Розглянуто актуальні проблеми впровадження принципу наступності у практику навчання в загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі, висвітлено вітчизняний і зарубіжний досвід його використання. Визначено критерії та показники наступності профільної школи і вищого навчального закладу. Розглянуто теоретично-практичну модель управління наступністю. Обгрунтовано необхідність забезпечення неперервності та цілісності освіти, розглянуто педагогічні закони наступності, визначено її особливості та основні ознаки. Викладено методику проведення та результати експериментального дослідження впровадження принципу наступності у практику діяльності загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.

Рассмотрены актуальные проблемы внедрения принципа последовательности в учебный процесс общеобразовательной школы и высшего учебного заведения, освещен отечественный и зарубежный опыт его использования. Установлены критерии и показатели последовательности для профильной школы и высшего учебного заведения. Рассмотрена теоретико-практическая модель управления последовательностью. Обоснована необходимость обеспечения непрерывности и целостности образования, рассмотрены педагогические законы последовательности, определены ее особенности и основные признаки. Представлены методика проведения и результаты экспериментального исследования внедрения принципа последовательности в учебную практику общеобразовательных и высших учебных заведений.

Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови реалізації принципу наступності за умов комплексу "ліцей - педагогічний університет" у процесі навчання математичних дисциплін як важливого чинника підвищення якості допрофесійної та професійної підготовки майбутніх учителів математики. Проаналізовано психологічну, педагогічну та методичну літературу, а також сучасні наукові розробки з проблеми реалізації принципу наступності у допрофесійній та професійній підготовці. Визначено педагогічні умови реалізації принципу наступності. Розглянуто методичні проблеми підготовки учнів ліцеїв та студентів педуніверситетів до реалізації принципу наступності у процесі вивчення математичних дисциплін. Удосконалено зміст, форми організації та методи навчання на різних етапах допрофесійної та професійної підготовки вчителів математики у контексті вимог наступності.

Висвітлено методику забезпечення наступності в навчанні прав людини учнів початкової й основної школи. Проведено аналіз розробленості дослідженої проблеми в педагогічній теорії та практиці. З'ясовано, що проблема є однією з недостатньо висвітлених складових педагогічної думки. Доведено, що наступність у навчанні прав людини сприяє підвищенню ефективності формування компетентності учнів у сфері прав людини та громадянина України як складової громадянської особистості. Визначено поняття "наступність у процесі навчання учнів початкової й основної школи прав людини". Розроблено й апробовано авторську навчальну програму освіти для прав людини учнів ЗНЗ I-II ступенів.

Досліджено питання підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі за умов наступності форм навчання у загальноосвітній школі (ЗОШ) і вищому закладі освіти (ВЗО). Вивчено стан проблеми реалізації наступності форм навчання природничих дисциплін у ЗОШ і ВЗО у процесі навчально-пізнавальної діяльності студентів. Проаналізовано спільні тенденції розвитку форм зазначеного навчання у ЗОШ і ВЗО як передумови успішної реалізації наступності між ними. Висвітлено питання стосовно перебігу адаптаційного процесу студентів-першокурсників. Установлено, що прояви дидактичної дезадаптації характеризуються індивідуальною варіативністю залежно від особливостей інтелектуального розвитку й особистісної мотивації, а також наявності наступних взаємозв'язків між дидактичними системами ЗОШ і ВЗО. Визначено рівні наступності форм навчання у загальноосвітньому та вищому навчальному закладі. Теоретично обгрунтовано та практично підтверджено їх вплив на ефективність дидактичної адаптації студентів-першокурсників ВЗО.

Уперше виявлено та теоретично обгрунтовано організаційно-методичні умови діяльності ліцею технічного профілю у неперервній освітній системі. Розроблено та обгрунтовано науково-методичний і психолого-педагогічний комплекс забезпечення профільної підготовки учнів, критерії ефективності діяльності ліцею як закладу профільного навчання старшокласників. Показано, що ефективність діяльності ліцею даного профілю як закладу профільної підготовки учнівської молоді підвищується за умов функціонування його у складі навчального науково-виробничого комплексу, що реалізує принцип наступності у навчально-виховній роботі, зокрема, його змісті та формах.

Уперше обгрунтовано принцип неперервності у профорієнтованій роботі зі старшокласниками та фаховій підготовці студентів - майбутніх словесників через систему відбору та використання краєзнавчого матеріалу. Запропоновано систему навчальної та дослідницької роботи з розвитку мовлення старшокласників і студентів на підставі засад лінгвоукраїнознавства з урахуванням наступності у науковому пошуку, що підвищує рівень підготовки майбутнього вчителя-словесника. Доведено, що взаємодія форм і методів неперервності лінгвістичної освіти старшокласників і студентів як засобу ранньої профорієнтації підвищує рівень підготовки майбутнього вчителя-словесника, а доцільність активного залучення засобів краєзнавства до навчально-виховного процесу сприяє національно-патріотичному вихованню майбутніх педагогів, орієнтує молодь на самопізнання, а також формує культурну пам'ять молодого покоління. Виявлено, обгрунтовано та експериментально перевірено психолого-педагогічні умови реалізації принципу неперервності у профорієнтаційній роботі зі старшокласниками та фаховій підготовці даних студентів. Розвинуто лінгвоукраїнознавчий підхід до використання явищ національної культури у навчанні.

Досліджено актуальні питання реалізації компетентнісного підходу на всіх етапах неперервної освіти (загальної, вищої, післядипломної). Обгрунтовано теоретико-методологічні та концептуальні засади впровадження компетентнісного підходу в систему неперервної освіти. Визначено зміст, структуру компетентності як педагогічного феномену, простежено механізми її розвитку, рівні сформованості та критерії оцінювання. Розглянуто дієві шляхи підготовки компетентного учня та компетентного вчителя в контексті нової освітньої парадигми. Розкрито суть проблеми та шляхи вирішення комунікативної компетентності сучасного старшокласника. Наведено теоретичні підходи до формування особистості компетентного вчителя філологічних дисциплін у післядипломній освіті.

Висвітлено діяльність унікального освітньо-культурного комплексу школа - виш - театр на прикладі діяльності МХУ при МДАТТ "Гжель"; Інституту танцю ДАСК.

Запропоновано до обговорення освітянській громадськості проект Концепції Національного центру обдарованої дитини, розробленої робочою групою, створеною МОН України, АПН України та Головним управлінням освіти і науки м. Києва на виконання Указу Президента від 20 березня 2008 року за № 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні" і про створення на базі однієї зі шкіл-інтернатів м. Києва Національного центру обдарованої дитини як експериментального ЗНЗ для обдарованих дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Розкрито мету та завдання Центру, його структуру, методологічні засади та вихідні положення, матеріально-технічну базу, питання наступності та результативності навчання у Центрі, фінансування. Зосереджено увагу на новизні запропонованого Центру, яка полягає в тому, що принцип безперервності освіти та виховання реалізується через об'єднання в одну освітню систему п'яти ступенів, які дають дитині можливість отримувати фундаментальні та поглиблені профільні знання (навчальний рух по вертикалі, який поділений на етапи і ступені), а також шукати себе в галузях "спротивно-художньо-естетичній", "суспільно-гуманітарній", "загально-технічній", "академічній" (пошуково-селекційний рух по горизонталі).

Зазначено, що в основу технології навчання у Центрі покладено ідею оперативного керування дидактичним процесом, проектування й відтворення творчого навчального циклу; реалізація змісту навчання та виховання передбачає використання існуючого навчально-методичного забезпечення, розробку інноваційних методик та їх експериментальну апробацію, підготовку нових навчально-методичних посібників, підручників із різним рівнем складності у відповідності з обраною профільною та початковою професійною підготовкою. Акцентовано увагу на Корпоративний університет, який передбачено у структурі закладу для забезпечення наступності між середньою та вищою освітою у Центрі.

Визначено профільне навчання в шкільній географії як організацію диференційованого навчання, що передбачає поглиблене та професійно орієнтоване вивчення циклу споріднених географічних предметів. Розглянуто проблему формування пізнавальних інтересів учнів до вивчення географії, яка недостатньо реалізується за умов профільного навчання. Увагу приділено засобам, що сприяють правильному використанню вчителем можливостей цього предмета для створення стійкого інтересу в учнів до знань, а саме: конкретизації, за якої навчальний матеріал є наочний і доступний для школярів; зацікавленості як ефективному педагогічному засобу, образним порівнянням, приведенню фактів і окремих деталей з життя та побуту населення, афоризмам, крилатим словам, влучним порівнянням, пародоксальним даним, урахуванню взаємозв'язків природних факторів і господарської діяльності населення, педагогічним факторам - правильній інтонації, дикції, вмінню володіти голосом, образному початку уроку, раптовим запитанням для виявлення кмітливості, чіткому підбору фактів, прикладів. Охарактеризовано методи вивчення програмного матеріалу, а саме: розповідь, бесіду, організацію практичних і лабораторних робіт, самостійну роботу учнів з текстом підручника та іншими джерелами. Розкрито роль учителя у формуванні пізнавальних інтересів учнів, зокрема, використання ним у викладенні нового матеріалу порівнянь, правильно поставлених запитань, а також у створенні проблемних ситуацій, що сприяє розвитку в учнів внутрішньої зосередженості та спонукає їх до творчості.

Проаналізовано проблеми забезпечення неперервної мовної освіти на засадах компетентнісного підходу на межі початкової і середньої ланок загальноосвітньої школи, коли з'являється комплекс психологічних, педагогічних та методичних проблем, які можуть мати як об'єктивний, так і суб'єктивний характер. Висвітлено шляхи їх розв'язання. Розглянуто чинники формування комунікативної компетентності як базової для всіх інших ключових і предметних компетентностей.

Проанализированы проблемы обеспечения непрерывного языкового образования на основе компетентностного подхода на грани начального и среднего звеньев общеобразовательной школы, когда появляется комплекс психологических, педагогических и методических проблем, которые могут иметь как объективный, так и субъективный характер. Намечены пути их решения. Рассмотрены факторы формирования коммуникативной компетентности как базовой для всех остальных ключевых и предметных компетенций.

The problems of providing continuous education on the basis of linguistic competence-based approach on the verge of primary and middle secondary school, when a complex of psychological, pedagogical and methodological problems that may have both an objective and subjective. The ways to solve them. Some factors of forming communicative competence as a base for all other core and subject specific competences.

Визначено педагогічні умови формування готовності вчителів початкових класів до забезпечення наступності між молодшою й основною школами – вивчення та врахування вчителями психологічних проблем: адаптації учнів до навчання в основній школі; розроблення вчителями розвивальних методик для підготовки учнів до навчання в основній школі; узгодження змісту, форм, методів і технологій викладання навчальних предметів. Відзначено, що наступність є провідною характеристикою організації освітнього процесу і її забезпечення здійснюється на різних функціональних рівнях: цільовому, змістовому, технологічному, психологічному, управлінському, структурно-організаційному і одночасно є умовою успішної адаптації учнів до нового освітнього ступеня. Виокремлено недоліки та суперечності між необхідним і реальним рівнем підготовки випускників початкової школи до успішного навчання у п’ятому класі та умови їх подолання.

Определены педагогические условия формирования готовности учителей начальных классов к обеспечению преемственности между младшей и основной школами - учет учителями психологических проблем адаптации учащихся к обучению в основной школе, разработка учителями развивающих методик согласования содержания, форм, методов и технологий преподавания учебных предметов. Отмечено, что преемственность является ведущей характеристикой организации образовательного процесса и ее обеспечение осуществляется на разных функциональных уровнях: целевом, содержательном, технологическом, психологическом, управленческом, структурно-организационном и одновременно является условием успешной адаптации учащихся к новой образовательной ступени. Выделены недостатки и противоречия между необходимым и реальным уровнем подготовки выпускников начальной школы к успешному обучению в классе и условия их преодоления.

Pedagogical conditions of formation of readiness of primary school teachers to ensure continuity between the junior and primary schools - the teachers account of psychological adjustment problems of students to teaching in primary school, development of teachers, developing techniques harmonize the content, forms, methods and technologies for teaching academic subjects. It is noted that the continuity is the leading characteristic of the organization of the educational process and its support is carried out at different functional levels: the target, content, technology, psychology, management, organizational structure, and simultaneously is a prerequisite for successful adaptation to the new students in the educational level. Highlighted the shortcomings and contradictions between the real and necessary level of training of primary school graduates to successful learning in the classroom and the conditions to overcome them.

З метою успішного стартування теоретичної платформи Національної доктрини освіти запропоновано шляхи розв'язання актуальних проблем, з яких виділено: реалізацію принципів наступності, спадкоємності та перспективності, які б забезпечили на практиці неперервність освіти; підготовку нової генерації педагогічних кадрів кожної ланки освіти до роботи за нових умов; розробку до початку нового навчального року інструктивно-методичних листів й рекомендацій вчителям початкових класів з метою роз'яснення класоводам сутності започаткованої реформи тощо. Розглянуто зміст понять неперервності, наступності та перспективності освіти, оцінного компонента. Розкрито бачення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти в руслі реформування оцінного компонента навчальної діяльності та переходу на навчання з шести років. Запропоновано обов'язкове введення спецкурсів на факультетах дошкільного виховання та педагогіки початкової школи та відновлення роботи методичних рад при МОН та опорних кафедр на допомогу учителю-практику та викладачу ВНЗ.

С целью успешного старта теоретической платформы Национальной доктрины образования предложены пути решения актуальных проблем, из которых выделены: реализация принципов преемственности, наследования и перспективности, которые обеспечили бы на практике непрерывность образования; подготовка новой генерации педагогических кадров каждого звена образования к работе в новых условиях; разработка к началу нового учебного роща инструктивно-методических писем и рекомендаций учителям начальных классов с целью разъяснения классоводам сущности введенной реформы и т.д. Рассмотрен суть понятий непрерывности, наследования и перспективности образования, оценочного компонента. Раскрыто видение преемственности между дошкольным и начальным звеньями образования в русле реформирования оценочного компонента учебной деятельности и перехода на обучение с шести лет. Пpедложено обязательное введение спецкурсов на факультетах дошкольного образования и педагогики начальной школы и восстановление работы методических советов при МОН та опорных кафедр в помощь учителю-практику и преподавателю вуза.

In order to successfully launch the theoretical platform of the National doctrine of education offered solutions to pressing problems, of which the color: the implementation of the principles of succession, inheritance and perspective that would, in practice, continuing education, training a new generation of teachers at every level of education to work in new conditions, develop to the beginning of the academic grove of instructional and learning letters and recommendations for teachers of primary classes in order to explain essence to homeroom teachers imposed reform, etc. Considered are the concepts of continuity, inheritance and the prospects of education, the assessment component. Revealed a vision of continuity between preschool and primary levels in the education reform in line with the assessment component of the training activities and transfer of training from 6 years. The suggested of special courses on the faculties of preschool education and pedagogy of primary school and the restoration of teaching tips in the MES is the supporting departments to help the teacher-practice and teacher of high school.

Обгрунтовано необхідність запровадження експериментальної діяльності з організації професійного навчання кваліфікованих робітників, починаючи з ІІІ ступеня загальноосвітньої школи. Зазначено актуальність реалізації завдань неперервної професійної освіти через створення навчально-виховного комплексу (ЗОШ І - ІІІ ступенів № 12 ім. Л. Дмитерка - ВПУ № 14 - Технологічний університет Поділля м. Кам'янець-Подільського), основним завданням діяльності якого є надання учням повної загальної середньої освіти, здобуття робітничої професії, створення умов для продовження навчання у ВНЗ І - ІV рівнів акредитації відповідної спеціалізації. Розглянуто питання ефективності роботи зазначеного вище експериментального майданчика. Розкрито результати психологічного дослідження, співпраці ПТНЗ з ЗНЗ. Окреслено проблеми поєднання загальної середньої і професійної освіти та висловлено рекомендації щодо їх усунення. Підбито підсумки проміжного етапу експериментального дослідження, які обговорено і схвалено на засіданні Відділення педагогіки і психології профтехосвіти АПН України.

Проаналізовано досвід упровадженого допрофільного навчання - важливого кроку в розвитку системи шкільної освіти. Звернено увагу на психологічний супровід з метою правильного самовизначення ліцеїста. Показано окремі елементи допрофільної освіти, реалізованої в ліцеї. Зазначено, що допрофільна підготовка - важливий крок у розвитку системи шкільної освіти, деталі якої продумані, відпрацьовані й результативні. Відстежено послідовність розвитку системи загальнонаукових, спеціальних і професійних знань, умінь і навичок, вимоги до рівня яких формуються з кожного предмета відповідно до ступеня навчання. Зроблено висновок про переваги переходу на ступеневу систему освіти Галицького інституту ім. В. Чорновола, який вирішує завдання, спрямовані на узагальнення наступності змісту освіти спочатку в ліцеї, потім у коледжі та інституті.

Розглянуто питання інтеграції загальної та позашкільної освіти, що переслідує актуальну за сучасних умов мету - забезпечення наступності початкової школи зі ступенями середнього, старшого шкільного віку, а також дошкільних навчальних закладів, ЗНЗ та ВНЗ, що є невід'ємною частиною безперервної освіти. Виділено функції позашкільної освіти в системі інтеграції із загальною освітою, серед яких - освітня, виховна, інформаційна, комунікативна, рекреаційна, профорієнтаційна, інтеграційна, компенсаторна, функція соціалізації, функція самореалізації.

Рассмотрены вопросы интеграции общего и дополнительного образования, преследующего актуальную в современных условиях цель - обеспечение преемственности начальной школы со степенями среднего, старшего школьного возраста, а также дошкольных учебных заведений, ОУЗ и ВУЗ, которые являются неотъемлемой частью непрерывного образования. Выделены функции внешкольного образования в системе интеграции с общим образованием, среди которых - образовательная, воспитательная, информационная, коммуникативная, рекреационная, профориентационная, интеграционная, компенсаторная, функция социализации, функция самореализации.

non-formal education, integration of general and further education, comprehensive child development

Підкреслено, що на базі професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) може здійснюватися профільне навчання учнів старшої школи технологічного напряму, що ПТНЗ можуть проводити з учнями комплексні профорієнтаційні роботи з напрямів необхідних для професійної роботи: інформаційного, психологічного, діяльнісного. Розкрито досвід реалізації принципу наступності у Центрі професійно-технічної освіти № 1 м. Івано-Франківськ, на базі якого діє експериментальний педагогічний майданчик Інституту професійно-технічної освіти АПН України.

Автор размышляет о путях создания целостного учебно-воспитательного процесса, останавливаясь, в частности, на творчестве А.Макаренко.

На базі вивчення теорії та практики двох видатних українських педагогів - А. С. Макаренка та В. О. Сухомлинського, які теоретично обгрунтували побудову колективу на основі сімейності, тобто різновікового об'єднання дітей, педагоги успішно запровадили цю ідею в практику, - проведено експеримент з організації навчально-виховного закладу "Школа-дошкільний заклад" у малому селі. Зроблено висновок про високу ефективність впровадження нового навчально-виховного комплексу, який стане першою ланкою неперервної освіти, дошкільнята одержають належну фізичну, інтелектуальну, психічну підготовку до школи, функціонування цієї установи розв'язує низку соціальних і педагогічних проблем.

На базе изучения теории и практики двух выдающихся украинских педагогов - А. С. Макаренко и В. А. Сухомлинского, которые теоретически обосновали построение коллектива на основе семейственности, разновозрастного объединения детей, педагоги успешновнедрили эту идею в практику, - проведен эксперимент по организации учебно-воспитательного учреждения "Школа-дошкольное заведение" в малом селе. Сделан вывод о высокой эффективности внедрения нового учебно-воспитательного комплекса, который станет первым звеном непрерывного образования, дошкольники получат должную физическую, интеллектуальную, психическую подготовку к школе, функционирование этого учреждения решает ряд социальных и педагогических проблем.

On the basis of studying the theory and practice of two prominent Ukrainian teachers - Makarenko A. S. and Sukhomlinskiy V. A. that theoretically justified the construction team on the basis of nepotism, that is, mixed-age children together, have successfully implemented this idea into practice - an experiment on the organization of educational institutions "School-preschool institution" in a small village. The conclusion about high effectiveness of introducing a new educational complex, which will be the first part of continuing education, preschool children receive proper physical, intellectual, mental preparation for school, and functioning of the agency decides a number of social and educational problems.

Розглянуто актуальну дидактичну проблему наступності між дошкільною та початковою ланками шкільної освіти. Розкрито й охарактеризовано наукові аспекти наступності: психологічний, педагогічний і методичний. Висвітлено методичні підходи до реалізації наступності в навчанні, що спрямовані на усунення суперечності між завданнями початкової освіти та вимогами батьків до підготовки їх дітей. Теоретично обгрунтовано необхідність врахування вікових психофізичних особливостей шестилітньої дитини, стану її здоров'я, а також інноваційних освітніх технологій у разі забезпечення плавного переходу із дошкільного дитинства в початкову школу, адаптації до шкільного навчання.

Рассмотрена актуальная дидактическая проблема последовательности между дошкольным и начальным звеном школьного образования. Раскрыты и охарактеризованы научные аспекты последовательности: психологический, педагогический и методический. Освещены методические подходы к реализации последовательности в обучении, направленные на устранение противоречия между задачами начального образования и требованиями родителей к подготовке их детей. Теоретически обоснована необходимость учета возрастных психофизических особенностей шестилетнего ребенка, состояния его здоровья, а также инновационных образовательных технологий при обеспечении плавного перехода от дошкольного детства в начальную школу, адаптации к школьному обучению.

Actual didactic issues nowadays problems of the continuity of preschool and junior education are considered. Scientific aspects, methodological approaches to attain continuity in education those are used for elimination contradictions between tasks ofprimary education and requirements of parents for preparation of their children are exposed. Necessity to take into account specific of six-years old child, his or her health condition in the transition from preschool childhood to primary school, adaptation to school life are grounded.