Висвітлено методи навчання, письма, читання незрячих від стародавніх часів до епохи комп'ютерних технологій. Наведено способи та методи використання комп'ютера людьми з вадами зору на роботі та в побуті. Розглянуто проблеми, з якими стикаються незрячі абітурієнти, студенти, викладачі та інші користувачі, наведено рекомендації щодо їх розв'язання. Проаналізовано особливості створення сприятливих умов для одержання незрячими вищої освіти, а також супроводу тотально незрячих студентів у їх навчальному процесі.

Освещены методы обучения, письма, чтения незрячих с древнейших времен до эпохи компьютерных технологий. Приведены способы и методы использования компьютера людьми с дефектами зрения на работе и в быту. Рассмотрены проблемы, с которыми сталкиваются незрячие абитуриенты, студенты, преподаватели и другие пользователи, приведены рекомендации по их решению. Проанализированы особенности создания благоприятных условий для получения незрячими высшего образования, а также сопровождения тотально незрячих студентов в их учебном процессе.

Рассмотрены вопросы о повышении уровня преподавания с использованием информационных технологий в школах для слепых детей, а также сотрудничество специалистов по информационным технологиям и ученых-тифтологов как необходимая составляющая оптимизации компьютерной грамотности учащихся школ слепых и слабовидящих. Освещены проблемы информационного образования инвалидов по зрению в Украине, показана роль государства и общественных организаций в информатизации жизни данной категории населения.

Дисертацію присвячено актуальній проблемі формування та конкретизації уявлень розумово відсталих учнів з слабким зором про явища та об'єкти неживої природи на основі їх предметно-практичної діяльності. Встановлено, що уявлення даної категорії дітей про довкілля мають специфічні особливості, серед яких переважають ті, що зумовлені інтелектуальним недорозвитком. Особливо недосконалими є їх уявлення про неживу природу, які характеризуються неповнотою, нечіткістю, розбіжністю слова та реального образу, а у значної кількості дітей взагалі відсутні. Відзначено принципову можливість запобігання даним недолікам за умов спеціальної організації їх практичної та розумової діяльності на полісенсорній основі. Експериментально перевірено та обгрунтовано ефективність використання в процесі розвитку та конкретизації уявлень даної категорії дітей про неживу природу різних засобів практичної діяльності: предметно-практичних дій, гри, малювання та вербальних вправ. Доведено їх коригувальний вплив на формування у розумово відсталих учнів молодших класів зі слабким зором уявлень про предмети та явища неживої природи.

Розглянуто проблематику стану комп'ютерного інформаційного забезпечення людей із вадами зору, наведено аналіз світових розроблень і досліджень за такою тематикою. Описано різні проекти, націлені на створення віртуальних навчальних середовищ, пристосованих для людей з вадами зору та незрячих. У сучасних електронних навчальних підручниках можна використовувати контент з вставками рисунків, діаграм, формул тощо.

Зазначено, що за час підготовки нової програми для спеціальної початкової школи було структуровано наукову інформацію з проблем навчання рель'єфного малювання сліпих учнів. На допомогу практикам запропоновано орієнтовні календарно-тематичні плани з визначенням теми, змісту та корекційної спрямованості 32-х уроків підготовчого і 32-х уроків І класу.

Розглянуто існуючі теорії ігор і загальну класифікацію ігор. Акцентовано увагу на типології мовних рольових ігор (РІ): за роллю вчителя, способом проведення, метою проведення, ступенем готовності до вільного спілкування в мовній ситуації (за Дж. Вінгейтсом) тощо. Розкрито методологічні засади використання РІ. Висвітлено дидактичну структуру РІ та характер взаємозв'язку незрячого школяра (як суб'єкта навчання) з основними структурними компонентами РІ (цілями, змістом, дидактичними умовами). Прокоментовано таблицю "Методична типологія мовних РІ", в якій РІ упорядковано за цільовим призначенням (соціально-побутові), рівнем самостійності школяра в мовному забезпеченні ролі (заданість, незаданість) та за суб'єктом керування (викладач, учень), та розміщено за принципом поступового наростання труднощів. Охарактеризовано стратегічні ігри та ігри-драматизації (театралізовані). Визначено діапазон, переваги та недоліки використання ігор. Підкреслено значення застосування у практиці навчання рольових, ситуаційно-рольових та імітаційних ігор.

Подано інформацію про застосування спеціальних методів навчання незрячих людей рельєфному кресленню для забезпечення формування у них образів елементарних графічних фігур. Висвітлено методику проведення педагогічного дослідження з метою визначення ефективності методики при її застосуванні у навчально-пізнавальному процесі. Окреслено перспективи впровадження технологій навчання рельєфного креслення в навчальний процес.

Дана информация о применении специальных методов обучения незрячих людей рельефному чертежу для формирования у них мысленных образов элементарных графических фигур. Раскрыта методика проведения педагогического исследования с целью определения эффективности методики при ее использовании в учебно-познавательном процессе. Определены перспективы внедрения технологий обучения рельефного чертежа в учебный процесс.

The article gives information about using special methods of teaching visually impaired people to relief drawing for forming in them mental images of elementary graphic figures. A methodology is disclosed of conducting pedagogical research aimed at defining the methodology efficiency while using it in the educational cognitive process. The prospects are outlined of implementing technologies of teaching relief drawing in to the educational process.

Акцентовано особливу увагу на актуальності розроблення концептуальних засад впровадження професійної комп’ютерної підготовки у систему реабілітації осіб із порушеннями зору. Зазначено, що використання у навчальному середовищі сучасних інформаційних технологій адаптації як системотвірного чинника переходу до інклюзивного навчання осіб з порушеннями зору зумовило перехід на такі основні дидактичні методи: комунікативний, технологічний, технічний, розвивальний. Наголошено, що застосування у навчальному процесі комп’ютерної техніки, яка оснащена засобами сучасних інформаційних технологій адаптації, розглядається як основний дидактичний засіб, що значно розширює компенсаторно-розвивальні можливості осіб із порушеннями зору та забезпечує ефективність навчальної підготовки в умовах інклюзивної освіти.

Акцентировано особое внимание на актуальности разработки концептуальных основ внедрения профессиональной компьютерной подготовки в систему реабилитации лиц с нарушениями зрения. Отмечено, что использование в учебном процессе современных информационных технологий адаптации как системообразующего фактора перехода к инклюзивному обучению лиц с нарушениями зрения обусловило переход на такие основные дидактические методы: коммуникативный, технологический, технический, развивающий. Отмечено, что применение в учебном процессе компьютерной техники, оснащенной средствами современных информационных технологий адаптации, рассматривается как основное дидактическое средство, значительно расширяющее компенсаторно-развивающие возможности лиц с нарушениями зрения и обеспечивает эффективность учебной подготовки в условиях инклюзивного образования.

Particular attention is paid to the topicality of developing conceptual foundations of implementing professional computer training into the rehabilitation system for the visually impaired individuals. It is noted, that using in the educational environment modern information technologies of adaptation as a system-forming factor of transition to inclusive education of visually impaired individuals facilitated transition to the following basic didactic methods: communicative, technological, technical, and developmental. It is stressed, that using computer equipment complete with modern information technologies of adaptation in the educational process is viewed as basic didactic means, which considerably enhances compensatory-developmental abilities of visually impaired individuals and ensures the efficiency of educational training under conditions of inclusive education.

Досліджено проблему доступу до відеоконтенту людей з повною, або частковою втратою зору, розглянуто тифлокоментування, як метод адаптації відеоконтенту для незрячих. При дослідженні проблеми доступу людей з вадами зору до відеоконтенту, слід розуміти, що більшість інформації надається глядачеві за допомогою зображення, так, незрячі чують всі слова акторів, звуки навколишнього середовища, процесів на екрані, але їм важко ідентифікувати кому які слова належать, що саме у цей конкретний момент відбувається з героями, що зображено у даній сцені, яка реакція акторів, їх емоції, які найчастіше виражаються за допомогою рухів чи міміки. Тифлокоментарі до фільмів для незрячих людей - ось один з реальних кроків вирішення обмеженості доступу до такого виду контенту. Розроблено математичне забезпечення подання відеоконтенту для осіб з вадами зору на основі використання теорії координації, спектрального аналізу. Побудовано архітектуру програмно-алгоритмічного комплексу адаптації відеоконтенту для осіб з вадами зору. Реалізовано метод пошуку вільних від діалогів та інших важливих звуків місць у відеоконтенті, які слугують для вставки тифлокоментарів. На основі логіки 1-го порядку та асоціативних правил розроблено правила тифлокоментування для тифлокоментаторів, сценаристів та звукорежисерів. Розв'язано актуальну науково-прикладну задачу подання відеоконтенту у форматі, доступному для сприйняття особам з вадами зору. Експериментально доведено доцільність застосування методу тифлокоментування для опису сюжетів відеоконтенту, що дало змогу до 30 % підвищити сприйняття відеоконтенту особам з вадами зору.

Охарактеризовано особливості мовленнєвого розвитку дітей з порушеннями зору. Визначено напрями логопедичної допомоги слабозорим дітям, а саме: корекційно-виховний, лікувально-відновлювальний, організаційно-педагогічний. Підсумовано, що якість корекційно-розвиваючої роботи з дітьми-логопатами, її організаційна та методична досконалість залежить від ретельної підготовки вчителя-логопеда до занять і добору спеціальних розвиваючих методів роботи.

Охарактеризованы особенности речевого развития детей с нарушениями зрения. Определены направления логопедической помощи слабовидящим детям, а именно: коррекционно-воспитательное, лечебно-восстановительное, организационно-педагогическое. Подведены итоги, что качество коррекционно-развивающей работы с детьми-логопатами, ее организационное и методическое совершенство зависит от тщательной подготовки учителя-логопеда к занятиям и подбора специальных развивающих методов работы.

There are characterized the features of the speech of children with vision disorders. There are defined directions of speech therapy help for children with vision disorders, namely correction and education, medical treatment and rehabilitation, organization and pedagogical work. It is summed up the quality correctional and developing work with children with speech disorders, that its organizational and methodological excellence depends on the careful preparation of the teacher and speech therapist to employment and selection of specific development practices.