Охарактеризовано аспекти змістової сутності понять "самостійність" та "активність", що сприяє поглибленню уявлень щодо формування пізнавальної самостійності особистості у процесі діяльності.

Проаналізовано взаємозв’язок понять «самовиховання» та «самоосвіта», розглянуто взаємний вплив цих процесів. Схематично відображено зміст самовиховання, розмежовано поняття «розумове самовиховання» та «самоосвіта».

Проанализирована взаимосвязь понятий «самовоспитание» и «самообразование», рассмотрено взаимовлияние этих процессов. Схематично изображено содержание самовоспитания, разграничены понятия «умственное самовоспитание» и «самообразование».

Здійснено аналіз вітчизняної педагогічної думки стосовно самоосвітньої діяльності особистості з метою створення стійкої мотиваційної бази для самонавчання людини впродовж всього життя. Виділено основні мотиви, на культивування яких має орієнтуватися вища школа: це природно закладений у людини фізіологічний мотив як прагнення саморозвитку та саморуху; матеріально-етичний мотив, який має стати найвищим у мотиваційної сфері особистості.

Осуществлен анализ отечественной педагогической мысли относительно самообразовательной деятельности личности с целью создания стойкой мотивационной базы для самообучения человека на протяжении всей жизни. Выделены основные мотивы, на культивирование которых должна ориентироваться высшая школа: это естественно заложенный у человека физиологический мотив как стремление саморазвития и самодвижения; материально-этический мотив, который должен стать наибольшим в мотивационной сфере личности.

Обгрунтовано актуальність організації самостійної роботи. Проаналізовано особливості використання методів: проблемно-пошукового, проектного навчання, колективної розумової діяльності, а також методів застосування комп'ютерних технологій у навчанні.

Проведено історично-педагогічний аналіз становлення проблеми самостійної навчальної діяльності в українській школі та педагогічній думці. Розглянуто методологічні проблеми щодо організації самостійної роботи. З’ясовано, що майже всі представники педагогічної думки ХІХ ст. прагнули активізувати науково-пізнавальну діяльність студентів, розвивати в них інтелектуальне мислення, створювати умови для вільного викладу думок, сприяти зростанню наукового знання. Доведено, що українська педагогіка об’єднує в собі ознаки європейського стилю мислення, національні прикмети та загальнолюдські правила розвитку. Узагальнено, що більшість українських вчених-педагогів впевнені, що певна міра самостійності в мисленні, сприйманні, уявленнях, способах і прийомах розучування завжди виявляється за будь-якого методу навчання і дозволяє учням або студентам проявляти свої здібності, розвивати ініціативність, критичне мислення.

Сделан историко-педагогический анализ становления проблемы самостоятельной учебной деятельности в украинской школе и педагогической мысли. Рассмотрены методологические проблемы относительно организации самостоятельной работы. Выяснено, что почти все представители педагогической мысли ХIХ ст. стремились активизировать научно-познавательную деятельность студентов, развивать в них интеллектуальное мышление, создавать условия для свободного изложения мысли, способствовать повышению научного знания. Доказано, что украинская педагогика объединяет в себе признаки европейского мышления, национальные признаки и общечеловеческие правила развития. Обобщено, что большая часть украинских ученых-педагогов уверена, что определенная мера самостоятельности в мышлении, восприятии, представлениях, способах и приемах разучивания всегда проявляется при любом методе обучения и позволяет учащимся или студентам проявлять свои способности, развивать инициативность, критическое мышление.

Made of historical and pedagogical analysis of the problem of formation of independent learning activities in Ukrainian schools and educational thought. Methodological issues regarding the organization of independent work. It was found that almost all educational thought of the nineteenth century . sought to strengthen the scientific and cognitive activity of students, develop their intellectual thinking, to create conditions for free expression of thoughts, enhance scientific knowledge. Proved that Ukrainian pedagogy combines the features of European thinking, national characteristics and universal rules of development. Summarized that the majority of Ukrainian scientists and educators sure that a certain measure of independence in thinking, perceptions, ideas, methods and techniques of learning the always present in any method of learning, and can not give students or students to show their abilities, develop creativity, critical thinking.

Наведено результати дослідження категорії "самостійна робота" на підставі огляду психолого-педагогічних джерел, здійсненого за допомогою методу контент-аналізу. Узагальнення різноманітних підходів у змістовому контексті дозволило уточнити аналізоване поняття, сформулювати визначення, яке відображає специфіку самостійної роботи, враховує основні її ознаки.

Наведены результаты исследования категории "самостоятельная работа" на основе обзора психолого-педагогической литературы, выполненного при помощи метода контент-анализа. Обобщение разнообразных подходов в смысловом контексте позволило уточнить анализируемое понятие, сформулировать определение, которое отображает специфику самостоятельной работы, учитывает основные её признаки.

The article represents the results of category research "individual work". They are based on the survey of psychological and pedagogical sources using the method of content-analysis. Generalization of different approaches in notional consideration allowed to make analysed concept more exact, to formulate the definition that reflects specificity of individual work and takes into account principal indication.

За допомогою методу анкетування студентів проведено діагностику особливостей реалізації самостійної роботи в навчальному процесі педагогічного університету. Аналіз одержаних даних надає можливість підтвердити корисність систематичної самостійної роботи, визначити деякі причини труднощів. Зокрема, студенти, які часто працюють самостійно, успішніше в навчанні, люблять свою майбутню професію; самостійна робота не замінює аудиторну, а скоріше доповнює її, так, студенти, які часто працюють самостійно, частіше відвідують лекції. Встановлено деякі статистично значущі фактори, які перешкоджають самостійній роботі: перевантаження з інших предметів; інерція, лінощі; житлові умови; наявність хобі, яке є окремим від навчальної задачі; родинні проблеми. Студенти широко використовують Інтернет ресурси в процесі самостійної роботи, але це відбувається спонтанно й не чинить належного позитивного впливу на успішність навчання. Тому, управління самостійною роботою має забезпечуватися спеціальними засобами в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі, які спрямовані на підвищення ефективності застосування Інтернет ресурсів в процесі самостійної роботи студентів.

Проаналізовано теоретичні аспекти діяльності самонавчальних організацій у контексті проблеми безперервної освіти. Здійснено термінологічний аналіз поняття "самонавчальна організація". Стисло викладено історію розвитку теорії самонавчальних організацій. Охарактеризовано основні ознаки самонавчання. Акцентовано увагу на тому, що діяльність самонавчальної організації грунтується на культурі, системі та навичках самонавчання. Самонавчальна організація з'являється там, де людські ресурси і талант стають найбільш важливим фактором продуктивності та метою інвестицій.

Проанализированы теоретические аспекты деятельности самообучающихся организаций в контексте проблемы непрерывного образования. Осуществлен терминологический анализ понятия "самообучающаяся организация". Изложена краткая история развития теории самообучающихся организаций. Охарактеризованы основные признаки самообучающейся организации. Акцентировано внимание на том, что деятельность самообучающейся организации основывается на культуре, системе и навыках самообучения.

The article analyzes theoretical aspects of a self-learning organization in the context of continuous education. Terminological analysis of "learning organization" concept has been carried out. The main difference between a learning and self-learning organization in the context of teaching characteristics is maintained.