Висвітлюються етапи розвитку професійної підготовки майбутніх учителів у ФРН (друга половина XVIII-XX ст.). Розглядаються основні аспекти сучасної системи педагогічної освіти, зміст, форми, методи організації навчального процесу, перспективи використання досвіду Німеччини у вищих навчальних закладах України.

Розглянуто питання педагогічної освіти та процесу реформування системи освіти в Україні. Охарактеризовано вчителів як суб'єктів даного реформування. Розкрито роль вищої та післядипломної педагогічної освіти у розвитку професійної компетенції вчителя. Наведено структурну модель підготовки вчителів до творчої діяльності, розглянуто особливості їх підготовки до роботи з дітьми з певними вадами.

Рассмотрены проблемы педагогического образования и процесса реформирования системы образования в Украине. Охарактеризованы учителя как суб'єкты реформирования системы образования в стране. Раскрыта роль высшего и последипломного педагогического образования в развитии профессиональной компетенции учителя. Приведена структурная модель подготовки учителей к творческой деятельности, рассмотрены особенности их подготовки к работе с детьми с определенными недостатками.

На основі аналізу історико-педагогічної літератури, архівних джерел щодо роботи педагогічних курсів на Харківщині на початку ХХ ст. простежено динаміку розгортання діяльності курсів на території краю. Висвітлено значення курсів у збагаченні змісту підготовки вчителів початкової школи здобутками вітчизняної педагогіки та української національної культури.

На основе анализа историко-педагогической литературы, архивных источников, характеризующих работу педагогических курсов начала ХХ ст. на Харьковщине, прослежена динамика развития курсов на территории края. Показано значение курсов в обогащении содержания подготовки учителей начальной школы достижениями отечественной педагогики и украинской национальной культуры.

In the article according analysis of historical and pedagogical literature and archive sources defined the work of pedagogical courses in Kharkiv in the beginning of ХХ century the dynamics of development of courses traced on the territory. The meaning of courses in extension of the matter of teacher's training of primary school showed in achievement of native pedagogic and Ukrainian national culture.

На підставі результатів вивчення наукової літератури проаналізовано та визначено суть понять "дидактичні засади", "навчально-дослідницька діяльність", "структурування змісту філологічної підготовки". Доведено взаємозалежність між ефективністю процесу формування творчої особистості студента та реалізацією структурування змісту філологічної підготовки. Розроблено модульно-технологічну модель процесу засвоєння філологічного матеріалу для української та англійської мов. Зазначені моделі наведено з використанням дидактичної технології організації навчально-пізнавальної діяльності студентів педагогічного коледжу. Узагальнено сучасні аспекти дидактичних технологій розвитку змісту філологічної підготовки студентів. Визначено зміст процесу засвоєння філологічного матеріалу, його компоненти та структуру. Запропоновано просторово-часову модель структурування змісту даної підготовки студентів педагогічних коледжів. Доведено, що зазначене структурування є ефективним за умов логічно обгрунтованої цілісної, неперервної дидактичної технології, яка передбачає єдність навчальної мети, дидактичного завдання та дидактичних умов, які сприяють засвоєнню та реалізації змісту філологічної підготовки особистості.

Проаналізовано й узагальнено основні напрямки сучасних вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень щодо формування підготовленості студентів до використання інноваційних педагогічних технологій. Підготовку студентів до інноваційної діяльності визначено як складову частину цілісного процесу підготовки випускників до професійної діяльності. Розкрито сутність інноваційних педагогічних технологій, розроблено їх класифікацію на основі базових характеристик новизни стосовно дошкільної освіти. Проаналізовано стан готовності майбутніх фахівців до інноваційної педагогічної діяльності, обгрунтовано необхідність моделі підготовки студентів педагогічних училищ і коледжів до використання інноваційних технологій у дошкільних закладах, висвітлено її суть, пріоритетні чинники функціонування. Розкрито основні напрямки та шляхи реалізації поінформованості, грамотності, культури, позиції студентів щодо застосування інноваційних педагогічних технологій, забезпечених спеціальною теоретичною та практичною підготовкою, позааудиторною діяльністю, науково-дослідною роботою. Розроблено програму та методичний посібник з підготовки фахівців до використання інноваційних педагогічних технологій у дошкільних закладах.

Досліджено педагогічні умови розвитку готовності педагогів за умов післядипломної освіти до формування оцінювальних умінь у молодших школярів. Визначено суть категорії "оцінювальні уміння у молодших школярів" та обгрунтовано необхідність спеціальної підготовки педагогів до роботи з метою формування зазначених якостей в учнів. Визначено суть і описано зміст основних компонентів даної готовності вчителя. Розроблено й експериментально апробовано систему критеріїв і показників оцінки рівнів розвитку цієї професійно-особистісної якості. Запропоновано ефективні методи розвитку готовності до формування оцінювальних умінь у молодших школярів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Досліджено питання формування у майбутніх учителів початкових класів культури педагогічного спілкування у навчально-виховному процесі гуманітарно-педагогічного коледжу. Розкрито сутність поняття культури педагогічного спілкування майбутнього вчителя початкових класів як складової професійної компетентності, виділено його основні компоненти. У контексті компетентнісного підходу до професійної підготовки фахівців розроблено комплексну методику формування культури педагогічного спілкування у майбутніх учителів початкових класів у період їх підготовки у гуманітарно-педагогічному коледжі. Визначено критерії, показники та рівні сформованості у майбутніх учителів початкової школи даної якості, обгрунтовано основні шляхи та педагогічні умови їх комунікативної підготовки. Обгрунтовано доцільність організації навчальної діяльності на підставі використання компетентнісного підходу з метою поліпшення ефективності процесу формування культури педагогічного спілкування у майбутніх учителів початкових класів.

Розглянуто питання підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І - ІІ рівнів акредитації з урахуванням вимог сучасної соціокультурної ситуації розвитку України, досягнень теорії і методики професійної освіти. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови впровадження та критерії ефективності інноваційних педагогічних технологій підготовки фахівців-професіоналів та управлінців низової ланки. Проблеми проаналізовано, зважаючи на сучасні підходи до розгляду понять "інновація", "педагогічна технологія". Підготовку молодших спеціалістів розглянуто в контексті культури суспільства та культури особистості. Розроблено й апробовано практично модель управління впровадженням інноваційних педагогічних технологій, систему критеріїв оцінки інноваційності технологічних прийомів, форм і методів підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах України І - ІІ рівнів акредитації.

Обгрунтовано структуру змісту правових знань для студентів професійно-педагогічного коледжу як основу для їх інтеграції, організаційно-медичні умови реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту даних знань у процесі професійної підготовки у даному коледжі (інтеграцію змісту теоретичних знань, знань про способи діяльності, знань, які регулюють правову поведінку за технологіями реалізації інтегрованих знань за умов, наближених до реальних професійних ситуацій; використання інтерактивних форм і методів навчання правових дисциплін; формування у майбутніх фахівців мотивації учіння). Визначено критерії ефективності реалізації інтегрованого підходу до структурування змісту правових знань за умов професійно-педагогічного коледжу. Розроблено методичні рекомендації щодо реалізації даного підходу до структурування правових знань для професійної підготовки майбутніх фахівців за зазначених умов.

Досліджено теоретико-методичні засади дозвіллєвої діяльності студентів педагогічних коледжів Великої Британії. Проаналізовано стан вивчення даної проблеми, визначено основні етапи становлення та розвитку сфери дозвілля у Великій Британії. Висвітлено теорії та концепції дозвіллєвої діяльності. Визначено принципи, напрями, функції, технології й організаційно-педагогічні умови дозвіллєвої діяльності студентів у педагогічних коледжах Великої Британії. Розкрито роль і місце менеджера дозвілля в організації дозвіллєвої діяльності студентів ВНЗ Великої Британії. Проведено аналіз системи професійної підготовки фахівців сфери дозвілля, а також порівняльно-педагогічне дослідження дозвіллєвої діяльності студентів ВНЗ Великої Британії й України, обгрунтовано шляхи реалізації позитивних здобутків британського досвіду організації дозвіллєвої діяльності студентської молоді у ВНЗ України.

Висвітлено сучасний стан вирішення проблеми, визначено теоретико-методологічні засади сутності управління розвитком педагогічного коледжу, обгрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов управління розвитком педагогічного коледжу, розроблено та впроваджено у процес управління факторно-критеріальну модель оцінки управління розвитком педколеджу. Встановлено, що ефективність управління розвитком педагогічного коледжу залежить від сукупності організаційно-педагогічних умов, зокрема, опори планування, організації й аналізу функціонування педколеджу на ідеї стратегічного менеджменту, доповнення лінійно-функціональної структури управління матричною структурою, зорієнтованості педагогічного колективу на спільну командну діяльність закладу освіти.

На підставі обгрунтування аксіологічних, естетичних і етичних засад розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання засобами мистецтва та здійснення педагогічної діагностики сучасного стану використання його у професійній підготовці студентів професійно-педагогічних навчальних закладів визначено педагогічні умови та розроблено технологію розвитку їх творчої індивідуальності засобами мистецтва. Розкрито зміст спецкурсу "Педагогіка мистецтва" та варіативного спецпрактикуму "Творчі педагогічно-мистецькі майстерні", доведено їх позитивний вплив на формування якостей творчої індивідуальності у майбутніх педагогів.

Вперше розроблено структурно-функціональну модель й обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування педагогічної відповідальності майбутніх учителів початкових класів у педколеджі, якими є збагачення професійної підготовки студентів морально-етичним змістом; спрямованість педагогічної практики на формування педагогічної відповідальності; створення розвивального рефлексивного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано визначення категорії педагогічної відповідальності вчителя початкових класів як складного, інтегрованого феномену, системотвірної професійної якості, результату його професійної підготовки. Уточнено категорійно-понятійний апарат теорії педагогічної відповідальності. Розкрито сутність понять "відповідальність особистості", "професійна відповідальність", "педагогічна відповідальність", "відповідальне ставлення", "відповідальна поведінка". Встановлено критерії та показники педагогічної відповідальності майбутнього вчителя початкових класів. Удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі на підставі використання активних форм і методів навчання: тренінгу, вирішення моральних дилем. Уточнено науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст і структуру педагогічної відповідальності вчителя початкових класів. Обгрунтовано умови та принципи створення розвивального рефлексивного середовища їх професійної підготовки.

Надано узагальнений досвід роботи В. О. Сухомлинського щодо професійної підготовки вчителя та розроблено практичні вимоги на матеріалі та діяльності Корсунь-Шевченківського педагогічного училища.

Визначено структуру і компоненти готовності студентів педагогічних коледжів до фізкультурно-оздоровчої роботи. Готовність до фізкультурно-оздоровчої роботи інтегрує в собі такі структурні компоненти: ціннісно-мотиваційний (мотивація до здорового способу життя), когнітивний (знання, уміння, навички), діяльнісно-кондиційний (фізична підготовка і підготовленість), функціональний (фізичний і функціональний розвиток, рівень здоров'я).

Розглянуто проблему формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх спеціалістів як складову частину їх професійної компетентності. Підкреслено потребу впровадження інтерактивних технологій у практику роботи ВНЗ.

З'ясовано ставлення майбутніх учителів фізичної культури до науково-дослідницької роботи.

Досліджено проблему застосування інтерактивних методів у педагогічному управлінні іншомовною діяльністю майбутніх фахівців, розглянуто конкретні форми реалізації цих методів у навчальному процесі у педагогічному коледжі.

Охарактеризовано сучасний стан наукового обгрунтування змісту поняття "професійна позиція" майбутніх учителів як системи ставлень вчителя до учнів, до себе, до колег, що визначає його поведінку, стиль життя та діяльності. Обгрунтовано необхідність створення педагогічних умов формування професійної позиції майбутніх учителів у процесі фахової підготовки в педагогічному коледжі.