Розкрито основні поняття психологічної та педагогічної науки. Особливу увагу приділено розгляду психологічних і педагогічних термінів, які зустрічаються в підручниках з психології та педагогіки, у сучасних роботах з педагогіки, психології, філософії та соціології. Наведено стислі відомості про науковий доробок психологів та педагогів.

Описан процесс формирования качеств личности учащихся в аспекте адаптации к учебно-воспитательной среде. Рассмотрены пути создания учебных и воспитательных ситуаций. Предложена исходная система педагогических аксиом в качестве основы организации практической работы. Освещена структура процесса самообразования и даны практические рекомендации.

Викладено психолого-педагогічні рекомендації, правила та положення щодо створення підручників, методичних вказівок для студентів вищих навчальних закладів. Наведено вимоги стосовно добору та структурування матеріалу навчальних видань. Проаналізовано характерні помилки (методологічні, термінологічні, стилістичні), що мають місце у навчальній літературі для вищих навчальних закладів переважно природничого та технічного профілю.

Викладено основи психолого-педагогічного знання, шляхи та фактори використання їх потенціалу в реалізації життєвих стратегій та вирішенні актуальних життєвих проблем. Детально проаналізовано сучасний етап розвитку психології та педагогіки, сенсорно-перцептивного устрою людини, організації її емоційно-мотиваційної сфери, проблеми особистості та групи. Розкрито основні напрямки процесів навчання та виховання: принципи, правила, тенденції, форми та методи.

Висвітлено механізми психічних явищ і поведінки людини, психічні стани, пізнавальні процеси, властивості особистості, вікові особливості розвитку психіки. Розглянуто основи виховання та дидактики, завдання та структуру освіти, організацію вищої школи в Україні та університетських систем у розвинутих країнах світу.

Розглянуто предмет психології, її місце у системі наук, а також школи, напрями та основні концепції у психології. Проаналізовано психологію діяльності та пізнавальних процесів (відчуття та сприймання, пам'ять, уяву, мислення), особистості (здібності, темперамент, характер, почуття та емоції), міжособистісних відносин, спілкування. Визначено складові частини виховного процесу - патріотичне, економічне, екологічне, моральне, естетичне, фізичне, а також місце і роль викладача у процесі виховання учнівської та студентської молоді.

Проанализированы психические процессы: ощущение, восприятие, внимание, память, мышление и воображение. Значительное внимание уделено эмоционально-волевой сфере регуляции познавательной деятельности и поведению человека, психологии личности, темпераменту и характеру, задаткам и способностям, а также психологии общения.

Рассматриваются предмет, основные понятия и методы психологии и психологической практики. Освещаются исторические аспекты становления и развития научной психологии, ее различные направления (гештальтпсихология, бихевиоризм, гуманистическая, когнитивная психология). Описываются познавательные психические процессы, особенности мыслительной деятельности человека, психология его деятельности, темперамент, характер личности, факторы ее развития. Особое внимание уделено эмоционально-чувственной сфере человека, структуре и этапам развития коллектива, организации учебной деятельности, а также вопросам психолого-педагогического содержания процесса обучения студентов.

Наведено основні психологічні та педагогічні поняття та категорії, а також їхню характеристику. Особливу увагу приділено психології особистості, розкрито психологічні механізми становлення особистості та її взаємодії з іншими людьми. Викладено основи педагогіки, розглянуто основні питання дидактики та теорії виховання.

Наведено основні психологічні та педагогічні поняття і категорії, а також їх характеристику. Значну увагу приділено психології особистості. Розкрито психологічні механізми становлення особистості та її взаємодії з іншими людьми. Розглянуто питання дидактики та теорії виховання з урахуванням вимог до освіти на сучасному етапі.

Робота присвячена розробці теоретико-методичних проблем особистісно зорієнтованого виховання, яке втілює демократичні, гуманістичні положення щодо формування і розвитку підростаючої особистості. Розкривається наукова сутність цього процесу. Уперше в науковій літературі викладені принципи організації виховного процесу, який забезпечує формування і розвиток підростаючої особистості, системи особистісних цінностей як регуляторів її суспільно значущої поведінки: виховання в особистісному вимірі, наукове розуміння становлення особистості як основа ефективного виховання, особистісно зорієнтовані технології у виховному процесі. Подаються психолого-педагогічні засади створення інноваційних виховних технологій і розв'язання соціально-моральних задач, спрямованих на духовне зростання людини.

Последовательно изложено толкование понятийного аппарата педагогики как науки, ее основных составляющих - воспитания, обучения, образования, а также рассмотрены их цели. Проанализирована сущность языка теории управления системой образования, его состав; закономерности, принципы, технология процессов воспитания и обучения. Охарактеризованы ключевые положения теории воспитания коллектива, предложены практические рекомендации по использованию полученных знаний в процессе управления системой образования.

Розглянуто важливі психолого-педагогічні проблеми формування особистості у процесі навчання і виховання. Значну увагу приділено теоретико-методологічному аналізу основних концепцій психології та типології особистості вітчизняних і зарубіжних психологів. Обгрунтовано необхідність розробки комплексної методології викладання предметів психолого-педагогічного циклу: загальної психології, психології особистості, психодіагностики, педагогіки, педагогічної та вікової психології з урахуванням концептуальних поглядів вітчизняних (С.Л.Рубінштейна, К.К.Платонова, О.В.Петровського, Р.С.Нємова, Б.С.Братуся) і зарубіжних (З.Фрейда, К.Юнга, Е.Берна, А.Адлера, А.Маслоу, Р.Ассаджолі та ін.) вчених. Узагальнено експериментальні дослідження у галузі формування творчих здібностей учнів, розкриття закономірностей і шляхів оптимізації адаптації студентів у вузі. Зроблено психологічний і порівняльний аналіз основних концепцій навчання, а також розкрито психологічний зміст процесу професійного навчання.

Розглянуто механізми психологічних явищ і поведінки людини, структуру діяльності, формування особистості тощо. Значну увагу приділено психічним станам і пізнавальним процесам, методам практичної психології, зв'язку між психологією та педагогікою, історичним аспектам розвитку освіти в Україні та історичним формам навчання. Вперше розроблено систему наочних схем з метою кращого засвоєння складних понять, а також проаналізовано придатність історичних форм навчання для сучасних умов.

Розкрито концепцію цільового управління освітою за останніми результатами. Розглянуто інструментарій реалізації даної концепції, що базується на кваліметричних вимірюваннях ступеня гармонійності розвитку учнів і дає змогу оцінити рівень результатів діяльності учнів, педагогів, керівників, у т.ч. персоналу державних органів управління освітою. Наведено результати експериментального застосування кваліметричного інструментарію на прикладі початкової школи. Визначено гіпотетичну можливість його використання з метою мотивації педагогічного та управлінського персоналу.

Розглянуто нові можливості використання інформаційних та комунікаційних технологій для викладачів. Особливу увагу приділено питанню створення власних мультимедіальних дистанційних курсів на основі технології проектування та розробки гнучких дистанційних курсів, створеної та запровадженої у Міжнародному науково-учбовому центрі інформаційних технологій та систем ЮНЕСКО/МПІ.

Пропонуються спеціальна програма розвитку учнів для основної та старшої школи, відповідна методика цілісного, системного формування інтелектуально-творчої особистості на основі узагальнення прогресивного досвіду кращих шкіл України. Розглядаються проблеми інтелектуальної "ціни" навчання, висвітлюється програма і методика інтелектуального розвитку учнів у цілісному процесі діяльності гімназій, ліцеїв, коледжів, а також технології інтелектуальної праці.

Висвітлено проблеми укладання підручника з електромагнітної екології для ВНЗ, перспективи українських підручників з іноземних мов. Розглянуто питання застосування феноменологічного методу опису технологічних процесів у навчальній літературі. Проаналізовано роль підручника з гуманітарних дисциплін в оновленні змісту навчально-виховного процесу в школі.

Освещены проблемы составления учебника по электромагнитной экологии для ВУЗ, перспективы украинских учебников по иностранным языкам. Рассмотрены вопросы применения феноменологического метода описания технологических процессов в учебной литературе. Проанализирована роль учебника по гуманитарным дисциплинам в обновлении содержания учебно-воспитательного процесса в школе.

Розкрито зміст онтопедагогіки та інвайронментальної педагогіки. Висвітлено єдність онтопедагогіки з інвайронментальною педагогікою. Розглянуто психологічну культуру особи як умову правильного вибору в житті. Проаналізовано мовленнєву діяльність особи як шлях до інтеграції та збереження рівня порозуміння. Акцентовано увагу на питаннях краси та здоров'я.

Розкрито предмет і завдання педагогіки, методи педагогічних досліджень, головні закономірності розвитку, вікові та індивідуальні особливості розвитку дитини. Розглянуто загальні положення теорії навчання: дидактичні основи процесу навчання, закономірності, принципи, методи та засоби навчання, види і форми його організації згідно з концепцією національного виховання. Особливу увагу приділено моральному вихованню та самовихованню, патріотичному вихованню та особливостям формування культури міжнаціональних відносин, роботі з обдарованими дітьми та "важкими" підлітками. Висвітлено основні напрямки роботи класного керівника, проаналізовано його провідну роль у розвитку дитячого самоврядування. Розкрито теоретичні засади управління загальною середньою освітою в Україні. Досліджено питання педагогічної культури стародавньої Греції та Риму, освіти та виховання в епоху середньовіччя та Відродження, педагогічних поглядів просвітян Нового часу. Акцентовано увагу на питаннях розвитку української педагогічної думки з часів Київської Русі до середини 1930-х рр.