Розглянуто основні завдання системи корекційно-реабілітаційної роботи у спеціальних дошкільних закладах для дітей з особливими потребами (ДзОП). Наведено модель сучасної системи допомоги даним дітям. Визначено типи спеціальних дошкільних закладів у країні. Висвітлено стан допомоги ДзОП на сучасному етапі розвитку держави, практику надання корекційно-реабілітаційної допомоги (КРД) різним контингентам ДзОП і його нормативно-методичне забезпечення. Увагу приділено управлінню системою КРД дітям на різних рівнях.

Рассмотрены основные задачи системы коррекционно-реабилитационной работы в специальных дошкольных заведениях для детей с особыми потребностями (ДсОП). Приведена модель современной системы помощи данным детям. Определены типы специальных дошкольных заведений в стране. Освещены состояние помощи ДсОП на современном этапе развития государства, практика оказания коррекционно-реабилитационной помощи (КРП) разным контингентам ДсОП и его нормативно-методическое обеспечение. Внимание уделено управлению системой КРП детям на разных уровнях.

Розглянуто методи нейропсихологічної діагностики морфофункціональної готовності дітей з особливостями розвитку до шкільного навчання. Розкрито нейробіологічні та нейропсихологічні напрями, корекційно-синапсичні та корекційно-превентивні моделі, а також зміст корекційно-розвивального навчання. За результатами нейробіологічних і нейропсихологічних досліджень запропоновано методику підготовчого етапу корекційно-синапсичного навчання. Наведено методики формування сукцесивно-симультанної переробки інформації, підсилення енергетичного потенціалу організму дитини та розвитку її просторових уявлень.

Рассмотрены методы нейропсихологической диагностики морфофункциональной готовности детей с особенностями развития к школьному обучению. Раскрыты нейробиологические и нейропсихологические направления, коррекционно-синапсические и коррекционно-превентивные модели, а также содержание коррекционно-развивающего обучения. По результатам нейробиологических и нейропсихологических исследований предложена методика подготовительного этапа коррекционно-синапсического обучения. Приведены методики формирования сукцессивно-симультанной переработки информации, усиления энергетического потенциала ребенка и развития его пространственных представлений.

Обгрунтовано необхідність історико-педагогічного дослідження проблеми становлення та розвитку дошкільних закладів для дітей з психофізичними вадами в системі спеціальної освіти України як умова раннього виявлення, корекції властивих їм порушень і підготовки до навчання в школі. На підставі історико-логічного та порівняльного аналізу отриманих матеріалів розроблено авторську періодизацію, виявлено організаційно-педагогічні, соціально-культурні та наукові чинники створення, розширення, функціонування спеціальних дошкільних закладів, розглянуто їх диференціацію, особливості дидактичного та методичного забезпечення їх діяльності, зміцнення матеріально-технічної бази. Проаналізовано основні тенденції, закономірності та особливості цього процесу на різних етапах суспільного розвитку країни; визначено прогностичні можливості використання історичного досвіду за сучасних умов.

Розкрито сучасний медико-педагогічний підхід до подолання відхилень у психічному розвитку дітей раннього віку. Показано особливості розвитку мовлення дітей першого року життя. Висвітлено досвід формування ігрової діяльності глибоко розумово відсталих дітей. Увагу приділено психологічній роботі з дитячими конфліктами. Розглянуто сучасні підходи до організації музичного виховання дітей раннього віку.

Висвітлено проблему забезпечення рівного доступу до якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами. Проаналізовано законодавчу базу з цієї проблеми. Розглянуто й охарактеризовано практичні результати щодо впровадження програми науково-педагогічного експерименту "Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку через організацію їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах". Зазначено, що найголовнішою проблемою є відсутність цільової комплексної національної політики щодо освіти дітей з особливими освітніми потребами.

Зазначено, що народження дитини з проблемами в розвитку докорінно змінює життєві перспективи сім’ї, повідомлення батькам про її психічний чи фізичний розлад завжди справляє руйнівне враження. Визначено основні форми роботи дошкільного навчального закладу з батьками дітей з особливими потребами. Наголошено на тому, що процес формування всебічно розвиненої, здорової особистості на різних вікових етапах неможливий без постійного взаємозв’язку родинного та суспільного виховання.

Отмечено, что рождение ребенка с проблемами в развитии в корне меняет жизненные перспективы семьи, сообщение родителям о его психическом или физическом расстройстве всегда производит разрушительное действие. Приведены основные формы работы дошкольного учебного учреждения с родителями детей с особыми потребностями. Отмечено, что процесс формирования всесторонне развитой, здоровой личности на разных возрастных этапах невозможен без постоянной взаимосвязи семейного и общественного воспитания.

In the article the peculiarities of cooperation of pre-school educational establishment with the parents of children with special needs are defined. Also the basic forms of work educational establishment with the parents of children with special needsare determined.

Висвітлено особливості виховання та навчання дітей з особливими потребами у закладах дошкільної освіти у Болгарії. Наголошено на нерозривному взаємозв'язку складових компонентів даного питання: педагогічного, медицинського та правового. Розглянуто й охарактеризовано науковий доробок болгарських учених у контексті вирішення проблеми інтегрованого навчання. Доведено, що інтегроване навчання має велике значення для розвитку соціальних перспектив дітей з особливими освітянськими потребами.

Висвітлено функціональні можливості приладу у розвитку: дрібної моторики рук, довільності психічних процесів та дій тощо. Визначено багатоцільове призначення приладу, зокрема, у підготовці дітей до шкільного навчання. Розкрито принцип дії та наведено технічні характеристики приладу. Запропоновано методику роботи з приладом.

Проведено певні розробки методологічних засад моделі випускника початкової школи. Проаналізовано головні компетенції, що формуються за умов освітньо-реабілітаційного центру (ХНРБЦ).

Розглянуто одне з провідних завдань дошкільної освіти - опанування дитиною з особливими потребами основ грамоти, яке має відбуватися вже на ранніх етапах навчання з урахуванням провідних видів діяльності, притаманних дітям відповідного віку, а саме через гру, образотворче мистецтво тощо. Відзначено, що заняття мають поєднувати декілька провідних завдань: навчальні, виховні, корекційно-розвивальні. Вміщено інтегрований зміст навчально-корекційного курсу засвоєння основ грамоти та вимоги до навчальних досягнень учнів дошкільного віку з психофізичними особливостями, із порушеннями мовлення, опорно-рухової системи першого року навчання як за умов спеціального закладу, так і в закладах, де впроваджується інклюзивна форма навчально-виховного процесу із залученням нових інформаційних технологій.

Досліджено соціалізацію дошкільників із особливими освітніми потребами за умов інклюзивного навчання. Обгрунтовано мету, завдання, основні концептуальні засади експериментальної роботи. Охарактеризовано етапи роботи експериментального майданчика, яка розрахована на чотири роки і складається з таких етапів: аналітико-діагностичного, проектно-організаційного, формувально-експериментального, апробаційного. Визначено положення, на яких грунтується концепція дослідження. Зроблено висновок про широке включення дітей із вадами психофізичного розвитку у загальноосвітній простір за рахунок сучасних тенденцій розвитку педагогічної науки і практики.

Исследовано социализацию дошкольников с особыми потребностями в обучении в условиях инклюзивного обучения. Обосновано цель, задания, главные концептуальные принципы экспериментальной работы. Охарактеризованы этапы работы экспериментальной педагогической площадки. Сделан вывод о широком включении детей с недостатками психологического развития в общеобразовательное пространство за счет новых тенденций развития педагогической науки и практики.

Peculiarities of organization of inclusive education in conditions of special preschool childrenТs house are researched in the article. The aim, tasks, main conceptual principles of experimental work are motivated here.

Розглянуто один з пріоритетних напрямів сучасної педагогічної науки – інклюзивна освіта (ІО), яка досить широко впроваджується в Україні. Відзначено, що у дошкільників ІО має переважно стихійний характер і потребує розробки науково-теоретичних основ її складових. Стверджено, що діти з психофізичними вадами мають право сповна користуватися можливостями суспільства і повинні спілкуватися зі своїми здоровими ровесниками. Визначено основні принципи впровадження ІО та умови включення цих дітей у навчально-виховний процес: створення відповідної інклюзивної моделі, адаптація відповідно до особливостей дітей та побажань батьків, виховання толерантності в дитячому колективі, спеціальна допомога у вигляді занять за індивідуальними програмами, доступність, позитивність і доцільність освітнього середовища, формування педагогічної та соціальної компетенції батьків через включення їх у педагогічний процес тощо. Зроблено висновок, що для того, щоб інклюзія стала успішною, має зміниться саме середовище, в якому знаходиться дитина з психофізичними вадами.

Рассмотрено одно из приоритетных направлений современной педагогической науки - инклюзивное образование (ИО), которое достаточно широко внедряется в Украине. Отмечено, что у детей ИО имеет преимущественно стихийный характер и требует разработки научно-теоретических основ его составляющих. Обосновано, что дети с психофизическими недостатками имеют право вполне воспользоваться возможностями общества и должны общаться со своими здоровыми ровесниками. Определены основные принципы внедрения ИО и условия включения этих детей в учебно-воспитательный процесс: создание соответствующей инклюзивной модели, адаптация в соответствии с особенностями детей и пожеланиями родителей, воспитание толерантности в детском коллективе, специальная помощь в виде занятий по индивидуальным программам, доступность, позитивность и целесообразность образовательной среды, формирование педагогической и социальной компетенции родителей через включение их в педагогический процессе. Сделан вывод, что для того, чтобы инклюзия стала успешной, должна измениться сама среда, в которой находится ребенок с психофизическими недостатками.

Сonsidered one of the priorities of modern pedagogy - an inclusive education (IE), which is widely implemented in Ukraine. It is noted that the children IO is mostly spontaneous and requires the development of scientific and theoretical foundations ofits components. Approved that children with mental and physical disabilities have the right to fully take advantage of society and should communicate with their healthy peers. The basic principles and conditions for the introduction of AI to include these children in the educational process: the creation of an appropriate model of an inclusive, adapting to suit the wishes of children and parents, teach tolerance to children's collective, special assistance in the form of individual training programs; Availability, positive and appropriate learning environment and social development of pedagogical competence of parents by including them in the teaching process. It is concluded that in order to become successful inclusion must change the very environment in which the child with mental and physical disabilities.

Розглянуто питання запровадження інклюзивного (інтегрованого) навчання в дошкільних навчальних закладах (ДНЗ), яке вимагає створення спеціальних умов для забезпечення виконання корекційно-розвиткового та навчально-виховного процесів дітей з особливими потребами. Окреслено мету та завдання інклюзивного (інтегрованого) навчання та виховання в означених закладах. Визначено категорії дітей, для яких воно може бути організоване. Розкрито питання розвитку потенційних можливостей дітей з особливостями психофізичного розвитку в спільній діяльності зі здоровими однолітками. Виокремлено умови, за яких можлива організація інклюзивного (інтегрованого) навчання та виховання в ДНЗ. Наголошено, що рішення про утворення груп з інклюзивним навчанням приймається керівником ДНЗ з урахуванням освітніх запитів населення за наявності необхідної матеріально-технічної та методичної бази, відповідних педагогічних кадрів і приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, за погодженням з відповідним органом управління освітою. Зосереджено увагу на нормативно-правовій базі при відкритті груп з інклюзивною формою навчання в ДНЗ, функціональних обов’язках вчителя-дефектолога, вихователя групи з інклюзивним (інтегрованим) навчанням та вихованням, практичного психолога.

Розглянуто проблеми, пов'язані з роллю дошкільних навчальних закладів в реалізації принципу інтегрованої освіти дітей з вадами розвитку.

Рассмотрены проблемы, связанные с ролью дошкольных образовательных учреждений в реализации принципа интегрированного образования детей с недостатками развития.

The article considers the problem connected with a role of pre-school establishments in realization of a principle of integrated education of children with deviations in development.

Презентовано досвід підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до реалізації інклюзивних підходів у навчанні дітей з особливими потребами. Обгрунтовано важливість фахової підготовки до такої роботи, розкрито її зміст та методику.

Изложен опыт подготовки будущих воспитателей дошкольных образовательных учреждений к реализации инклюзивных подходов в обучении детей с особыми потребностями. Обоснована важность профессиональной подготовки к такой работе, раскрыты её содержание и методика.

In the article present practice readiness of future educators for providing inclusive education pre-school. Reasons readiness educators to including children with special need.

Розглянуто гігієнічне оцінювання умов надання корекційно-реабілітаційної допомоги дітям дошкільного віку з порушеннями зору та мовлення для удосконалення та підвищення її результативності на базі спеціальних дошкільних навчальних закладів. На основі встановлення закономірностей формування зорових і мовленнєвих відхилень у сучасного покоління дітей дошкільного віку, здоров'яформуючих процесів у разі обмеження функцій зору та мовлення у дошкільників, механізмів реабілітації порушених змін, визначено комплекс пріоритетних гігієнічних заходів з їх організації та проведення, який враховує вимоги до спеціальних приміщень, їх обладнання та програмного забезпечення за структурою патології, віком дитини.

Досліджено проблему інклюзивної освіти дітей дошкільного віку, які потребують корекції психофізичного розвитку. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід її організації. Науково обгрунтовано й апробовано систему інклюзивної освіти дошкільників із особливостями психофізичного розвитку на основі толерантного ставлення до вихованців зазначеної категорії. Визначено компоненти, критерії, показники та охарактеризовано рівні готовності до навчання у школі дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку. Розкрито сутність сучасних технологій практичної реалізації системи інклюзивної освіти дошкільників із вказаними порушеннями та доведено їх вплив на розвиток, корекцію та соціалізацію дошкільників із психофізичними порушеннями.

Наведено результати дослідження стану сформованості усного зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мовлення та без порушень мовлення. Визначено критерії з відповідними показниками сформованості зв’язного мовлення у зазначеної категорії дітей, що охоплюють імпресивне та експресивне мовлення, які вважаються складовими елементами системи формування мовлення, що об’єднуються у складі мовленнєвого висловлювання. За показниками сформованості складових компонентів мовленнєвої системи визначено рівні усного зв’язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, моторною алалією та без мовленнєвих порушень. Виділено рівні сформованості усного зв’язного мовлення, зокрема: високий, достатній, середній та низький. Зроблено висновок, що діти із загальним недорозвитком мовлення та із моторною алалією мають значно нижчий рівень сформованості усного мовлення на відміну від дітей без порушень мовлення, що зумовлює необхідність створення системи психолого-педагогічних умов формування усного зв’язного мовлення у дітей із моторною алалією на основі сучасних комплексно-інтеграційних підходів до процесу корекційно-логопедичної роботи.

Представлены результаты исследования состояния сформированности устной связной речи у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи и без нарушений речи. Определены критерии с соответствующими показателями сформированности связной речи в указанной категории детей, охватывающие импрессивную и экспрессивную речи, которые считаются составными элементами системы формирования речи, объединяются в составе речевого высказывания. По показателям сформированности составляющих компонентов речевой системы определены уровни устной связной речи у детей старшего дошкольного возраста с общим недоразвитием речи, моторной алалией и без речевых нарушений. Выделены уровни сформированности устной связной речи, в частности: высокий, достаточный, средний и низкий. Сделан вывод, что дети с общим недоразвитием речи и с моторной алалией имеют значительно более низкий уровень сформированности устной речи в отличие от детей без нарушений речи, что приводит к необходимости создания системы психолого-педагогических условий формирования устной связной речи у детей с моторной алалией на основе современных комплексно-интеграционных подходов к процессу коррекционно-логопедической работы.

The article presents the results of studies of the condition of formation of oral coherent speech in preschool children with the general speech underdevelopment, in particular motor alalia and without speech disorder. Conducted analysis of the results of studying the speech of children with motor alalia confirmed the relevance of the presented research. A special diagnostic method of studying the coherent speech, which consists of two stages, namely the study of the understanding of reverse speech and formation of the communication skills in the forms of the dialigue and monologue speech. Criteria with related inducators of formation of coherents speech of this category of children, including an impressive and expressive speech, as components of system of the formatiom of speech, which are combined as part of a verbal utterance are defined. Characterized the levels of the development of oral coherent speech, namely: high, sufficient, medium and low. The experimental results revealed that children with the general underdevelopment of speech and motor alalia have a lower level of speech development, in children without speech disorders.

Рассмотрены вопросы создания инклюзивной образовательной среды в образовательных учреждениях, организации комплексного сопровождения детей с ограниченными возможностями здоровья. Раскрыта сущность понятия "инклюзивная образовательная среда"; охарактеризованы принципы создания инклюзивной образовательной среды.

Вивчено стан розробки проблеми інклюзивної освіти у сучасній науці та практиці. Обгрунтовано основні підходи щодо її вирішення стосовно дітей дошкільного віку, які потребують корекції психофізичного розвитку. Уточнено сутність і зміст понять "інклюзивна освіта дошкільників, які потребують корекції психофізичного розвитку", "інклюзивне середовище", "моніторинг індивідуальних досягнень". Охарактеризовано оптимальні умови організації інклюзивної освіти та їх вплив на корекцію психофізичного розвитку дошкільників. Апробовано модель реалізації інклюзивної освіти (структуру, критерії, рівні сформованості) та поетапну методику її впровадження за умов загальноосвітнього дошкільного навчального закладу на основі толерантного ставлення. Проаналізовано науково-методичне забезпечення корекційно спрямованого процесу інклюзивної освіти в практиці роботи дошкільних навчальних закладів.