Індекс рубрикатора НБУВ: Ч215.5 + У010.271.194

Рубрики:

Ефективність і економічність наукових досліджень

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено організаційно-економічні передумови підвищення рівня ефективності використання науково-технічного потенціалу України. Звернено увагу на необхідність удосконалення системи фінансування науково-технічних розробок у напрямку скорочення частки так званого "базового" забезпечення наукових досліджень фінансовими ресурсами, посилення в ньому ролі програмно-цільового використання державної та позадержавної фінансової підтримки розвитку вітчизняної науки з організацією відповідних тимчасових творчих колективів.

Висвітлено деякі сторони питання правового забезпечення, функціонування, збереження та набуття інтелектуальної власності (нематеріальних активів) в Україні та аспекти механізму їх обліку та оцінки. Проаналізовано обсяги необхідних робіт для визначення ринкової вартості об'єктів інтелектуальної власності. Обгрунтовано проведення науково-технічної експертизи об'єктів інтелектуальної власності як гарантії повноти та правомочності якісної оцінки.

Наведено огляд економіки науки як галузі економічної теорії, повідомляються деякі емпіричні дані щодо науки Росії та США, які свідчать про процеси, що мають місце у ній. Висунуто тезу, що зараз спостерігається друга академічна революція, яка знаменує перехід до академічного капіталізму, проаналізовано пояснення посталих радикальних змін. Характеризуються нові форми наукової політики та організації науки, притаманні академічному капіталізму, його оцінки з погляду основних напрямків економіки науки. На завершення розглядаються ряд аспектів експертної оцінки досліджень, специфіка комерціалізації науки у Росії.

Викладено нові підходи та критерії експертної оцінки результатів виконаних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що мають практичне значення. Рекомендовано методику, що дозволяє більш об'єктивно оцінювати ефективності результатів завершених НДДКР, відбирати з великої кількості завершених робіт найбільш важливі технології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч215.5

Рубрики:

Ефективність і економічність наукових досліджень

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито деякі питання організації моніторингових досліджень науково-технологічного та інноваційного розвитку з використанням наукометричних показників за рубежем. Доведено доцільність використання наукометричного аналізу у вітчизняній практиці оцінки результативності наукових робіт, запропоновано комплекс показників, джерелом отримання яких може бути БД "Наукові періодичні видання України", що створюється в УкрІНТЕІ.

Сьогодні розвиток комп'ютерних технологій, потужні теоретичні методи та математичне моделювання дають змогу сформувати нову точку зору у вивченні оцінки наукової ефективності. Основи сучасних досліджень було закладено ще в минулому столітті, коли розпочалося вивчення потоку наукової інформації. З того часу інформаційний підхід став однією з основних концепцій в наукометрії. Зокрема, визначено необхідні критерії для вимірювання наукових результатів та інструментарій для створення нової системи керування наукою.

Проанализирован вопрос совершенствования отображения процессов финансирования научно-технической деятельности в Государственном бюджете Украины. Предложены новые квалификационные основы для более полного учета разнообразия видов научно-технических и вспомогательных работ.

Представлен анализ динамики финансирования научно-технической деятельности в аспекте основных источников средств и исполнителей за весь период независимости Украины. Изложен авторский подход к оцениванию роли государства и других экономических субъектов, который адаптирует требования международных учетных стандартов к реалиям отечественной экономики.

Розглянуто сучасні тенденції розвитку науково-технологічної й інноваційної сфери у провідних країнах світу, розглянуто питання її фінансуваня. Проаналізовано проблеми оцінювання науково-технологічної й інноваційної діяльності. Наведено відомості про індикатори науково-технологічного й інноваційного розвитку країн ЄС, обгрунтовано можливості їх використання в Україні. Розкрито роль сектору вищої освіти у розвитку інноваційної діяльності. Проаналізовано процес фінансування наукової сфери України, зроблено оцінювання результативності досліджень і розробок, виконаних у 2007 р. за рахунок коштів державного бюджету. Обгрунтовано науково-методичні засади моніторингу результативності науково-технологічної діяльності, розроблено рекомендації щодо його проведення.

Рассмотрены современные тенденции развития научно-технологической и инновационной сферы в ведущих странах мира, рассмотрены вопросы ее финансирования. Проанализированы проблемы оценивания научно-технологической и инновационной деятельности. Изложены сведения об индикаторах научно-технологического и инновационного развития стран ЕС, обоснованы возможности их использования в Украине. Раскрыта роль сектора высшего образования в развитии инновационной деятельности. Проанализирован процесс финансирования научной сферы Украины, проведено оценивание результативности научных разработок и исследований, выполненных в 2007 г. за счет средств государственного бюджета. Разработаны научно-методические основы мониторинга результативности научно-технологической деятельности, даны рекомендации по его проведению.

Використано методологію визначення перспективних напрямів розвитку новітніх технологій на основі експертного оцінювання. Для визначення стану і перспективних напрямів наукових досліджень в Україні проаналізовано за тематичним напрямом "Нові речовини і матеріали" роботи наукових колективів, захищені дисертації, а також надруковані у фахових виданнях статті. Пріоритетні технології, відібрані за допомогою експертного оцінювання, у ході впровадження сприятимуть підвищенню рівня комерціалізації досягнень вітчизняної науки, забезпеченню конкурентоспроможності вітчизняної економіки на світових ринках.

Розглянуто проблеми щодо оцінюванням наукової ефективності. Розглянуто екстенсивні та інтенсивні міри для оцінювання загальної сили та усередненого показника якості роботи наукових колективів. Адже, з одного боку, досі немає однозначних критеріїв і підходів для аналізу наукової ефективності. З іншого боку, у процесі формалізації процедури оцінювання важливо врахувати відмінності різних галузей науки. Обговорено результати перевірки кореляції між експертними оцінками та показниками на основі цитованості для британських наукових груп, що працюють у різних дисциплінах.

Розглянуто теоретичні основи застосування проектного підходу в науковій та науково-технічній діяльності України. Розкрито особливості наукових проектів. Поглиблено теоретичні основи методології управління ризиками наукових проектів щодо ідентифікації ризиків таких проектів і розвитку методів управління ними. Розроблено модель функціонально-вартісного аналізу наукового проекту з урахуванням ризиків. Запропоновано протиризиковий метод функціонально-вартісного аналізу зазначеного проекту. Вдосконалено модель бізнес-процесів наукових установ з урахуванням ризиків. Набув подальшого розвитку метод реінжинірингу бізнес-процесів наукових установ з врахуванням ризиків. Застосовано метод та алгоритм експертного оцінювання ризиків наукових проектів, а також статистичного оцінювання ризиків таких проектів. Апробовано розроблені моделі та методи управління вартістю проектів наукових установ з урахуванням ризиків на прикладі планування бюджету наукового проекту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч215.5

Рубрики:

Ефективність і економічність наукових досліджень

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы методологические принципы и возможности аналитического инструментария наукометрической платформы Google Scholar и созданной с ее использованием отечественной информационно-аналитической системы "Библиометрика украинской науки". Опыт практического использования этих систем подтверждает методологическую обоснованность и продуктивность реализованной в них базовой концепции библиометрических портретов ученых и профилей исследовательских коллективов и научных направлений. Рассмотрены факторы, влияющие на уровень достоверности получаемых аналитических оценок. Подчеркнуто, что использование их при принятии управленческих решений требует обязательного экспертного анализа результатов с учетом степени полноты презентабельности и, соответственно, корректности данных. Анализ достоинств и ограничений прикладного использования этих систем особенно важен при создании и использовании интегрированных аналитико-информационных библиометрических систем, например в рамках Международной ассоциации академий наук.

Мета дослідження - інформаційно-аналітична оцінка наукових періодичних видань з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини. Джерелом даних для дослідження є облікові картки 150 науково-дослідницьких робіт (НДР) з бібліографічним описом статей та тезисів доповідей НДР, що виконувались в Україні в галузі педіатрії, шкільної та підліткової медицини у 2001 - 2015 рр. Встановлено, що результати 150 завершених НДР було опубліковано у 252 наукових періодичних наукових виданнях (журналах та збірниках): 225 видань друкуються в Україні, 27 - за кордоном. Наведено результати дослідження: дисциплінарний розподіл періодичних наукових видань, де опубліковано результати досліджень з проблем педіатрії, шкільної та підліткової медицини (2001 - 2015 рр.); розподіл таких видань за тематичними напрямками медицини; українські періодичні медичні видання з питань педіатрії, шкільної та підліткової медицини, представлені в міжнародних базах даних; кваліметрична оцінка періодичних наукових видань України, які публікують результати досліджень з зазначених проблем (станом на 1.09.2016 р.).

Проведено наукометричне дослідження законодавства України за 1991 - 2016 рр. в контексті формування та реалізації державної науково-технологічної політики. Для одержання результатів дослідження використовувалися такі наукометричні методи, як сленговий (класичний) та тематичної концентрації (лінгвостатистичний), а також метод кореляційного аналізу. Виявлені закономірності розподілу сленгових термінів у текстах актів законодавства надають змогу класифікувати такі акти за узагальненою чи прикладною спрямованістю наукознавчого контексту. Обгрунтовано поняття "наукоємність законодавства", а також обчислено показники наукоємності законодавства України протягом 1991 - 2016 рр., у тому числі за видами актів законодавства. Показано можливість використання показників наукоємності законодавства для розв'язання наукової проблеми узгодженості між прийняттям підзаконних актів і змінами законодавчих актів. Економічне підгрунтя індексу наукоємності законодавства підтверджено через встановлення його статистичного взаємозв'язку із динамікою економічних показників наукоємності і валовими внутрішніми витратами на науково-технологічну діяльність, бюджетними видатками на науково-технологічну діяльність, а також питомою вагою валових внутрішніх витрат на науково-технологічну діяльність у ВВП. Одержані наукові результати підтвердили можливість використання наукометричних методів дослідження законодавства як частини наукознавчої методології.

Запропоновано метод кластеризації публікацій науковців за науковими напрямами. В межах даного методу запропоновано 2 способи знаходження відстані між публікаціями. Перший спосіб використовує довжину маршруту у графі цитування між публікаціями. Другий спосіб враховує розрахунок подібності між анотаціями публікацій на базі методу локально-чутливого хешування. Запропоновано метод ідентифікації напрямів досліджень науковців, який базується на результатах кластеризації наукових публікацій.

На основе статистических данных за последнее десятилетие о зарубежном финансировании исследований, разработок и научно-технических услуг раскрыты особенности спроса зарубежных заказчиков на соответствующие работы, производимые украинскими организациями. Результаты исследования показали, что число легальных реципиентов зарубежных средств в научно-технической сфере постоянно снижается и усиливается неравномерность распределения организаций по величине полученных зарубежных средств. В отраслях группы естественных наук спросом у зарубежных заказчиков пользуются исследования в области физико-математических, медицинских и биологических наук, в меньшей мере - химических и сельскохозяйственных наук, а на геологические, географические, фармацевтические и ветеринарные науки он практически отсутствует. Зарубежные заказчики почти не предъявляют спрос на исследования в области экономических наук. В области технических наук наибольшим спросом пользуются создание авиационной и ракетно-космической техники, энергетическое машиностроение и приборостроение с включением работ оборонной направленности, далее - энергетика, металлургия, электротехника, радио и телекоммуникации, электроника, вычислительна техника и автоматизация; низким спросом - материаловедение и сварка, транспорт, судостроение и теория машиностроения; почти не пользуются спросом технологии продовольственных товаров и сельскохозяйственной техники, а нулевой спрос имеют геодезия и технологии разработки полезных ископаемых.