Розглядається два можливих напрямки підвищення ефективності радіонавігаційного забезпечення авіації Повітряних Сил України при виконанні авіаційними частинами завдань за призначенням.

Визначено шляхи підвищення точності прив'язки видових зображень, а також досліджено вплив збурюючих факторів на точність координатної прив'язки.

Проаналізовано застосування сучасних технологій для створення локального радіонавігаційного поля з метою навігаційного забезпечення збройних сил та особливостей його формування за умов активного впливу противника.

Наведено аналітичний огляд поняття функціональної безпеки. Відзначено важливість розгляду функціональної безпеки як властивості інформаційно-керуючої системи (ІКС). Запропоновано вдосконалений метод аналізу й оцінювання функціональної безпеки підсистем бортової ІКС повітряного судна. Розглянуто приклад його застосування для оцінювання функціональної безпеки підсистеми автоматичного керування силовою установкою бортової ІКС літака АН-148.

Исследованы возможные радиусы зоны маневрирования летательных аппаратов при низкой облачности в районе цели, препятствующей работе оптических систем самонаведения. Величина максимально возможных радиусов маневрирования определяется при ожидаемых скоростях полета на заданной высоте с учетом ограничений по перегрузкам и углам атаки.

Розглянуто проблемні питання створення та вдосконалення інтегрованої системи навігаційного забезпечення Збройних сил України, обгрунтовано структуру і напрями розвитку системи.

Розглянуто одну з методик визначення оптимального значення інтервалу контролю параметрів бортового обладнання під час експлуатації авіаційної техніки за станом з контролем параметрів. Методика грунтується на застосуванні методів векторної (багатокритеріальної) оптимізації.

Проанализированы причины появления сдвига и дрейфа нуля поплавковых двухстепенных гироскопов в системе внешнего целеуказания боевых машин, приводящие к возникновению и развитию во времени погрешностей обнаружения, классификации и определения местоположения сухопутной цели при маневрировании огнем и движением. В рамках трехмерной задачи установлены закономерности упругого перемещения поверхности подвижной части поплавкового подвеса и выяснена природа Эйлеровых сил инерции в эксплуатационных условиях реверберационного пространства и quasi-гармонического углового движения объекта. Проведена оценка степени влияния этих сил на сдвиг нуля двухстепенного гироскопа и погрешность измерений при осенесимметричном и многоцикловом деформированном состоянии.

Запропоновано метод одержання координат об'єкта ураження безпосередньо в системі координат вогневого засобу за даними цілевказання, що надає змогу компенсувати похибки топогеодезичної прив'язки стартової (вогневої) позиції вогневого засобу.

Запропоновано багатофункціональну лазерну інформаційно-вимірювальну систему (ЛІВС) для полігонного випробувального комплексу, яка побудована на використанні частотно-часового методу (ЧЧМ) пошуку, розпізнавання і вимірювання параметрів руху літального апарату (ЛА) та оптико-електронного модуля. Багатофункціональна ЛІВС здійснюї кутове автосупроводження ЛА у широкому діапазоні дальностей при одночасному вимірюванні кутів азимута і місця, похилої дальність, радіальної і тангенціальної (кутових) швидкостей та має у своєму складі телевізійний канал для здійснення об'єктового контролю у реальному масштабі часу. Представлено результати оцінки точностних характеристик вимірювальних каналів та схемо-технічні рішення побудови ЛІВС. Розкрита сутність кутового автосупроводження ЛА, вимірювання його шести параметрів руху, здійснення об'єктового контролю та, за необхідністю, пошук ЛА, розпізнавання і видачу команд керування ЛІВС.

Проведено аналіз потреб Збройних Сил України щодо навігаційного забезпечення при вирішенні поставлених завдань, розглянуті можливості існуючої на озброєнні навігаційної апаратури. Запропоновано для підвищення точності навігаційних визначень використання диференціальних методів на основі інформації системи координатно-часового та навігаційного забезпечення України. Зроблено рекомендації для вирішення організаційно-технічних проблем формування диференціальних поправок для військових споживачів навігаційної інформації.

Исследована возможность получения качественной измеряемой дозиметрической и спектрометрической информации измерительным блоком беспилотных летательных аппаратов при ведении радиационной разведки местности. Предложен подход к выбору оптимальных метролого-технических характеристик измерительных блоков.

Розглянуто перспективи виробництва безпілотних літальних апаратів провідними державами, тенденції розвитку та проблемні питання удосконалення навігаційних систем сучасних безпілотних літальних апаратів. Наведена необхідність функціонального, інформаційного та апаратурного об'єднання навігаційних вимірювачів різних фізичних полів в інтегрований навігаційний комплекс.

Розкрито етапи "життєвого циклу" літальних апаратів у взаємозв'язку із зовнішніми факторами, які впливають на надійність авіаційної технік. На основі моделі Маркова проведено теоретичний аналіз зміни технічного стану за показниками параметра контактної різниці потенціалів, який розглядається в якості міри пошкодження конструкційного матеріалу.

Обоснованы пути практической реализации малогабаритных информационных датчиков внешнего поля, которые могут быть использованы в высокоточных всепогодных системах навигации летательных аппаратов различного назначения. Разработаны принципы построения матричных радиометрических корреляционно-экстремальных систем миллиметрового диапазона, предназначенных для формирования и обработки изображений наземных объектов за малое время экспозиции (доли секунды).

Представлено результати моделювання процесу роботи кореляційно-екстремальної системи навігації літальних апаратів при використанні еталонних і поточних зображень, що отримані в різних діапазонах електромагнітних хвиль.

Викладено результати розробки методики формування оптичних еталонних зображень на основі актуальних фотознімків та растрових шарів електронних карт місцевості. Описаний програмний модуль формування еталонних зображень по прив'язаним до електронної карти місцевості фотознімкам.

Методом максимального правдоподобия выполнен синтез оптимального алгоритма обработки сигналов навигационных спутников в датчике определения угловой ориентации ЛА. Оптимизация обработки сигналов позволила вдвое уменьшить рассеивание оценок параметров угловой ориентации по сравнению с типовыми алгоритмами обработки вторых разностей фаз навигационных сигналов.

Розроблено алгоритм локалізації об'єкта прив'язки кореляційно-екстремальної системи навігації безпілотного літального апарата на поточних зображеннях поверхні візування з високою (надлишковою) об'єктовою насиченістю. На відміну від відомих, розроблений алгоритм забезпечує визначення максимуму вирішальної функції як команди на корекцію траєкторії польоту безпілотного літального апарата в умовах, коли на поточному зображенні поверхні візування присутні схожі на цільовий хибні об'єкти, що обумовлено розвинутою інфраструктурою району прив'язки, або навмисним створенням хибних об'єктів для зниження ефективності функціонування систем навігації.

Розроблено методику обробки діагностичної інформації для автоматизованої системи технічного діагностування радіоелектронної техніки. В основу методики покладені одержані при проведенні прискорених випробувань залежності діагностичних параметрів радіоелектронних компонентів цифрових пристроїв від часу наробітку на відмову. Висновок про технічний стан цифрових пристроїв буде грунтуватись на порівнянні значень діагностичних параметрів, одержаних в результаті перевірки технічного стану сучасними методами фізичного діагностування (енергодинамічним, енергостатичним, електромагнітним), з еталонними. У запропонованій автоматизованій системі технічного діагностування радіоелектронної техніки необхідність використання методів фізичного діагностування викликана тим, що методи функціонального діагностування цифрових пристроїв не дозволяють визначати їх реальний технічний стан. Через невизначений час після проведення функціонального діагностування, а частіше короткий його проміжок, виникає раптова відмова блоку об'єкта радіоелектронної техніки. Принципово новим є і наявність центрів обробки діагностичної інформації, до бази знань якої буде надходити діагностична інформація, отримана при проведенні діагностування цифрових пристроїв. Прямий зв'язок центрів обробки діагностичної інформації з заводами радіоелектронної апаратури дозволить останнім отримувати цю інформацію для здійснення більш точних розрахунків значень діагностичних параметрів радіоелектронних компонентів як еталонних, а наявність зворотнього зв'язку забезпечить використання оновлених значень еталонів для визначення технічного стану об'єктів радіоелектронної техніки. Впровадження нової системи технічного діагностування дозволить зменшити кількість раптових відмов радіоелектронної техніки, що призведе до збільшеня її коефіцієнту готовності як основної характеристики надійності, а також надасть можливість визначити з заданою ймовіністю її остаточний ресурс.