Охарактеризовано форми правління сучасної держави. Визначено методологічні засади пізнання даного явища, основні тенденції розвитку форми державного правління, її характерні для сучасного етапу розвитку риси та особливості. У контексті двох юридичних наук - теорії держави та права і конституційного (державного) права - розкрито сутність поняття форми державного правління. На підставі зарубіжного досвіду розглянуто історичні та теоретичні засади форми правління сучасної української держави, наведено її конституційні та політико-практичні моделі.

Охарактеризованы формы правления современного государства. Определены методологические основы познания данного явления, основные тенденции развития формы государственного правления, ее характерные для современного этапа развития черты и особенности. В контексте двух юридических наук - теории государства и права и конституционного (государственного) права - раскрыта сущность понятия формы государственного правления. На основании зарубежного опыта рассмотрены исторические и теоретические основы формы правления современного украинского государства, приведены ее конституционные и политико-практические модели.

Розглянуто проблеми переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської форми правління з урахуванням досвіду зарубіжних країн, зокрема, Німеччини. Висвітлено роль гендерної політики в становленні демократичних засад державного управління в Україні. Охарактеризовано соціально-політичну ситуацію в країні як передумову політичної реформи.

Рассмотрены проблемы перехода от президентско-парламентской до парламентско-президентской формы правления с учетом зарубежного опыта, в частности, Германии. Освещена роль гендерной политики в становлении демократических основ государственного управления в Украине. Охарактеризована социально-политическая ситуация в стране как предпосылка политической реформы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.312 + Ф022.1

Рубрики:

Республіка

Держава в політичній системі

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.31 + Х801 + Ф023

Рубрики:

Форми державного правління

Конституції <Державне (конституційне) право>

Політична система та політичне життя суспільства

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати першого у вітчизняній науці загальнотеоретичного дослідження засад парламентсько-президентської республіки, її місця серед форм державного управління. Проаналізовано сутність і правові ознаки змішаної республіки. Розкрито умови виникнення та правові ознаки парламентсько-президентської республіки, особливості її втілення в конституційних моделях різних держав. Висвітлено проблеми конституційного реформування в Україні за роки незалежності, визначено основні напрямки вдосконалення вітчизняної моделі державно-владної організації.

Приведены результаты первого в отечественной науке общетеоретического исследования основ парламентско-президентской республики, ее места среди форм государственного управления. Проанализированы сущность и правовые признаки смешанной республики. Раскрыты условия возникновения и правовые признаки парламентско-президентской республики, особенности ее воплощения в конституционных моделях разных государств. Освещены проблемы конституционного реформирования в Украине за годы независимости, определены основные направления усовершенствования отечественной модели государственно-властной организации.

Здійснено теоретичний аналіз юридичної природи актів правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління (Білорусі, Болгарії, Вірменії, Грузії, Казахстану, Литви, Молдови, Монголії, Польщі, Португалії, Росії, Румунії, України, Франції). Встановлено основні види правотворчої діяльності президента - безпосередню, сумісну й опосередковану. Запропоновано дефініцію акту правотворчості президента в республіках зі змішаною формою правління та розкрито юридичну природу видів акту правотворчості президента - нормативно-правового акту та нормативно-правового договору. Запропоновано їх класифікацію за різними критеріями. Визначено їх ознаки та функції (зокрема, соціальні). Встановлено співвідношення актів правотворчості президента з нормативно-правовими актами інших органів публічної влади. Розкрито правову природу інституту "вето" президента на закони, які приймаються парламентом, відзначено його законотворчий характер. Обгрунтовано, що документальне оформлення "вето" є не законодавчим актом, а факультативною стадією законотворчого процесу. Розвинуто ідею щодо можливості оформлення "вето" у вигляді указу. Запропоновано пропозиції щодо вдосконалення законодавства України.

Досліджено проблему становлення та розвитку у країнах європейського континенту напівпрезидентської форми правління. З'ясовано політико-правові проблеми практики становлення цієї системи в сучасній Україні. Запропоновано твердження, що феномен напівпрезидентської форми правління є складною та водночас перспективною системою у країнах, що стали на шлях демократичного розвитку та потребують проведення політики національної інтеграції. Розкрито еволюцію феномену напівпрезидентської форми правління на європейському континенті, розширення її географічних меж як процесу інституціоналізації персоніфікованих форм здійснення влади у демократичний спосіб. У порівняльному аспекті проаналізовано особливості функціонування напівпрезидентської форми правління в незалежній Україні. Виокремлено етапи розвитку вітчизняного інституту президентства та проаналізовано чинники, що сприяють чи стримують зростання його ефективності за сучасних умов.

Досліджено теоретичні засади парламентсько-президентської форми державного правління. Наведено визначення поняття "форма державного правління". Визначено місце та роль форми державного правління в системі елементів форми держави. Встановлено критерії класифікації республіканської форми державного правління. Проаналізовано історію формування теорії поділу державної влади, розглянуто сучасні підходи щодо його тлумачення. Описано моделі поділу державної влади у різних республіканських формах державного правління. Розкрито сутність і правові ознаки змішаної республіки, визначено термінологічні еквіваленти її різновидів. Охарактеризовано основні етапи розвитку, визначено сутність та особливості президентсько-парламентської республіки. Обгрунтовано умови виникнення та правові ознаки парламентсько-президентської республіки, розглянуто особливості її втілення в конституційних моделях різних держав. Досліджено процес конституційного реформування в Україні в період незалежності. Проаналізовано основні напрями удосконалення моделі державно-владної організації в Україні.

Зроблено спробу здійснити комплексне теоретико-правове дослідження актуальної для державного будівництва наукової проблеми - форми правління сучасної держави. Висвітлено стан розробки даної теми. Визначено місце та роль форми державного правління у системі елементів форми держави. Виявлено основні закономірності виникнення та розвитку цього найважливішого політико-правового явища. Розкрито суть його поняття. Визначено історичні типи форм державного правління: монархію, поліархію. Сформульовано їх дефініції. Обгрунтовано критерії поділу монархічних і поліархічних форм державного правління на види та підвиди. Удосконалено традиційну класифікацію форм правління. Проаналізовано теоретико-юридичні та політико-практичні моделі парламентської, президентської та змішаної поліархій. Виявлено їх загальні й особливі риси в зарубіжних країнах. Розкрито засади конституціоналізованої 1996 р. в Україні форми державного правління. Проаналізовано її юридичні та політичні проблеми нової конструкції влади та визначено певні шляхи їх вирішення.

Проведено теоретико-методологічний аналіз інституту глави держави (ГД) за умов республіки (УР). Висвітлено генезис та еволюцію республіканського ГД, зокрема, інституту ГД у стародавніх аристократичних та демократичних республіках, міських республіках середньовіччя, президентства у закордонних країнах та у СРСР, інституту президента у східнослов'янських республіках пострадянського простору. Визначено функціональний статус ГД у поліархічних республіках у контексті формально-конституційної компаративістики. Розкрито особливості нетипових моделей інституту ГД за УР, зокрема, статусу одноосібного ГД в ідеократичних республіках, колективних моделей інституту республіканського ГД.

Досліджено історичний розвиток монархії, сучасний конституційний стан і перспективи подальшого розвитку. Зазначено, що практика монархічної влади переконливо свідчить про важливість цього інституту в тих чи інших політичних системах. Визначено, що у порівнянні з іншими органами, монарх володіє особливим статусом і повноваженнями, що дозволяють йому відігравати істотну роль у суспільно-політичному житті, тому істотна частина людства не відмовляється від монархії, хоча й наполягає на необхідності її модернізувати.

Проаналізовано проблеми та перспективи сучасних форм державного правління як ключового чинника детермінації функціонування елементів інституційної структури політичної сфери: державних органів, політичних партій, громадських організацій і рухів, груп політичних і соціально-економічних інтересів. Обгрунтовано парадигмальний вплив форми правління на діяльність окремих політичних інститутів і на механізми їх взаємовідносин. Розглянуто сутність і специфіку повноважень гілок влади, процеси стимулювання й обмеження балансу центрів сили в політичних системах перехідних суспільств. Визначено тенденції трансформації класичних форм правління, якими є монархія та республіка, в межах сучасних політичних процесів на матеріалі різних регіонів сучасного світу.

Досліджено загальнотеоретичні аспекти форми державного правління (ФДП), її ознаки, критерії класифікації та фактори, що детермінують вибір певної моделі влади. Наведено класифікаційну схему ФДП та основні характеристики різних модифікацій ФДП на основі новітнього досвіду конституціоналізму. Проаналізовано генезис ФДП України, інституційно-правову специфіку моделі влади, закріпленої Конституцією України 1996 р. та скорегованої внесеними змінами в 2004 р., визначено ступінь її ефективності на підставі запропонованих критеріїв. Розкрито закономірності та тенденції розвитку ФДП за умов європейського конституціоналізму та визначено рекомендації щодо її удосконалення в Україні.

Розглянуто особливості організації виконавчої влади (ВВ) за умов змішаної форми державного правління, встановленої чинною Конституцією України. Розкрито зміст дуалізму ВВ та особливості взаємовідносин між Президентом України і Урядом, з урахуванням моделі "подвійного центру" ВВ. Обгрунтовано доцільність існування "сильного" Президента для виконання ролі національного лідера у найближчій перспективі розвитку України. Запропоновано орієнтовний перелік компетенційних преференцій Президента й їх співвідношення з повноваженнями уряду.

Комплексно досліджено моделі поділу державної влади за різних форм державного управління, їх специфіку, переваги та недоліки. Розглянуто існуючі варіанти теоретичного обгрунтування принципу поділу державної влади, сформульовано критерії її поділу. Виділено теоретично можливі та практично реалізовані моделі поділу державної влади та доведено, що за їх межами державна практика порушує цей принцип і що можливість різних моделей поділу державної влади не тотожна довільному розмежуванню компетенції вищих державних органів. Досліджено основні форми державного правління в сучасних розвинених державах, показано своєрідність варіантів прояву принципу поділу державної влади. Проаналізовано становлення форми державного правління й моделі поділу державної влади в процесі конституційного реформування в Україні в роки незалежності, а також основні напрями її вдосконалення.

Розглянуто форму правління як елемент форми держави і базову категорію державознавства, з'ясовано її елементний склад і видове розмаїття. Проаналізовано еволюцію і основні сучасні моделі республіканської та монархічної форм правління, визначено їх сутнісні ознаки й особливості конституційно-правового закріплення. Доведено, що в сучасному світі чітко виокремлені п'ять моделей (кластерів) республіканської та монархічної форм правління: напівпрезидентські республіки, президентські республіки латиноамериканського типу, республіки радянського типу, парламентарні та необмежені монархії. Розкрито діалектичний взаємозв'язок форм правління з іншими елементами форми держави. Проаналізовано особливості еволюції форми правління незалежної України, подано загальну характеристику форми правління країни за чинною Конституцією 1996 р. Наведено рекомендації щодо покращання конституційної форми правління в Україні. Визначено пріоритетні напрями розвитку форм правління на початку XXI ст.

Проведено порівняльний аналіз порядку заміщення глави держави у монархіях та республіках, досліджено системи престолонаслідування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.312 + Х809(4УКР)63

Рубрики:

Республіка

Державне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.31 + Ф032.2

Рубрики:

Форми державного правління

Форми політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х001.31 + Х809(4/8)62 + Ф035

Рубрики:

Форми державного правління

Державне право окремих країн

Системи і розділ політичної влади

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ