Індекс рубрикатора НБУВ: Х913.33 + Х892.19(4Укр)117

Рубрики:

Консульські представництва. Консульське право

Цивільний процес окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено статус консула як посадової особи, якій державою делегуються повноваження з охорони та захисту прав її громадян на території іноземної країни шляхом вчинення нотаріальних дій. Проаналізовано повноваження консула, особливості його діяльності в аспекті міжнародних договорів, законодавства акредитуючої країни та держави перебування консула. Увагу приділено уточненню та конкретизації процедури діяльності консула, особливостям посвідчення найбільш важливих нотаріальних проваджень.

Досліджено теоретичні та практичні аспекти діяльності почесних консулів. Проаналізовано критерії інституту почесних консулів, розглянуто його використання в міжнародному праві та консульській практиці України. Зроблено порівняльно-правовий аналіз законодавчих актів зарубіжних країн, які регулюють правовий статус почесних консулів та очолюваних ними консульських установ з урахуванням судової практики.

Наведено відомості з дипломатії, дипломатичної та консульської служби. Висвітлено специфіку розвитку дипломатичного та консульського права України в зовнішній політиці та у розв'язанні міжнародних проблем. Розкрито структуру дипломатичних представництв, основи дипломатичної техніки, дипломатичного протоколу та етикету.

Висвітлено співвідношення таких понять, як "дипломатичний захист" і "консульський захист", а також розкрито доктринальні підходи до визначення особливостей здійснення таких видів захисту прав громадян за кордоном. Досліджено особливості здійснення захисту прав громадян Європейського Союзу в третіх країнах. Проаналізовано відповідність законодавства України міжнародно-правовим стандартам у даній галузі, а також визначено сфери законодавства України щодо консульського захисту, які потребують вдосконалення.

Розкрито міжнародно-правові аспекти охорони безспірних цивільних прав у нотаріальній діяльності консульських установ і дипломатичних представництв у контексті сучасних тенденцій розвитку інституту нотаріального права. Проаналізовано понятійний апарат, класичні та сучасні підходи до нотаріальних проваджень з посвідчення безспірних прав. Розглянуто особливості нотаріальної діяльності з охорони безспірних прав консульських установ і дипломатичних представництв ЄС та європейських країн, зокрема, Франції, ФРН та Італії. Висвітлено національно-правові аспекти охорони безспірних прав у нотаріальній практиці країн в межах СНД, ГУАМ та України.

Розглянуто та надано визначення дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів. Проаналізовано та порівняно їх обсяг. Зазначено проблеми реалізації дипломатичних і консульських привілеїв та імунітетів на практиці.

Розглянуто порядок заснування, види та функції дипломатичних представництв. Розкрито особливості виникнення права на привілеї й імунітети, особливості користування ними на території третіх держав. Висвітлено консульські привілеї й імунтіети. Визначено поняття, завдання та систему органів консульської служби України. Наведено функції закордонних дипломатичних установ у питаннях громадянства.

Висвітлено реформу дипломатичної служби Іспанії на початку XXI ст., яка спиралася на 6 опор: координацію, модернізацію, професіоналізм, спеціалізацію, однорідність і спрощення процедур. Виявлено, що її спричинила поступова втрата країною глобальності зовнішньої політики внаслідок економічної кризи, розширення зовнішньополітичних завдань. Проаналізовано основні цілі та завдання зовнішньої стратегії парламентської монархії, зокрема, економізацію дипломатії, поглиблення європейської інтеграції та згуртованості у подоланні кризових явищ, сприяння діяльності Європейської зовнішньополітичної служби.

Проаналізовано адміністративно-правові механізми та ефективність забезпечення захисту конституційних прав, свобод та інтересів громадян України за кордоном. Висока динаміка міграційних процесів актуалізує дану проблематику. Розглянуто нормативно-правову базу діяльності консульських служб. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності консульських служб щодо захисту конституційних прав та свобод громадян за кордоном. Йдеться про необхідність підвищення професійної компетенції державних службовців, побудову діяльності консульських служб на засадах транспарентності. Існує необхідність посилення співпраці консульських установ з міжнародними й громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питань правового захисту наших співвітчизників.

Досліджено діяльність консульських установ у контексті російсько-японських відносин періоду 1850-х рр. - 1917 р. Визначено основні етапи функціонування інституцій, причини їх створення та пріоритетні напрями діяльності. Простежено взаємовпливи між роботою установ, загальним станом міждержавних політичних відносин і локальними особливостями консульського округу. Здійснено реконструкцію діяльності окремих консульств. Проведено комплексне порівняння діяльності російських консульств у Японії, та японських на території Російської імперії. Визначено основні фікції інституцій, до яких, зокрема, належали соціально-економічна, інформаційна, культурна (презентаційна), а також надання допомоги комерційним і військово-морським кораблям. Проаналізовано особливості кадрової політики країн. Розглянуто роль особистісного фактора, як чинника, що впливав на характер діяльності консульств. Складено перелік очільників консульських установ і визначено роки їх служби.

Розглянуто основні характеристики й особливості дипломатичної діяльності сучасних авторів міжнародних відносин. Акцентовано увагу на політичних, управлінських та організаційно-правових відносинах упродовж формування, функціонування та розвитку дипломатичної та консульської служби як важливого інструмента реалізації зовнішньої політики держави. Розкрито особливості діяльності спеціальних місій і специфіку дипломатичного забезпечення багатосторонньої дипломатії. Розглянуто основні форми та засоби дипломатичної комунікації та протокольного забезпечення дипломатичної діяльності. Наведено перелік латинських термінів, які використовуються у дипломатичній практиці, та приклади оформлення дипломатичних документів. Подано інформацію про окремі протокольні практики.

Вперше у вітчизняній літературі подано дослідження процесу становлення та розвитку інституту консульської служби в Україні, часи зародження якої виходять далеко за межі столітньої історії української дипломатії. Зазначено, що цінність і значимість цього видання полягає в тому, що в ньому на підставі вивчення історичного досвіду представлено системне осмислення тенденцій розвитку консульської служби, з урахуванням яких втілено нову модель консульської служби України європейського зразка. Увагу приділено правовим і організаційним засадам створення української консульської служби (1917 - 1923 рр.), започаткуванню спеціальної підготовки кадрів для консульських установ, інституту почесних консулів України за кордоном, функціям і особливостям консульської служби в центральному апараті МЗС України.

Проаналізовано адміністративно-правові механізми та ефективність забезпечення захисту конституційних прав, свобод та інтересів громадян України за кордоном. Висока динаміка міграційних процесів актуалізує дану проблематику. Розглянуто нормативно-правову базу діяльності консульських служб. Запропоновано рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності консульських служб щодо захисту конституційних прав та свобод громадян за кордоном. Йдеться про необхідність підвищення професійної компетенції державних службовців, побудову діяльності консульських служб на засадах транспарентності. Існує необхідність посилення співпраці консульських установ з міжнародними й громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питань правового захисту наших співвітчизників.

Проаналізовано діяльність консула з вчинення нотаріальних дій, зокрема, процесуальних відносин, які виникають між суб'єктами нотаріального провадження, компетенції консула щодо вчинення нотаріальних дій, нотаріальної процедури, яка уособлює певні правила вчинення консулом нотаріальних проваджень, зокрема, загальні, які стосуються усіх нотаріальних проваджень, спеціальні правила, відповідно до яких консул вчиняє певні види нотаріальних дій, зокрема, посвідчення правочинів, що виникають зі спадкових, сімейних правовідносин та інших видів правочинів, вжиття охоронних заходів, посвідчення та засвідчення безспірних юридичних фактів та надання документам виконавчої сили. Приділено увагу застосуванню законодавства України та іноземного права, норм міжнародних договорів, конвенцій, запропонований авторський аналіз багатьох нормативних іноземних актів як матеріального, так і процесуального права. Предсталено Практикум для проведення семінарських занять, витяги із нормативних актів, проекти процесуальних документів та судова практика.