Розкрито теоретико-методологічні та методичні основи формування інформаційної культури (ІК) у майбутніх учителів початкових класів (ПК). Розглянуто функції освіти та показано роль педагогічних кадрів у становленні інформаційного суспільства. Увагу приділено місцю та функціям ІК у структурі професійної культури учителів ПК. Охарактеризовано основні дефініції, запропоновано методику та проаналізовано етапи формування ІК студентів. Описано систему критеріїв і показників визначення рівнів сформованості ІК майбутнього вчителя ПК.

Раскрыты теоретико-методологические и методические основы формирования информационной культуры (ИК) у будущих учителей начальных классов (НК). Рассмотрены функции сферы образования и показана роль педагогических кадров в становлении информационного общества. Внимание уделено месту и функциям ИК в структуре профессиональной культуры учителей НК. Охарактеризованы основные дефиниции, предложена методика и проанализированы этапы формирования ИК студентов. Описана система критериев и показателей определения уровней сформированности ИК будущего учителя НК.

Розроблено систему індивідуалізації навчального процесу на базі використання комп'ютерів, яка націлена на підвищення пізнавального інтересу, самостійної роботи та творчого підходу залежно від можливостей студентів. Запропоновано методичні рекомендації щодо створення та використання комп'ютерних програм у вигляді гіпертексту. Наведено систему спеціальних завдань у вигляді навчально-довідкової комп'ютерної програми - гіпертекст, яка включає у себе єдність змісту програмного, інформаційного й методичного забезпечення.

Вперше визначено зміст поняття "комп'ютерна грамотність вчителя початкової школи" як функціонально-професійного утворення. Запропоновано модель формування комп'ютерної грамотності як складової професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи. Розроблено програму спецпрактикуму "Інформаційні технології у професійній підготовці вчителя початкової школи". Удосконалено засоби формування комп'ютерної грамотності як сукупності окремих структурних складових, поліфункціональна природа яких поетапно інтегрується в комплексні кваліфікаційні уміння, визначені галузевими стандартами вищої освіти. Конкретизовано чинники, які впливають на формування комп'ютерної грамотності студентів зі спеціальності "початкове навчання" освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Обгрунтовано шляхи вирішення проблеми підготовки вчителів початкової школи до впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес.

Визначено й обгрунтовано педагогічні умови застосування інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів іноземної мови, а саме: забезпечення інноваційної спрямованості навчального процесу, формування готовності студентів до використання інформаційних технологій, а також формування в них вмінь пізнавальної самостійності. Встановлено особливості застосування інформаційних технологій у навчальному процесі, визначено їх роль у фаховій підготовці майбутніх учителів. Наведено класифікацію програмно-педагогічних засобів навчання іноземної мови. Визначено критерії їх відбору для підвищення ефективності підготовки студентів. Розроблено модель використання інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів іноземної мови. Визначено критерії ефективності їх застосування у навчальному процесі. Розкрито суть понять "інформаційні технології професійно-педагогічній діяльності", "педагогічні умови", "інноваційна спрямованість", "готовність до використання інформаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя іноземної мови", "пізнавальна самостійність". Доведено й експериментально перевірено взаємозв'язок педагогічних умов застосування інформаційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів іноземної мови й ефективності навчання.

Розглянуто навчання як процес здобуття знань. Запропоновано нові види навчальної діяльності: шляхом структурування понять та шляхом побудови баз знань для експертних систем (ЕС). Розроблено методологічні і методичні засади підготовки вчителя фізики до використання структурування понять предметної галузі у своїй професійній діяльності. Розроблено принципово новий підхід до діагностики знань/умінь студентів на основі питань, що складаються студентами у побудові баз знань ЕС; використання ЕС у підготовці вчителя фізики. Експериментально підтверджено, що застосування сучасних інформаційних технологій сприяє: кращому розумінню студентами навчального матеріалу; прискоренню формування всіх частин способу дії; виробленню якостей, які дозволяють виконувати найважливіші професійні функції вчителя.

Визначено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) як важливого чинника підвищення якості професійної підготовки майбутніх учителів. Проаналізовано психологічну, педагогічну, методичну літературу, а також дисертаційні роботи з проблеми формування умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій у професійній підготовці. Визначено та теоретично обгрунтовано педагогічні умови ефективного використання ІТКТ студентами ВНЗ як засобу формування вмінь роботи з іншомовною літературою. Розкрито методичні проблеми підготовки студентів педагогічних університетів до здійснення роботи з навчальною іншомовною літературою засобами ІТКТ у навчальному процесі. Запропоновано шляхи вдосконалення змісту, форм організації та методів навчання на різних етапах професійної підготовки вчителів.

Досліджено проблему формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів педагогічних факультетів засобами інформаційних технологій, розкрито її педагогічну значущість, функціональну цінність, відповідність соціальним потребам інформаційного суспільства. Спроектовано модель формування вмінь даної діяльності у студентів, удосконалено зміст і структуру програмно-педагогічної системи, реалізованої в інструментальній оболонці "Moodle". Розроблено відповідну методику формування вмінь самостійної пізнавальної діяльності у студентів та доведено її ефективність.

Розроблено експериментальну модель навчання майбутніх учителів початкових класів, яка має реалізуватися через педагогічно обгрунтовану технологію формування їх готовності до застосування ПК, яка вирізняється специфічними ознаками, а саме: мотивацією діяльності, ставленням до діяльності, характеристикою діяльності, теоретичною та практичною підготовкою до діяльності. За результатами проведеного дослідження встановлено, що систему формування готовності майбутніх учителів початкових класів доцільно розглядати як систему взаємозв'язку блоків мотиваційного, вольового й операційного.

Досліджено проблему формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність, зміст і структуру культури Інтернет-комунікації студентів педагогічних ВНЗ. Доведено необхідність формування та розвитку в майбутніх вчителів культури Інтернет-комунікації як інтегрального особистісного утворення, здатного забезпечити кваліфіковане виконання професійної та комунікативної діяльності. Визначено показники досліджуваного феномену (мотиви, знання, процедурно-технологічні й комунікативні уміння), детерміновано рівні сформованості. Встановлено комунікативні можливості навчального процесу в електронному середовищі щодо формування у майбутніх учителів культури Інтернет-комунікації, які втілюються в інформаційно-комунікаційних навчальних технологіях, особливостях навчання в електронному середовищі й у взаємодії в системах викладач - студент і студент - студент. Із використанням системного, гуманістично-екзистенційного, ціннісно-діяльнісного, синергетичного й аксіологічного підходів розроблено й експериментально перевірено методику формування культури Інтернет-комунікації майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Охарактеризовано основні складники даної моделі: цільовий, мотиваційний, змістовий і технологічний компоненти.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови забезпечення ефективності формування інформаційної культури студентів у процесі особистісно-орієнтованого навчання. Обгрунтовано визначення поняття й охарактеризовано основні компоненти інформаційної культури студентів: мотиваційний (копіювально-відтворювальний), оперативний (відтворювально-дослідний) і творчий. Розглянуто її показники (стійке індиферентне ставлення до інформаційної діяльності, рефлективні та креативні вміння, а також вміння використовувати засоби комунікації, навички накопичення та самостійної інтерпретації одержаних даних, здатність до оцінювання та самооцінки, емоційна стабільність), критерії та рівні сформованості. Досліджено взаємозв'язок педагогічних умов, форм, методів і засобів, які забезпечують успішність формування інформаційної культури студентів індустріально-педагогічного факультету, удосконалено методику та технологію їх фахової підготовки, спрямовані на розвиток даної професійної якості.

Дисертацію присвячено розгляду проблеми формування інформаційної культури студентів педагогічних вузів при вивченні курсу інформатики. Розкрито сутність інформаційної культури, виявлено її компоненти, обгрунтовано роль курсу інформатики у формуванні інформаційної культури майбутнього вчителя інформатики. Показано доцільність уведення в курс інформатики тем, пов'язаних з інтеграцією комп'ютера у структуру інтелектуальної і професійної діяльності майбутнього вчителя інформатики. Розроблено дидактичні засоби, що сприяють засвоєнню тем. Експериментально підтверджено позитивний вплив вивчення цих тем на формування інформаційної культури студентів.

Розглянуто сучасні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі вищої школи. Доведено, що ефективне формування інформатичних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів здійснюється у науково-обгрунтованому інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі, що відповідає вимогам сучасної освітньої парадигми у межах реалізації трисуб'єктної дидактики. Висвітлено досвід і результати теоретико-експериментального обгрунтування процесу формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів з використанням системи дистанційного навчання "Web-мультимедіа енциклопедія "Історія педагогіки".

Рассмотрены современные подходы к использованию информационно-коммуникационных технологий в учебно-воспитательном процессе высшей школы. Доказано, что эффективное формирование информативных компетентностей будущего учителя начальных классов осуществляется в научно-обоснованной информационно-коммуникационной педагогической среде в соответствии с требованиями современной образовательной парадигмы в пределах реализации трисубъектной дидактики. Освещены опыт и результаты теоретико-экспериментального обоснования процесса формирования информатических компетентностей будущих учителей начальных классов с использованием системы дистанционного обучения "Web-мультимедиа энциклопедия "История педагогики".

Розглянуто сучасні підходи до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі вищої школи. Доведено, що ефективне формування інформатичних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів здійснюється у науково-обгрунтованому інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі, що відповідає вимогам сучасної освітньої парадигми в межах реалізації трисуб'єктної дидактики. Висвітлено досвід і результати теоретико-експериментального обгрунтування процесу формування інформаційних компетентностей майбутніх учителів початкових класів з використанням системи дистанційного навчання "Web-мультимедіа енциклопедія "Історія педагогіки".

Теоретично обгрунтовано сутність і структуру методичної підготовки з використанням інформаційних технологій як значущої складової професійної підготовки вчителя математики. Виявлено критерії, показники й охарактеризовано рівні готовності майбутніх учителів математики до професійної діяльності з використанням інформаційних технологій. Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують підвищення ефективності методичної підготовки вчителя математики з використанням інформаційних технологій, розроблено модель методичної підготовки майбутніх учителів математики з використанням цих технологій. Впроваджено спецкурс "Інформаційні технології в процесі методичної підготовки майбутніх учителів математики", апробовано методичні рекомендації щодо використання інформаційних технологій у процесі навчання математики.

Розглянуто проблему вдосконалення підготовки майбутнього вчителя музики до використання комп'ютерних технологій у професійній діяльності, з'ясовано їх дидактико-психологічні особливості. Проаналізовано практичний досвід підготовки вчителів музики до використання комп'ютерних технологій, засвідчено наявність в означеній галузі суперечностей, що перешкоджають розв'язанню актуальної проблеми. Акцентовано увагу на висвітленні методичних аспектів використання компТютерних технологій у викладанні предмету "Музика", перспективи їх впровадження у навчальний процес.

Рассмотрена проблема совершенствования подготовки будущего учителя музыки к использованию компьютерных технологий в профессиональной деятельности, выявлены их дидактико-психологические особенности. Проанализирован практический опыт подготовки учителей музыки к использованию компьютерных технологий, установлены противоречия, препятствующие решению актуальной проблемы. Освещены методические аспекты использования компьютерных технологий в преподавании предмета "Музыка", перспективы их внедрения в учебный процесс.

We consider the problem of improving of the training of future teacher of music to the usage of computer technologies in professional activities and the didactic-psychological peculiarities of their usage by future specialists in musical padogogics have been clarified. The practical experience of preparation teachers of music to the usage of computer technologies have been analyzed and the differences have been found that obstructs the solving of actual problem. The attention is focused on the highlighting of methodical aspects of using computer technologies in teaching the subject "Music" perspectives of their usage in studying process.

Визначено компонентну структуру готовності до пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю (МУГП) з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) (мотиваційний, когнітивний, орієнтовний, технологічний); показники та рівні (високий, достатній, задовільний, низький) готовності МУГП. Розроблено модель реалізації педагогічних умов організації пошуково-дослідницької діяльності (ПДД) МУГП з використанням ІКТ, що складається з трьох етапів: орієнтовно-дослідницький, частково-пошуковий, творчий. Розроблено методику діагностики рівнів готовності до ПДД МУГП з використанням ІКТ.

Визначено організаційно-педагогічні умови використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі підготовки майбутніх вихователів до навчання дітей іноземних мов. Встановлено, що використання вихователів до навчання дітей іноземних мов підвищує ефективність даної підготовки. Розроблено й апробовано методику підготовки майбутніх вихователів засобами інформаційно-комунікаційних технологій до навчання дітей іноземних мов, що підтвердила свою ефективність у практиці навчально-виховного процесу вищої школи.

Досліджено проблему підготовки майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Теоретично обгрунтовано модель підготовки майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови, технологію підготовки майбутніх вчителів гуманітарних спеціальностей до застосування комп'ютерно-орієнтованих завдань у професійній діяльності. Впроваджено спецкурс "Комп'ютерно-орієнтовані завдання у процесі підготовки майбутніх вчителів-гуманітаріїв".

Визначено сутність і структуру готовності майбутнього вчителя природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування засобами інформаційних технологій (мотиваційний, когнітивний, операційно-технологічний і особистісно-професійний компоненти). Обгрунтовано показники та рівні (початково-емпіричний, елементарно-пошуковий, пошуково-творчий, творчий) означеної готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін. Обгрунтовано експериментальну модель формування готовності майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до педагогічного проектування засобами інформаційних технологій, яка реалізовується за логікою п'яти взаємопов'язаних етапів: теоретико-методологічного, конструктивно-методичного, практико-орієнтованого, аналітико-інтегративного й акмеолого-орієнтованого.

Висвітлено теоретичні та дидактичні основи системи інформатичної підготовки майбутніх учителів трудового навчання. Обгрунтовано базовий зміст і методичне забезпечення цього компонента освітньої галузі "Технологія". Визначено дидактичні умови, що забезпечують формування системи інформатичних компетентностей студентів. Увагу приділено проблемам діагностування системи інформатичної підготовки вчителів трудового навчання.