Определены лимитирующие факторы для повышения эффективности деятельности любой системы. Показано, как с помощью принципа обратной связи осуществляется борьба с катастрофами. Предложены блок-схема организационного и нормативно-правового обеспечения работ по предупреждению и ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций и стихийных бедствий, а также классификация природных, техногенных катастроф и аварий.

Наведено правові та нормативні документи з питань безпеки техногенного характеру, зокрема, Закони України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про надзвичайний стан", "Про охорону праці". Запропоновано концепцію управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Приведены правовые и нормативные документы по вопросам безопасности техногенного характера, в частности, Закони Украины "Об охране окружающей природной среды", "О правовом режиме радиоактивно загрязненной территории вследствии Чернобыльской катастрофы", "О чрезвычайном положении", "Об охране труда". Предложена концепция управления рисками чрезвычайных ситуаций техногенного характера.

Проаналізовано ключове поняття небезпечного об'єкта, адекватності та коректності його застосування з урахуванням правової специфіки. Досліджено законодавчу базу щодо визначення поняття "небезпечний об'єкт". Виявлено розбіжності та взаємні протиріччя визначення цього поняття.

Проанализировано ключевое понятие опасного объекта, адекватности и корректности его применения с учетом правовой специфики. Исследована законодательная база относительно определения понятия "опасный объект". Выявлены расхождения и взаимные противоречия определения этого понятия.

It is analyzed key notion of dangerous object, adequacy and correctness of its using considering legal specifics. Organized detailed analysis of legislative base for determinations of notion "dangerous object". Divergences and mutual contradictions ofdetermination of this notion is revealed. Measures are offered for adductions of notion to dangerous object to generally accept on state level.

Запропоновано методику формалізованого опису розвитку техногенної небезпеки на потенційно небезпечних об'єктах. Методика дає можливість формувати інформаційну основу для автоматизованих систем оцінки й аналізу техногенної небезпеки. Інформаційна основа створюється за участю експертів. Для цього використовуються методи: дерева подій, дерева відмов та експертних шкал оцінювання.

Проаналізовано вимоги до змісту базису парадигми безпеки техногенних об'єктів, орієнтованої на методологічну підтримку випереджуючого розвитку засобів їх захисту від потенціальних загроз. Показано, що прототипом основних компонентів стратегії достатності мають бути інтелектуалізовані інформаційні технології, які моделюють процеси завбачення людиною подій в середовищі. Визначено умови подібності основних різновидів внутрішніх моделей людини об'єктам середовища та теоретичну результативність точності завбачення атрибутів полів на їх основі.

Предложен подход, который дает возможность использовать методы оценивания вероятности отказов при прогнозировании элементарных нежелательных событий, порождающих техногенную опасность. Рассмотрен метод экспертных оценочных шкал, который в сочетании с логико-вероятностными методами представляет собой эффективное средство расчета оценок вероятностей аварий и ЧП. Результаты работы можно использовать при разработке алгоритмического обеспечения прогнозно-аналитических подсистем ситуационных центров по чрезвычайным ситуациям.

Розглянуто моделі та підходи до аналізу та прийняття рішень за наявності катастрофічних ризиків. Показано, що розробка оптимальних робастних стратегій із керування втратами в надзвичайних ситуаціях, викликаних повенями, вимагає застосування моделей стохастичної оптимізації, сформульованих із урахуванням просторово-часових характеристик катастроф, а також обмежень різних агентів, таких як виробники, фермери, індивідуали, уряд (центральний, місцеві органи влади), страхові компанії, інвестори. Основний висновок досліджень - необхідність збалансованого вживання попереджувальних заходів, що зменшують імовірність виникнення катастроф, і заходів із усунення їх наслідків.

Предложен подход к созданию экспертных систем, позволяющих оценивать вероятности возникновения элементарных нежелательных (базисных) событий на потенциально опасных объектах. Средством создания таких экспертных систем является метод экспертных оценочных шкал. Созданная экспертная система включается в контур мониторинга и оперативного анализа безопасности. Практическая значимость заключается в возможности автоматических расчетов оценок текущей техногенной опасности на основании данных, полученных в результате мониторинга причинных факторов опасности.

Описано геоінформаційні комплекси реального часу для виявлення та попередження надзвичайних ситуацій на особливо важливих об'єктах: для безпечного розведення літаків в аеропортах, а також для оперативного управління гасінням крупних пожеж.

Предложен подход к созданию базы знаний специализированной экспертной системы (ЭС). Данная ЭС предназначена для оценок вероятностей базисных событий техногенной опасности. Основными элементами базы знаний являются функции влияния (ФВ) причинных факторов опасности. При формировании ФВ используется комплекс мотодов: метод анализа иерархий; модели отказов; экспертные оценки.

Розглянуто питання необхідності створення комп'ютерних систем підтримки прийняття рішень щодо управління аварійно-рятувальними підрозділами МНС України у ході ліквідації надзвичайних ситуацій на підставі формування інформаційної бази знань з використанням методики інформаційного аналізу потенційно небезпечних об'єктів.

Розглянуто основи здійснення моніторингу надійності систем спостереження та сповіщення на стаціонарних об'єктах та техніко-економічні аспекти зниження ризику їх експлуатації. Обгрунтовано підбір систем спостереження та сповіщення за критерієм максимальної безвідмовності. Наведено умови забезпечення безвідмовної роботи систем спостереження та сповіщення шляхом розрахунку необхідної кількості дублюючих контурів. Надано математичне обгрунтування оптимальних дій для ліквідації відмовлення в системі спостереження - сповіщення.

Розроблено теоретичні основи та методи геометричного моделювання розбиття множин, на яких задано дискретні та неперервні характеристики, на підмножини, що не перетинаються. Розвинуто підхід до побудови моделі функціонування системи цивільного захисту, що дозволило визначити вплив основних параметрів територіального планування на ефективність діяльності системи. Досліджено особливості класу дискретно-неперервних задач розбиття множин на підмножини, характерних у разі територіального планування у сфері цивільного захисту, вдосконалено класифікацію задач розбиття. Здійснено змістовні постановки дискретно-неперервних задач розбиття. Введено клас спеціальних функцій та досліджено його особливості, що дозволило створити єдиний підхід до формалізації обмежень і запропонувати їх геометричну інтерпретацію у дискретно-неперервних задачах розбиття множин на підмножини. Записано загальну математичну модель раціонального розбиття множин на підмножини, досліджено її особливості та здійснено геометричне моделювання припустимих рішень у задачах розбиття. Розроблено обгрунтовані методи геометричного моделювання нерегулярного та регулярного раціонального розбиття множин. З використанням створених методів здійснено геометричне та комп'ютерне моделювання розбиття множин на прикладах задач, характерних для територіального планування у сфері цивільного захисту. Визначено вплив параметрів створених моделей на кількість територіально розподілених елементів системи цивільного захисту.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методологію побудови автоматизваних систем оцінки та аналізу техногенної небезпеки. Розроблено й апробовано метод формалізованого опису ситуацій та їх впливу на імовірність виникнення небажаних подій, що породжують небезпеку. Показано, що застосування методу експертних оцінок шкал (МЕОШ) у сполученні з методами дерева відмов і дерева подій розширює можливості традиційного імовірнісного аналізу безпеки. Відзначено, що МЕОШ дозволяє створювати інформаційну основу автоматизованих систем оцінки й аналізу небезпеки на підставі експертних знань про фактори та їх вплив на можливість реалізації елементарних небажаних подій. Запропонований комплекс експертних досліжень включає метод розрахунку системи показників оцінки та аналізу, процедури моніторингового контролю ситуацій на об'єктах і процедури аналізу, що уточнює ступінь небезпеки ситуації та встановлює причини її виникнення для підготовки прийняття рішень щодо запобігання аваріям або небажаним подіям.

Вперше теоретично обгрунтовано засоби впливу системи страхових фондів документації (СФД) України на стан небезпечних ситуацій (НС) техногенного та природного характеру шляхом розробки правового та організаційного механізмів державного управління обласним (регіональним) СФД, дія яких спрямована не лише на реагування, а й запобігання НС. Удосконалено порядок використання банків документів обласного (регіонального) СФД і даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів для мінімізації та ліквідації наслідків НС, правову базу державного управління системою СФД України шляхом уточнення положень чинних законів і підзаконних актів з обгрунтуванням пропозицій щодо усунення відповідних недоліків під час формування та реалізації програм діяльності обласних (регіональних) СФД. Розроблено алгоритм формування програм створення цього СФД та порядок дій суб'єктів державної системи СФД України на основних етепах розробки програм.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці організаційно-управлінських важелів запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям через механізми бюджетного регулювання нагромадження ресурсів для реалізації превентивних заходів, здійсненні проектів і програм запобігання надзвичайним екологічним подіям. Обгрунтовано підходи до поглиблення концептуальних основ та організаційно-методичної бази формування, функціонування та вдосконалення організаційно-економічного механізму гарантування техногенної й екологічної безпеки у сфері захисту населення та територій від надзвичайних екологічних ситуацій, що спираються на вдосконалення організаційно-управлінських відносин у сфері страхування, резервування ресурсів для попереджувальної діяльності в сфері екологічної безпеки, захисту населення та територій. Розкрито новий зміст поняття запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям, що посилює акцент на бюджетних і страхових важелях, обгрунтовано методологічні підходи для здійснення страхування потенційно небезпечних об'єктів і створення резервних фондів запобігання надзвичайним ситуаціям.

Проведено оцінку найбільш поширених і безпечних надзвичайних ситуацій (НС). Описано методики попередньої та оперативної оцінки НС природного та техногенного характеру з практичною оцінкою даних явищ, зокрема, хімічних, пожежних, інженерних (землетрусу, повені).

Проведена оценка наиболее распространенных и безопасных чрезвычайных ситуаций (ЧС). Описаны методики предварительной и оперативной оценки ЧС природного и техногенного характера с практической оценкой данных явлений, в частности, химических, пожарных, инженерных (землетрясения, паводка).

Висвітлено ефективність виявлення сейсмічними засобами факторів небезпеки надзвичайної ситуації природного характеру, обумовлених землетрусами, шляхом підвищення роздільної здатності засобів виявлення й оперативності оповіщення. Практична реалізація запропонованих підходів дозволяє підвищити ефективність виявлення сейсмічними засобами факторів небезпеки надзвичайної ситуації природного характеру, обумовлених землетрусами, шляхом підвищення роздільної здатності засобів виявлення у 2.2 рази у порівнянні з методом складання з затримками та у 1.8 рази у порівнянні з методом крос-кореляції, та оперативності оповіщення факту землетрусу у 1.36 - 1.53 рази.

Розглянуто систему інтегральної безпеки з запобіганням екстремальних і надзвичайних ситуацій. Приділено увагу застосуванню концепції інтегральної безпеки. Висвітлено теоретичні основи прогнозування надзвичайних ситуацій. Розкрито особливості прогнозування наслідків надзвичайних ситуацій природного (павокової повені, катастрофічного затоплення від руйнувань гідротехнічних споруд, руху та трансформації селевого потоку, землетрусів) і техногенного (завалів, що утворилися внаслідок руйнування будівель у зонах ураження, виробничих аварій з вибухом, аварій на АЕС) характеру.