслідок аналізу прогресивних практик щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у закладах післядипломної педагогічної освіти України виділено особливості та тенденції використання комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти, серед яких: оприлюднення на офіційних сайтах закладів відомостей щодо результатів своєї діяльності; налагодження електронного зв'язку через електронну пошту та форму; здійснення електронної реєстрації, а також докурсового діагностування слухачів; запровадження побудови і практичної реалізації індивідуальних освітніх траєкторій підвищення кваліфікації педагогічних працівників; оприлюднення електронного навчального розкладу; акумулювання професійного досвіду педагогічних працівників регіону за допомогою web-технологій; оприлюднення результатів прикладних наукових дослідженнях із проблем освіти у електронних освітніх виданнях чи безкоштовне дублювання друкованих видань у електронних версіях тощо. Врахування цього під час проектування сприяє формулюванню прогресивних теоретико-методичних засад формування та ефективного використання зазначеного середовища, а також виявленню стратегічних напрями розвитку комп'ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти.

Представлено огляд основних можливостей використання сервісів веб 2.0 у навчальному процесі. Розглянуто інструменти соціального програмного забезпечення: Вікі-технології, системи створення веб-журналів, системи для збереження та обміну веб-ресурсами. Описано основні риси Вікі-технології, можливості й способи її застосування у педагогічній практиці. Показано педагогічний потенціал технології Вікі для організації проектної діяльності студентів. Акцентовано увагу, що Вікі є частиною серверного програмного забезпечення, яке дозволяє користувачам вільно створювати і редагувати вміст веб-сторінки за допомогою будь-якого веб-браузера. Звернено увагу на навчальні та методичні можливості систем створення веб-журналів та систем збереження й обміну веб-ресурсами (для створення колективних гіпертекстових матеріалів; розташування презентацій, текстових документів, фотографій, відео-ресурсів та ін.) в процесі підготовки майбутніх вчителів початкових класів. Показано ефективність використання технологій веб 2.0 в освітній діяльності майбутніх учителів (на прикладі своїх власних ресурсів Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка).

Висвітлено методичні положення формування у майбутніх учителів навичок використання хмарних сервісів у професійній діяльності. Обгрунтовано актуальність застосування в педагогічній практиці сервісів планування часу, які сприяють ефективній їх самоорганізації. Наведено фрагмент розробленого та апробованого практичного заняття "Планування часу в освітньому процесі за допомогою хмарного сервісу Google Календар". Зосереджено увагу на необхідності формування у студентів розуміння функціональних можливостей сервісу, його переваг і труднощів використання в педагогічній практиці. Запропоновано методичні рекомендації щодо організації їх навчальної діяльності на практичному занятті та авторські приклади завдань, зміст яких спрямований на набуття студентами відповідних знань, умінь та навичок роботи з сервісом. Надано алгоритм створення та налаштування календаря як для особистого, так і для спільного використання. Наголошено на необхідності проведення рефлексивних вправ із застосуванням хмарних сервісів, зокрема сервісу Lino It. Наведено приклади завдань для самостійної роботи студентів, що сприяють розвитку їх творчого потенціалу.

Серед нагальних завдань вищої педагогічної освіти стрижневою є підготовка майбутніх педагогів, які володіють навичками соціальної інтеракції, співробітництва, командними якостями та здатні вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, досконало використовувати електронні дидактичні засоби, різноманітні сервіси фахового спрямування, інформаційні ресурси тощо. Особливої актуальності зазначена проблема набуває за умов динамічного розвитку інформаційного суспільства. Увагу приділено розгляду проблеми впровадження до навчання візуальних способів надання інформації. Розкрито сутність понять "колективна навчально-пізнавальна діяльність студентів", "колективні форми навчання", "електронна співпраця", "технологія MindMapping". Проаналізовано технологію картування мислення, яка є зручною технікою демонстрації процесу мислення та структуризації інформації у візуальній формі. Висвітлено досвід використання інтелект-карт як перспективного засобу активізації колективної навчально-пізнавальної діяльності студентів, представлено Інтернет-сервіси для їх створення, методичні прийоми та основні принципи роботи з ними. Наведено практичні завдання та зразки результатів виконаної спільної роботи студентів щодо створення інтелект-карт у межах дисципліни "Сучасні інформаційні технології". З'ясовано, що протягом активізації колективної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх педагогів із використанням технології картування мислення відбувається систематизація та перетворення знання окремої особистості у здобутки всього колективу, що сприяє формуванню в них комунікативних здібностей, вмінь навчатися та працювати в колективі, здатності до ефективної взаємодії з іншими людьми, до партнерського обміну інформацією, злагодженої співпраці у процесі вирішення колективних навчальних завдань.