Індекс рубрикатора НБУВ: Х919.15 + Х881.9(4Укр)111

Рубрики:

Захист жертв війни, матеріальних і культурних цінностей

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х916.63 + Х919.153 + Х819(4Укр)134 + Х881.9(4Укр)115

Рубрики:

Міжнародноправове співробітництво з питань культури

Захист культурних цінностей

Адміністративне право окремих країн

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі сучасних знань і досягнень військової науки, вимог Бойового статуту Сухопутних військ, настанов, досвіду військових навчань і локальних конфліктів викладено прийоми та способи дій солдата в бою, а також основні положення підготовки та ведення сучасного загальновійськового бою механізованим відділенням. На конкретних тактичних прикладах показано варіанти роботи командира механізованого відділення з організації бою, управління підрозділом у бою й організації його всебічного забезпечення. Запропоновано тактичні схеми, які допомагають наочно уявити дії підрозділів в основних видах загальновійського бою.

На основании современных знаний и достижений войсковой науки, требований Боевого устава Сухопутных войск, руководств, опыта войсковых учений и локальных конфликтов изложены приемы и способы действий солдата в бою, а также основные положения подготовки и ведения современного общевойскового боя механизированными отделениями. На конкретных тактических примерах показаны варианты работы командира механизированного отделения по организации боя, управлению подразделением в бою и организации его всестороннего обеспечения. Предложены тактические схемы, помогающие зримо представить действия подразделений в основных видах общевойскового боя.

Розглянуто найважливіші документи ООН, ЮНЕСКО, Гельсінського процесу, Ради Європи, Європейського Союзу, міжурядових і дипломатичних конференцій, міжнародних неурядових організацій, що регулюють відносини у сфері охорони й використання культурних цінностей. Наведено акти Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства культури та мистецтв України, а також Міністерства Внутрішніх справ, Державного Комітету будівництва, архітектури та житлової політики, що відображають розвиток пріоритетних засад формування політики держави щодо охорони, повернення та реєстрації культурних цінностей, організаційні й фінансові гарантії реалізації даних процесів, утворення відповідних управлінських органів. Розглянуто документи про міжнародне співробітництво України у сфері повернення культурних цінностей - угоди з Росією, країнами СНД, Польщею, ФРН та іншими державами. Вміщено нормативно-правові акти, що регулюють правові відносини у сфері архівної справи України.

Рассмотрены важнейшие документы ООН, ЮНЕСКО, Хельсинского процесса, Совета Европы, Европейского Союза, межправительственных и дипломатических конференций, международных неправительственных организаций, регулирующих отношения в сфере охраны и использования культурных ценностей. Приведены акты Верховного Совета Украины, указы и распоряжения Президента Украины, постановления Кабинета Министров Украины, приказы Министерства культуры и искусств Украины, а также Министерства Внутренних дел, Государственного Комитета по строительству, архитектуре и жилищной политике, отображающие развитие приоритетных основ формирования политики государства относительно охраны, возвращения и регистрации культурных ценностей, организационные и финансовые гарантии реализации данных процессов, создания соответствующих управленческих органов. Рассмотрены документы о международном сотрудничестве Украины в сфере возвращения культурных ценностей - соглашения с Россией, странами СНД, Польшей, ФРН и другими государствами. Представлены нормативно-правовые акты, регулирующие отношения в сфере ахивного дела Украины.

Розглянуто політику радянської та окупаційної нацистської влади щодо історико-культурних цінностей Східної України в роки Великої Вітчизняної війни. Подано інформацію про евакуацію історико-культурних цінностей в східні райони СРСР в перший рік війни, показано неспланованість цього процесу та причини його фактичного провалу. На підставі аналізу ідеології націонал-соціалізму визначено місце історико-культурних цінностей в політиці окупантів. Розкрито цілі та механізми захоплення, вивезення межі країни та знищення культурного надбання Східної України окупантами. Встановлено обсяги збитків, заподіяних в ході воєнних дій архівним, бібліотечним і музейним установам. Висвітлено героїчні подвиги простих людей в порятунку та збереженні історико-культурних цінностей в роки Великої Вітчизняної війни.

Зазначено, що сучасне міжнародне гуманітарне право не містить чіткого визначення поняття "добровільний живий щит" (ДЖЩ), а розуміння їх статусу та доцільного в даному випадку ступеня захисту значно відрізняється. Проаналізовано нинішній правовий статус ДЖЩ і зроблено рекомендації щодо внесення змін в діючі міжнародні НПА з метою підвищення їх захисту.

Розглянуто питання міжнародно-правової регламентації захисту навколишнього природного середовища у міжнародному гуманітарному праві. Проаналізовано низку міжнародно-правових актів, норми яких спрямовані на запобігання, обмеження і усунення шкоди навколишньому середовищу під час збройних конфліктів. Увагу приділено Конвенції про заборону військового або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1976 р.

Розглянуто питання, пов'язані з проблемою культурних цінностей, втрачених під час збройних конфліктів. Показано політику німецької окупаційної влади стосовно фондів російських бібліотек на тимчасово окупованій території Радянського Союзу.

Рассмотрены вопросы, связанные с проблемой культурных ценностей, утраченных во время вооруженных конфликтов. Показана политика немецких оккупационных властей по отношению к фондам российских библиотек на временно-оккупированной территории Советского Союза.

The issues related to the cultural values lost during the armed conflicts are discussed. The policy of Nazi occupation authorities towards Russian library collections in the USSR occupied territories is revealed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.3 + Х919.15 + Х881.9(4Укр)-3:Х911.3

Рубрики:

Захист прав людини

Захист жертв війни, матеріальних і культурних цінностей

Кримінальне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х911.42 + Х919.151.4

Рубрики:

Захист прав дітей

Цивільне населення у міжнародному гуманітарному праві

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено публічний інтерес у захисті культурних цінностей, встановлено зв’язок між ним та потенціалом співпраці держав на міжнародно-правовому рівні. Показано теоретичні підходи та виміри культурних цінностей, що розкривають сутність їх міжнародно-правового захисту та формування національної і міжнародної політики захисту: культурний націоналізм та інтернаціоналізм, власнісний та культурний аспекти цінностей. Проаналізовано дефініцію "культурні цінності" у співставленні з близькими термінами. Розглянуто доктрину захисного втручання. Постатейно прокоментовано та піддано конструктивній критиці основні міжнародні договори у сфері захисту культурних цінностей, зокрема Гаазьку конвенцію 1954 року та два Протоколи до неї. Досліджено індивідуальну кримінальну відповідальність за злочини проти культурних цінностей та реституцію (у тому числі компенсаторну реституцію).

Розглянуто загальні положення інструкцій польовим військам США, які пізніше було названо Кодексом Лібера. Зазначено, що цей документ ігунтувався на загальній концепції, яка передбачала, що війна може бути законною лише за умови відповідності її методів певним правилам.

Проаналізовано історію міжнародно-правової співпраці у сфері охорони культурних цінностей, основні практичні питання охорони об'єктів культури за міжнародним правом, а також новітні тенденції у сфері міжнародно-правового захисту культурних цінностей. Розглянуто еволюцію міжнародного договірного й інституційного механізмів захисту культурних цінностей від стародавніх часів до сьогодення. Серед основних практичних питань охорони об'єктів культури за міжнародним правом проаналізовано зобов'язання держави \i erga omnes \i0 щодо захисту власної культурної спадщини, з'ясовано співвідношення правових і моральних аспектів урегулювання реституційних спорів. Досліджено унікальне регулювання культурної спадщини корінних народів за міжнародним правом і доведено становлення концепції "Міжнародне право культурних цінностей" у сучасному міжнародному праві. Вперше проаналізовано та надано рекомендації щодо міжнародно-правового регулювання статусу та захисту культурних цінностей на території окупованої Автономної Республіки Крим і в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Вперше у вітчизняній науки цивільного права спеціально комплексно досліджено теоретичні та практичні питання правового регулювання цивільного обігу культурних цінностей (КЦ) за законодавством України. Досліджено становлення та розвиток законодавства у сфері регулювання цивільно-правового обігу КЦ. Визначено поняття, сутність та ознаки КЦ як об'єктів цивільних прав. Здійснено класифікацію КЦ та охарактеризовано їх основні види, передбачені цивільним законодавством України. Досліджено КЦ як об'єкти права власності. Охарактеризовано КЦ як об'єкти зобов'язальних правовідносин. Виявлено специфіку договірних зобов'язань щодо КЦ. Сформульовано науково обгрунтовані пропозиції щодо удосконалення правового регулювання цивільного обігу КЦ.

Здійснено комплексний аналіз міжнародно-правового режиму військовополонених і досліджено його розвиток та специфіку. Вказано на поступову гуманізацію інституту воєнного полону та проліферацію міжнародно-правових норм щодо поводження та захисту військовополонених. Надано системну характеристику інституту воєнного полону. Детально проаналізовано положення універсальних міжнародних договорів та відповідні звичаєві норми міжнародного гуманітарного права, які встановлюють міжнародно-правовий режим військовополонених. Досліджено допоміжні джерела міжнародного гуманітарного права щодо поводження та захисту військовополонених: резолюції ГА ООН, резолюції РБ ООН, коментарі Міжнародного комітету Червоного Хреста, судова практика. Конкретизовано застосування положень щодо поводження та захисту військовополонених у період сучасних інтернаціоналізованих конфліктів, зокрема на сході України. Проаналізовано міжнародно-правові основи функціонування міжнародних контрольних механізмів щодо захисту військовополонених. Систематизовано заходи внутрішньодержавної імплементації положень щодо поводження та захисту військовополонених. Запропоновано комплекс законодавчих та правозастосовних заходів для підвищення якості імплементації в Україні міжнародно-правових норм щодо поводження та захисту військовополонених. Висвітлено питання кримінальної відповідальності за порушення правил поводження з військовополоненими.

Розглянуто загальні положення ЄТК США з урахуванням реформ останніх 2-х століть. Відзначено вплив цього документу на законодавство окремих штатів США.

Розглянуто правові аспекти прав військовополонених. Акцентовано увагу на міжнародних стандартах у сфері поводження з цією категорією осіб. Визначено суб'єктів, які мають право на отримання статусу військовополонених. Вказано на необхідність удосконалення відповідальності за порушення прав військовополонених.

Розглянуто питання необхідності вдосконалення нормативної бази регулювання воєнних відносин. Проаналізовано міжнародне та національне законодавство воєнного права, а також загальних принципів ведення війни. Розглянуто основні міжнародно-правові акти, які регулюють воєнні відносини та життя мирних жителів під час збройних конфліктів. Розглянуто питання, які потребують оновлення законодавчого регулювання відносно потреб часу та технічного прогресу.

На прикладі доль бійців і командирів Червоної армії, співробітників НКВС, які вийшли з оточення під Києвом, уперше в історіографії порушено проблеми ставлення у СРСР до цієї категорії військовослужбовців, ототожнення їх правового статусу з військовополоненими. У центрі уваги - формування нормативної бази й особливості процедури перевірки колишніх оточенців фронтовими й регіональними підрозділами контррозвідки. Проаналізовано пролонговані на декілька повоєнних десятиліть соціально-правові наслідки дискримінації оточенців.

Проведено аналіз і узагальнення досвіду використання способів дій військових підрозділів при блокуванні місцевим населенням маршрутів руху та прийомів їх деблокування (розсіювання натовпу) за умов збройного конфлікту і застосування при цьому сили з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.