Здійснено теоретичний аналіз концептуальних підходів щодо мотиваційного компонента в структурі педагогічної діяльності. Представлено дані емпіричних зрізів з цієї тематики.

Визначено сутність і психологічну природу синдрому професійного вигоряння (СПВ) педагога дошкільного начального закладу та виявлено психологічні чинники його запобігання. Проведено порівняльне дослідження СПВ вихователів дошкільних закладів і вчителів загальноосвітньої школи, виявлено характерні особливості та відмінності його прояву. З'ясовано, що формування СПВ педагогів дошкільних закладів обумовлені специфічними факторами їх професійної діяльності, зокрема, такими, як тісний емоційний зв'язок і контактування з дітьми, щоденне спілкування з їх батьками, підвищені вимоги суспільства та відповідальність за життя вихованців, низький професійний статус, психологічне та фізичне перевантаження. Доведено, що розвитку СПВ педагога дошкільного закладу запобігають такі психологічні чинники, як підтримка та розвиток творчості у професійній діяльності, сприятливий соціально-психологічний клімат, гуманізація взаємовідносин між учасниками виховного процесу, формування проблемно-центрованої копінг-поведінки, підвищення рівня комунікативно-мовленнєвих навичок і психологічної культури вихователя. Виявлено кореляційний зв'язок емоційної сфери педагога дошкільного закладу з СПВ і творчістю. Розроблено програму підтримки та розвитку творчості педагога дошкільного закладу як комплексу психологічних чинників запобігання формуванню СПВ, експериментально підтверджено її ефективність.

Обгрунтовано нові можливості реалізації особистісного підходу щодо розв'язання проблем виховання і психічного розвитку підростаючої особистості шляхом розробки відповідних теоретико-методологічних положень, діагностичних методик оцінки психічних станів дітей і здатності педагогів до їх сприяйняття, розуміння та диференційованої оцінки. Запропоновано тренінгову програму формування у вихователів професійно значущих соціально-перспективних умінь і навичок до розрізнення індивідуально-типових проявів психічних станів у дошкільників.

Вивчено мотиваційні чинники професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів. Обгрунтовано теоретичну модель структурно-функціональної організації професійної самореалізації фахівців дошкільних закладів, емпірично з'ясовано психологічний зміст мотиваційних чинників самореалізації на кожному з етапів професійного становлення педагогів дошкільних закладів і виділено типи їх професійної самореалізації. Поглиблено наукові уявлення про професійну самореалізацію особистості й уточнено положення про мотивацію як основоположний чинник стимулювання самореалізації через розкриття її змісту в межах етапів професійного становлення педагогів дошкільної освіти. Доведено ефективність тренінгової програми активізації мотиваційних ресурсів професійної самореалізації педагогів дошкільних закладів. Обгрунтовано психологічні умови оптимізації повноцінної мотивації професійної самореалізації педагога, комплексне забезпечення яких сприятиме актуалізації потреб професійного зростання фахівця.

Розкрито сутність і складові педагогічної майстерності вихователів дошкільних закладів (ДЗ), методику педагогічного впливу на вихованців. Проаналізовано роль вихователя у формуванні особистості дошкільника, наведено психолого-педагогічні вимоги до особистості вихователя, визначено його педагогічну майстерність як вищий рівень професійної діяльності, елементи театральної педагогіки в даній діяльності. Розглянуто питання підготовки вихователів ДЗ у ВНЗ, описано інтерактивні технології навчання у фаховій підготовці та професійній діяльності вихователя.

Раскрыты сущность и составляющие педагогического мастерства воспитателей дошкольных заведений (ДЗ), методика педагогического влияния на воспитанников. Проанализирована роль воспитателя в формировании личности дошкольника, приведены психолого-педагогические требования к личности воспитателя, определены его педагогическое мастерство как высший уровень профессиональной деятельности, элементы театральной педагогики в данной деятельности. Рассмотрены вопросы подготовки воспитателей ДЗ в ВУЗ, описаны интерактивные технологии обучения в специальной подготовке и профессиональной деятельности воспитателя.

Визначено основу для музично-педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу, якою є осмислений і опрацьований соціально-культурний досвід, що характеризується засвоєнням усіх накопичених людиною знань, умінь, навичок. Підкреслено специфічність музично-педагогічної діяльності в вирішенні педагогічних завдань через музичне мистецтво.

Определена основа музыкально-педагогической деятельности воспитателя дошкольного учебного заведения - осмысленный и отработанный социально-культурный опыт, который характеризуется усвоением всех накопленных человеком знаний, умений, навыков. Подчеркнута специфичность музыкально-педагогической деятельности в решении педагогических заданий посредством музыки.

Розглянуто формування у майбутніх фахівців знань щодо змісту та особливостей професійної діяльності фахівців з дошкільної освіти (ДНЗ). Розкрито роль і місце педагогічної техніки в структурі педагогічної майстерності. Наведено психотехніку педагогічної діяльності вихователя ДНЗ (увага, уява, саморегуляція, зовнішня виразність, техніка мови). Увагу приділено вихованню мотивації до постійного особистісно-професійного зростання та самовдосконалення.

Надано характеристику смислової сфери вихователя дошкільного навчального закладу. Запропоновано введення поняття "емоційно-ціннісна компетентність вихователя", надано його визначення та характеристику рівнів сформованості. Експериментально визначено домінантні ціннісні орієнтації сучасного вихователя.

Презентовано наукові дослідження проблеми заохочення дошкільних працівників до самовдосконалення у другій половині XX ст. з метою трансформації наукових здобутків української педагогічної думки в практику роботи дошкільних навчальних закладів.

Вивчено історичні аспекти розвитку вітчизняної освіти дошкільних працівників і естетичної підготовки майбутніх учителів та вихователів. Розглянуто досвід підвищення професійної майстерності дошкільних працівників у другій половині ХХ ст. в Україні для використання позитивних здобутків за сучасних умов підготовки педагогічних кадрів й підвищення професійної майстерності вихователів до здійснення естетичного виховання дітей дошкільного віку.

Изучены исторические аспекты развития отечественного образования дошкольных работников и эстетической подготовки будущих учителей и воспитателей. Рассмотрен опыт повышения профессионального мастерства дошкольных работников во второй половине ХХ ст. в Украине для использования позитивных достижений в современных условиях подготовки педагогических кадров и повышения профессионального мастерства воспитателей в эстетическом воспитании детей дошкольного возраста.

Зазначено, що надзвичайно важливим є навчання вихователів поетапного планування власної інноваційної діяльності на основі конкретизації завдань реалізації кожного етапу, визначення змісту й очікуваних результатів відповідно до загальної мети здійснюваної роботи. Проаналізовано сучасний стан проблеми формування рефлексивної культури у педагогів дошкільних навчальних закладів у системі післядипломної освіти. Підсумовано, що успішне вирішення завдань національного виховання, суттєве покращання навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальної, інтелектуальної, трудової активності дітей безпосередньо пов’язані з удосконаленням підготовки педагогів, їх професійно-педагогічної майстерності, ерудиції та культури.

Указано, что чрезвычайно важным является обучение воспитателей поэтапному планированию собственной инновационной деятельности на основе конкретизации задач реализации каждого этапа, определение содержания и ожидаемых результатов в соответствии с общей целью осуществляемой работы. Проанализировано современное состояние проблемы формирования рефлексивной культуры у педагогов дошкольных учебных заведений в системе последипломного образования. Сделан вывод, что успешное решение задач национального воспитания, существенное улучшение учебно-воспитательного процесса, развитие познавательной, интеллектуальной, трудовой активности детей непосредственно связаны с совершенствованием подготовки педагогов, их профессионально-педагогического мастерства, эрудиции и культуры.

The article is devoted to the problem of forming of reflection culture for the teachers of preschool establishments in the system of post graduated education. The analysis of the modern state of problem is conducted; the way and methods of forming of reflection for teachers were specified. The offered technology can be used in the practical of activity of methodical services of different levels.

Обгрунтовано необхідність урахування особистісного аспекту професійного розвитку педагогів у проектуванні та реалізації системи набуття ними професійної компетентності в контексті оптимізації методичної роботи у дошкільному навчальному закладі.

Обоснована необходимость учета личностного аспекта профессионального развития педагогов в проектировании и реализации системы приобретения ими профессиональной компетентности в контексте оптимизации методической работы в дошкольном учебном заведении.

The article deals with the necessity of the account of personal aspect of professional development of teachers for designing and realization of system of purchase of professional competence by them in a context of optimization of methodical work in a preschool educational institution. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто педагогічний факт як джерело професійної майстерності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів. Розкрито багатофакторність феномену педагогічної діяльності вихователя. Доведено, що науковий факт є вагомою умовою успішності педагогічної діяльності вихователя.

Рассмотрен педагогический факт как источник профессионального мастерства будущих воспитателей дошкольных учебных заведений. Раскрыта многофакторность факта как феномена педагогической деятельности воспитателя. Доказано, что научный факт является важным условием успешности педагогической деятельности воспитателя.

The article deals with the pedagogical fact as a source of professional skill of the future tutors of preschool educational institutions. Discloses multifactor essence of the fact as phenomenon of pedagogical activity of the tutor. It is proved, that the scientific fact is the important condition of success of pedagogical activity of the tutor.

Розглянуто питання щодо ефективності професійної діяльності педагогів, які працюють в системі дошкільної освіти та необхідності удосконалення їх підготовки у вищій школі. Обгрунтовано особливу роль емоційної сфери дитини в період дошкільного дитинства. Наголошено на потребі в тому, щоб психологічні знання подавалися в контексті практики професійної педагогічної діяльності вихователя та поясненні, яким чином він має діяти в інтересах самої дитини, щоб сприяти реальному психологічному та соціальному розвитку дитини.

Рассмотрен вопрос эффективности профессиональной деятельности педагогов, работающих в системе дошкольного воспитания, и необходимости усовершенствования их подготовки в высшей школе. Обосновано особую роль эмоциональной сферы ребенка в период дошкольного детства. Акцентировано внимание на потребности подачи психологических знаний в контексте практики профессиональной педагогической деятельности воспитателя и объяснении, как он должен действовать в интересах ребенка, чтобы содействовать реальному психологическому его развитию.

The question of efficiency of professional activity of teachers, workings in the system of preschool education, and necessity of improvement of their preparation at higher school is Considered. The row of lacks of preparation is marked. The special role of emotional sphere of child is grounded in the period of preschool childhood. Attention is accented on the requirement of serve of psychological knowledge's in the context of practice of professional pedagogical activity of educator and explanation as he must operate in behalf of child, to assist his psychological real development.

На основі аналізу наукових джерел багатофакторне поняття "майстерність педагога" визначено як оволодіння професійними знаннями, уміннями та здібностями, що дозволяють фахівцю успішно вирішувати професійні завдання. В основу розуміння феномену майстерності покладено уявлення про професійну діяльність педагога як про складний комплекс, який складається із визначеного набору особистісних і операціональних характеристик.

На основе анализа научных источников многофакторное понятие "мастерство педагога" определено как овладение профессиональными знаниями, умениями и способностями, позволяющими специалисту успешно решать профессиональные задачи. В основу понимания феномена мастерства положено представление о профессиональной деятельности педагога как о сложном комплексе, состоящим из определенного набора личностных и операциональных характеристик.

On the basis of analysis of scientific sources, multi-factorial concept of лart teacher» is defined as the mastery of professional knowledge, skills and abilities, which allows technicians to successfully solve professional problems. ItТs considered the basis of understanding the phenomenon of skill on the concept of professional educator as a complex set consisting of a particular set of personal and operational characteristics. Pedagogical skill considered as a creative activity of the teacher, manifest in the expedient use of the methods and means of teacher interaction in each particular situation of training and education. It is indicated that the foundation of pedagogical skill is professional competence.

Розглянуто проблему економічної підготовки вихователів дошкільних закладів освіти до роботи зі старшими дошкільниками. Наголошено на значенні початку економічної освіти з дошкільного віку, коли діти починають набувати першого досвіду економічної діяльності. Проаналізовано результати тестування вихователів дошкільних навчальних закладів, що свідчать про рівень підготовки вихователів щодо розуміння певних економічних понять. Визначено показники економічної компетенції дитини старшого дошкільного віку. Вказано на необхідність внесення до плану підвищення кваліфікації вихователів дошкільних навчальних закладів спеціальних занять з проблеми економічної освіти дошкільників.

Рассмотрена проблема экономической подготовки воспитателей дошкольных учреждений образования к работе со старшими дошкольниками. Акцентировано внимание на значении начала экономического образования с дошкольного возраста, когда дети начинают приобретать первый опыт экономической деятельности. Проанализированы результаты тестирования воспитателей дошкольных учебных заведений, которые свидетельствуют об уровне подготовки воспитателей касательно понимания определенных экономических понятий. Определены показатели экономической компетенции ребенка старшего дошкольного возраста. Указано на необходимость внесения в план повышения квалификации воспитателей дошкольных учебных заведений специальных занятий по проблеме экономического образования дошкольников.

The problem of economic training of preschool teachers education to work with the older preschoolers. The attention on the importance of economic education began with pre-school age when children begin to acquire a first experience of economic activity. The results of testing of pre-school teachers, which showed that the level of understanding regarding the preparation of teachers of certain economic concepts. Identify indicators of economic competence of preschool age children. It is concluded that the need for a plan to improve the qualifications of teachers of preschool special education classes in the problem of economic education of preschoolers.

Рассмотрены основные теоретико-методологические принципы определения проблемы ключевых педагогических компетенций воспитателя в дошкольном учреждении (ДОУ). Приведен обзор современных дефиниций компетентностного подхода. Предложена концепция компонентного состава профессионально-значимых качеств личности педагога-воспитателя ДОУ.

Розглянуто сутність поняття "національний образ світу", яке базується на знаннях людини, її культурі, відношенні до природи та особистому відчутті світу; розкрито основні причини його деформації. Наведено шляхи формування національного образу світу за допомогою народної педагогіки, зокрема через використання українського фольклору в ігровій діяльності дитини.

Отмечено, что проблема развития дошкольников в детском саду сводится к подготовке и сопровождению профессиональной деятельности педагогов. Проанализированы критерии, на основании которых изучались возможности воспитателей в организации спонтанного обучения дошкольников. Сделан вывод, что целенаправленная работа с педагогами по образу семьи непосредственно связана с их личностным и профессиональным развитием.

Відзначено, що проблема розвитку дошкільників у дитячому садку зводиться до підготовки і супроводу професійної діяльності педагогів. Проаналізовано критерії, на основі яких вивчалися можливості вихователів у організації спонтанного навчання дошкільників. Зроблено висновок, що цілеспрямована робота з педагогами за образом сім’ї безпосередньо пов’язана з їх особистим і професійним розвитком.

The article deals with the influence on the educational process in the personal development of preschool teachers. In particular, the author’s important aspect of assessing professional capabilities of teachers of kindergarten is the study of their actual image of the family. The article examines the criteria according to which ability of educators in organizing the spontaneous learning of preschool children is investigated.

Висвітлено теоретичні засади проблеми суб'єктності в підготовці фахівців-педагогів, розглянуто передумови формування іміджевої культури майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів на основі розвитку суб'єктної позиції студентів та самопрезентаційної складової педагогічної діяльності.

Освещены теоретические принципы проблемы субъектности в подготовке специалистов-педагогов, рассмотрены предпосылки формирования имиджевой культуры будущих воспитателей дошкольных образовательных учреждений на основе развития субъектной позиции студентов и самопрезентационной составляющей педагогической деятельности.

The article deals with theoretical foundations of the problem of subjectivity in training teachers-educators; preconditions of forming image culture of future nursery school teachers on the bases of the development of students subjective position and self-representation component of the pedagogical activity are considered.