Розглянуто історичні аспекти створення та функціонування Міжнародного кримінального суду, у контексті удосконалення міжнародного кримінального судочинства.

Рассмотрены исторические аспекты создания и функционирования Международного уголовного суда, в контексте усовершенствования международного криминального судопроизводства.

Concerning questions of improvement of the international criminal legal proceedings historical aspects of creation and functioning of the International criminal court are considered.

Проанализированы особенности эволюции представлений о политическом преступлении и политической преступности в криминологическом, уголовно-правовом и международно-правовом ракурсах. Освещена проблема соотношения понятий "политические преступления" и "политические репрессии" в условиях тоталитарного режима применительно к феномену советской политической преступности. Рассмотрены понятия "международная преступность" и "международное преступление", предложена классификация международных преступлений. Внимание уделено вопросам терроризма как виду транснациональной политической преступности. Охарактеризованы политико-криминологические аспекты терроризма и его международно-правовые дефиниции, актуальные проблемы антитеррористического сотрудничества государств.

Проаналізовано зміст міжнародно-правових актів, що визначають статус учасників кримінально-процесуальних відносин, а також ступінь їх реалізації в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України.

Проанализировано содержание международно-правовых актов, определяющих статус участников уголовно-процессуальных отношений, а также степень их реализации в действующем уголовно-процессуальном законодательстве Украины.

The maintenance of the international legal acts determining the status of participants of criminal-remedial attitudes, and also degree of their realization in working criminal-remedial legislation of Ukraine is analyzed.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.3

Рубрики:

Міжнародний кримінальний суд

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію судоустрою України, описано принципи правосуддя, статус суддів, органи суддівського самоврядування. Розглянуто питання забезпечення його функціонування, а також судів, державного захисту працівників суду, безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.

Освещены история судоустройства Украины, описаны принципы правосудия, статус судей, органы судебного самоуправления. Рассмотрены вопросы обеспечения его функционирования, а также судов, государственной защиты работников суда, безопасности лиц, принимающих участие в криминальном судопроизводстве.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.2

Рубрики:

Міжнародний суд ООН

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.121 + Х917.122.2

Рубрики:

Міжнародний арбітраж

Міжнародний суд ООН

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х917.122.3

Рубрики:

Міжнародний кримінальний суд

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено історичний огляд утворення міжнародних судових установ і відповідних органів міжнародних організацій. Увагу приділено діяльності Європейського суду з прав людини, особливостям звернення до даного контрольного механізму Ради Європи у галузі дотримання прав людини. Розглянуто питання виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Приведен исторический обзор образования международных судебных учреждений и соответствующих органов международных организаций. Внимание уделено деятельности Европейского суда по правам человека, особенностям обращения к данному контрольному механизму Совета Европы в сфере соблюдения прав человека. Рассмотрены вопросы исполнения решений Европейского суда по правам человека.

Досліджено проблеми гармонізації законодавства України про кримінальну відповідальність і Статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Запропоновано зміни та доповнення, необхідні для приведення Кримінального кодексу (КК) у відповідність до Статуту МКС. Проведено порівняльно-правовий аналіз положень КК і Статуту МКС, визначено зміст певних міжнародно-правових понять і проведено їх порівняння з закріпленими у КК. З'ясовано гармонізувальне значення деяких ознак. За результатами дослідження констатовано певні невідповідності КК Статуту МКС і запропоновано конкретні гармонізаційні заходи для узгодження законодавства України про кримінальну відповідальність зі Статутом МКС. За цього враховано традиції та стиль викладу обох документів. Зазначено, що наведені висновки є компромісними, зокрема, досягнуто точності викладу міжнародних положень у вітчизняному законі і водночас збережено традиції побудови вітчизняного кримінального закону. Констатовано, що більшість таких заходів вирішують питання гармонізації КК і Статуту МКС, а також сприяють приведенню законодавства України про кримінальну відповідальність у відповідність до інших міжнародних договорів, чинних для держави.

Проаналізовано тексти статутів міжнародних трибуналів (Нюрнберзького, Токійського, Югославського та Руандійського), а також спеціальну наукову літературу щодо визначення суті та змісту злочинів проти людяності. Досліджено правову основу та надано юридичну характеристику даних злочинів. З'ясовано місце інституту індивідуальної відповідальності у системі міжнародного кримінального права. Визначено, які дії належать до злочинів проти людяності. Охарактеризовано кожний окремий злочин, що охоплюється поняттям "злочини проти людяності". Досліджено положення про універсальну юрисдикцію щодо зазначених злочинів. Розроблено конкретні науково-практичні рекомендації, спрямовані на застосування поняття "злочини проти людяності" у національному праві України.

Висвітлено генезис міжнародної кримінальної юстиції - від зародження ідеї в останній чверті XIX ст. до утворення та початку діяльності Міжнародного кримінального суду, виділено його етапи. Здійснено класифікацію джерел процесуальних норм, що регулюють діяльність кожної міжнародної кримінальної судової установи, визначено особливості їх утворення та ієрархію. Проаналізовано організацію, функції та статус основних органів міжнародних кримінальних судів, виявлено їх недоліки та шляхи подолання. Розвинуто запропоноване в доктрині визначення поняття юрисдикції міжнародних кримінальних судів, її видів та обмежень. Зроблено висновок про еволюцію співвідношення юрисдикцій міжнародних кримінальних судів і держав. Запропоновано підхід до поділу провадження в міжнародних кримінальних судах на певні стадії, розкрито їх зміст. Проаналізовано правове регулювання взаємовідносин Трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, а також Міжнародного кримінального суду з Радою безпеки ООН, іншими міжнародними інституціями та суб'єктами міжнародного права. Зроблено висновок щодо вирішального значення для діяльності Міжнародного кримінального суду співробітництва та допомоги держав. Розвинуто положення, що механізм співробітництва, запроваджений у Міжнародному кримінальному суді, кардинально відрізняється від механізму у Трибуналах щодо колишньої Югославії та Руанди, оскільки він грунтується на примусовій силі резолюцій Ради Безпеки ООН. Виявлено взаємодію англо-американської та континентальної правових систем під час формування процесуальних норм, що регулюють діяльність міжнародних кримінальних судів.

Висвітлено генезис і розвиток поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Проаналізовано елементи його юридичного складу, зокрема, наведено характеристику специфічного наміру як визначальної ознаки даного злочину, а також об'єкта геноциду та кримінальних діянь, що становлять його об'єктивну сторону. Розглянуто природу та основний зміст Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р., а також охарактеризовано практичні проблеми її міжнародної та внутрішньодержавної імплементації. Значну увагу приділено правовому та інституційному механізмам міжнародної кримінальної відповідальності осіб, винних у скоєнні актів геноциду. Детально проаналізовано питання взаємозв'язку міжнародної індивідуальної кримінальної відповідальності та відповідальності держави за злочин геноциду.

Досліджено проблеми щодо створення та діяльності Міжнародного кримінального суду, Статут якого був прийнятий у 1998 р. на міжнародній конференції в Римі. Розкрито суть поняття міжнародної кримінальної юстиції, здійснено історичний аналіз її зародження та формування як самостійної інституції міжнародного права. Розкрито структуру та порядок формування органів Міжнародного кримінального суду, його юрисдикцію. Наведено загальну характеристику суб'єктів міжнародної кримінальної відповідальності та розглянуто види міжнародних злочинів. Розкрито стадії міжнародного кримінального процесу. Значну увагу приділено підставам і порядку притягнення індивідів до міжнародної кримінальної відповідальності за скоєння міжнародних злочинів. Проведено історико-правовий аналіз природи міжнародної кримінальної відповідальності, досліджено елементи міжнародних злочинів, підсудних Міжнародному кримінальному суду, особливості співробітництва держав з Міжнародним кримінальним судом та проблему стосовно ратифікації Римського Договору Україною.

Досліджено генезис, доктринальні підстави, юридичну природу, зміст і умови здійснення юрисдикції міжнародних кримінальних судів і трибуналів, виявлено основні тенденції та оптимальний механізм її розвитку. Розглянуто юрисдикцію Нюрнберзького та Токійського трибуналів, а також міжнародних трибуналів щодо колишньої Югославії та Руанди, Спеціального суду для Сьерра-Леоне, постійного міжнародного кримінального суду. Розкрито сутність поняття юрисдикційного режиму, визначено його базові принципи, серед яких виділено вимоги легітимності, цілісності та єдності. Показано специфіку двох видів міжнародної кримінальної юрисдикції: загальнообов'язкової, здійснюваної ім'ям світового співтовариства, та мультинаціональної (договірної), що реалізується на підставі угоди держав, що засновують міжнародний суд. Доведено, що за сучасних умов з метою протистояння культурі безкарності світовому співтовариству необхідно використовувати обидва механізми міжнародної кримінальної юрисдикції.

Досліджено кримінально-процесуальні питання, що стосуються правового статусу суб'єктів (учасників), залучених до сфери міжнародного кримінального судочинства. Увагу приділено визначенню поняття "суб'єкти" міжнародних кримінально-процесуальних відносин у міжнародно-правових актах, доктрині міжнародного права, національно-правовим концепціям. Проведено класифікацію суб'єктів кримінально-процесуальних відносин. На підставі статутних і процедурно-процесуальних актів міжнародних органів кримінальної юрисдикції проаналізовано правове становище судових палат, суддів; органів, які здійснюють розслідування у справах; сторін та їх представників (підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, захисника); учасників, які сприяють судочинству (свідки, експерти, перекладачі); зроблено висновки та рекомендації, спрямовані на удосконалення зазначених актів.

Рассмотрено историческое развитие международного уголовного права, раскрыты его концепция, задачи и легитимность. Охарактеризованы международное уголовное право и международный правопорядок. Представлены особенности развития общей теории преступлений по международному праву, материальные элементы, ментальный элемент. Раскрыт феномен геноцида. Рассмотрены преступления против человечности - убийство, истребление, порабощение, депортация или насильственное перемещение населения, заключение в тюрьму, пытки, сексуальное насилие, преследования, насильственное исчезновение людей, апартеид и другие бесчеловечные деяния. Уделено внимание военным преступлениям против лиц и имущественных и иных прав. Охарактеризировано преступление агрессии.

Проаналізовано історичний процес розвитку міжнародно-правових норм, що стосуються збройних конфліктів неміжнародного характеру. Здійснено правову кваліфікацію заворушень всередині країни та ситуацій внутрішньої напруженості. Досліджено судову практику Міжнародного суду ООН, трибуналів ad hoc щодо колишньої Югославії та Руанди, інтернаціоналізованих трибуналів та Міжнародного кримінального суду в розвитку міжнародних норм, що застосовуються до ситуацій неміжнародних збройних конфліктів. Особливу увагу приділено дослідженню процесу імплементації міжнародних норм, що регулюють внутрішні конфлікти в таких країнах, як Республіка Молдова, Республіка Білорусь, Україна та Російська Федерація.

Впервые на теоретическом уровне комплексно исследованы уголовно-процессуальные вопросы, касающиеся правового статуса субъектов (участников), вовлекаемых в сферу международного уголовного судопроизводства. Уделено внимание теоретическим разработкам определения понятия "субъекты" (участники) международных уголовно-процессуальных отношений в международно-правовых актах, доктрине определения этого понятия. Проведена классификация субъектов (участников) уголовно-процессуальных отношений. На основании уставных и процедурно-процессуальных актов международных органов уголовной юрисдикции проанализировано правовое положение судебных палат и судей, органов, осуществляющих расследование, сторон и их представителей (подозреваемый, обвиняемый, подсудимый, потерпевший, защитник), а также участников, содействующих правосудию (свидетели, эксперты, переводчики). Даны рекомендации по усовершенствованию данных актов.

Изложена теория и практика международной морской делимитации. Подробно освещены такие понятия, как "делимитация", "демаркация", "релевантные побережья", "спорный морской район". Приведено решение Междунарожного Суда ООН в деле о морской делимитации в Черном море (Румыния против Украины) от 3 февраля 2009 г. Дан комментарий к решению суда.