Висвітлено питання щодо застосування сил і засобів повітряної та космічної розвідки багатонаціональними силами в зоні Перської затоки, об'єднаними силами НАТО в Югославії. Розглянуто питання, що виникають під час бойових дій. Проаналізовано тенденції застосування та подальшого розвитку систем повітряної та космічної розвідки та їх компонентів в іноземних країнах.

Освещены вопросы об использовании сил и средств воздушной и космической разведки многонациональными силами в зоне Персидского залива, объединенными силами НАТО в Югославии. Рассмотрены вопросы, возникающие во время боевых действий. Проанализированы тенденции использования и дальнейшего развития систем воздушной и космической разведки и их компонентов в зарубежных странах.

Висвітлено теорію та особливості роботи систем кисневого обладнання та захисного спорядження військових літальних апаратів, а також технічних засобів повітряної розвідки. Наведено основні правила експлуатації та обслуговування авіаційної техніки.

Освещены теория и особенности работы систем кислородного оборудования и защитного сооружения военных летательных аппаратов, а также технических средств воздушной разведки. Приведены основные правила эксплуатации и обслуживания авиационной техники.

Розглянуто питання космічного навігаційного забезпечення як складової високої ефективності дій Збройних сил України, застосування космічних інформаційних мереж в системі всебічного забезпечення військ. Описано алгоритм фільтрації слабких квазігармонійних сигналів для вирішення завдань контролю та аналізу космічної обстановки, спосіб наведення антенних систем на космічний апарат за значної невизначеності його місцезнаходження уздовж орбіти.

Рассмотрены вопросы космического навигационного обеспечения как слагаемой высокой эффективности действий Вооруженных сил Украины, применения космических информационных сетей в системе всестороннего обеспечения войск. Описаны алгоритм фильтрации слабых квазигармонических сигналов для решения задач контроля и анализа космической обстановки, способ наведения антенных систем на космический аппарат при значительной неопределенности его местонахождения вдоль орбиты.

Рассмотрены вопросы об аналитической оценке плотности потока сигналов радиолокационного поля на входе станции РТР при различных граничных условиях. Приведены результаты математического моделирования.

Розглянуто основні недоліки вітчизняних систем наведення з метою визначення перспективних напрямів розвитку сучасних радіоелектронних систем самонаведення винищувачів на повітряні цілі в цілому та побудови оптимальних алгоритмів управління винищувачами.

Розглядається два можливих напрямки підвищення ефективності радіонавігаційного забезпечення авіації Повітряних Сил України при виконанні авіаційними частинами завдань за призначенням.

Проведен комплексный анализ факторов, влияющих на эффективность работы оптико-электронных средств и, в частности, доплеровских лидаров. Предложена методика выбора оптимального частотного диапазона доплеровских лидарных средств. Проведены численные оценки, позволяющие установить возможность достижения требуемой дальности действия лидара с помощью существующей элементной базы.

Предложен алгоритм автоматизированного распознавания тестовых объектов (мир) при выполнении сертификации аппаратуры наблюдения по договору "Открытое небо".

Розглянуто вплив маскувальної флуктуаційної завади на декодувальні пристрої відповідачів запитувальних радіотехнічних систем.

Проанализированы пути создания воздушной компоненты системы радиолокационной разведки Украины с учетом мировых тенденций развития систем дальнего радиолокационного обнаружения и экономических возможностей государства.

Проанализированы преимущества информационного обеспечения Воздушных Сил на базе единой информационной сети систем наблюдения, приведена классификация и принципы организации информационной сети.

Рассмотрена методика обобщения признаковой информации для распознавания воздушных объектов, использующейся для формализации знаний о порядке обобщения закономерностей проявления значений признаков.

Рассмотрен один из аспектов актуальной проблемы разработки методического аппарата анализа и синтеза эргатических (человеко-машинных) систем управления, адекватных уровню требований, которые предъявляются к перспективным боевым авиационным комплексам. Предложен подход к определению параметров "гомеостазисного" и целевого критериев оптимальности системы - наиболее проблемной части существующих методов синтеза эргатических систем управления комплексов вооружения. Основу подхода составляет рассмотрение задачи синтеза как задачи оптимизации "в большом" и использование математических моделей в форме дифференциальных конфликтов.

Проаналізовано позитивні та негативні властивості методів наведення, які слід враховувати за конкретних умов, їх переваги і недоліки щодо реалізації в автоматизованих системах, а також у перспективних системах підтримки прийняття рішень.

Запропоновано метод спільного об'єднання й узагальнення координатних параметрів і ознак повітряних об'єктів від різнотипних джерел, з урахуванням особливостей їх функціонування. Використання методу в системах обробки радіолокаційної інформації дозволяє підвищити якість інформації, яка видається.

Розглянуто можливі напрямки підвищення ефективності радіонавігаційного забезпечення авіаційних частин Повітряних Сил України під час їх перебазування.

Проведен синтез и анализ оптимальных обнаружителей воздушных целей системой радиолокационного опознавания с учетом коэффициента готовности самолетного ответчика и устройства обработки ответных сигналов.

Рассмотрены проблемные вопросы при создании сверхширокополосной РЛС. Проанализирована литература и обобщены вопросы генерации, излучения, распространения и обработки сигналов видеоимпульсного типа. Дана оценка современного состояния и определены перспективные возможности короткоимпульсной радиолокации.

Произведена оценка величины энергетического выигрыша в радиолокационных системах наблюдения, использующая результаты оптимизации совместного поиска и обнаружения объектов.

Проведенный анализ оценки влияния условий визирования на определение излучательной способности различных поверхностей и покровов показал, что для рабочих диапазонов углов визирования значения излучательных способностей имеют незначительный разброс. Это позволяет использовать их как для оценки и прогнозирования характеристик самих радиометрических систем самонаведения, так и определения условий снижения радиометрической наблюдаемости объектов с целью противодействия.