Досліджено національні компоненти духовної особистості. Удосконалено зміст навчально-виховних програм на засадах наступності з проблем народознавства, естетичного, фізичного, екологічного та трудового виховання дошкільників і молодших школярів. Проаналізовано особливості мовленнєвого розвитку дітей у період переходу від дошкільного до молодшого шкільного віку.

Розглянуто актуальні питання теорії і практики забезпечення наступності навчання в навчально-виховному комплексі "ліцей - ВНЗ" як педагогічну систему. Проаналізовано організацію навчального процесу, описано модель випускника педагогічного ліцею як майбутнього вчителя трудового навчання. Визначено шляхи підвищення ефективності наступності навчання в навчально-виховному комплексі "ліцей - ВНЗ".

Рассмотрены актуальные вопросы теории и практики обеспечения преемственности обучения в учебно-воспитательном комплексе "лицей - ВУЗ" как педагогическая система. Проанализирована организация учебного процесса, описана модель выпускника педагогического лицея как будущего учителя трудового обучения. Определены пути повышения эффективности преемственности обучения в учебно-воспитательном комплексе "лицей - ВУЗ".

Розглянуто актуальні питання наступності в організації та змісті дошкільної і початкової освіти за умов переходу загальної середньої освіти на нову структуру. Викладено психологічні основи навчання дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Проаналізовано труднощі першокласників у період адаптації до шкільного навчання. Описано особливості формування мислиннєвої операції порівняння в дошкільників у зв'язку з підготовкою їх до школи, особливості зовнішньої та внутрішньої мотивації навчання дітей у разі зміни соціальної ситуації розвитку. Розкрито психологічні аспекти формування здорового способу життя школярів молодших класів. Особливу увагу приділено ролі валеологічної освіти у формуванні здорового способу життя. Розглянуто вплив легкоатлетичних вправ на здоров'я й фізичний розвиток дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Висвітлено дидактичні та управлінські аспекти наступності та перспективності між дитячими садками і початковою школою.

Рассмотрены актуальные вопросы преемственности в организации и содержании дошкольного и начального образования в условиях перехода общего среднего образования на новую структуру. Изложены психологические основы обучения детей дошкольного и младшего школьного возраста. Проанализированы трудности первоклассников в период адаптации к школьному обучению. Описаны особенности формирования мыслительной операции сравнения в дошкольников в связи с подготовкой их к школе, особенности внешней и внутренней мотивации учения детей при изменении социальной ситуации развития. Раскрыты психологические аспекты формирования здорового образа жизни школьников младших классов. Особое внимание уделено роли валеологического образования в формировании здарового образа жизни. Рассмотрено влияние легкоатлетических упражнений на здоровье и физическое развитие детей дошкольного и младшего школьного возраста. Освещены дидактические аспекты преемственности и перспективности между детскими садиками и начальной школой.

Висвітлено проблему наступності між дошкільною та початковою школою на основі категоріального аналізу, системного підходу та основних положень інтервальної діалектики. Розглянуто питання вивчення наступності як педагогічного явища, розкрито функції та засоби наступності. Наведено пропозиції варіантів технологій організації навчання та проектування, педагогічного моделювання процесу переходу від дошкільної освітньої ланки до початкової.

Освещена проблема преемственности между дошкольной и начальной школой на основе категориального анализа, системного подхода и основных положений интервальной диалектики. Рассмотрены вопросы изучения преемственности как педагогического явления, раскрыты функции и средства преемственности. Предложены варианты технологий организации обучения и проектирования, педагогического моделирования процесса перехода от дошкольного образовательного звена до начального.

Висвітлено проблеми спільної роботи дошкільних навчально-виховних закладів і початкової школи щодо забезпечення неперервності дошкільної та початкової освіти. Розглянуто компоненти загальної (психологічної) готовності дітей до шкільного навчання, особливості соціально-психологічної адаптації дітей віком 6 років до школи.

Освещены проблемы совместной работы дошкольных учебно-воспитательных учреждений и начальной школы по обеспечению непрерывности дошкольного и начального образования. Рассмотрены компоненты общей (психологической) готовности детей к школьному обучению, особенности социально-психологической адаптации детей шестилетнего возраста к школе.

Уточнено педагогічну сутність культури поведінки, яка є одночасно результатом і показником відповідності дій та вчинків людини соціальним нормам поведінки, встановлено особливості її формування у старших дошкільників та першокласників шестирічного віку. Виявлено компоненти культури поведінки дітей 6 - 7-го років життя: когнітивний, емоційний, мотиваційно-ціннісний, практичний, які у виховному процесі є взаємопов'язаними та взаємозалежними. Обгрунтовано педагогічні умови, що сприяють оптимізації процесу виховання культури поведінки дітей 6 - 7-го років життя.

Розроблено структурну модель допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у сільській ЗОШ і професійному ліцеї сільськогосподарського профілю та представлено основні результати її експериментальної перевірки. Викладено методику реалізації допрофесійного аграрно-технологічного навчання з урахуванням можливостей професійно-технічної освіти та критерії ефективності її застосування. Запропоновано методичні підходи до профорієнтаційної роботи у процесі допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв у ЗОШ. Запропоновано організаційно-педагогічні умови, шляхи вдосконалення змісту, форм і методів допрофесійного навчання старшокласників у системі "сільська загальноосвітня школа - професійний ліцей сільськогосподарського профілю".

Проведено ретроспективний аналіз здійснення наступності у навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. З'ясовано, що дана проблема є однією з недостатньо висвітлених складових педагогічної науки, характеризується неоднозначністю трактування основних понять і співіснуванням найрізноманітніших поглядів щодо її вирішення. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови забезпечення наступності у навчанні дошкільників і молодших школярів: здійснення навчання та виховання у контексті особистісно орієнтованої парадигми, дотримання варіативності у підготовці дітей до навчання у школі, посилення взаємодії дошкільних закладів і початкової школи. Розроблено комплексну програму забезпечення наступності у роботі перших двох ланок освіти.

Досліджено проблему творчого розвитку дитини за умов навчально-виховного комплексу: дошкільний навчальний заклад - початкова школа. Розроблено й обгрунтовано модель даного розвитку, яка визначає мету, принципи, зміст, форми та методи діяльності педагогічного колективу з творчого розвитку особистості дитини, забезпечує єдність навчальної та позанавчальної роботи; наступність у творчому розвитку дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Виявлено й обгрунтовано організаційно-педагогічні умови й уточнено критерії його ефективності. Розроблено концепцію, статут і програму творчого розвитку дітей за умов навчально-виховного комплексу: дошкільний навчальний заклад - початкова школа.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми підготовки старшокласників до вибору педагогічного фаху. Розглянуто генезу професійно-педагогічної орієнтації учнівської молоді, охарактеризовано засоби, форми, методи та прийоми її реалізації. Розкрито зміст понять "профорієнтаційно-педагогічна взаємодія", "готовність страшокласників до вибору педагогічної професії". Встановлено критерії та рівні готовності старшокласників до вибору педагогічної професії, описано її компоненти (мотиваційний, когнітивний, практичний, креативний), запропоновано методику діагностики даної якості. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови та модель взаємодії школи та педагогічного ВНЗ з підготовки старшокласників до вибору педагогічної професії. Доведено, що впровадження даної моделі взаємодії школи та педагогічного ВНЗ значно підвищує рівень готовності випускників школи до вибору педагогічної професії.

Конкретизовано педагогічну суть соціальної компетентності, яка є індикатором процесу соціалізації особистості. Встановлено особливості її формування в дітей віком 5-ти - 7-ми років, визначено структуру та рівневі характеристики. Доведено, що найбільш сприятливі умови для соціалізації створено в навчально-виховному комплексі "школа - дошкільний навчальний заклад". Розкрито поняття "соціальна компетентність", основними структурними компонентами якої визначено емоційно-почуттєву, мотиваційно-ціннісну, діяльнісно-поведінкову. Теоретично обгрунтовано інтегровану модель формування соціальної компетентності вихованців школи-комплексу та апробовано методику формування її структурних компонентів у дітей віком 5-ти - 7-ми років. На підставі результатів дослідницько-експериментальної роботи доведено ефективність об'єднання дітей різного віку для спілкування та співробітництва з метою їх соціалізації.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено методику формування морально-ціннісних орієнтацій дівчат підліткового віку в системі взаємодії школи та позашкільних закладів. Запропоновано педагогічну програму для науково-методичного й організаційного забезпечення спільної роботи школи та позашкільних закладів у формуванні морально-ціннісних орієнтацій у дівчат-підлітків, яка передбачає єдине планування виховного процесу, системне визначення педагогічних цілей і завдань, шляхів їх реалізації, а також інформаційного забезпечення педагогічного процесу.

Розкрито сутність поняття "готовність до вибору майбутньої професії", визначено структуру, показники та рівні готовності учнів до вибору професій типу "людина - художній образ" і методика її оцінювання. Обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності учнів 8 - 9-х класів до вибору професій типу "людина - художній образ", що реалізовувались у процесі спільної діяльності середньої загальноосвітньої школи та коледжу мистецтв як структурні елементи педагогічної технології підготовки учнів до вибору майбутньої професії.

Розглянуто проектування моделі взаємодії середнього загальноосвітнього та вищого навчального закладів з позицій наукових підходів, що склалися в практиці управління розвитком освітніх систем.

Висвітлено досвід роботи школи № 318 м. Києва щодо організації міжнародного співробітництва, спрямованого на навчання дітей співіснуванню в умовах культурного розмаїття, життю разом у гармонії, а також забезпеченню якісної освіти. Зосереджено увагу на підтриманні стосунків з навчальними закладами Туреччини, кадетами Вестпойнтської військової академії США, Італійсько-українським дослідним центром. Розкрито участь педагогічного колективу та учнів школи у міжнародному конкурсі на кращого знавця англійської мови, проекті "Здоров'я та просвітницька діяльність щодо охорони здоров'я", освітній програмі "Модель ООН", міжнародних конференціях. Акцентовано увагу на вивченні в школі основних європейських мов, яке сприяє формуванню не тільки навичок спілкування, а й міжкультурній компетенції, толерантному ставленню до інших народів.

Наголошено на актуальності створення в Україні шкіл нового типу: авторських шкіл, малих академій, гімназій, коледжів з огляду на необхідність впровадження досвіду теоретичного та програмного моделювання творчих педагогічних технологій. Обгрунтовано доцільність співпраці Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького із Шевченківською школою-інтернатом з поглибленим вивченням предметів гуманітарно-естетичного профілю. Наведено приклади спільної роботи в контексті виконання завдань, які визначені законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Державною національною програмою "Освіта" та зорієнтовані на гуманізацію навчально-виховного процесу, на всебічний розвиток учнівської молоді.

Отмечена актуальность создания в Украине школ нового типа: авторских школ, малых академий, гимназий, колледжей для изучения и внедрения опыта теоретического и программного моделирования творческих педагогических технологий. Обоснована целесообразность сотрудничества Черкасского национального университета им. Б. Хмельницкого с Шевченковской школой-интернатом с углубленным изучением предметов гуманитарно-эстетического профиля. Приведены примеры совместной работы в контексте выполнения задач, определенных законами Украины "Об образовании", "Об общем среднем образовании", Государственной национальной программой "Образование" и направленных на гуманизацию учебно-воспитательного процесса, на всестороннее развитие учащейся молодежи.

The article gives the proof of expediency of cooperation between B. Khmelnytskyi National University at Cherkasy and Specialized boarding school with profound learning of humanitarian and aesthetic subjects at Shevchenkove. Examples on the joint work organization are given.

Викладено хід і результати експериментальної перевірки моделі допрофесійної підготовки майбутніх аграріїв і виявлених організаційно-педагогічних умов співпраці шкіл і ПТНЗ сільськогосподарського профілю (СГП). Вивчено стан підготовки фахівців-аграріїв у закладах різних рівнів акредитації та виявлено, що за останні роки програмно-методичне забезпечення значно покращилося, зросла матеріально-технічна оснащеність. Аргументовано необхідність співпраці сільських шкіл і ПТНЗ СГП у профільному допрофесійному навчанні старшокласників. Виявлено загальну позитивну оцінку майбутніми фахівцями СГП впровадження профільного навчання у старших класах для загальної та професійної підготовки на всі спеціальності.

Изложены ход и результаты экспериментальной проверки модели допрофессиональной подготовки будущих аграриев и выявленных организационно-педагогических условий сотрудничества школ и ПТУ сельскохозяйственного профиля (СХП). Изучено положение подготовки специалистов-аграриев в заведениях различных уровней аккредитации и обнаружено, что за последние годы программно-методическое обеспечение. Аргументирована необходимость сотрудничества сельских школ и ПТУ СХП в профильном допрофессиональном обучении старшеклассников. Выявлена общая положительная оценка будущими специалистами СХП введения профильного обучения в старших классах для общей и профессиональной подготовке на все специальности.

The organization and results of the experimental verificatiom of the author's model of future agrarians' pre-vocational training and organizational-pedagogical conditions of the collaboration of secondary schools and agricultural type vocational schools are considered in the article.

Теоретично обгрунтовано і визначено основні організаційно-педагогічні умови взаємодії та співпраці сільських середніх загальноосвітніх шкіл і закладів професійно-технічної освіти з метою налагодження повноцінного профільного технологічного навчання агротехнічного напряму з урахуванням потреб і можливостей регіону. За цих умов створюється цілісна структура підготовки школярів до майбутньої професійної діяльності в аграрному виробництві.

Теоретически обоснованы и определены основные организационно-педагогические условия взаимодействия и сотрудничества сельских средних общеобразовательных школ и учреждений профессионально-технического образования с целью налаживания полноценного профильного технологического обучения агротехнического направления с учетом потребностей и возможностей региона. При этих условиях создается целостная структура подготовки школьников к будущей профессиональной деятельности в аграрном производстве.

The organizational and pedagogical conditions of secondary country-side schools and agricultural type vocational schools collaboration in future agrarians pre-vocational training are grounded and developed.

Обгрунтовано об'єктивні й ефективні форми взаємодії середніх і ВНЗ освіти за допомогою узагальнення досвіду освітніх реформ у європейських країнах, а також результатів зовнішнього незалежного тестування випускників шкіл і зарахування їх до вищих закладів освіти. Виокремлено освітні пріоритети, які в системі освіти пропонує Євросоюз. Наведено схему нової структури освітньої системи Польщі та вказано на її позитивні елементи. Здійснено критичний аналіз завдань, впроваджених засобами незалежного тестування для випускників шкіл, які виявили бажання вступати до вищих закладів освіти. Визначено застосування пункту 15 нових Умов прийому до ВНЗ за допомогою аналізу правил прийому до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені І. Франка, Національного університету "Львівська політехніка".

Висвітлено важливий педагогічний аспект підготовки молоді до життєдіяльності в умовах ринкової економіки - взаємодію загальної і професійної освіти в єдиній системі неперервної освіти. Розглянуто диференційований підхід з елементами індивідуалізованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Визначено завдання вищої школи в організації навчання студентів. Розкрито мету профільного навчання, якою є створення умов для повноцінної середньої освіти відповідно до потреб і можливостей учнів, професійного самовизначення. Охарактеризовано етапи, за якими проводиться робота в шкільному центрі. Зроблено висновок про значення системної роботи для успішної профорієнтаційної роботи та професійного самовизначення учнів, починаючи ще з початкової школи.