Висвітлено питання щодо застосування сил і засобів повітряної та космічної розвідки багатонаціональними силами в зоні Перської затоки, об'єднаними силами НАТО в Югославії. Розглянуто питання, що виникають під час бойових дій. Проаналізовано тенденції застосування та подальшого розвитку систем повітряної та космічної розвідки та їх компонентів в іноземних країнах.

Освещены вопросы об использовании сил и средств воздушной и космической разведки многонациональными силами в зоне Персидского залива, объединенными силами НАТО в Югославии. Рассмотрены вопросы, возникающие во время боевых действий. Проанализированы тенденции использования и дальнейшего развития систем воздушной и космической разведки и их компонентов в зарубежных странах.

Предложен алгоритм автоматизированного распознавания тестовых объектов (мир) при выполнении сертификации аппаратуры наблюдения по договору "Открытое небо".

Розглянуто перспективи використання фотографічних приймачів оптичного випромінювання з метою повітряної розвідки, а також основні характеристики аерофотоплівок. Розраховано величину межового рівня світлочутливості, яка показує, що межа величини світлочутливості для сучасних фотографічних приймачів оптичного випромінювання ще не досягнута.

Наведено порівняльний аналіз результатів ефективності застосування фотографічного обладнання за різкісними характеристиками сучасних безпілотних літальних апаратів для цілей повітряного спостереження.

Систематизовано основні методи та засоби формування видових цифрових зображень та їх обробки в системі повітряної розвідки. Проведено класифікацію та розглянуто базові засоби реєстрації цифрових зображень бортовими комплексами аеророзвідки. Висвітлено методологічні засади побудови систем стискального кодування цифрових зображень. Викладено основні напрямки морфологічної обробки аерозображень, у тому числі методів фільтрації, сегментації, геометричної прив'язки та дешифрування знімків.

Запропоновано удосконалення існуючого методу виділення контурів об'єктів розпізнавання на цифровому аерофотознімку, який може бути реалізований в перспективних комплексах засобів автоматизації пунктів управління Повітряних сил для автоматизації процесу обробки даних аерофоторозвідки. Удосконалення методу базується на видаленні хибної інформації, що може бути одержана у разі використання градієнтного методу.

Розглянуто існуючі технології обробки видових зображень в сучасних бортових засобах телекомунікацій. Вказано на наявність протиріччя між необхідністю зменшувати інформаційну інтенсивність для сильнонасичених фрагментів та підтримки відповідності відновлених фрагментів вихідному аерофото-знімку. Описано характеристики компонент трасформанти для ділянок зображення з різною структурною складністю. Обгрунтовано застосування розділової стратегії нормування з урахуванням структурної складності аерофотознімків. Запропоновано проводити квантування опису трансформанти сегменту аерофотознімка по відношенню значення елементу вектору основи до деякого порогового значення. Обгрунтовано скорочення комбінаторної надмірності в результаті застосування подання масиву верхнього квантованого рівня в роздільному просторі.

Запропоновано інформаційну технологію сегментування зображення, що отримано з бортових систем оптико-електронного спостереження. В основі технології покладено еволюційні методи сегментування та методи сегментування багатомасштабної послідовності оптико-електронних зображень еволюційним методом.

Викладений інноваційний підхід для підвищення ефективності синтаксичного представлення аерофотознімків відповідно до їх семантичної та синтаксичної складової. Запропоновано метод обробки сегментів аерофотознімку, які містять інформацію про ландшафти. Сформульовано етапи роботи запропонованого методу із забезпеченням зростання ступеню усунення надмірності інформативної складової та одночасним врахуванням обмежень на обчислювальну складність алгоритму. Обгрунтовано, що запропонований варіант забезпечить одночасне зменшення інформації, необхідної на представлення службових даних та створить передумови для ефективного зниження інформативної інтенсивності усього сегменту аерофотознімку. Визначено науково-прикладний напрямок дослідження: зменшення часових витрат на обробку зображення з урахуванням структурно-комбінаторних особливостей сегментів аерофотознімку, що несуть інформацію про ландшафт та шляхи збереження семантичної інформативності таких сегментів. Введено нове поняття "нерівномірне позиційне число", застосування якого дозволяє додатково знизити інформаційну інтенсивність в результаті нерівномірного позиційного кодування сегментів зображення. Запропоновано модель, яка забезпечує збільшення ступеня зниження інформаційної інтенсивності. Результати досліджень можуть бути використані при модернізації існуючих зразків та розробці перспективних комплексів повітряної розвідки.

Досліджено процес обробки синтезованих зображень, які у свою чергу є результатом поєднання даних різноманітних систем аерокосмічного спостереження визначеного району земної поверхні у різні часи. Комплексування таких даних обумовлено необхідністю відстеження динаміки змін у визначеному районі. Проаналізовано чинники, що впливають на контрастну та тонову насиченість знімка. Обгрунтовано підхід до корегування тонової насиченості різнорідних та різночасових знімків окремого району спостереження. Продемонстровано труднощі, які проявляються при корекції тонової насиченості різнорідних та різночасових знімків. З'ясовано, що під час дослідження закономірностей зміни кольорових характеристик різнотонових зображень найбільш доцільною для використання виявляється модель HSV.

Досліджено процеси побудови сегментної карти зображення для вирішення прикладного завдання виділення військової техніки на аерокосмічних знімках. Мета роботи - розробка інформаційної технології виділення військової техніки в умовах невизначеності вхідних даних. Аналіз придатності існуючих методів сегментації для вирішення задачі автоматичного виділення об'єктів військової техніки на знімках; розробка алгоритму автоматичного виділення об'єктів військової техніки на знімках. Використано методи цифрової обробки зображень, методи алгебри логіки та нечітких множин, методи статистичного аналізу. Отримані такі результати. Аналіз відомих методів сегментації показав, що через камуфляжне забарвлення військової техніки, близькість її колірних характеристик до колірних характеристик підстильної поверхні та наявність великої кількості текстурованих фрагментів на знімках їх використання не дозволяє отримувати сегментні карти належної якості. Найпоширенішими недоліками традиційних методів є неправильне сегментування, пересегментування, недосегментування тощо. Оскільки традиційні методи непридатні для вирішення поставленої задачі, запропоновано використання нечітких систем логічного висновку. Для їх реалізації здійснювався розрахунок імовірності приналежності пікселя з його колірними характеристиками фону або об'єкту. Для ухвалення рішення про належність пікселя зображенню об'єкта побудовані продукційні правила за обраними найбільш значимими факторами (імовірнісними значеннями спектральних піддіапазонів, приналежністю сусідніх пікселів зображенню об'єкта, наявністю перепаду яскравості спектральних піддіапазонів на межах зображення об'єкта). Висновки: запропонована технологія забезпечує якісне визначення границь об'єктів, завдяки чому значно підвищується достовірність розпізнавання об'єктів військової техніки.

Проаналізовано застосування БПЛА у військових цілях. Розглянуто технологію та особливості застосування БПЛА для створення великомасштабних ортофотопланів і топографічних планів. Наведено нові алгоритми розв’язування оберненої фотограмметричної засічки для покрашення визначення координат точок місцевості. Усі аналітичні та технологічні викладки підтверджено достатньою кількістю експериментальних робіт.