Систему органів суду і прокуратури України 30-х років було пристосовано до існуючої адміністративно-територіальної системи управління, а вся їх діяльність була спрямована, перш за все, на захист режиму, що тоді існував, на посилення репресій проти тих, хто не погоджувався з існуючими в республіці, як і в цілому в СРСР, порядками. Надовго було забуто такі засади судочинства, як законність, змагальність сторін, гласність судового процесу тощо.

Висвітлено діяльність військових судів від часів Запорізької Січі до сьогодення. Значну частину матеріалу присвячено військовим трибуналам періоду Великої Вітчизняної війни. Наведено історичні довідки щодо створення та діяльності військових судів Центрального, Південного та Західного регіонів, а також Військово-Морських Сил України. Розглянуто матеріал щодо військових судів у незалежній Україні.

Освещена деятельность военных судов со времен Запорожской Сечи до настоящего времени. Значительная часть материала посвящена военным трибуналам периода Великой Отечественной войны. Приведены исторические справки о создании и деятельности военных судов Центрального, Южного та Западного регионов, а также Военно-Морских Сил Украины. Рассмотрен материал о военных судах в независимой Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х629.014(2УК)

Рубрики:

Верховний суд союзної республіки СРСР

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито суть принципу участі народу у здійсненні правосуддя. Детально проаналізовано організаційно-правові та процесуальні аспекти процедури добору народних засідателів, розглянуто її поняття, межі та структурну побудову. Запропоновано адекватний сучасним умовам новий механізм складання списків народних засідателів. Визначено шляхи оптимізації правового статусу народного засідателя. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення судоустрійного, кримінально- та цивільно-процесуального законодавства, підготовлено методичні матеріали щодо упорядкування залучення народних засідателів до здійснення судової влади.

Проведено вивчення судової системи України 1921 - 1929 рр., охарактеризовано позитивні надбання, корисні своїм досвідом для сьогодення. Проаналізовано окремі етапи становлення та розвитку судоустрою. Визначено нормативне забезпечення підготовки, втілення на практиці судової реформи 1922 р. Висвітлено процес подальшого удосконалення судоустрою УСРР 1923 - 1929 рр. Досліджено становлення гендерної рівності радянських кадрів органів юстиції та суду протягом 1921 - 1929 рр. Проаналізовано особливості функціонування інститутів народних слідчих і народних засідателів даного періоду. Викладено дослідження процесу становлення радянської адвокатури та прокуратури УСРР протягом 1921 - 1929 рр. як складових судоустрою УСРР.

Проаналізовано перші роки хрущовської "відлиги" у контексті відновлення законності та правопорядку, реформування суду, юстиції і прокуратури в СРСР (1953 - 1955). Приділено увагу подальшому впливу КПРС на ці органи - виробленню противаг та зміні їхніх повноважень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)622-5 + Х629.01 + Х891.9(4УКР)1-1

Рубрики:

Історія

Радянська судова система (1917-1991)

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 31 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)613-283 + Х629.010(2УК) + Х891.9(4УКР)1-1

Рубрики:

Історія

Суди СРСР і союзних республік

Судоустрій окремих країнах

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 31 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х629.010(2УК)-8в4:Ш1

Рубрики:

Суди СРСР і союзних республік

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено комплекс історико-теоретичних та практичних проблем становлення та розвитку інституту народних засідателів (НЗ) в радянській України. Розкрито історичні та ідеологічні аспекти виникнення інституту НЗ. Детально проаналізовано організаційно-правові та процесуальні аспекти формування складу НЗ у різні історичні періоди. Проаналізовано правовий статус НЗ, їх місце та роль у відправленні правосуддя в радянській судовій системі. Особливу увагу приділено еволюції правового статусу НЗ у різні періоди розвитку української радянської держави, проаналізовано та визначено причини, суть і наслідки змін, що відбулися. Вивчено практику діяльності НЗ та визначено ступінь ефективності їх роботи у сфері відправлення правосуддя й охорони та забезпечення інтересів населення. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення судоустрійного, кримінально-процесуального законодавства під час проведення судової реформи за умов формування демократичної, правової держави в Україні.

Проаналізовано формування та початок діяльності радянських судових органів в Криму в період 1920 - 1922 рр. Виділено та розкрито етапи створення революційного трибуналу в Криму як надзвичайного судового органу, показано його структуру та компетенцію. Він був створений для боротьби з класовими ворогами нового ладу й особливо небезпечними злочинами, був судовою установою з властивими їм правилами розгляду кримінальних справ. Проведено дослідження концепції судової реформи, основними підсумками якої стало реформування радянської судової системи КАРСР, а саме: ліквідація революційних трибуналів, створення багатоланкової судової системи, визнання формально-певного нормативного акту як основного джерела права, реорганізація системи підготовки судових кадрів. Показано, що основною метою судових органів Криму на окремих етапах його розвитку було завдання проведення в життя державної політики, що здійснювалася ними як безпосередньо через громадську роботу, так і в судовому порядку - через організацію показових процесів, ухваленння вироків і рішень, виходячи з політичних установок. Проведено аналіз співвідношення принципів судоустрою та судочинства з реальною картиною судового будівництва в Криму, коли паралельно з державними органами влади республіки, поетапно були сформовані система судових органів і принципи судочинства.

Проаналізовано конституційно-правові основи статусу суддів у радянській Україні за Конституцією 1978 р., визначено фактори, що впливали на їх формування. Досліджено динаміку окремих елементів правового статусу суддів в ході реалізації конституційних положень. Зроблено висновок про те, що хоча режим протягом аналізованого етапу не змінювався, конституційні положення, що закріплювали правовий статус судді та його окремі елементи, еволюціонували від конституції до конституції.