Розглянуто психологічно-педагогічні аспекти спортивного туризму. Доведено ефективність організації комплексних занять спортивним туризмом, поєднання організації спортивних туристських походів і змагань з туристського багатоборства. Визначено можливості використання спортивного туризму як засобу впливу на формування особистості та запобігання соціальній дезадаптації дітей та підлітків, зниження рівня їх тривожності.

Розглянуто роль туристської діяльності - складової, необхідної для формування культури здорового образу життя під час навчально-виховного процесу. Висвітлено досвід експериментальної роботи з школярами щодо формування в них орієнтації на здоровий спосіб життя. Визначено можливість потреби в спілкуванні для дітей підліткового віку та ролі туристичного гуртка в задоволенні цієї потреби соціально прийнятними та розвиваючими засобами.

Розглянуто проблему підвищеної тривожності дітей шкільного віку і шляхи її подолання. Дитячий туризм є одним з найефективніших засобів впливу на психоемоційний стан дитини.

Рассмотрены проблемы повышенной тревожности детей школьного возраста и пути её преодоления. Детский туризм является одним из наиболее эффективных средств психо-эмоционального состояния ребенка.

In the article the problem of the promoted anxiety of children of school age and way of its overcoming is considered. Child's tourism is one of the most effective facilities of the psychologic emotional state of child.

Розглянуто вплив багатоденних туристичних походів на розумову працездатність, фізичний стан та фізіологічні функції школярів.

Рассмотрено влияние многодневных туристических походов на умственную работоспособность, физическое состояние и физиологические функции школьников.

Investigation the influence of multidays tourist campaigns on mental work capacity, physical state and physiological functions of the schoolboys.

Рассмотрены вопросы организации деятельности школьного туристского клуба. Предложена концепция развития школьного туристского клуба "Выбор". Обоснована целесообразность участия молодежи во внеурочных занятиях на добровольных началах, доказана необходимость разработки содержания и организационных форм занятий, вызывающих желание участвовать в них. Установлена целесообразность включения в программу деятельности школьного туристкого клуба на базе общеобразовательной школы массовой, оздоровительной и воспитальной работы с детьми. Показана особая роль такого направления работы туристского клуба, как участие школьных команд в районых, городских и областных соревнованиях.

Розглянуто питання організації діяльності шкільного туристичного клубу. Розроблено концепцію розвитку шкільного туристичного клубу "Вибір". Обгрунтовано доцільність участі молоді в позаурочних заняттях на добровільних засадах, доведено необхідність розробки змісту й організаційних форм занять, що викликають бажання стати їх учасником. Показано доцільність включення в програму діяльності шкільного туристичного клубу на базі загальноосвітньої школи масової, оздоровчої та виховної роботи з дітьми. Розкрито особливу роль такого напрямку роботи туристичного клубу, як участь шкільних команд у районних, міських й обласних змаганнях.

Наведено методичні рекомендації до підготовки та проведення екскурсій і туристичних походів. Описано особливості організації різних видів екскурсій, зокрема, історичних, мистецтво- та природознавчих, надання першої медичної допомоги в походах.

Приведены методические рекомендации к подготовке и проведению экскурсий и туристических походов. Описаны особенности организации разных видов экскурсий, в частности, исторических, искусство- и природоведческих, предоставления первой медицинской помощи в походах.

Рассмотрены предпочтения школьников к отдельным видам туризма и путешествий, выявленных методом анкетирования у 148-ми учащихся XI классов. Полученные данные свидетельствуют, что 60 % школьников не учавствовали в туристических походах, однако более 50 % хотели бы заниматься экстремальным видом туризма.

Розглянуто уподобання школярів щодо окремих видів туризму та подорожей, выявлені методом анкетування у 148-ми учнів 11-х класів. На підставі аналізу результатів одержаних даних встановлено, що 60 % школярів не брали участь у туристичних походах, але більше 50 % хотіли б займатися екстремальним видом туризму.

Розглянуто теоретичні, методичні основи суспільно-географічного дослідження та понятійно-термінологічний апарат системи дитячо-юнацького туризму. Оцінено ресурсно-туристський потенціал, природні, культурно-історичні та соціально-економічні чинники його розвитку в Україні. Увагу приділено особливостям організаційно-управлінської, функціонально-компонентної, територіальної структури та пріоритетним напрямкам розвитку вітчизняної системи дитячо-юнацького туризму.

Рассмотрены теоретические, методические основы общественно-географического исследования и понятийно-терминологический аппарат системы детско-юношеского туризма. Оценены ресурсно-туристический потенциал, природные, культурно-исторические и социально-экономические факторы его развития в Украине. Уделено внимание особенностям организационно-управленческой, функционально-компонентной, территориальной структуры и приоритетным направлениям развития отечественной системы детско-юношеского туризма.

На основі архівних матеріалів та літературних джерел 1901 - 2003 рр. досліджено сприяння наукових і практичних пошуків оцінюванню екскурсійної роботи як ефективного методу навчання, розробці їх теоретичних та організаційних засад у 1920-х рр. Проаналізовано практичну екскурсійну діяльність в школах України у 1920-х рр., зокрема, тематику екскурсій. Вивчено екскурсійну роботу, передбачену документом "План краєзнавчої роботи для сільських трудових шкіл першого концентру на III триместр", який був розроблений інспектурою народної освіти Глухівського окружного виконавчого комітету. Виявлено, що екскурсії пропонувалися за комплексними темами на І, II, III рік навчання з визначенням змісту завдань для дослідження. Розглянуто вплив на зміст і тематику екскурсій факторів: мети комуністичного виховання, політики українізації, історико-краєзнавчого аспекту. Зазначено, що екскурсії та туризм стають невід'ємною складовою діяльності піонерських організацій.

Висвітлено досвід організації туристсько-краєзнавчої діяльності гімназії. Виокремлено стаціонарні та туристичні форми роботи. Розкрито особливості використання інноваційних технологій в туристсько-краєзнавчій діяльності, зокрема методу проектів. Розглянуто мету, завдання, структуру проекту "Стежинами рідної землі", над яким працює гурток "Краяни". Зазначено, що зібрані під час підготовки та проведення експедицій матеріали лягли в основу науково-дослідних робіт учнів-членів МАН України.

Освещен опыт организации туристско-краеведческой деятельности гимназии. Выделены стационарные и туристические формы работы. Раскрыты особенности использования инновационных технологий в туристско-краеведческой деятельности, в частности метода проектов. Рассмотрены цели, задачи, структура проекта "Тропинками родной земли", над которым работает кружок "Краяны". Отмечено, что материалы, собранные во время подготовки и проведения экспедиций, легли в основу научно-исследовательских работ учеников-членов МАН Украины.

The article highlights the experience of organizing of tourist and local lore activities in the gymnasium. Considered the goal, objectives and structure of the project “On footpaths of the native land”, is working on that group „Krayany”.

Досліджено передовий педагогічний досвід і теоретичні напрацювання передачі учням знань шляхом пошуку і відкриттів та творчого застосування раніше засвоєних знань у пізнавальній діяльності під час проведення біолого-екологічних екскурсій. Розглянуто мету та методику проведення цих екскурсій. Наведено приклади завдань, які пропонує вчитель учням. Зроблено висновок, що екологічні екскурсій впливають на розвиток пізнавального інтересу учнів, їх екологічне виховання, на розумову діяльність учнівської молоді, спонукає до вивчення таємниць природи та законів життя, свого рідного краю.

Исследован передовой педагогический опыт и теоретические наработки передачи учащимся знаний путем поиска, открытий и творческого применения ранее усвоенных знаний в познавательной деятельности при проведении биолого-экологических экскурсий. Рассмотрены цели и методика проведения этих экскурсий. Приведены примеры задач, которые предлагает учитель ученикам. Сделан вывод, что экологические экскурсий влияют на развитие познавательного интереса учащихся, их экологическое воспитание, на их умственную деятельность.

Studied advanced teaching experience and theoretical achievements transfer knowledge to students through the search and discovery, and creative application of previously learned knowledge in cognitive activity during the biological and ecological tours. The aims and methods of conducting these tours. Are examples of tasks that the teacher offers students. Concluded that environmental excursions affect the development of cognitive interest of students, their environmental education, mental activity ofstudents, encourages the study of the mysteries of nature and the laws of life, his native land.

Висвітлено досвід залучення дітей до роботи волонтерської міжнародної еколого-археологічної експедиції "Замки Закарпаття". Викладено мету й завдання експедиції. Підсумовано результати та складнощі організації. Досліджено волонтерський рух як туристичний продукт. Проаналізовано дивіденди для органів державної влади від організації подібного руху.

Досліджено готовність майбутніх учителів до організації шкільного туризму як соціально-педагогічну проблему. Вивчено структурно-функціональну модель готовності майбутніх учителів до професійно-туристичної діяльності, визначено критерії та показники рівня її сформованості. На основі аналізу теоретичних підходів до формування професійно-туристичної готовності та результатів констатувального експерименту обгрунтовано концептуальні засади та розроблено методику її формування у майбутніх вчителів.

Вперше розроблено систему інноваційних технологій навчання елементам пішохідного туризму (ПТ), яка містить вправи із застосуванням смуги мотузкових перешкод, методику побудови смуг перешкод, методику тимбілдінгу та інтерактивні технології для наочного сприйняття елементів ПТ. Проаналізовано вплив навантаження із застосуванням інноваційних технологій навчання елементам ПТ на функціональний стан школярів старших класів. Встановлено, що проходження мотузкових перешкод надає навантаження середньої аеробної потужності. Показано, що проходження мотузкових перешкод надає стимулювальний вплив на стан нервової системи. Визначено позитивний вплив застосування інноваційних технологій навчання елементам ПТ на рівень рухової підготовленості, стан серцево-судинної та нервової систем, психофізіологічні та функціональні можливості школярів старших класів. Уточнено дані Т. Ю. Круцевич щодо рівня розвитку координаційних здібностей школярів старших класів та позитивного впливу застосування засобів ПТ на розвиток витривалості. Розширено результати досліджень Г. В. Коробейнікова, B. C. Лизогуба щодо рівня психофізіологічних можливостей людей різних вікових груп. Розширено дані Д. В. Смірнова, О. Я. Булашева, Б. М. Міцкана про доцільність застосування засобів ПТ для розвитку рухових якостей старшокласників.

Проаналізовано основні мотиви початку занять спортивним туризмом. У дослідженні прийняли участь 120 дітей і вихованців гуртків Чугуївського районного центру туризму, краєзнавства, туризму та екскурсій учнівської молоді віком 11 - 15 років, які займалися туризмом більше 1 року. Визначено, що в основному діти керуються соціально-емоційними мотивами, а вже потім - мотивами здоров'я з метою розвитку фізичних якостей та укріплення здоров'я. Проаналізовано рівень цікавості занять у гуртках з різних видів туризму протягом року, на основі чого зроблено висновок щодо способу підвищення цікавості занять з різних видів спортивного туризму.

Проаналізовано ретроспективу формування спортивного туристичного руху на прикладі гірського туризму серед учнівської молоді на теренах сучасної України. Перераховано низку чинників, які заважають ефективному функціонуванню молодіжного туризму за умов сучасного глобалізованого світу. Наведено перспективні способи покращання ситуації, спираючись на піввікову етапність формування туристично-спортивного краєзнавства.

Обгрунтовано концептуальні основи та методики формування готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму й експериментальній перевірці їх педагогічної ефективності. Проаналізовано сучасний стан і виявлено тенденції туристичної підготовки фахівців в економічно розвинутих країнах зарубіжжя та в Україні. Розкрито принципи та педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму. Обгрунтовано концепцію та модель формування готовності майбутніх учителів до організації такого туризму. Визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму, розроблено методику їх діагностики. Охарактеризовано організаційно-методичні умови туристичної підготовки майбутніх учителів у процесі формування професійної готовності. Експериментально перевірено ефективність моделі та методики формування готовності майбутніх учителів до організації шкільного туризму

Обгрунтовано методику навчання пішохідного туризму учнів Х - ХІ класів на профільному рівні з огляду на вподобання учнів, опитування фахівців-практиків та науковців у цій сфері. Встановлено, що для ефективної організації навчання пішохідному туризму старшокласників на профільному рівні повинні бути задіяні такі компоненти: допрофільна підготовка, відбір учнів, кадрове, матеріально-технічне, фінансове, програмно-методичне забезпечення. Програмно-методичне забезпечення має бути спрямоване на вдосконалення чинних та розробку нових навчальних програм, розробку курсів за вибором, покращання систем оцінювання навчальних досягнень учнів. Розроблено та деталізовано зміст навчального матеріалу з пішохідного туризму для учнів Х - ХІ класів. Виділено етапи щодо його засвоєння старшокласниками, деталізовано методи та форми організації навчального процесу. Ефективність комплексної методики навчання пішохідного туризму учнів Х - ХІ класів на профільному рівні перевірено за оцінкою фізичної, техніко-тактичної, теоретичної підготовленості та мотиваційної готовності школярів. Запропоновано нову методику, яку можна рекомендувати для практичного застосування у старшій школі. Експериментально досліджено, що вона сприяє набуттю учнями більшого обсягу знань, умінь та навичок з туризму, має більшу спрямованість впливу до професійної діяльності у сфері фізичної культури, спорту та туризму, формування навичок самостійних занять фізичними вправами.

Вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено рівні готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму на основі визначених педагогічних умов формування такої готовності. Зазначено, що педагогічні умови передбачають: формування у майбутніх учителів фізичної культури мотиваційно ціннісних установок на проведення позакласної роботи з туризму, що базоване на врахуванні їхніх індивідуально-психологічних особливостей; посилення змістової насиченості процесу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму шляхом уведення вибіркової навчальної дисципліни "Організація позакласної роботи з туризму" та доповнення змісту нормативних навчальних дисциплін "Гігієна фізичного виховання і спорту" та "Педагогіка фізичного виховання" відповідними модулями; забезпечення сучасного інформаційно-методичного супроводу процесу формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму. Розроблено модель формування готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму, утворену концептуальним, змістовим, технологічним і результативно-корекційним блоками. Уточнено зміст понять "позакласна робота з туризму", "готовність майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму"; конкретизовано структурні компоненти (мотиваційно ціннісний, когнітивний, практичний, особистісний), критерії, показники та рівні (низький, базовий, середній, високий) сформованості готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації позакласної роботи з туризму.