Проаналізовано ступінь вивченості у науково-педагогічній літературі проблеми соціального виховання засобами української народної педагогіки; подано теоретичні засади поняття "соціальне виховання".

Проанализирована степень изученности в научно-педагогической литературе проблемы социального воспитания средствами украинской народной педагогики; даны теоретические основы понятия "социальное воспитание".

At article give analysis problem of the social upbringing means Ukrainian nationality pedagogic in science-pedagogical literature; give definitions notion Дsocial upbringing".

Проаналізовано проблему виховання дитини в українській народній традиції, а також здійснено спробу розкрити першоджерела народного виховання та його сутність.

Досліджено динаміку розвитку вітчизняної етнопедагогічної думки стосовно засобів формування творчих умінь підлітків як складової їх творчого потенціалу. Розкрито сутність проблеми формування цих умінь засобами етнопедагогіки, систематизовано та класифіковано актуальні вітчизняні етнопедагогічні дослідження. Визначено передумови й обгрунтовано етапи розвитку вітчизняної етнопедагогічної думки другої половини XIX - XX століть щодо використання традицій української народної педагогіки у формуванні творчого потенціалу підлітків. Охарактеризовано психолого- й етнопедагогічні аспекти проблеми формування творчих умінь підлітків і виокремлено комплекс традиційних засобів їх формування у народнопедагогічній системі виховання українців. Визначено найбільш продуктивні напрями застосування засобів української етнопедагогіки щодо формування цих умінь у сучасній шкільній та позашкільній освіті.

Проаналізовано основні положення народної теорії та методики фізичного виховання в період Київської Русі, які відображуються у різних жанрах народної творчості.

Розглянуто дослідження системи патріотичного виховання, ефективність якої забезпечується реалізацією в навчально-виховному процесі, що досить ефективною не тільки в межах професійної підготовки майбутніх фахівців освіти, а й у формуванні загальнолюдських і моральних цінностей та патріотичних переконань як особистісно значущих якостей. Завдання роботи - виховання, збереження й розвиток матеріальної та духовної культури рідного народу; формування інтелектуально розвиненої, духовно багатої, цілісної особистості; виховання національної свідомості й самосвідомості. Методи дослідження - народно-педагогічні методи виховання словом рідної мови, бесіда, роз'яснення, спілкування, методи стимулювання, заохочення та спонукання. Проведено аналіз форм і засобів української етнопедагогіки, розроблено систему патріотичного виховання на засадах української етнопедагогіки. Створена система патріотичного виховання на засадах української етнопедагогіки за умови її ефективної реалізації спроможна позитивно вплинути на підвищення рівня патріотичних, морально-вольових якостей, покращання результатів гуманітарної підготовки, якості розв'язання навчально-виховних завдань.

Розглянуто особливості етнографічних досліджень феномену дитинства в українському суспільстві кінця ХІХ – початку ХХ ст. Розкрито зміст праці Марка Грушевського «Дитина у звичаях і віруваннях українського народу», що ознаменувала нові підходи до вивчення світу і феномену дитинства у вітчизняному науковому дискурсі. Зазначено, що цінність праці М. Грушевського була зумовлена, передусім, тим, що автор уперше для українських суспільствознавчих наук показав світ дитинства як цілісне соціокультурне явище.

Здійснено ретроспективний аналіз основних етапів становлення народної педагогіки. Висвітлено основні її ідеї, відображені в найдавніших пам'ятках української писемності, творах просвітителів, філософів, учених. Розглянуто ідеї народної педагогіки, що знайшли своє втілення в педагогічних системах Я. М. Коменського, К. Д. Ушинського, С. Ф. Русової, А. С. Макаренка, В. О. Сухомлинського, М. Г. Стельмаховича, а саме: любов до рідної мови, рідної культури; моральне виховання, виховний аспект народних ігор і танців; традиції трудового виховання; сімейне виховання тощо. Окреслено відмінність між поняттями "етнопедагогіка" та "народна педагогіка". Зазначено, що педагогічні традиції, накопичені народом протягом усього історичного розвитку, становлять основу його виховної системи з розвитку моральних якостей особистості. Визначено наступні моральні цінності народної педагогіки: відповідальність, борг, честь, совість, терпимість, любов, співпереживання, потреба у творчій діяльності, співчуття, милосердя. Рекомендовано якомога уважніше ставитися до надбань народу, його досвіду, педагогічній науці використовувати напрацьовані та перевірені століттями ідеї навчання та виховання в сучасному навчально-виховному просторі.

Розглянуто засоби та предмети особистісної гігієни у східних слов’ян VI - XIII ст. та їх використання у вихованні дітей. Відзначено, що давні слов’яни, незважаючи на суворі умови існування, з раннього віку привчали дітей до елементарних правил гігієни. Виявлено знахідки предметів особистої гігієни на всій території розселення східних слов’ян: гребінці, коповушки, нігтьочистки, парфуми. Описано гребінці для жінок і дівчат, гребінки для хлопчиків і чоловіків. Наведено кілька зразків архаїчних зачісок дівчат. Акцентовано увагу на тому, що у кожній хаті біля печі або біля дверей висів умивальник, який влітку виносився з дому. Зазначено, що перше купання дитини відбувалося на другий чи третій день після народження. Засвідчено існування бань, в яких милися „повсякдень”. Отже, у східних слов’ян VI - XIII ст. відповідно до тогочасних умов у вихованні дітей використовували різні засоби гігієни та тримання тіла в чистоті, що підтверджено археологічними і писемними пам’ятками.

Проанализирована этнополитическая история Украины в период с I по ХIХ ст.; дана хронология появления представителей самых крупных этнических общин на территории современной Украины.

Проведено комплексний теоретико-методологічний аналіз вітчизняної педагогічної думки досліджуваного періоду. Обгрунтовано роль етнопедагогіки як культурно-антропологічного феномену у формуванні цілісної, гармонійної особистості. Розкрито місце і роль культурно-антропологічного підходу до етнопедагогічних досліджень і практичних перетворень в освіті. Досліджено основні концепти етнопедагогічного знання у формуванні гармонійно розвиненої особистості, розкрито теоретико-методологічні розробки антропологізації організаційно-управлінських умов навчання та виховання. Проведено дослідження традиційних і новітніх парадигм етнопедагогічної освіти, доповнено його теоретико-методологічними розробками культурно-антропологічного змісту.

Досліджено виховання дівчинки в українській родині засобами етнопедагогіки. Проаналізовано ступінь опрацьованості теми в історіографії та визначено теоретико-методологічні засади дослідження. Висвітлено положення та ідеї етнопедагогіки щодо родинного виховання. Розкрито теоретичні засади і практичні аспекти виховання дівчинки засобами етнопедагогіки в українській родині досліджуваного періоду. Описано перспективи застосування досвіду родинного виховання дівчинки засобами етнопедагогіки другої половини XIX - початку XX ст. у сучасній виховній практиці. Визначено особливості виховання дівчинки в родині засобами етнопедагогіки: формування моральності і релігійності; виховання поваги до праці і потреби у трудовій діяльності; фізичне виховання (тілесний розвиток, загартовування тощо); оволодіння рідною мовою, письмом і загальною культурою.

Розкрито основні підходи до формування у підлітків потреби у веденні здорового способу життя та зміцненні здоров’я. Визначено структурні складові формування навичок здорового способу життя засобами української етнопедагогіки, а саме: національний ідеал фізичної та духовної досконалості людини, народні знання про закономірності її розвитку, вплив на природний розвиток людини методами народної фізичної культури. Доведено раціональність багатьох народних знань про тілесне й духовне виховання. Наголошено, що пізнання духовної, моральної, психічної та тілесної природи людини в постійному вдосконаленні є однією з найсуттєвіших умов життєдіяльності особистості та нації.

Раскрыты основные подходы к формированию у подростков потребности в ведении здорового образа жизни и укреплении здоровья. Определены структурные составляющие формирования навыков здорового образа жизни средствами украинской этнопедагогики, а именно: национальный идеал физического и духовного совершенства человека, народные знания о закономерностях его развития, влияние на естественное развитие человека методами народной физической культуры. Доказана рациональность многих народных знаний о телесном и духовном воспитании. Отмечено, что познание духовной, моральной, психической и телесной природы человека в постоянном совершенствовании является одним из важнейших условий жизнедеятельности личности и нации.

The principal pedagogical conditions of formation of teenagers' healthy lifestyle by means of the Ukrainian ethnopedagogics are opened in the article.

Охарактеризовано провідні ідеї концепції етновиховання української молоді І. Франка на тлі сучасних глобалізаційних процесів. Увагу приділено питанням формування національної самосвідомості особистості, підготовки зростаючого покоління до участі в державотворчих процесах на засадах гуманізму та свободи.

Охарактеризованы ведущие идеи концепции этновоспитания украинской молодежи в творчестве И. Франко на фоне современных глобализационных процессов. Внимание уделено вопросам формирования национального самосознания личности, подготовки подрастающего поколения к построению государственности на принципах гуманизма и свободы.

The article gives characteristics of main ideas of concept of ethnic education of Ukrainian youth by Ivan Franko during the processes of globalization. Much attention is given to formation of national consciousness of personality, readiness of young people for the participation in state creation processes on the basis of humanism and freedom.

На основі вивчення, аналізу та систематизації матеріалів розкрито народознавчі тенденції розвитку музичної етнопедагогіки у творчості І. Я. Франка.

На основании изучения, анализа и систематизации архивных материалов раскрыты народоведческие тенденции развития музыкальной этнопедагогики в творчестве И. Я. Франко.

On the bases of study, analyses and systematization of archival materials, folk tendences of development of music ethnopedagogics in I. Franco’s creation are revealed.

Охарактеризовано творчу спадщину Ф. Вовка в контексті становлення і розвитку української народної педагогіки кінця XIX - початку XX ст. Показано, що еволюція науково-педагогічної і просвітницької діяльності вченого відбувалася під впливом західноєвропейського антропологічного вчення, філософії позитивізму, теорії соціального конфлікту, європейського раціоналізму, німецької політичної історіографії, а також зазнала змін завдяки ідеям народників та активної участі у громадівському русі. Обгрунтовано періодизацію життєвого шляху Ф. Вовка, ідейно-соціальні і культурницькі засади його науково-педагогічної і просвітницької діяльності. Характеристику кожного з періодів подано з урахуванням надбань вченого і тих утруднень, що виникали у процесі його життєдіяльності. Проаналізовано особистий підхід Ф. Вовка до культурно-антропологічної історії української народної педагогіки. Акцентовано увагу на матеріалах з української народної педагогіки, де просвітником розкрито ідеї розумового виховання молодого покоління, його підготовки до подружнього життя у весільній обрядовості та народних іграх, а також звичаях і традиціях українського народу щодо вшанування пам'яті предків. Визначено шляхи творчого використання прогресивних ідей Ф. Вовка за сучасних умов відродження національної виховної традиції.

Проаналізовано етнопедагогічний доробок Н. Заглади з проблем дослідження світу дитини у контексті сучасної науки. Розкрито основні положення авторської концепції розвитку дитини, показано її прогресивний характер. Узагальнено, що на підставі вивчення етнопедагогічного доробку Н. Заглади можна в загальних рисах відновити картину життя й побуту дітей, їх мову, ігри, забави, специфіку спілкування, фольклору у 1920 – 1930-х рр.

Проанализировано этнопедагогическое наследие Н. Заглады по проблемам исследования мира ребенка в контексте современной науки. Раскрыты основные положения авторской концепции развития ребенка, показан ее прогрессивный характер. Дана оценка этнопедагогического наследия Н. Заглады по проблемам детства Обобщено, что на основании изучения этнопедагогического наследия Н. Заглады можно в общих чертах восстановить картину жизни и быта детей, их язык, игры, забавы, специфику общения, фольклор в 1920 - 1930-х гг.

Scientific analyses done ethnopedagogical heritage Natalia Zaglada make amends on the child to explore the world, covers the main provisions of the author's concept of child development, and shows its progressive nature, assessed ethnopedagogical views Natalie make amends for Childhood by modern science. Generally, on the basis of that study ethnopedagogical N.Zaglady heritage can be broadly reconstruct the life and living conditions of children, their language, games, amusements, the specifics of communication, folklore in 20 – 30 years of the twentieth century.

Досліджено питання громадянського виховання молоді на засадах етнопедагогіки, в контексті аксіології. Доведено, що сімейні цінності є фундаментом громадянського суспільства.

Розглянуто проблему виховання селянських дітей на основні гендерного аналізу українських фольклорних тестів ХІХ – початку ХХ ст. За рахунок критичного прочитання текстів пісень, прислів’їв і приказок, казок тощо, датованих ХІХ – початком ХХ ст., встановлено, що вони містили у собі проблеми гендеру (соціальної особливості статі). Розкрито їх вплив на формування відносин статей у родині за умов селянського середовища. Визначено, що фольклор був дієвим виховним засобом, який використовувався також у процесі соціостатевого виховання дітей в українській селянській родині. Доведено доцільність залучення фольклорних текстів як додаткового джерела вивчення історико-педагогічних проблем.

Осуществлен гендерный анализ воспитательных мотивов в украинском фольклоре. На основе критического чтения текстов песен, поговорок, сказок и др., датированных ХІХ – началом ХХ вв., установлено, что они содержали в себе проблемы гендера (социальной особенности пола человека). Раскрыто их влияние на формирование отношений полов в семье в условиях крестьянского общества. Обосновано, что фольклор был действенным воспитательным средством, который использовался также в процессе социополового воспитания детей в украинской крестьянской семье. Доказана целесообразность использования фольклорных текстов в качестве дополнительных источников при изучении историко-педагогических проблем.

The article deals with the gender critical analysis of the educational motifs in Ukrainian peasant folklore (songs, sayings, nursery tales, etc.) of the XIX – beginning of the XX century. The special attention is paid to the fact that folklore texts contained the gender problem (social sex). The author describes the influence of the folklore texts on the forming of relations between men and women in Ukrainian peasant society in general and in peasant families in the particular. According to the text the folklore always was an essential educational means, which also was used in the process of children education in its social sex context. In conclusion the author stresses that Ukrainian peasant folklore can be used by scientists as a source research of pedagogy history.

Розглянуто, як виникла і створювалась українська народна лялька взагалі та лялька-мотанка зокрема, описано різні класифікації ляльок: за матеріалом, з якого виготовлені, за призначенням, способом виготовлення. Вказано пластичні, орнаментальні, образні ознаки ляльок. Висвітлено роль ляльки в українських обрядах, вплив української народної ляльки на розвиток і виховання дітей та відновлення зв'язку з минулими поколіннями. Показано способи виготовлення різних видів ляльок, зокрема, вузлової ляльки та ляльки з трави.

Рассмотрено, как возникла и создавалась украинская народная кукла, в частности, кукла-мотанка, описаны разные классификации кукол: по материалу, из которого изготовлены, по назначению, способу изготовления. Указаны пластические, орнаментальные, образные признаки кукол. Раскрыта роль куклы в украинских обрядах, влияние украинской народной куклы на развитие и воспитание детей, а также установление связи с прошлым. Показаны способы изготовления разных видов кукол, в частности, узловой куклы и куклы из травы.

The article studies how Ukrainian folk doll in general and reeled doll in particular appeared and was created. Plastic, ornamental, figured signs of the dolls have been mentioned. The influence of the Ukrainian folk doll onto the development and education of children has been cleared up. The way of making of the tie-knot doll and the doll made of herbs has been shown.

Розглянуто сутність понять «народна творчість», увагу акцентовано на її складовій − «музичний фольклор». Простежено різночасові поетапні підходи щодо становлення особливостей духовного середовища українського музичного фольклору, його зв’язок з історичними явищами та подіями. Наголошено на важливості та пріоритеті вивчення, розуміння народної творчості як комплексу матеріальної, духовної культури, формування світогляду і системи цінностей, системи виховання, заснованої на духовному та моральному фундаменті. Окреслено основні підходи науковців, фольклористів, музикантів, педагогів щодо використання українського музичного фольклору, його цінностей у вихованні творчої особистості майбутніх вчителів.

Рассмотрена сущность понятий «народное творчество», внимание акцентировано на ее составляющей – «музыкальный фольклор». Прослежены разновременные поэтапные подходы к становлению особенностей духовной среды украинского музыкального фольклора, его связь с историческими явлениями и событиями. Отмечены важность и приоритет изучения, понимания народного творчества как комплекса материальной, духовной культуры, формирование мировоззрения и системы ценностей, системы воспитания, основанной на духовном и нравственном фундаменте. Определены основные подходы ученых, фольклористов, музыкантов, педагогов к использованию украинского музыкального фольклора, его ценностей в воспитании творческой личности будущих учителей.

The article deals with the essence of the concepts of «folk art» focuses on its components − «musical folklore». The different times phased approaches of spiritual sphere peculiarities formation of the Ukrainian folk music and its connection to historical phenomena and events are traced. It is stressed on the importance and primacy of learning, understanding of folklore as a set of material and spiritual culture, the worldview and value system of education formation based on spiritual and moral foundations. The basic approaches of scientists, folklorists, musicians, teachers on the use of Ukrainian folk music and its value in educating future teachers of creative personality are defined.