Розглянуто питання побудови, використання та реалізації сучасних комп'ютерних мереж цивільного та військового призначення на підставі нових інформаційних технологій. Висвітлено проблему побудови мереж військового призначення з використанням нового підходу АРМ-технології, що дозволяє проектувати та використовувати спеціальні мережі у форматі ефективного керування військами на сучасному етапі. Проаналізовано особливості використання криптології та криптографії для побудови криптосистем у військових і спеціальних мережах.

Рассмотрены вопросы построения, использования и реализации современных компьютерных сетей гражданского и военного назначения на основе новых информационных технологий. Освещена проблема построения сетей военного назначения с учетом нового подхода АРМ-технологии, что позволяет проектировать и использовать специальные сети в формате эффективного управления войсками на современном этапе. Проанализированы особенности применения криптологии и криптографии для построения криптосистем в военных и специальных сетях.

Запропоновано метод спільного об'єднання й узагальнення координатних параметрів і ознак повітряних об'єктів від різнотипних джерел, з урахуванням особливостей їх функціонування. Використання методу в системах обробки радіолокаційної інформації дозволяє підвищити якість інформації, яка видається.

Розроблено методику формалізації завдань виявлення нештатних ситуацій у повітряному просторі на основі однорідної функціональної мережі з використанням теорії нечітких множин.

Розглянуто процес розробки єдиного керованого інформаційного простору штабу з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у вигляді класифікатора і довідників, що будуть використовуватися у всіх бізнес-процесах штабу та його підрозділах з використанням сучасних інформаційних технологій. Автоматизація рішення задачі дозволяє значно знизити трудомісткість виконання операцій із аналізу і документування надзвичайних ситуацій, одержати більш повну і достовірну інформацію в регламентований термін і за запитом.

Викладено сучасний стан і тенденції розвитку роботизованих систем військового призначення, наведено визначення й класифікацію військових роботів. З позицій системного підходу сформульовано загальні тенденції, що формуються в робототехніці й значною мірою визначають вигляд майбутніх військових роботизованих систем.

Приведена характеристика CALS-технологий как универсального средства использования информационных систем для управления жизненным циклом образцов вооружения и военной техники (ВВТ). Описана концепция CALS-технологий и приведен обзор основных ее составляющих. Раскрыты преимущества внедрения CALS-технологий, получаемые ведущими мировыми производителями ВВТ. Рассмотрены принципиальные отличия информационного сопровождения образцов ВВТ от компьютерной автоматизации отдельных процессов. Приведен вариант организации взаимодействия всех участников жизненного цикла сложных наукоемких образцов ВВТ. Такой подход может служить основой для разработки интегрированного информационно-методического обеспечения управления жизненным циклом образцов ВВТ.

Розглянуто основні принципи побудови перспективного полігонного вимірювально-обчислювального комплексу. На базі результатів аналізу недоліків існуючої полігонної бази Повітряних сил Збройних сил України сформульовано загальні вимоги до його основних складових систем, запропоновано варіант структурної реалізації. Практична реалізація визначених принципів дозволить вирішувати практично увесь комплекс задач бойової підготовки військ (сил), забезпечувати виконання програм і методик випробувань озброєння і військової техніки Збройних сил України, гарантувати безпеку військової діяльності на полігонах.

Базуючись на ієрархічній математичній моделі цифрових типових елементів заміни (ТЕЗ) на структурному та функціональному рівнях та з застосуванням алгоритму побудови детермінованих тестових послідовностей розроблено методику контролю технічного стану цифрових типових елементів заміни, які містять елемент зі зворотніми зв'язками, безпосередньо на місці дислокації радіоелектронних засобів озброєння (РЗО). Наведена модель дає змогу автоматизувати процес контролю технічного стану цифрових ТЕЗ з використанням бази даних типових логічних елементів і функціональних вузлів, що дозволяє істотно скоротити час контролю цифрових ТЕЗ, які дають підстави для підозри щодо несправності, шляхом побудови детермінованих тестових послідовностей та виявити відмови елементів, охоплених зворотними зв'язками. За результатами наукових результатів розроблено технічні рішення та рекомендації стосовно виготовлення та експлуатації простого та дешевого пристрою, який реалізує методику контролю технічного стану цифрових ТЕЗ безпосередньо на місці дислокації РЗО.

Розвинуто метод діагностування цифрових типових елементів заміни (ТЕЗ) з мікропроцесорними великими інтегральними схемами, який передбачає використання двох різнорідних джерел діагностичної інформації. Розроблено математичну модель цифрового ТЕЗ з урахуванням особливості функціонування мікропроцесорних великих інтегральних схем. Розглянуто види дефектів елементів ТЕЗ на структурному та функціональному рівнях, а також особливості транспортування діагностичної інформації у відповідні контрольні точки. З урахуванням визначених і обгрунтованих критеріїв доповнено й узагальнено правила формування тестових послідовностей, які використано як базу під час розробки методики формування тестових послідовностей для діагностування цифрових ТЕЗ. Наведена методика передбачає скорочення кількості тестових послідовностей і наборів даних внаслідок використання двох джерел діагностичної інформації. Розроблено структурну схему пристрою діагностування цифрових ТЕЗ, описано призначення та функціонування його складових елементів.

Розглянуто взаємозв'язок між показниками ефективності функціонування полігонного вимірювально-обчислювального комплексу (ПВОК) як системи вищого рівня ієрархії та аналогічними показниками вимірювальних радіотехнічних систем, які є складовими цього комплексу. Виявлено основні складові загальної похибки визначення вектору стану об'єкту за допомогою ПВОК.

Запропоновано інформаційно-розрахункову систему начальників служб радіоелектронної боротьби органів військового управління Збройних сил України. Розглянуто основний перелік і зміст інформаційних і розрахункових задач, які проаналізовано та розв'язано в розробленій автоматизованій інформаційно-розрахунковій системі.

Розглянуто підхід до класифікації бойових наземних робототехнічних систем (БНРТС). Для класифікації використано систему кращих чисел відповідно ГОСТу 8032-84 "Предпочтительные числа и ряды предпочтительных чисел", головним показним обрано показник маси, згідно з яким всі сучасні бойові наземні робототехнічні системи можна поділити на надлегкі, легкі, середні та важкі. Надано узагальнені головні характеристики БНРТС та їх призначення.

Розглянуто метод формування інтегрованих понятійних компонентів в базах даних інформаційних систем органів військового управління на базі матриць семантичної сумісності.

Сформульовано задачу обгрунтування оперативно-тактичних вимог до бойових наземних робототехнічних систем. Визначено поняття, термінологія і структура оперативно-тактичних вимог. Надано основні чинники, що впливають на типаж і бойові можливості бойових наземних робототехнічних систем та запропоновано послідовність обгрунтування оперативно-тактичних вимог до них.

Запропоновано пристрій спряження апаратури передачі даних С23-1 з персональною електронно-обчислювальною машиною (ПЕОМ) для комплексного підходу до створення уніфікованих автоматизованих робочих місць начальників протиповітряної оборони (ППО) армійських корпусів та офіцерів за напрямком, як для стаціонарних сумісних командних пунктів ППО і армійської авіації, так і рухомих командно-штабних машин та спеціальних машин на базі сучасних мобільних ПЕОМ (ноутбуків), які забезпечать інформаційну взаємодію командних пунктів, пунктів управління видів і родів військ, радіотехнічних систем і комплексів, які використовують у каналах телекодового зв'язку стандартну апаратуру передачі даних.

Розглянуто можливість підвищення ефективності супроводження цілей, які маневрують. Запропоновано використання непараметричних методів аналізу помилок фільтрації, оцінку прискорення маневру за даними когерентної обробки і відповідну корекцію оцінок параметрів траєкторії цілі.

Неконтрольоване поширення і використання інформаційного та кібернетичного просторів поступово призвело до суттєвого ускладнення завдань щодо пошуку інформації протиборчими сторонами у відкритих та її добування з відносно відкритих і закритих електронних джерел один одного, а також захисту власного інформаційного ресурсу від стороннього кібернетичного впливу. Вирішення подібних завдань нині неможливе без побудови переважною більшістю кран світу власних систем кібернетичної безпеки, а також розробки і впровадження нових, більш ефективних методів і способів ведення розвідки інформаційно-телекомунікаційних (ІТ) систем. Передусім це обумовлено безперервним зростанням обсягу інформації, що циркулює, накопичується та обробляється в інформаційному і кібернетичних просторах цих країн, необхідністю захисту такої інформації від впливу внутрішніх і зовнішніх кібернетичних втручань та загроз, бурхливим розвитком нових ІТ технологій, а також глобальною комп'ютеризацією. З урахуванням цього розглянуто призначення та основні різновиди розвідки ІТ систем. Запропоновано визначення розвідки у системах телекомунікацій (РСт). Визначено сферу можливих інтересів РСт та метод її ведення, а також місце РСт у загальному процесі добування інформації. Розглянуто приклад застосування бездротових технологій під час виконання завдань розвідки РСт.

Приведены характеристики ключевых направлений применения геоинформационных систем: командование и контроль, создание и производство картографических изображений, гидрография, логистика. Рассмотрены преимущества их использования для информационного обеспечения видов и родов войск, а также современные программные комплексы, которые могут обеспечивать в режиме реального времени одновременную работу с различными видами карт, снимков, матриц высот и свойств местности большому количеству пользователей с помощью компьютерной локальной или распределенной сетей. Приведены факторы, сдерживающие внедрение геоинформационных систем в военную сферу.

Предложен способ аппаратной реализации булевых функций на основании методов и принципов позиционной алгебры логики при проектировании вычислительных устройств, входящих в системы управления огнем. Показано, что подобные аппаратные решения существенно превосходят традиционные способы реализации булевых функций по ряду важных показателей из-за большого количества переменных. Их использование позволяет повысить основные технико-экономические характеристики вычислительных устройств в составе систем управления огнем.

За показниками спектральної та енергетичної ефективності проведено аналіз сучасних сигнально-кодових конструкцій (СКК), що використовуються в сучасних системах радіозв'язку. Як показує проведений аналіз, історично склався погляд про переваги СКК, що засновані на використанні спектрально ефективних методів модуляції, проте модуляція типу ФМ-М та КАМ у поєднанні з алгоритмами кодування, що забезпечують мінімальне значення евклідової відстані ансамблів сигналів, що формуються, є, безумовно, найкращим поєднанням. При цьому поширена думка про переваги СКК саме на основі РКМ може бути скоригована за результатом проведеного вище аналізу ефективності СКК на основі БКМ, оскільки в останньому випадку вдається забезпечити ефективність, що досить близька до границі Шенона. З іншого боку, врахування складності реалізації декодувальних пристроїв призводить до висновку про доцільність розгляду альтернативних методів побудови СКК, заснованих на застосуванні добре розроблених методів кодування, орієнтованих на модуляцію сигналів ФМ-2 і ФМ-4, у поєднанні з МФМ та КАМ. До таких СКК відносяться, наприклад, конструкції на основі кодової модуляції з бітовим перемежуванням у поєднанні з турбо-кодами або кодами з малою щільністю перевірок на парність.