На підставі використання апарату теорії інформації проведено кількісне оцінювання обсягів інформації, яка надходить до зенітних ракетних комплексів (ЗРК), і часу, необхідного на її обробку. Оцінювання проведено для ЗРК "Оса-МА", який знаходиться на озброєнні кораблів ВМС ЗС України і ЗРК "Кинжал" ВМФ Росії. Одержані результати дозволяють провести об'єктивний аналіз інформаційних моделей діючих ЗРК і визначити тенденції їх зміни.

Предложена методика определения характеристик акустических сигналов от работающих механизмов корабельных артиллерийских установок, функционирующих по жесткой циклограмме работы, на примере АК-176. В качестве диагностического признака изменения технического состояния систем корабельных артиллерийских установок (КАУ) рассмотрен акустический шум работающих механизмов систем КАУ.

Предложены конкретные предложения по повышению эффективности применения технических средств диагностирования корабельных артиллерийских установок на примере АК-176 с учетом практического опыта их эксплуатации и ремонта. Проведен статистический анализ основных поломок и неисправностей элементов систем АК-176 с указанием их характера и основных причин возникновения. Предложен определенный порядок действий, необходимый для усовершенствования процесса диагностирования корабельных артиллерийских установок.

Наведено побудовану автором розгорнену циклограму роботи основних функціональних систем корабельної артилерійської установки (КАУ) середнього калібру на прикладі КАУ АК-176. Проаналізовано особливості роботи і взаємодії механізмів систем КАУ, яка досліджується; на підставі експериментальних даних проведено аналіз акустичного шуму працюючих механізмів одного з процесів роботи циклограми систем КАУ.

Приведена разработка функциональной модели систем корабельных артиллерийских установок ВМС Украины на основании анализа работы основных механизмов систем КАУ АК-176. Определены наиболее значимые для функционирования КАУ элементы систем, с учетом которых произведено обоснование перечня информативных с точки зрения технического диагностирования функциональных элементов КАУ.

Наведено результати розв'язку задачі оптимізації основних характеристик 76-міліметрової автоматичної зенітної гармати. Показано, що оптимальним варіантом є спарена автоматична зенітна гармата з сумарною швидкострільністю 250 - 280 постр/хв та початковою швидкістю снаряда 1000 - 1050 м/с. Осколково-фугасний снаряд масою 6,0 - 6,5 кг має бути споряджений готовими елементами, що влучають неконтактним запальником із командною системою підриву.

Проаналізовано переваги та недоліки різних зенітних засобів, розглянуто можливі шляхи об'єднання їх якостей у корабельному зенітному комплексі. На підставі розрахунків ефективності корабельної системи ППО за умов відбиття ударів засобів повітряного нападу визначено раціональний склад зенітного озброєння, що забезпечує максимальну ймовірність збереження корабля.

Наведено результати досліджень з обгрунтування максимальних кутових швидкостей і прискорень наведення та визначення навантажень на опорний вузол, підйомний і поворотний механізми 76-міліметрової корабельної зенітної установки з органічно спареним автоматом.

Розглянуто можливості використання нашоломних систем візування в корабельних артилерійських установках при відбитті піратсько-терористичних атак. Запропоновано технічне розв'язання обліку хитавиці корабля та інших зовнішніх збурень в людино-машинному комплексі прицілювання артилерійських установок.

Обоснована целесообразность оснащения судов гражданского флота активными средствами защиты от пиратских нападений и террористических актов. В качестве активных средств защиты предложено использовать быстроустанавливаемые и легкоснимаемые артиллерийские модули малого калибра, управление которыми осуществляется оптико-электронными средствами захвата и сопровождения целей по первичному целеуказанию от нашлемных средств наблюдения и визирования.

Определены условия создания совмещенного редукторного и безредукторного привода опорно-поворотных устройств оптико-радиолокационных систем управления огнем корабельной артиллерии.

Розглянуто проблему оцінювання вражаючої дії протикорабельних ракет по цілі та імовірність ураження ними на основі аналізу досвіду їх бойового застосування по надводних бойових кораблях у збройних конфліктах сучасності. Запропонована формула для визначення середньої кількості ракет, еквівалентних ПКР типу "Нептун", влучення яких в корабель призводить до виведення його з ладу.

Викладено узагальнені теорії, принципи та методи будови систем управління стрільбою корабельної артилерії, опубліковані у відкритому доступі та не містять характеристичних описів конкретних зразків озброєння і техніки. Корабельні артилерійські комплекси призначені для ураження морських, повітряних і берегових цілей і використовуються у взаємодії із протикорабельними ракетними комплексами, комплексами некерованої ракетної зброї й зенітних ракетних комплексів. Позитивними бойовими властивостями корабельної артилерії є висока бойова готовність, малий час реакції, здатність довгостроково впливати на противника, висока швидкострільність, відсутність перешкод снаряда в польоті, більша живучість, відносна простота технічного й бойового обслуговування. Найважливішою складовою частиною корабельних артилерійських комплексів є системи управління стрільбою.