Розглянуто філософсько-психологічні проблеми розвитку особистості в освітньому просторі. Розкрито зміст поняття соціалізації, наведено соціально-психологічні механізми соціалізації особистості. Визначено непродуктивні та продуктивні типи особистості. Запропоновано схему взаємозв'язків психічних структур і їх проявів у житті особистості.

Проаналізовано основні етапи становлення та розвитку соціально-педагогічної теорії та практики в Україні в 1920 - 1990-ті рр. Розкрито соціально-історичні та організаційно-педагогічні передумови виникнення соціальної педагогіки як самостійної галузі педагогічного знання. Висвітлено особливості змісту соціально-педагогічної діяльності з підлітками на різних етапах розвитку науки та шляхи впровадження конкретних ідей соціальної педагогіки за сучасних умов.

Проанализированы основные этапы становления и развития социально-педагогической теории и практики в Украине в 1920 - 1990-е гг. Раскрыты социально-исторические и организационно-педагогические предпосылки возникновения социальной педагогики как самостоятельной отрасли педагогического знания. Освещены особенности содержания социально-педагогической деятельности с подростками на различных этапах развития науки и пути внедрения конкретных идей социальной педагогики в современных условиях.

Висвітлено проблеми запобігання й корекції девіантної поведінки, історичні та теоретичні аспекти даної проблеми. Значну увагу приділено ролі недержавних організацій у вирішенні питань ресоціалізації дітей з девіантною поведінкою та профілактичній роботі з дітьми "групи соціального ризику". Наведено результати експериментальних дослідженнь проблем девіантної поведінки, превенції, а також психологічні аспекти проблем підготовки фахівців для роботи з девіантними підлітками.

Освещены проблемы предупреждения и коррекции девиантного поведения, исторические и теоретические аспекты данной проблемы. Значительное внимание уделено роли негосударственных организаций в решении вопросов ресоциализации детей с девиантным поведением и профилактической работе с детьми "группы социального риска". Приведены результаты экспериментальных исследований проблем девиантного поведения, превенции, а также психологические аспекты проблем подготовки специалистов для работы с девиантными подростками.

Розглянуто питання здійснення опіки дітей і молоді (ОДІМ) за умов трансформації суспільного устрою. Висвітлено питання ОДІМ в історії вітчизняної та світової культур за сучасних умов розвитку суспільства, визначено психолого-педагогічні засади її організації, а також різні аспекти роботи соціальних педагогів (працівників) в Україні та за рубежем. Проаналізовано досвід і проблеми підготовки даної категорії фахівців, наведено психолого-педагогічний підхід у профілактичній роботі щодо формування навичок здорового способу життя учнів.

Рассмотрены проблемы осуществления опеки детей и молодежи (ОДИМ) в условиях трансформации общественного строя. Освещены вопросы ОДИМ в истории отечественной и мировой культур, в современных условиях развития общества, определены психолого-педагогические основы ее организации, а также различные аспекты работы социальных педагогов (работников) в Украине и за рубежом. Проанализированы опыт и проблемы подготовки данной категории специалистов, приведен психолого-педагогический подход в профилактической работе по формированию навыков здорового способа жизни учеников.

Розкрито процеси становлення, історичні особливості та специфіку соціальної педагогіки як наукової дисципліни та сфери практичної професійної діяльності. Висвітлено особливості виховання та навчання в Месопотамії, Давньому Єгипті, Давній Індії, Давній Греції, Візантії. Досліджено розвиток виховання у східних слов'ян та в Київській Русі, Російській імперії, а також сутність на основні напрямки реформування радянської системи освіти. Описано сучасну соціальну концепцію України, зокрема введення інституту соціальних педагогів.

Раскрыты процессы становления, исторические особенности и современная специфика социальной педагогики как научной дисциплины и сферы практической профессиональной деятельности. Освещены особенности воспитания и обучения в Месопотамии, Древнем Египет, Древней Индии, Древней Греции, Византии. Исследовано развитие воспитания у восточных славян и в Киевской Руси, Российской империи, а также сущность и основные направления реформирования советской системы образования. Описана современная социальная концепция Украины, в частности введение института социальных педагогов.

Проаналізовано ступінь вивченості у науково-педагогічній літературі проблеми соціального виховання засобами української народної педагогіки; подано теоретичні засади поняття "соціальне виховання".

Проанализирована степень изученности в научно-педагогической литературе проблемы социального воспитания средствами украинской народной педагогики; даны теоретические основы понятия "социальное воспитание".

At article give analysis problem of the social upbringing means Ukrainian nationality pedagogic in science-pedagogical literature; give definitions notion Дsocial upbringing".

Проаналізовано зміст та процесуальні аспекти соціально-педагогічної підтримки дітей в Україні в кінці XIX - на поч. XX ст. Розглянуто проблеми становлення та розвитку соціальних інститутів щодо захисту дітей, котрі опинилися у скрутній ситуації, а також взаємодії суспільства, земських громад, православної церкви та окремих осіб. Розкрито особливості їх діяльності, окреслено стратегічні напрямки та засоби її активізації в історичному аспекті.

Проанализированы содержание и процессуальные аспекты социально-педагогической поддержки детей в Украине в конце XIX - нач. XX вв. Рассмотрены проблемы становления и развития социальных институтов по защите детей, оказавшихся в тяжелой ситуации, а также взаимодействия общества, земских общин, православной церкви и отдельных людей. Раскрыты особенности их деятельности, очерчены стратегические направления и средства ее активизации в историческом аспекте.

На підставі результатів вивчення широкої джерельної бази комплексно досліджено теорію та практику опікунства під керівництвом релігійних організацій Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Галичині наприкінці XIX - першій половині XX ст. Показано її особливості у аспекті суспільно-політичного та культурно-освітнього розвитку краю. Висвітлено напрями опікунсько-виховної діяльності чернечих чинів УГКЦ у Галичині. Виділено історичні етапи розвитку всіх греко-католицьких чернечих чинів від часу їх заснування до сучасності у контексті опікунської діяльності. Здійснено періодизацію даної діяльності греко-католицького чернецтва дослідженого періоду. Педагогічну теорію та практику розвинуто новими даними стосовно змісту, форми та напрямів опікунської діяльності.

Висвітлено історико-педагогічний аспект проблеми організації соціально-педагогічної діяльності у позашкільних закладах України. На підставі аналізу науково-педагогічної, історичної літератури і архівних документів визначено та обгрунтовано етапи становлення та розвитку системи діяльності соціального педагога у даних установах. 1940 - 1950 рр. є емпіричним етапом розвитку системи соціально-педагогічної діяльності у закладах позашкільного типу, 1960 - 1980 рр. - етапом удосконалення системи цієї діяльності. Розкрито передумови соціально-педагогічної роботи. Проаналізовано зміст, форми, методи та напрями соціально-педагогічного впливу на підлітків у різноманітних позашкільних закладах дослідженого періоду. Визначено провідні тенденції розвитку соціально-педагогічної діяльності у досліджений період. Охарактеризовано перспективи творчого використання соціально-педагогічних ідей минулого за сучасних умов розвитку суспільства. До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали й історичні факти, взаємопов'язані з розвитком системи соціально-педагогічної діяльності в Україні.

Проаналізовано теоретичні засади, зміст, мету та завдання валеологічної підготовки майбутніх педагогів у контексті особистісно орієнтованої парадигми. Теоретично визначено й експериментально перевірено особливості ефективної організації процесу валеологічної підготовки майбутнього соціального педагога за умов професійної педагогічної освіти. Шляхом педагогічного експерименту доведено, що впровадження розробленої структурно-функціональної моделі валеологічної підготовки програми "Валеологічна діяльність соціального педагога" підвищує її рівень.

Виявлено специфіку та тенденції розвитку теорії та практики соціального виховання в Україні в 1920 - 1930 рр. На підставі аналізу соціологічних та соціально-педагогічних джерел уточнено зміст поняття соціального виховання, визначено його місце в системі соціалізації підростаючого покоління. Здійснено історіографічний аналіз проблеми, проаналізовано особливості та основні напрями розвитку теорії соціального виховання в досліджуваний період. Визначено нормативно-правові засади формування системи соціального виховання, узагальнено та систематизовано практичний досвід її реалізації в 1920 - 1930 рр. і визначено можливості його використання за сучасних умов. У науковий обіг введено невідомі раніше матеріали, що значно розширюють уявлення про історичний розвиток вітчизняної соціально-педагогічної теорії та практики.

Розроблено концепцію соціально-педагогічної діяльності молодіжних об'єдань початку XXI ст. і доведено, що її сутність полягає у сприянні процесу соціаліазції та соціального виховання молоді. Здійснено історико-педагогічний аналіз діяльності спілок молоді у XIX - XX ст. Визначено особливості соціалізації та соціального виховання особистості в молодіжних організаціях початку XXI ст. Виявлено характер впливу соціально-педагогічної діяльності молодіжних об'єднань на формування духовності, особистісних якостей і властивостей, ціннісних орієнтацій та світогляду. Здійснено класифікацію спілок молоді на підставі таких критеріїв: пріоритетна спрямованість їх діяльності, віковий і національний склад, особливості світоглядних позицій. Визначено основні чинники, які впливають на становлення молодіжного об'єднання як соціально-педагогічної системи. Особливу увагу приділено застосуванню у діяльності молодіжних організацій соціально-педагогічних технологій. Розроблено комплекс заходів щодо покращання партнерської співпраці суб'єктів українського молодіжного руху та державних структур. Охарактеризовано особливості діяльності європейських молодіжних об'єднань. Обгрунтовано прогноз розвитку українського молодіжного руху в контексті загальноєвропейських соціально-педагогічних тенденцій.

На підставі теоретичного аналізу наукової літератури визначено суть і специфіку виховного процесу у сучасному вищому навчальному закладі (ВНЗ), розкрито його специфіку й особливості, а також характерні риси. Висвітлено особливості сучасного студентства у контексті суб'єкт-суб'єктних виховних відносин. Соціально-педагогічними умовами, які забезпечують ефективність процесу соціалізації студентства, визначено гармонізацію використання педагогічних підходів у процесі виховної діяльності у ВНЗ; переорієнтацію на якісні характеристики організації даної діяльності. Як головний критерій визначення ефективності застосування наведених соціально-педагогічних умов запропоновано соціалізацію студентів, а як показник - суб'єктність особистості.

Відтворено еволюцію соціальної педагогіки як самостійної галузі наукового знання в Україні в 1920 - 1990-х рр. На підставі аналізу конкретно-історичних обставин та зв'язків соціальної педагогіки з іншими науками про людину визначено етапи розвитку цієї науки: 1920-ті - перша половина 1930-х рр. - інтенсивної розробки соціально-педагогічної теорії та практики; друга половина 1930-х - перша половина 1950-х рр. - нагромадження практичного досвіду соціальної роботи; друга половина 1950-х - перша половина 1980-х рр. - відродження соціальної педагогіки в системі наук про людину; друга половина 1980-х - 1990-ті рр. - розвитку соціальної педагогіки як системи. Розкрито суть соціальної педагогіки як науки, суспільно-політичні, соціально-економічні й організаційно-педагогічні передумови її зародження. Узагальнено зміст, провідні напрями, форми та методи соціально-педагогічної діяльності, що стосується роботи з дітьми різних категорій на кожному з етапів розвитку соціально-педагогічної теорії. Виявлено й охарактеризовано провідні тенденції розвитку соціально-педагогічної науки в досліджуваний період. Визначено перспективи творчого використання прогресивних ідей соціально-педагогічної теорії та практики за сучасних умов України. Виявлено та угруповано прогностичні тенденції розвитку цієї науки в XXI ст. Введено до наукового обігу значну кількість невідомих і маловідомих архівних документів, окремих фактів та теоретичних положень, пов'язаних з еволюцією соціально-педагогічної теорії та практики в Україні.

Вперше узагальнено теоретичні засади та практичний досвід організації опіки дітей та молоді в Україні у 1945 - 1990 рр. Розкрито зміст поняття "опіка", проаналізовано різні підходи щодо класифікації її видів і форм. Визначено етапи та особливості організації соціально-педагогічної роботи з дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Охарактеризовано структуру та типи опікунсько-виховних закладів, розглянуто напрями їх реорганізації та систему управління. Проаналізовано науково-методичне забезпечення опікунсько-виховної роботи у досліджуваний період. Визначено шляхи реалізації опікунсько-виховних завдань у середніх школах, охарактеризовано види та форми опіки працюючої молоді. Визначено пріоритетні цілі та завдання опікунсько-виховної роботи у дитячих будинках та школах інтернатах. З урахуванням історичного досвіду організації опіки дітей та молоді в Україні розроблено рекомендації щодо удосконалення опікунсько-виховної роботи в загальноосвітніх школах та поліпшення професійної підготовки майбутніх вчителів до її реалізації за сучасних умов.

Визначено особливості демократизації соціального виховання в індустріальному суспільстві. Обгрунтовано в соціокультурному контексті та регіональному аспекті етапи становлення системи та демократизації регіонального соціального виховання Слобожанщини, зокрема: І етап - перша половина XIX ст. - становлення системи соціального виховання, системотвірним елементом якої стала система державної освіти та стимулювання державою громадської ініціативи в соціальному вихованні; ІІ етап - вдосконалення державної за характером системи соціального виховання через розвиток громадянської активності та виокремлення систем просвіти й опіки; ІІІ етап: кінець XIX ст. - початок XX ст. - трансформація системи соціального виховання Слобожанщини з державної за характером у громадську та зростання громадської відповідальності й приватної ініціативи в соціальному вихованні в регіоні.

Розкрито сутність соціальної адаптації - процесу, що забезпечує сприйняття та прийняття індивідом норм, цінностей, правил життя соціального середовища, підготовку до самостійної життєдіяльності та працевлаштування. Досліджено її соціальний і педагогічний аспекти стосовно дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. З'ясовано категорії дітей, які належать до соціальної групи знедолених. Простежено генезис становлення соціальних інститутів опікування знедоленими дітьми. Охарактеризовано мережу дитячих притулків і сирітських будинків, основні цілі їх діяльності, типи внутрішньої організації в даний період. Визначено зміст, форми та засоби соціальної адаптації знедолених дітей.

Проаналізовано дефініції, які використовувалися в педагогічній науці у другій половині XX - на початку XXI ст. щодо підлітків, які не дотримувалися моральних і правових норм, уточнено поняття "делінквентна поведінка підлітків". Узагальнено соціальні, соціально-педагогічні й індивідуально-психологічні детермінанти делінквентної поведінки підлітків у даний період і виокремлено постійні та специфічні детермінанти такої поведінки. Визначено й охарактеризовано етапи розвитку соціально-педагогічної роботи з підлітками із делінквентною поведінкою (актуалізації (1950 - 1970-ті рр.), інституціалізації (1980-ті - середина 1990-х рр.) та технологізації (середина 1990-х рр. - початок XXI ст.)). Встановлено та систематизовано напрями та форми соціально-педагогічної роботи з делінквентними підлітками в різних соціальних інститутах (середні загальноосвітні школи, школи-інтернати для дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, школи соціальної реабілітації, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, притулки для дітей, кримінальна міліція у справах дітей).

Проаналізовано соціально-педагогічну роботу українських жіночих емігрантських організацій у Європі у міжвоєнний період.

Розглянуто застосування соціальних сервісів WEB 2.0 для створення персонального навчального Інтернет-середовища, яке використовується у профорієнтаційній роботі соціального педагога. Для того, щоб проводити ефективну профорієнтаційну роботу з використанням персонального навчального Інтернет-середовище, необхідно забезпечити зворотній зв'язок. Запропоновано організацію цього зв'язку засобами статистичного спостереження. Розглянуто типове рішення організації персонального навчального Інтернет-середовища з убудованими стандартними Інтернет-засобами статистичного спостереження й оброблення статистичних даних. Досліджено можливості використання сервісів збору й обробки статистичних даних на прикладі Google Analytics.

Рассмотрено применение социальных сервисов WEB 2.0 для создания персональной учебной Интернет-среды, которая используется для профориентационной роботы социального педагога. Для того, чтобы проводить эффективную профориентационную роботу, используя персональную учебную Интернет среду, необходимо обеспечить обратную связь. Предложена организация этой связи средствами статистического наблюдения. Рассмотрено типичное решение организации персональной учебной Интернет-среды со встроенными стандартными Интернет-средствами статистического наблюдения и обработки статистических данных. Исследованы возможности использования сервисов сбора и обработки статистических данных на примере Google Analytics.

The article deals with the application of social services WEB 2.0 for personal learning environment creation that is used for professional orientation work of social educator. The feedback is must be in personal learning environment for the effective professional orientation work. This feedback can be organized through statistical monitoring. The typical solution for organizing personal learning environment with built-in statistical surveys and statistical data processing is considered in the article. The possibilities of the statistical data collection and processing services on the example of Google Analytics are investigated.