Викладено питання функціональної побудови та принципу дії привідної радіостанції ПАР-10С, яка використовується на військових аеродромах і аеродромах сумісного використання з цивільною авіацією. Висвітлено особливості роботи радіостанції у різних режимах ("Привід 1", "Привід 2", "Трансляція", "ТОН", "Мікрофон").

Изложены вопросы функционального построения и принципа действия приводной радиостанции ПАР-10с, которая используется на военных аэродромах и аэродромах совместного пользования с гражданской авиацией. Освещены особенности работы радиостанции в разных режимах ("Привод 1", "Привод 2", "Трансляция", "ТОН", "Микрофон").

Розглянуто основні недоліки вітчизняних та закордонних радіолокаційних систем посадки з метою визначення перспективних напрямків розвитку сучасних радіолокаційних систем посадки в цілому та побудови її окремих пристроїв.

Рассмотрены реализованные в настоящее время варианты модернизаций, направленные на повышения потенциала, инструментальной дальности, помехозащищенности, информативности и эксплуатационной надежности РЛС. Проанализированы научные, технические и алгоритмические решения, благодаря которым создана универсальная трехкоординатная РЛС большой дальности, по основным параметрам не уступающая, а по некоторым характеристикам, определяющим реальную боевую эффективность, и превосходящая большинство современных РЛС данного класса. Высокие тактико-технические характеристики модернизированных РЛС подтверждены результатами полунатурного моделирования с использованием банка зарегистрированных сигналов и помех, результатами испытаний, проведенных в Украине и России, а также опытом эксплуатации и реального боевого применения в странах дальнего зарубежья.

Рассмотрены возможные значения составляющих ошибки измерения радиальной скорости цели (РСЦ), возникающих вследствие распространения радиосигнала в атмосфере и дискретности съема информации. Указаны пути оптимизации измерения РСЦ.

Рассмотрен процесс создания и совершенствования системы связи и радиотехнического обеспечения боевых действий авиационных частей ВВС Советского Союза накануне (январь - июнь 1941 года) и в первые месяцы (22 июня - сентябрь 1941 года) Великой Отечественной войны. На основе опыта войны обоснована необходимость подготовки специалистов для войск связи и РТО ВВС в специализированных ВВУЗ. Определено значение накопленного опыта для современности в период реформирования системы военного образования и Воздушных Сил Украины в целом.

Рассмотрено формирование структуры поля сверхширокополосного сигнала на входе приемного устройства станции обнаружения целей с рабочей частотой 1 ГГц. Предложены алгоритмы определения временной структуры поля, основанные на уравнениях Кирхгофа - Котлера, с последующей оценкой энергетических характеристик непреднамеренных помех, необходимых для уточнения алгоритмов обработки принимаемых сигналов.

Розглянуто метод сумісного об'єднання різнорідної координатної та ознакової інформації від сукупності джерел в СОРЛІ, котрий дозволяє усунути недоліки притаманні існуючим методам, і за рахунок цього скоротити час на обробку РЛІ та підвищити якість інформації, що видається споживачам.

Проанализирована зависимость ошибок измерения угла места цели в обзорной РЛС с парциальной диаграммой направленности (ПДН) по азимутальным интервалам наблюдения соседних лепестков ПДН, формируемых на разных частотах, от отличий эффективной отражающей поверхности цели из-за разности частот облучения. Получены выражения, описывающие такую зависимость. Приведены результаты расчетов, проведенных с использованием полученных зависимостей, которые свидетельствуют о сильном влиянии на ошибки измерения частотного разноса сигналов, излучаемых и принимаемых по лепесткам ПДН.

Представлен обзор конструктивных особенностей и тактико-технических характеристик перспективных радиолокационных станций Воздушных сил Вооруженных сил Украины.

Показано характер впливу різних типів завад на роботу авіаційної радіолокаційної станції із синтезуванням апертури антени, проведено аналіз залежності характеристик роботи РСА від похибок визначення параметрів польоту безпілотних літальних апаратів (БпЛА) та запропоновано алгоритм адаптивного квазіоптимального локально-ковзного згладжування для компенсації траєкторної нестабільності і пружних коливань конструкції БпЛА.

Розглянуто принципи формування змішаного потоку повітряних суден, що заходять на посадку. Подано підхід щодо попередження виникнення потенційно конфліктних ситуацій між повітряними суднами при формуванні змішаного потоку літаків для заходу на посадку за допомогою використання автоматизованого робочого місця автоматизованого командно-диспетчерського пункту. Розроблений алгоритм дії керівника ближньої зони.

Запропоновано принципи удосконалення приймача посадкового локатору радіолокаційної системи посадки РСП-10МН з метою впровадження апаратури цифрової обробки та відображення координатної інформації. Наведено принципи побудови каналу автосупроводження окремого літака на заключному етапі посадки з доплерівською фільтрацією віддзеркалень когерентним накопичувачем і сумісної синхронізації каналів автосупроводження та черезперіодної компенсації у складі удосконаленого посадкового радіолокатору.

Обгрунтовано доцільність реалізації оптимального алгоритму розрахунку кутових координат літака в зоні посадки шляхом знаходження координати максимуму кореляційного інтеграла для огинаючої прорідженої у каналі автосупроводження посадкового локатора пачки імпульсів віддзеркалень. Запропоновано методику оцінювання точності вимірювання кутових координат по запропонованому алгоритму. Приведено результати статистичного оцінювання точності, які свідчать про доцільність використання такого алгоритму.

Розглянуто вплив відношення сигнал-шум на значення статистичного показника якості спектральних оцінок акустичних випромінювань безпілотних літальних апаратів різних типів. Наведено межі значень даного показника для граничних випадків та запропоновано підхід до статистичної обробки сигналів з його використанням.

Запропоновано використання комплексування радіолокаційних станцій різних діапазонів при їх сумісній роботі в мультирадарній системі для збільшення дальності виявлення малорозмірних об'єктів за рахунок інформаційної надмірності в області, яка утворюється перетином діаграм спрямованостей, що дозволяє отримати більше значення відношення сигналу до шуму.

Проведено аналіз щодо визначення впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ) на організм людей. Наголошено, що найбільш небезпечними для людини є мікрохвильові випромінювання (МХВ) радіолокаційних, радіорелейних станцій надвисокочастотного (НВЧ)-діапазону. Підкреслено, що радіолокаційні станції огляду льотного поля мають недоліки: недостатнє розрізнювання протяжних і близько розташованих об'єктів із-за наявності "блискучих точок", виявлення їх роботи радіорозвідкою і придушення системою радіоелектронної протидії (РЕП). Тому, пропонується здійснювати функції огляду льотного полю за допомогою пасивного радіотеплолокатора міліметрового діапазону хвиль, принцип дії якого базується на тому, що будь-яке фізичне тіло з термодинамічною температурою вище абсолютного нуля, здатне випромінювати електромагнітну енергію в широкому спектральному діапазоні, зокрема, в міліметровому діапазону хвиль. Наведено теоретичні розрахунки та експериментальні дослідження, які вказують на те, що рівень прийнятого сигналу залежить від контрасту температур радіояскравості "ціль - фон", площі поверхні об'єкту та його форми, дальності та ракурсу спостереження, діаграми спрямованості приймальної антени, висоти її підйому, чутливості радіометричного приймача, умов поширення хвиль міліметрового діапазону в атмосфері.

Проведено дослідження одного зі способів вимірювання параметрів спектру зондувального сигналу посадкового радіолокатору радіолокаційної системи посадки літаків, відбитого від повітряного судна, що виконує посадку та рухається у напрямку радіолокатору. Обгрунтовано розширення функціональних завдань, які покладаються на посадкові радіолокатори радіолокаційних систем посадки літаків, а саме визначення швидкості повітряного судна на етапі посадки, що безпосередньо впливає на забезпечення належного рівня безпеки польотів. Визначено дискретність вимірювання допплерівського зміщення частоти зондувального сигналу, відбитого від повітряного судна, що знаходиться на етапі посадки. Розроблено пропозиції щодо реалізації пристрою вимірювання допплерівського зміщення частоти, як наслідок, визначення швидкості повітряного судна на етапі посадки.

Розглянуто удосконалення моделі множинної взаємодії угруповань радіоелектронних засобів (РЕЗ) повітряної радіонавігаційної служби і РЕЗ мобільного зв'язку четвертого покоління (LTE) на міжсистемному рівні на основі аналізу особливостей функціонування військової техніки повітряної радіонавігаційної служби та виникаючих при цьому електромагнітних взаємодій з базовими станціями та абонентськими терміналами радіотехнології LTE у смузі частот 790 - 862 МГц. Наведено математичний апарат обчислення множинних взаємодій РЕЗ радіотехнології LTE з військовою технікою повітряної радіонавігаційної служби на основі застосування типових елементарних областей взаємодії різної форми.

Визначено сучасний стан радіолокаційної складової існуючої мережі спеціалізованих засобів метеорологічного обслуговування авіації, що містить імпульсні доплерівські метеорологічні радіолокатори та аеродромні радіолокаційні комплекси з каналами обробки відбиттів від метеоутворень. Надано розрахунки радіолокаційного поля, що створюється цією мережею. Показано, що вона не забезпечує потрібне суцільне радіолокаційне покриття на усіх заданих висотах. Обгрунтовано пропозиції щодо створення суцільного метеорологічного радіолокаційного поля на основі перспективної мережі метеорологічних радіолокаційних засобів, в яку до існуючого парку імпульсних доплерівських метеорологічних радіолокаторів долучені радіолокаційні засоби сантиметрового діапазону із каналами обробки метеосигналів. Проаналізовано можливості радіолокаційних засобів радіотехнічних військ (РТВ) щодо спроможності ведення радіолокаційної метеорологічної розвідки і видачі радіолокаційних даних про небезпечні для авіації явища природи за умови їх оснащення каналами обробки сигналів, відбитих від метеоутворень. Визначено потенційні можливості вказаних радіолокаційних засобів щодо виявлення і розпізнавання метеоявищ різних типів і метеоутворень різних форм, а також необхідні технічні умови, за яких можлива реалізація цих можливостей. Показано, що радіолокаційні засоби РТВ сантиметрового діапазону хвиль можуть розглядатись як основні джерела метеоінформації при створенні локальної військової метеомережі попередження про небезпечні явища природи, або як джерела додаткової інформації при їх інтеграції до Національної інтегрованої інформаційної мережі гідрометеорологічного забезпечення та обслуговування, яку планують створити на Україні. Надано розрахунки радіолокаційного поля, що створюється запропонованою мережею метеорологічних радіолокаційних засобів.

Розроблено моделі та методи підвищення якості фільтрації даних на основі мережевої побудови структури систем спостереження з централізованою обробкою даних. Запропоновано модель і синтезовано оптимальні за критерієм Неймана - Пірсана структури уточнення даних під час реалізації централізованої обробки даних на етапах виявлення сигналів, повітряних об'єктів і трас повітряних об'єктів. Показано, що такі структури обробки даних дають змогу здійснити спільну оптимізацію виявлення та виміру координат повітряних об'єктів, а також здійснити об'єднання інформації від різних систем спостереження на етапі вторинної обробки даних.