Висвітлено питання права міжнародних договорів, такі як поняття та класифікація міжнародних договорів, стадії укладення міжнародного договору та форми надання державами згоди на обов'язковість для них міжнародних договорів, застосування та виконання міжнародних договорів. Проаналізовано положення чинного законодавства України, яке стосується права міжнародних договорів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х914.13(2)-(4Авс) + Х910.143(4Укр)-(4Авс)

Рубрики:

Двосторонні та багатосторонні договори

Правонаступництво

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х914.9(4Укр) + Х914.9(47) + Х991

Рубрики:

Міжнародний договір у практиці окремих держав

Окремі галузі права і міжнародне право

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання використання захисного застереження під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності у договірній формі, розкрито його передумови як механізму захисту інтересів сторін зовнішньоекономічних договорів. Описано загальну конструкцію захисного застереження та її правові особливості. Проаналізовано правове значення захисного застереження у змісті зовнішньоекономічного договору, наведено класифікацію застережень, значну увагу приділено проблемі удосконалення правового регулювання їх окремих різновидів, зокрема: форс-мажорного, ускладнюючих обставин та застережень адаптаційно-цінового характеру.

Рассмотрены вопросы использования защитного предостережения во время осуществления внешнеэкономической деятельности в договорной форме, раскрыты его предпосылки как механизма защиты интересов сторон внешнеэкономических договоров. Описаны общая конструкция защитного предостережения и ее правовые особенности. Проанализировано правовое значение защитного предостережения в содержании внешнеэкономического договора, приведена классификация предостережений, значительное внимание уделено проблеме усовершенствования правового регулирования их отдельных разновидностей, в частности: форс-мажорного, усложняющих обстоятельств и предостережений адаптационно-ценового характера.

Приведены основные подходы к пониманию дискурса как когнитивно-коммуникативной сущности. Рассмотрена категориальная специфика международно-правового дискурса (МПД) как основа его процессуальности, синергетичности и ситуативности. Предложены комплексные методики интерактивного, жанрового и концептуального моделирования МПД. Раскрыты категориальный статус и основы моделирования международно-правовой картины мира. Изложен прием когнитивно-коммуникативной ролевой декомпозиции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х914.9(4УКР)г

Рубрики:

Міжнародний договір у практиці окремих держав

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)62-95 + Х914.9(4УКР)31

Рубрики:

Державне право окремих країн

Міжнародний договір у практиці окремих держав

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено основні тенденції розвитку договірної бази України в сфері правової допомоги, порядок її надання в цивільних справах. Наведено порівняльну характеристику норм міжнародного приватного права у міжнародних договорах України про правову допомогу. Проаналізовано особливості імплементації норм міжнародних договорів України про правову допомогу та їх співвідношення з нормами внутрішнього законодавства, розглянуто систему колізійних норм зазначених міжнародних договорів. Викладено цивільно-правові положення міжнародних договорів України про правову допомогу.

Освещены основные тенденции развития договорной базы Украины в сфере правовой помощи, порядок её предоставления в гражданских делах. Приведена сравнительная характеристика норм международного частного права в международных договорах Украины о правовой помощи. Проанализированы особенности имплементации норм международных договоров Украины о правовой помощи и их соотношения с нормами внутреннего законодательства, рассмотрена система коллизионных норм указанных международных договоров. Представлены гражданско-правовые положения международных договоров Украины о правовой помощи.

Наведено відомості про чинні міжнародні та двосторонні угоди України у сфері охорони довкілля.

Приведены сведения о действующих международных и двухсторонних соглашениях Украины в сфере охраны окружающей среды.

Розкрито основні напрями та тенденції розвитку українсько-французьких договірних відносин в гуманітарній та правовій сферах. Розкрито особливості освітянського, наукового та криміналістичного забезпечення професійної діяльності національної поліції та жандармерії Франції. Висвітлено пріоритетні тенденції та шляхи поглиблення україно-французького співробітництва у сфері культури, освіти, науки.

Раскрыты основные направления и тенденции развития украинско-французских договорных отношений в гуманитарной и правовой сферах. Раскрыты особенности образовательного, научного и криминалистического обеспечения профессиональной деятельности национальной полиции и жандармерии Франции. Освещены приоритетные тенденции и пути углубления украинско-французского сотрудничества в сфере культуры, образования, науки.

На підставі системного підходу доведено необхідність розширення меж наукового дослідження та виділення конституційних договорів у цілому як самостійної складової більш загального явища - національної імплементації міжнародно-правових норм. Розглянуто механізм конституційної імплементації міжнародних договорів. Виокремлено його правову, організаційну та функціональну складові. Досліджено недоліки функціонування механізму конституційної імплементації та запропоновано шляхи їх уникнення. Проаналізовано практичні результати впливу, здійсненого конституційним правом як нормативним інституційним регулятором, на дію міжнародних договорів в Україні. Сформульовано положення та рекомендації, спрямовані на вдосконалення конституційного та поточного законодавства, правозастосовчої практики з метою підвищення ефективності реалізації на національному рівні міжнародно-договірних зобов'язань України.

Досліджено особливості нормативного змісту і формально-юридичної організації Мирного договору між Йорданією та Ізраїлем 1994 р. у контексті розвитку сучасного права двосторонніх міжнародних договорів. Визначено основні фактори підписання Договору і його найважливіші наслідки для сторін Договору і для близькосхідного регіону.

На підставі аналізу нормативних актів і практичних матеріалів діяльності різних міжнародних органів до наукового обігу введено положення, що можуть бути використані у теоретичних дослідженнях та практичній роботі. Вивчено та проаналізовано існуючі доктринальні підходи до тлумачення міжнародних договорів і перспективу розвитку цього питання в науці та практиці: здійснено класифікацію застосовуваних у практиці принципів тлумачення та розкрито суть відповідних норм міжнародного договірного права; вивчено та проаналізовано практичну діяльність з тлумачення різних суб'єктів міжнародного права, зокрема, судових установ (на прикладі судової практики Європейського Суду з прав людини в Страсбурзі); міжнародних організацій (на прикладі резолюцій та інших матеріалів Генеральної Асамблеї ООН і Ради Безпеки ООН); держав (на прикладі спільних загальнополітичних заяв).

Досліджено процес імплементації міжнародного законодавства у кримінально-процесуальне законодавство України на всіх етапах її розвитку та становлення. Розглянуто теоретичну, правову та практичну можливості застосування міжнародно-правових норм в українському кримінально-процесуальному законодавстві, спрямованих на забезпечення виконання спільних координаційних юридичних дій державами під час їх міжнародного співробітництва. З'ясовано місце міжнародно-правових договорів України у системі джерел кримінально-процесуального права. Запропоновано їх класифікацію та визначено суть. Досліджено міжнародно-правові договори України з надання взаємної правової допомоги у кримінальних справах. Визначено особливості їх застосування на території України. Наведено науково обгрунтовані пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства України щодо місця міжнародно-правових договорів у системі джерел кримінально-процесуального права.

Охарактеризовано сучасну систему джерел конституційного права та досліджено міжнародні договори України. Розкрито сутність та ознаки міжнародних договорів України як джерел конституційного права, проблеми їх співвідношення з Конституцією та законами України. Показано, що включення до національної системи права міжнародних договорів збільшує кількість принципів і норм, якими врегульовані конституційно-правові відносини у таких сферах, як: права та свободи людини та громадянина, громадянство, статус апатридів, біженців, національні меншини, мова національних меншин, місцеве самоврядування, форми безпосереднього волевиявлення. Запропоновано класифікацію міжнародних договорів України - джерел конституційного права.

На підставі вивчення наукових джерел, а також текстів правових актів українського та польського урядів досліджено питання правового регулювання відносин між двома державами. Проведено ретроспективний аналіз становлення договірно-правової бази українсько-польських відносин у процесі формування їх державності. Розглянуто найбільш важливі правові акти, що стосуються встановлення дипломатичних відносин між Україною й Республікою Польща та налагодження політичних контактів, розвитку торговельно-економічних відносин, співробітництва в гуманітарній, правовій та інших сферах суспільного життя. Розкрито сутність кодифікації норм договірного права, що регулює у комплексі відносини між двома державами.

Визначено, що особливостями захисного застереження, як умови зовнішньоекономічного договору, є функціональне призначення та юридична техніка побудови зазначеної договірної умови, а також кваліфікаційні ознаки обставин, що вводять їх у дію. Детально охарактеризовано ці особливості та надано відповідні визначення. Значну увагу приділено найбільш важливим передумовам використання захисного застереження. Існуючі у міжнародному комерційному обігу захисні застереження зведено до єдиної класифікації, а також охарактеризовано правове значення цієї умови у змісті зовнішньоекономічного договору. Досліджено найбільш розповсюджені у договірній сфері захисні застереження (форс-мажорне, про ускладнюючі обставини та адаптаційно-цінового характеру). Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері укладення зовнішньоекономічних договорів.

Досліджено міжнародно-правові аспекти припинення міжнародних договорів у контексті сучасних тенденцій розвитку відповідного інституту та кодифікації нових форм і принципів міжнародних договорів. Проаналізовано понятійний апарат, класичні та сучасні підходи до припинення міжнародних договорів. Розглянуто особливості припинення міжнародних договорів за умов збройних конфліктів та у межах регіональних інтеграційних об'єднань ЄС і СНД. Наведено рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства з проблеми припинення міжнародних договорів і усунення його недоліків і невідповідностей міжнародно-правовим стандартам, визначеним у Віденських конвенціях та документах регіональних організацій, у проектах нових статей Комісії міжнародного права ООН та теоретичних розробках вітчизняних фахівців.

По-новому подано поняття "тлумачення міжнародних договорів", що враховує значення даного виду правової діяльності не лише у процесі реалізації норм міжнародного права, а і під час їх створення. Доведено, що специфіка тлумачення норм міжнародного права зумовлена особливостями об'єкта, зокрема, тлумачення певного виду міжнародних договорів пов'язано з наданням інтерпретатором переваги тому чи іншому способу, методу тлумачення. Запропоновано класифікацію суб'єктів інтерпретаційної діяльності залежно від їх правового статусу, наслідків тлумачення, юридичної сили актів та тлумачення. Обгрунтовано зростання ролі міжнародних судових органів, особливо регіональних у справі тлумачення міжнародних договорів установчого та гуманістичного характеру. Досліджено інтерпретаційну діяльність Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як засобу досягнення основних цілей Європейської Конвенції з захисту прав людини та основних свобод 1950 р. Розглянуто вплив інтерпретаційної діяльності зазначених європейських міжнародних судових органів на формування європейського правового простору. Запропоновано нову специфічну категорію принципів тлумачення міжнародних договорів, які використовуються міжнародними судовими органами (принципи субсидіарності, пропорційності, судового прецеденту). Досліджено комплекс методів тлумачення, яким надається перевага в Суді ЄС та ЄСПЛ: телеологічне, систематичне, автономне тлумачення.

На підставі системного підходу доведено необхідність розширення меж наукового дослідження та виділення конституційної імплементації (КІ) міжнародних договорів у цілому як самостійної складової більш загального явища національної імплементації міжнародно-правових норм. Комплексно розглянуто механізм КІ міжнародних договорів, виокремлено його правову, організаційну та функціональну складові. Увагу приділено дослідженню практичних результатів впливу, здійснюваного конституційним правом як нормативним інституційним регулятором, на дію міжнародних договорів України. Наведено рекомендації щодо вдосконалення конституційного та поточного законодавства, правозастосовної практики з метою реалізації на національному рівні міжнародно-договірних зобов'язань України.

На основе системного подхода обоснована необходимость расширения рамок научного исследования и выделения конституционной имплементации (КИ) международных договоров в целом как самостоятельной слагаемой более общего явления национальной имплементации международно-правовых норм. Комплексно рассмотрен механизм КИ международных договоров, выделены его правовая, организационная и функциональная составляющие. Уделено внимание исследованию практических результатов влияния, осуществляемого конституционным правом как нормативным институционным регулятором, на действие международных договоров Украины. Даны рекомендации по усовершенствованию конституционного и текущего законодательства, правоприменительной практики с целью реализации на национальном уровне международно-договорных обязательств Украины.