Рассмотрена история создания самолета, дано описание его конструкции.

Изложены и проанализированы основные летно-технические характеристики, целевое назначение и технический (технологический) уровень развития реактивных учебно-тренировочных (учебно-боевых) самолетов. Разработаны классификационные признаки для этого класса авиационной техники. Впервые определены и конкретизированы отличительные признаки для классификации реактивных учебно-тренировочных (учебно-боевых) самолетов на три поколения развития и произведена ранжировка этих самолетов на I, II и III поколения. Рассмотрены перспективы развития реактивных учебно-тренировочных самолетов, в том числе и в Украине.

Приведен способ определения поколения авиационного двигателя семейства АИ-222 для легких боевых самолетов. Показано, что появлению новых поколений двигателей предшествует возникновение принципиально новых потребностей авиационной техники, которые не могут быть удовлетворены с помощью существующих ее составляющих. Проведена оценка технического совершенства авиационных двигателей и обосновано их техническое развитие, что в значительной степени предопределяет завоевание авиацией качественно новых показателей и областей применения. Показано, что двигатель АИ-222-25Ф по тягово-массовым показателям соответствует двигателям 4-го поколения, а по показателям газодинамической нагрузки он намного превосходит 4-е поколение. Система автоматического управления элементами двигателя, что применяется в его составе, соответствует требованиям к двигателям 5-го поколения.

Проаналізовано конструктивні особливості керованих ракет з інфрачервоними головками самонаведення та властивостей різних конструктивних методів зниження помітності вертольотів. Запропоновано комплекс заходів, що дозволяють здійснити надійний захист вертольоту від такого типу ракет.

Приведена концепция создания высокоэффективного турбореактивного двухконтурного двигателя для учебно-боевого самолета Воздушных Сил Украины. Обоснованы основные технические требования к новому учебно-боевому комплексу в основе которого рассмотрен легкий боевой самолет. Практическое осуществление концепции закладывается в разработке базового двигателя для учебно-боевого самолета. Создание учебно-боевого комплекса позволит расширить диапазон применения разработанного семейства двигателей на легкие штурмовики, ударные и разведывательные безпилотные летательные аппараты, а также легкого военно-транспортного самолета.

Висвітлено один з перспективних напрямків розвитку засобів повітряно-космічного нападу на цілі, що здатні прямувати зі швидкістю майже М14. Наголошено, що створення аерокосмічних літаків і гіперзвукових безпілотних літальних апаратів є стратегічним завданням провідних країн - виробників озброєння.

Одержано математичну модель оцінки максимально можливих величин збуджених шарнірних моментів аеродинамічних поверхонь керування, яка може бути використана для попередньої оцінки характеристик трансзвукового флатеру як надзвукових, так і гіперзвукових літаків. Достовірність цієї моделі підтверджена порівнянням одержаних теоретичних результатів з результатами лабораторного експерименту.

Запропоновані математичні моделі оцінки впливу демпферів сухого тертя на рівень коливань надзвукових та гіперзвукових літаків при виникненні трансзвукового флатеру. Математичні моделі можуть бути використані також для наближеної оцінки впливу інших параметрів на рівень коливань аеродинамічних поверхонь керування літаків.

Проведено исследование тенденций развития реактивных учебно-тренировочных самолетов за последние более чем 70 лет. Предложена классификация на три поколения развития и сформулированы характерные признаки каждого поколения. Кратко рассмотрены перспективы развития реактивных учебно-тренировочных самолетов.

Здійснено аналіз особливостей виявлення та супроводження гіперзвукових літальних апаратів наявними оглядовими РЛС радіотехнічних військ. Показано, що основною особливістю виявлення гіперзвукових літальних апаратів існуючими оглядовими РЛС є так званий ефект "скісної пачки", через що можливості РЛС щодо виявлення цілей і вимірювання їхніх координат знижуються. Визначено типи РЛС та режими їхньої роботи, за яких вони ще можуть використовуватись для виявлення гіперзвукових літальних апаратів. Показано, що супроводження гіперзвукових літальних апаратів за даними наявних РЛС можливе лише неавтоматизованим способом за умови відповідної підготовки операторів РЛС. Автоматичне супроводження означених цілей сучасними оглядовими РЛС є неможливим через низький темп огляду простору. Визначено припустимий темп огляду простору для стійкого автоматичного супроводження гіперзвукових літальних апаратів.

Проведено аналіз існуючих методичних підходів для порівняльного оцінювання реактивних навчально-бойових (навчально-тренувальних) літаків та проаналізовано недоліки при практичному використанні кожного методичного підходу. Запропоновано удосконалення існуючої методики визначення кваліметричного значення ступеня пристосованості до базової льотної підготовки курсантів шляхом заміни вхідних факторів початкового простору методики на допоміжні інтерполяційні моделі, до початкових даних, які увійшли в характеристики літака, значення котрих є доступними з наявних джерел науково-технічної інформації. Проведено оцінку одержаних допоміжних моделей за умовами точності апроксимації та правильності поведінки факторів у разі зміни значень вхідних параметрів.