Розглянуто суть поняття та основні принципи міжнародного права. Висвітлено особливості правового забезпечення та супроводження дій командувача (штабу) з питань підготовки та ведення операцій (бойових дій) з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права. Викладено правила застосування сили під час проведення миротворчих операцій.

Рассмотрены сущность понятия и основные принципы международного права. Освещены особенности правового обеспечения и сопровождения действий командующего (штаба) в процессе подготовки и ведения операций (боевых действий) с учетом требований международного гуманитарного права. Изложены правила применения силы при проведении миротворческих операций.

Виявлено та розкрито методологічні засади людського фактора (людського потенціалу) військових формувань та його складників - морального духу і морально-психологічного стану особового складу (ОС). Розроблено методику оцінювання морального духу ОС, морально-психологічного стану ОС та прогнозування психологічних витрат і психологічної безпеки ОС. Розкрито науково-теоретичні засади морального духу ОС, визначено його сутність, розкрито внутрішню структуру, критерії, наведено математичний апарат оцінювання. Проаналізовано науково-теоретичні дослідження та існуючі підходи до визначення сутності оцінювання психогенних втрат і психологічної безпеки ОС. Розглянуто теоретичні і практичні проблеми оцінювання психологічного захисту, психологічних втрат та психологічної безпеки ОС на основі морального духу і морально-психологічного стану ОС під час повсякденної життєдіяльності. Запропоновано підхід до оцінювання та прогнозування психологічних втрат і психологічної безпеки особового складу під час виконання службово-бойових завдань за надзвичайних умов.

Конкурентна боротьба в інформаційній сфері характеризується тим, що кожна зі сторін прагне захистити свою інформацію і здобути інформацію про суперника. В умовах невизначеності, коли дії суперника невідомі й не можуть бути передбачені точно, важливу роль відіграє розвідка, котра може дати відомості про важливість інформації, її розподіл між об'єктами, вразливості та ступені захищеності цих об'єктів. На основі створеної математичної моделі розроблено методику визначення доцільності проведення розвідки залежно від вразливості об'єктів і кількості ресурсів. Встановлено принципи розподілу ресурсів, які забезпечують максимальну ефективність розвідки. Наведено приклади розрахунків у системі із двох об'єктів із різними вразливостями. Розраховано інтервали значень ресурсів, в яких розвідка доцільна, за різних форм функцій вразливості. Наведено рекомендації щодо оптимального розподілу ресурсів на розвідку і на здобуття інформації залежно від вразливості об'єктів та загальної кількості ресурсів.

На основі аналізу понять "бойовий простір" та "інформаційний простір" визначено поняття "інформаційно-бойовий простір" з позиції теорії бойових потенціалів, обгрунтовано розмірність його складових і наведено його характерні ознаки.

Надано аналіз сучасних війн і розкрито головні ознаки ведення мережецентричних воєн. Приведено мету і завдання здійснення інформаційної боротьби відповідно до її складових. Показано, що облік розглянутих головних ознак ведення мережецентричних воєн, а також ролі і місця виконання заходів щодо здійснення інформаційної боротьби дозволить в подальшому визначити і провести необхідні зміни організаційно функціональної структури міжвидових угрупувань військ, щоб відповідати вимогам ведення воєн майбутнього.

Проаналізовано досвід реагування України на загрози пошкодження критичної інфраструктури за умов розв'язаної проти країни гібридної війни та визначаються пріоритети удосконалення державної політики з питань захисту критичної інфраструктури. Відзначається розширення використання некласичних методів ведення війни та критичної інфраструктури як об'єкта цілеспрямованого впливу в сучасних концепціях ведення війн. Продемонстровано комплексне та узгоджене застосування Росією методів фізичного впливу (застосування збройних підрозділів, кримінальна діяльність, захоплення неідентифікованими особами) для безпосереднього пошкодження об'єктів критичної інфраструктури та методів політичного, економічного, інформаційного та психологічного впливу на Україну. Визначено цільову спрямованість зловмисних дій проти критичної інфраструктури на здійснення психологічного тиску, нанесення економічних збитків, отримання локальних переваг в економічній, політичній та воєнній сфері, формування "необхідного іміджу" Росії на міжнародній арені, використання інфраструктури для провокацій. Зроблено оцінку дій органів державної влади у сфері захисту критичної інфраструктури за умов гібридної агресії, визначено проблеми реагування та координації їх дій в частині запобігання реалізації загроз стійкості функціонування, організації захисту об'єктів критичної інфраструктури та ліквідації наслідків пошкодження критичної інфраструктури. Проаналізовано зміни законодавства в частині формування системи захисту критичної інфраструктури, визначено неузгодженості та проблеми його застосування. Розроблено пропозиції щодо пріоритетних напрямів вдосконалення законодавства, формування державної політики та державної системи захисту критичної інфраструктури виходячи з комплексного характеру загроз гібридної війни.

Проведено аналіз досвіду захисту критичної інфраструктури в провідних країнах світу. На основі проведеного аналізу, а також вивчення і узагальнення надбань вітчизняних фахівців в предметній галузі наведені можливі шляхи удосконалення захисту критичної інфраструктури України.

Висунуто тезу про два асиметричні модуси існування війни - фізичний та дискурсивний. У військовому (матеріальному) вимірі російсько-український конфлікт є локалізованим, натомість дискурс цієї гібридної війни набув глобального масштабу. Інтерпретаційна складова гібридної війни реалізується за допомогою дискурсивних вербально-семіотичних засобів. Конфлікт інтерпретацій під час гібридної війни використовується як різновид зброї поряд з іншими невійськовими компонентами гібридних дій. Відзначено зв'язок сприйняття війни з перформативами (оголошення війни, підписання миру) та варіантами її назв. Увагу приділено аналізові поняття перемоги.

Розглянуто основні економічні, соціальні та технологічні передумови гібридної війни в Україні. Проведено порівняльний аналіз ресурсного потенціалу окремих країн, що найбільшою мірою впливають на ситуацію в Україні. Обговорено стратегії гібридної війни та їх можливі наслідки. Проаналізовано поточну ситуацію в Україні і зроблено спробу знайти передумови формування національної стратегії припинення війни та виходу з кризи.

Розглянуто основні етапи, компоненти та особливості проведення гібридної війни Російської Федерації проти України. Проаналізований досвід, що отримали Повітряні сили Збройних сил України в ходізастосування на різних етапах протистояння на сході України. Визначено негативні наслідки інформаційно-психологічного впливу противника на особовий склад Збройних сил України та основні заходи щодо захисту військ від цього впливу.

Проведено аналіз сучасних міждержавних конфліктів, тенденцій розвитку форм збройної боротьби. Показано, що протистояння відрізняються гібридністю форм, мають прихований характер і здійснюються, переважно, в політичній, економічній, інформаційній та інших сферах. Обгрунтовано, що значиму частину гібридних війн складають інформаційні та інформаційно-психологічні операції, які застосовуються з метою деструктивної дії на соціум з використанням інфокомунікаційного простору і технологій. Висловлено необхідність створення теоретичної бази для побудови технологій протидії прихованим інформаційним та інформаційно-психологічним впливам, як складовій частині національної безпеки держави. Здійснено розробку комплексних методів розпізнавання фонетичного, синтаксичного і семантичного значень інформаційних ресурсів на підсвідомість людини. Це забезпечує виявлення сугестивних деструктивних дій на соціум. Створено методи дозволяють в автоматичному режимі для статичних і динамічних інформаційних ресурсів оцінити: емоційний вплив окремих слів на підсвідомість людини; емоційний вплив фонетичної структури текстів на підсвідомість людини; рівень агресивності текстів на основі аналізу позитивного і негативного впливів окремих слів на змістовне значення тексту в цілому; звукокольорові характеристики текстів.

Розглянуто різні підходи до визначення змісту поняття "гібридна війна", а також з'ясовано його характерні особливості. Увагу звернкно на офіційні документи ЄС, НАТО, позиції американських, європейських, ізраїльських і вітчизняних експертів. Підкреслено специфічні відмінності кожної конкретної "гібридної війни" залежно від протиборчих сторін і геополітичного контексту.

Висвітлено можливості та перспективи використання онлайнових соціальних мереж для забезпечення реалізації завдань сучасної економічної, політичної або інформаційної війни. Розглянуто попередні розробки українських та зарубіжних дослідників, зокрема Г. Почепцова, Д. Халілова, Д. Тимчука, В. Гусарова та ін. Проаналізовано сучасні технології web 2.0-3.0, що є базовими для онлайнових соціальних мереж, а також на прикладі зовнішньої та внутрішньої політики України розглянуто аспекти ведення інформаційних війн в онлайнових соціальних мережах.

Purpose: to analyze and disclose the role and significance of simulacres in the context of modern information wars. The methodology became the main methods as general science - analysis, synthesis, abstraction, generalization, and such kind of methodological principles as transdisciplinarity and systemic. Results It was discovered that construction and use of simulacra in the confrontation between states, as well as in the struggle for political power today, has become of a total character, which is especially manifested in the context of armed conflicts and information wars. It is established that modern media for one or another purpose constantly generate simulacra, and the information that surrounds a person in her everyday life is quite often distorted (false), since the simulacra distorts the truth, and reality is translated into a so-called hyperreality, when the overwhelming part Individuals (human beings) can not distinguish a copy from the original, which is a real danger to its life. It has proved that the total (character of the use of simulacra in the postmodern era raises a real danger to national security, as well as the accumulated over the centuries of cultural values of modern civilization. The scientific novelty lies in the fact that the article proves and reveals the mechanism of creating simulacres for the active functioning of information warfare. The practical values of the results of the present study may be useful within the framework of the struggle for the information space for the sake of national security and the preservation of independence.

Встановлено, що проведення інформаційно-психологічних операцій стає невід'ємною складовою частиною усіх воєнних дій. Мета роботи - вивчення процесу організації та ведення інформаційно-психологічних операцій при веденні гібридної війни. Встановлено, що організація і проведення інформаційно-психологічних операцій стає обов'язковим елементом морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України в конфліктах різної інтенсивності. Наведено основні завдання інформаційно-психологічних операцій. Систематизовано засоби, які використовуються для здійснення інформаційно-психологічного впливу на противника під час інформаційно-психологічних операцій. Розглянуті особливості організації та проведення інформаційно-психологічних операцій. Напрямком подальших досліджень є визначення соціально-психологічних особливостей процесу негативного інформаційно-психологічного впливу на загальновійськові підрозділи при веденні бойових дій.

Сучасне суспільство неможливо уявити без використання різних класів інформаційних потоків даних (або критичних даних), таких як новини та інший медіа-контент, спілкування в соціальних мережах та багато інших, які потрібно зберігати, аналізувати, оцінювати, висвітлювати, та використовувати для подальшого прийняття рішень. Таким чином постає проблематика свідомого використання інформаційних потоків або ресурсів з метою впливу на свідомість особистості, груп людей або всього суспільства для отримання політичної, економічної, соціальної чи особистої вигоди. Інформаційна війна на сучасному етапі розглядається, як процес маніпулювання інформацією або інформаційними потоками даних, яким довіряє об'єкт впливу, з метою прийняття рішення проти інтересів держави, установи або особистості. Найчастіше ведення інформаційної війни здійснюється з використанням методів соціальної інженерії, які грунтуються на алгоритмі Шейнова. Авторами запропоновано розширене бачення цього алгоритму шляхом створення на його основі петлі. Окреслено методи соціального інжинірингу, зокрема використання методів комп'ютерної графіки як ключового аспекту психологічного впливу на людську свідомість і одного із можливих засобів ведення інформаційної війни, інструменту ведення гібридних війн на міждержавному рівні та в сфері бізнес послуг, фінансового шахрайства. Обгрунтовано основні підходи та принципи побудови соціального інжинірингу. Уточнено понятійно-термінологічний апарат. Проаналізовано міжнародний досвід технік і технологій соціального інжинірингу в інформаційних технологіях. Визначено особливості реалізації інструментарію соціального інжинірингу на базі інформаційно-комунікаційних технологій. Наведено приклади використання основних технологій соціального інжинірингу. Як результат проведеного аналізу, запропоновано базові підходи для протидії вищезгаданим загрозам.

Мета дослідження - визначення особливостей формування в медіапросторі Донбасу Інтернет-ресурсів з антиукраїнським пропагандистським контентом і використання їх як інструментарію інформаційної агресії з боку РФ на сході України. Використано методи: моніторингу, групування розрізнених даних, узагальнення - для визначення сукупності та особливостей формування Інтернет-ресурсів у медіапросторі тимчасово окупованої частини Донбасу; контент-аналіз - для визначення характеристик їх вмісту; експертний - для визначення їх авдиторної спрямованості. Визначено особливості формування в структурі медіапростору регіону Інтернет-ресурсів з антиукраїнським пропагандистським контентом, які в подальшому використовувалися країною-агресором для впливу на конкретно визначені авдиторії. Численність, різноплановість створених сайтів і міністерств і відомств, державних фондів "ДНР" забезпечувалися за рахунок ЭадміністративнихЭ рішень та вказівок окупаційної влади. На кількісний показник формування сегмента вплинув також патерналістський підхід т. з. "ДНР" до функціонування в Інтернеті представництв "громадських рухів" відповідної спрямованості. Формування пропагандистського пулу відбувалося й за рахунок відверто маніпулятивних дій з адмініструванням груповими комунікаційними платформами в соціальних мережах. Головною умовою функціонування створених Інтернет-ресурсів була і є безальтернативна антиукраїнська спрямованість їх контенту, виконання ролі пропагандистських рупорів. Новизна результатів дослідження - у визначенні особливостей практики формування мережевого сегмента медіасфери "ДНР" як інструментарію розповсюдження пропагандистського контенту. Одержані результати можуть бути використані під час подальшого дослідження процесів трансформації медіапростору регіону в умовах зовнішньої інформаційної агресії.

Сформовано рекомендації щодо протистояння інформаційній війні. Проведено аналіз факторів інформаційних впливів та протидія інформаційній зброї, в результаті якого зазначено ряд можливих дій для здійснення протидії російській інформаційній ескалації в Україні з метою створення гідної і адекватної відповіді на інформаційні виклики сучасності. Запропоновано підхід, який дозволяє відстоювати власні інтереси та інтереси держави в умовах глобальних інформаційних впливів. Як показує досвід останніх збройних конфліктів одними з найважливіших механізмів війни є не тільки зміни у військовій справі, але й інформаційна революція, яка зараз переживає стадію формування. Прикладом масштабного використання інформаційної зброї є інформаційна війна, яка ведеться Росією проти України. Забезпечення інформаційної безпеки в сфері державного та муніципального управління грунтується на детальному аналізі структури та змісту управління, а також інформаційних процесів і використання при управлінні відповідних технологій. При цьому визначальними факторами при розробці засобів інформаційної зброї стають саме індивідуальні особливості людини та соціуму. Для того, щоб змоделювати поведінку людини (або суспільства), необхідно знати саме її (його) індивідуальні особливості та переваги. Зараз уже зрозуміло, що інформаційна боротьба стає тим фактором, що впливає на саму війну, її початок, хід і результат. Це підтверджується агресією Росії проти України. Тому, досить актуальною проблемою безпеки України є розробка концепції захисту системи інформаційно-аналітичного забезпечення завдань інформаційної боротьби. У ході проведеного дослідження було сформовано рекомендації щодо протистояння у інформаційній війні. Проведено аналіз факторів інформаційних впливів та протидії інформаційній зброї, який дозволяє зазначити що потрібно, для того, щоб протидіяти російській інформаційній ескалації в Україні.

У теперішній час, який характеризується інтенсивним застосуванням різних методів інформаційного, психологічного, технологічного пресингу, що особливо пов'язано з розвитком сучасних технологій, які дозволяють здійснювати вплив на свідомість, на психіку більшої кількості людей одночасно без взаємодії та прямого контакту з ними актуальною стає проблема інформаційно-психологічного впливу (ІПВп) на свідомість людини, суспільства та держави в різних сферах їх життєдіяльності. Кіберпростір перетворився на окрему сферу боротьби, де постійно відбуваються різнопланові інциденти. Відповідно до мети, завдань форм та засобів ІПВп та інформаційно-психологічної війни (ІПВ) необхідно створювати та забезпечувати протидію їм. Неконтрольоване використання інформаційного простору і отримання значних переваг від його використання призвело й до виникнення принципово нових пов'язаних з цим проблем. Головною з них стало різке загострення міжнародної конкуренції за володіння власне інформаційними ринками. При цьому для забезпечення інформаційної боротьби та проведення окремих операцій країни світу доволі активно почали використовувати можливості інформаційного простору (мережі Internet). Доведено, що ІПВп - це елементи інформаційної боротьби-політичні конфлікти в яких політична боротьба ведеться у формі інформаційно-психологічних операцій із застосуванням інформаційної зброї. На сучасному етапі наука та техніка мають в розпорядженні такі теоретичні розробки на базі яких здійснюється технологізація інформаційної боротьби. Результатом є зростання ефективності застосування інформаційних технологій, яке призвело до кардинальних змін в суспільстві, економічній, політичній та інших сферах окремої країни або ж у світовому масштабі. Міждержавні конфлікти спонукають надмірно великі втрати для кожної з ворогуючих сторін. Тому прийоми, які широко застосовуються є лише напівспівробітництво, взаємна конкуренція в розвитку, в прагненні до лідерства. Діяльність у інформаційній боротьбі дає виклик можливості для використання цих підходів.

Розглянуто комплекс питань, пов'язаних з соціокультурними передумовами російсько-української війни. Досліджено витоки та походження ідеології рашизму. Проаналізовано особливості неоімперської, тоталітарної ідеології рашизму, яка спрямована на нівелювання національно-культурних цінностей, формування меншовартісної свідомості та самосвідомості українців. Розглянуто вплив на ідеологеми «русского міра» історичного та політичного міфів. Визначено роль особи у реалізації практики рашизму. Досліджено трансформації ідеологеми «братніх народів» та «возз'єднання» у світлі компаративної соціології у XXI столітті. Охарактеризовано культуру як засіб насадження російсько-імперської ідентичності. Акцентовано увагу на нищенні національно-культурної ідентичності українців як основну передумову російсько-української війни.