Проаналізовано становлення літературної освіти в українських школах. Розглянуто народну педагогіку як основу наукової педагогіки. Викладено особистісно орієнтований підхід у допрофесійній підготовці ліцеїстів. Описано лінгводидактичну модель формування фонетико-орфоепічної компетенції студентів. Розкрито прагматичну сутність контекстуальних синонімів, біблейсько-іудейський аспект українського народного світосприйняття. Наведено лексичну характеристику звуконаслідувальних слів української мови. Висвітлено прагматичні особливості епістолярного тексту, лексичні особливості вираження експресивності в англійській мові.

Проанализировано становление литературного образования в украинских школах. Рассмотрена народная педагогика как основа научной педагогики. Изложен личностно ориентированный подход в допрофессиональной подготовке лицеистов. Описана лингводидактическая модель формирования фонетико-орфоэпической компетенции студентов. Раскрыты прагматическая сущность контекстуальных синонимов, библейско-иудейский аспект украинского народного мировосприятия. Приведена лексическая характеристика звуконаследовательных слов украинского языка. Освещены прагматические особенности эпистолярного текста, лексические особенности выражения экспрессивности в английском языке.

Висвітлено актуальні питання теоретичного забезпечення системних реформ в Україні, політичної модернізації країни, регіоналізації, трансформації окремих галузей суспільствознавства. Проаналізовано проблеми становлення державності за умов інтернаціоналізації, протиріччя української моделі цивілізаційного розвитку, стратегії перетворень політичної системи, нові ідеологічні та політичні цінності.

Освещены актуальные вопросы теоретического обеспечения системных реформ в Украине, политической модернизации страны, регионализации, трансформации отдельных отраслей обществоведения. Проанализированы проблемы становления государственности в условиях интернационализации, противоречия украинской модели цивилизационного развития, стратегии преобразований политической системы, новые идеологические и политические ценности.

Показано недостатність як за масштабами, так і за структурою наукової системи РФ для виконання її функцій за сучасного стану Росії, завдання науки та її реформи, що випливають з цього.

Показано актуальність і необхідність використання науки в галузі міжнародних відносин, значення співтворчості науки та дипломатії. Охарактеризовано аспекти міжнародних відносин, міжнародні проблеми та питання, де наука здатна конкретно, найбільш відчутно та корисно допомогти дипломатії.

Розроблено науково-теоретичне обгрунтування механізмів державного регулювання науки в Україні, визначено перспективи їх розвитку та наведено рекомендації щодо удосконалення. Обгрунтовано теоретичні підходи щодо формування системи державного управління наукою. Проаналізовано сучасний стан розвитку наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Удосконалено теоретичні засади формування механізму державного регулювання науки. Розроблено пропозиції щодо удосконалення інституціонального забезпечення процесу державного регулювання наукової та науково-технічної діяльності в Україні. Доведено необхідність розробки стратегії реформування науки, сформульовано її ключові положення.

Проанализированы результаты инновационной деятельности в стране и использования инновационного потенциала украинской науки и промышленности. Даны предложения по совершенствованию организационно-экономических механизмов выполнения прикладных исследований и инновационных проектов и передачи их в промышленность для обеспечения инновационного пути развития экономики.

Розглянуто особливості ідеології та науки, кордони, що відділяють ці специфічні форми пізнання. Зазначено, що зв'язок між ідеологією та наукою є важливим, оскільки глибинні зміни у суспільстві нереальні без ідеологічної основи, яка, у свою чергу, неодноразово намагалася віднайти опору в науці. Особливо цей зв'язок стає важливим у період значних соціальних трансформацій.

Системно представлено зміст, стан та шляхи вирішення проблем нейтралізації загроз національній безпеці України, що стосуються науково-технологічної сфери.

С применением теории рефлексивных игр рассмотрена общая проблема отношений науки и власти и дано теоретическое осмысление реформы РАН, проведенной правительством Российской Федерации в 2013 г.

Проаналізовано президентську програму розвитку американської науки та її спрямування на молоде покоління. Увагу приділено визначенню основних причин, які зумовили впровадження кампанії популяризації наукових знань у США.

Запропоновано інноваційний підхід до комплексного розуміння проблеми підготовки інтелектуального капіталу держави як однієї з головних складових пріоритетів інноваційного розвитку в умовах перехідного періоду, а також пов'язані з цим завдання підготовки кадрової еліти для реалізації нововведень, створення відповідних умов для залучення студентської молоді в проектну роботу з відродження держави ще на ранніх стадіях навчання.

Розглянуто роль влади та наукової спільноти у розбудові в Україні економічних знань, окреслено основні проблеми, які необхідно розв'язати для нарощення економічного та інтелектуального потенціалу держави.

The experience of scientific and technical cooperation between National Academy of Sciences of Ukraine and Kyiv City State Administration is summarized. Brief description of innovative projects approved for implementation in 2015 on the introduction of the elaborations of the institutions of NAS of Ukraine into the urban economy is presented.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч210.52 + Ч214(4УКР)711

Рубрики:

Наука і суспільно-політичне життя

Організація науки

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив деяких змін у життєдіяльності сучасного соціуму на ядро цивілізаційної інфраструктури - сфери науки та освіти. Розкрито сутність і ключові характеристики основного капіталу соціуму.

В аналітичному огляді матеріалів ХХ Академічних читань пам'яті проф. В. І. Стріхи тезово наведено основні змісти доповідей учасників з питань стану різних галузей сучасної науки, освіти, системи наукометричної оцінки наукового рівня статей і породжених цим проблем, ролі науки і освіти у розв'язанні проблем воєнного стану і подальшого повоєнного відновлення, а також взаємодії науки і суспільства в цілому.