Дисертацію присвячено дослідженню інтеграційних процесів у Чорноморському регіоні в умовах створення і діяльності організації Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС). За допомогою багатовимірного аналізу висвітлено передумови, проблеми та основні складові інтегрування чорноморських держав. Показано історичну та поточну специфіку Чорноморського регіонального співробітництва, досліджено роль України і Туреччини в розвитку інтеграційних процесів у регіоні Чорномор'я, сформульовано пропозиції щодо використання накопиченого досвіду.

Досліджено вплив глобалізації на процес формування молодіжних субкультур, еволюції та тенденцій розвитку політичної діяльності молоді за умов глобалізації та глокалізації, механізмів сучасної молодіжної політики. Проаналізовано особливості та специфічні риси молодіжних субкультур. Обгрунтовано специфіку впливу глобалізації на процеси політичної соціалізації та ідентифікації молодих громадян. Визначено, що саме як наслідок глобалізаційних процесів у політичній, економічній, культурній сферах відбуваються зміни у світогляді молодого покоління, розвиток та функціонування молодіжних субкультур, що грунтуються на постмодерних інтерпретаціях політики, постматеріальних цінностях та використанні глобальних комунікативних мереж. Охарактеризовано основні тренди діяльності молодіжних субкультур за умов глобалізації, що обумовлені уніфікацією простору політичних та соціокультурних ідентичностей під впливом глобалізації та поширенням молодіжних субкультур, які виникли у країнах "ядра" світової системи на країни "напівпериферії" та "периферії". Встановлено, що у процесі глокалізації відбувається формування альтернативних молодіжних субкультур, представники яких проголошують пріоритет національних і локальних культур, цінностей і традицій, історичної спадщини.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми еволюції культурно-історичних цінностей у світлі глобалізаційних процесів. Розкрито модифікації та перспективи політики мультикультуралізму в XXI ст. Доведено провідну роль європейських демократичних цінностей у розбудові правової держави та громадянського суспільства. З урахуванням позитивного досвіду розвинутих європейських країн запропоновано напрями реформування окремих сфер української політики. Визначено особливу роль європейських політичних і культурно-цивілізаційних цінностей для розвитку суспільства в майбутньому.

Охарактеризовано політичні чинники у формуванні змісту поняття Європи в наукових дослідженнях кінця XX - початку XXI ст. Розкрито ідейно-теоретичні засади визначення поняття Європи на основі критичного аналізу та порівняння різних підходів до концепту Європи. Доведено, що поняття Європи доцільно вивчати на основі теоретико-методологічного апарату політичної науки, адже на межі XX - XXI ст. в наукових і політичних концепціях домінує зміст поняття Європи саме в політичному аспекті. Розглянуто основні політичні проекти об'єднання європейського простору, які стали визначальними у конституюванні Європи як політичного поняття. В процесі аналізу понять Західної, Східної, Північної, Південної, Південно-Східної, Центральної Європи. З'ясовано, що поділ на регіони в Європі проводиться не за географічними характеристиками, а відповідно до тих чи інших політичних процесів. Показано, що дискурс довкола концепту Європи зводиться до розуміння природи, глобального значення та основ розширення ЄС, що дозволяє розглянути концепт Європи в інклюзивному (Європа як континентальна "торговельна держава", як "фортеця" та як "не-актор" світової політики) та ексклюзивному аспектах (Європа як військова, цивільна, нормативна, етична, глобальна, мала сили та як новий тип імперії). Досліджено залежність еволюції Європи як політичного поняття від поширення та впровадження ексклюзивних чи інклюзивних політичних практик.